79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.06.2023 Справа № 914/1293/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт"
до відповідача-1 за первісним позовом Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв"
до відповідача-2 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури"
про стягнення солідарно 699061,21 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури"
до відповідача-1 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт"
до відповідача-2 за зустрічним позовом Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв"
до відповідача-3 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами Акрополь"
про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) та визнання недійсними договору поруки.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом, відповідача-3 за зустрічним позовом): не з'явився
від відповідача-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом): не з?явився
від відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явився
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1293/22 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" до відповідача-1 за первісним позовом Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв", до відповідача-2 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури" про стягнення солідарно 699061,21 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури" до відповідача-1 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт", до відповідача-2 за зустрічним позовом Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв", до відповідача-3 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами Акрополь" про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) та визнання недійсними договору поруки.
Рішенням суду від 20.04.2023 у даній справі первісний позов задоволено частково, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" 617197,32 грн. основного боргу, 11718,00 грн. 3% річних, 70145,89 грн. інфляційних втрат та 10485,92 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Вказаним рішенням суду від 20.04.2023 зустрічний позов задоволено частково, визнано недійсним договір поруки від 11.09.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами Акрополь", Приватним підприємством "Cкульптура" Львівської фабрики мистецтв" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури"; визнано недійсним договір уступки вимоги (цесії) №2 від 04.05.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами Акрополь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" в частині будь-яких прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури", що випливають з договору уступки вимоги (цесії) №2 від 04.05.2022, зокрема також в частині права Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" вимагати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури" виконання ним зобов'язання як поручителя за договором поруки від 11.09.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами Акрополь", Приватним підприємством "Cкульптура" Львівської фабрики мистецтв" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури". У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
Необхідно зазначити, що представник позивача за первісним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт") та представник позивача за зустрічним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури") до закінчення судових дебатів заявили про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення. Як зазначено представниками сторін, відповідні підтверджуючі докази щодо таких витрат (що сплачені або мають бути сплачені) будуть подані з урахуванням частини 8 статті 129 Господарського процесуального України протягом (не пізніше) п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи наведене, рішенням суду від 20.04.2023 у даній справі також було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 27.04.2023 та встановлено строк до 25.04.2023 для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
В подальшому представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" (позивача за первісним позовом) подано заяву (вх.№1669/23 від 27.04.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1293/22, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв" 69900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Необхідно зазначити, що докази щодо судових витрат (що сплачені або мають бути сплачені) Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури" (позивачем за зустрічним позовом) не подано, а тому згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку залишити без розгляду його заяву про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення.
Ухвалою суду від 27.04.2023 судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу відкладено на 01.06.2023.
Сторони явку представників в судове засідання 01.06.2023 не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду заяви (вх.№1669/23 від 27.04.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1293/22 були повідомлені належним чином. Явка сторін в судове засідання 01.06.2023 не визнавалась обов'язковою.
Отже розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" (вх.№1669/23 від 27.04.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1293/22, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за первісним позовом у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 69900,00 грн.
Як вбачається із поданих матеріалів, 10.06.2022 між адвокатом Янівською Галиною Ярославівною (надалі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" (надалі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №2/10-06-22, відповідно до умов якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокат зобов'язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів клієнта з приводу солідарного стягнення заборгованості з ТзОВ "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури" та Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв на суму 699061,21 грн відповідно до договору уступки вимоги (цесії) №2 від 04.05.2022, укладеного між клієнтом та ТзОВ "КУП Акрополь".
Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що клієнт зобов'язується відповідно до порядку та строків, що зазначаються у договорі та його додаткових угодах, які є його невід'ємною частиною, оплатити адвокату вартість юридичних послуг, що надаються.
Згідно з пунктом 3.1. договору, клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість правової допомоги адвоката (гонорар) у розмірі, що становить 10% від ціни позову, а саме - 69900,00 у 3-денний строк з дня набуття законної сили судовим рішенням у справі про стягнення заборгованості на банківський рахунок, вказаний адвокатом.
25.04.2023 між адвокатом Янівською Галиною Ярославівною (надалі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" (надалі - клієнт) підписано акт приймання-передачі наданих юридичних послуг (правової допомоги) №2/10-06-22 на суму 69900,00 грн., в якому зазначено перелік наданих адвокатом послуг.
Крім того, в матеріалах справи містяться копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої (правової) допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом з тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи іншою стороною не подано жодних заперечень чи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги позивачу. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, дослідивши хід розгляду даної справи та надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представниками позивача послуг та виконаних робіт, оцінивши співмірність заявленого позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно частини першої та другої статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, дослідивши подані докази, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" слід стягнути 69900,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" (вх.№1669/23 від 27.04.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1293/22 задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв" (79014, місто Львів, вулиця Мучна, будинок 32, ідентифікаційний код 33981266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" (03127, місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 120, корпус 1, ідентифікаційний код 31513443) 69900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення виготовлено 12.06.2023.
Суддя Петрашко М.М.