12 червня 2023 року Справа № 915/891/23
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,
розглянувши матеріали
за позовом: Державної митної служби України (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.11Г; ідент.код 43115923; адреса ел.пошти: post@customs.gov.ua; адреса ел.пошти представника - Пухлій В.В.: v.pukhliy@customs.gov.ua),
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТОІЛ» (61165, м.Харків, вул.Космічна, буд.21, 6 поверх, приміщення 21; ідент.код 43970774; адреса ел.пошти: trustoil-ua@ukr.net),
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (02160, м.Київ, просп.Соборності, буд.15, кабінет 219; ідент.код 42547705; адреса ел.пошти: info@brsm-nafta.com.ua),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА» (08300, Київська обл., м.Бориспіль, вул.Київський шлях, буд.209; ідент.код 32054607; адреса ел.пошти: info@brsm-nafta.com.ua),
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Державна митна служба України звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №08-10/10-05/8.19/3728 від 05.06.2023 (вх.№7237/23 від 05.06.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТОІЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТОІЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» пов'язану із відмовою у продовженні терміну дії бланків - дозволів (талонів) на паливо та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» поставити Миколаївській митниці (54017, м.Миколаїв, вул.Маріупольська, 57-А; ідент.код 44017652) дизельне паливо (Євро 5) арктичне, в кількості - 445 літрів на підставі договору №Т-84/60 про постачання паливно-мастильних матеріалів.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст.162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (пункт 2); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (пункт 9).
Однак позовна заява не відповідає вимогам ст.162 ГПК України, оскільки в позовній заяві позивачем зазначено місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТОІЛ» (ідент.код 43970774): 61033, м.Харків, вул.Шевченко, буд.315; проте, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація, що місцезнаходженням такого товариства є: 61165, м.Харків, вул.Космічна, буд.21, 6 поверх, приміщення 21.
У абз.2 п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарським судам України надані роз'яснення, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ст.162 ГПК України, оскільки позивачем в позові не надано відомостей про наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, та не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До того ж, за приписами п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684,0 гривні.
За приписами п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем в позовній заяві викладено дві позовні вимоги не майнового характеру: перша - визнання протиправною бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТОІЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» пов'язаної із відмовою у продовженні терміну дії бланків - дозволів (талонів) на паливо; друга - зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» поставити Миколаївській митниці дизельне паливо (Євро 5) арктичне, в кількості - 445 літрів на підставі договору №Т-84/60 про постачання паливно-мастильних матеріалів.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, за дві немайнові вимоги судовий збір повинен складати 5368,0 грн (2684,0 грн х 2).
Натомість, позивачем надано платіжне доручення №414 від 09.12.2022 про сплату судового збору у сумі 2481,0 грн.
Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивачем до позовної заяви не надано доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому розмірі.
Тобто, позивачу слід доплатити 2887,0 грн судового збору (5368,0 грн - 2481,0 грн) та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору.
Документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, - надаються суду в оригіналі.
Також, згідно з приписами п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Доказів на підтвердження надіслання на адреси відповідачів та третьої особи копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем суду не надано.
Тобто, позивачу слід надіслати відповідачам та третій особі копію позовної заяви з доданими до неї документами з їх ідентифікуючими ознаками листом з описом вкладення та докази здійснення такого надсилання надати суду.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.ст.162, 164, 172 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235 ГПК України, суд,-
1. Позовну заяву Державної митної служби України №08-10/10-05/8.19/3728 від 05.06.2023 (вх.№7237/23 від 05.06.2023), - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Направити на адресу позивача акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області б/н від 05.06.2023 на 1-му аркуші.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мавродієва