вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"12" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1693/23
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Твій Газзбут”, м. Київ
до Державного підприємства «Завод порошкової металургії», Київська обл., м. Бровари
про стягнення 491790,03 грн.
встановив:
Позовна заява не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем не зазначено інформації щодо наявності у позивача та відповідача офіційної електронної адреси і не проінформовано суд про відсутність у позивача такої інформації щодо відповідача.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем не зазначено доказів того, що ним направлялись на адресу відповідача акти за вересень 2022 р. та лютий 2023 р.
Також на сторінці 12 позовної заяви позивач зазначає, що відповідач за період липень 2022 - лютий 2023р. не дотримувався дисципліни споживання газу за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-93079-22 від 23.06.2023 р., у зв'язку з чим йому нараховано 126532,55 грн. штрафу. Однак жодного доказу недотримання відповідачем дисципліни споживання газу позивачем не зазначено.
Крім того, на сторінці 11 позовної заяви позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-93079-22 від 04.10.2023 р., тоді як заборгованість позивач просить стягнути за договором № 41АР200-93079-22 від 23.06.2023 р., що свідчить про суперечливість викладених позивачем обставин.
Позивач просить стягнути заборгованість за період з вересня 2022 р. по лютий 2023 р., проте пеню, 3 % річних, інфляційні втрати та штраф нараховує на вартість газу, поставленого також у липні та серпні 2022 р.
Обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу, нарахованих на вартість газу, поставленого у липні та серпні 2022 р., позовна заява не містить.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про державний бюджет на 2023 рік” установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2684 грн.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути 491790,03 грн., з яких 272963,30 грн. заборгованості, 4426,24 грн. 3 % річних, 14097,31 грн. інфляційних втрат, 73770,63 грн. пені та 126532,55 грн. штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач повинен був сплатити до державного бюджету України судовий збір у сумі 7376,85 грн. (491790,03 х 1,5 %).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач” зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв'язку із зазначенням необхідних реквізитів.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.
Пунктом 41 Інструкції встановлено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.
Як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Київської області позивачем додано платіжну інструкцію в національній валюті № 9275 від 18.05.2023 р. на суму 7450,00 грн., в графі призначення платежу якої зазначено: «*;101;43965848;Судовий збір, за позовну заяву ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», Господарський суд міста Києва.».
Отже платіжна інструкція № 9275 від 18.05.2023 р. за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до господарського суду міста Києва, а не до господарського суду Київської області.
Таким чином, платіжна інструкція в національній валюті № 9275 від 18.05.2023 р. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку за подання позовної заяви до господарського суду Київської області.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем зазначено в переліку, доданих до позовної заяви документів, зокрема копію акта приймання-передачі природного газу № ТГ 383032339 від 38.02.2023 р. (дата документа, якої не існує).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Постановив:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
3. Запропонувати позивачу надати до суду:
- докази сплати 7376,85 грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Київської області;
- пояснення чи доповнення до позовної заяви із зазначенням:
1) доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
2) обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу, нарахованих на вартість газу, поставленого у липні та серпні 2022 р.;
3) уточненого переліку,доданих до позовної заяви документів;
4) інформації щодо наявності у позивача та відповідача офіційної електронної адреси.
4. Попередити позивача про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Рябцева