79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.06.2023 Справа № 914/1025/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро
до відповідача: фізичної особи-підприємця Мінаєва Вячеслава Геннадійовича, м. Дрогобич, Львівська область
про стягнення 147 209,44 грн
за участю представників: не викликалися
Обставини розгляду справи.
29.03.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро до фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця Мінаєва Вячеслава Геннадійовича, м. Дрогобич, Львівська область про стягнення 147 209,44 грн.
Ухвалою від 31.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань. Ухвалою суду від 31.03.2023, зокрема, було встановлено відповідачу для подання відзиву на позов строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Відправлення на адресу відповідача ухвали суду про відкриття провадження у справі підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901414815106). Відправлення здійснювалося за адресою відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - АДРЕСА_1. 08.05.2023 вищевказане відправлення повернулося на адресу суду із відміткою відділення зв'язку «Повернення за закінченням встановленого терміну зберігання».
Отже, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.03.2020 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №20.96.0000000076, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 100 000,00 грн. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 99 996,33 грн по кредиту, 27 084,18 грн по сплаті процентів, 20 209,93 грн винагороди. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 147 209,44 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
04.03.2020 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (банк) та фізичною особою-підприємцем Мінаєвим Вячеславом Геннадійовичем (позичальник) було укладено кредитний договір №20.96.0000000076 разом з додатком №1.
За цим договором банк (позивач) зобов'язувався надати позичальнику (відповідачу) кредит згідно з п. А1. цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Згідно п. А2. договору ліміт цього договору: 100 000,00 грн, в тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 95 010,00 грн: на поповнення обігових коштів;
- у розмірі 4 990,00 грн: на сплату комісії за видачу кредитних коштів
На виконання умов договору банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 95 010,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.13935421.19709.64999 від 04.03.2020.
Відповідно до п. А3. договору термін повернення кредиту - 03.03.2022. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними платежами (однаковими платежами) в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 цього договору).
Пунктом А6. договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 23,88% річних.
Згідно п. А10. договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,99% від суми зазначеного у п. А2. цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 4,99% від суми встановленого А2. цього договору ліміту. Датою сплати є дата встановлення ліміту по цьому договору (п. А11. договору).
15.04.2020 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою графік платежів (додаток №1 до договору) виклали в новій редакції.
23.07.2020 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору, якою графік платежів (додаток №1 до договору) виклали в новій редакції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та винагороди не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 99 996,33 грн по кредиту, 27 084,18 грн заборгованості по сплаті процентів, 20 209,93 грн заборгованості по сплаті винагороди.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, відповідачем прострочено виконання зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за їх користування та винагороди, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 99 996,33 грн заборгованості по кредиту, 27 084,18 грн заборгованості по сплаті відсотків, 20 209,93 грн заборгованості по сплаті винагороди.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мінаєва Вячеслава Геннадійовича, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 (ідентифікаційний код 14360080) 99 996,33 грн заборгованості по кредиту, 27 084,18 грн заборгованості по сплаті відсотків, 20 209,93 грн заборгованості по сплаті винагороди, 2 684,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку із перебуванням судді у відпустці з 29.05.2023 по 10.06.2023, повне рішення складено та підписано 12.06.2023.
Суддя Мазовіта А.Б.