вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/4610/15 (911/684/23)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Стрикун Д.В. розглянувши у судовому засіданні справу
за позовною заявою Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»
до Державного підприємства «Волиньвугілля»
про стягнення грошових коштів
у межах справи №911/4610/15
про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870)
Учасники справи у судове засідання не з'явились
1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
1.1. 03.03.2023 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулось Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «РЕМ», позивач) із позовною заявою №04/431 від 02.03.2023 (вх. №606/23 від 06.03.2023) до Державного підприємства «Волиньвугілля» (далі - ДП «Волиньвугілля», відповідач) про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 2 183 735,32грн, з яких: 1 344 605,68грн - основний борг; 505 156,64грн - пеня; 289 598,54грн - інфляційні втрати; 44 374,46грн - 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 32 756,03грн.
Позовну заяву обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525-526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов відповідного договору в частині оплати за послуги з: розподілу електричної енергії за квітень, листопад, грудень 2021 року та за листопад-грудень 2022 року; забезпечення компенсації перетікання електричної енергії за період з лютого 2021 по грудень 2021 року, за листопад-грудень 2022 року.
1.2. 01.06.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшли письмові пояснення від 01.06.2023 (вх. №10676/23), які за своєю суттю є відзивом на позовну заяву, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Так, ухвалою суду від 10.03.2023, зокрема, запропоновано відповідачу надати суду до 28.03.2023 (включно) письмовий відзив на заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, поданий із урахуванням ст. 165 ГПК України та у порядку ст. 178 ГПК України.
У свою чергу, вищевказане судове рішення у порядку ч. 5 ст. 242 ГПК України, п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 отримане ДП «Волиньвугілля» - 10.03.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т. 1 а.с. 128).
За таких обставин, відповідач мав можливість скористатися правом, передбаченим ст. 178 ГПК України, та подати відзив на позовну заяву у строк встановлений судом, чого ДП «Волиньвугілля» зроблено не було.
Водночас, відповідачем під час направлення до суду відповідних пояснень не було заявлено суду клопотань у порядку ст.ст. 119, 207 ГПК України.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про залишення відповідних письмових пояснень без розгляду на підставі вищевказаних положень ГПК України.
2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
2.1. 12.05.2023 через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» ДП «РЕМ подано заяву від 12.05.2023 (вх. №3813/23 від 15.05.2023) про зменшення позовних вимог, у зв'язку із чим просить суд стягнути з ДП «Волиньвугілля» заборгованість у загальному розмірі 1 563 224,90грн, з яких: 857 387,55грн - основний борг; 412 301,54грн - пеня; 256 660,45грн - інфляційні втрати; 36 875,36грн - 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 23 448,37грн.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу позивач вправі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Згідно ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 ч. 2, ч. 3 або ч. 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідна заява про зменшення позовних вимог подана до суду до закінчення підготовчого провадження, оскільки ухвала суду про його закриття постановлена судом 15.05.2023, та ДП «РЕМ» надано суду докази її направлення відповідачу.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідна заява подана до суду із дотриманням положень ст. 46 ГПК України, у зв'язку із чим розгляду підлягають позовні вимоги ДП «РЕМ» викладені у вказаній заяві.
2.2. 01.06.2023 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання (вх. №10694/23 від 01.06.2023) про розгляд справи без його участі, яке суд у відповідності до ст. 42 ГПК України вважає за можливе задовольнити та продовжити судове засідання за відсутності представника ДП «РЕМ».
Представник ДП «Волиньвугілля» у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання інформувався належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 165). Водночас, явка вказаної особи обов'язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст.ст. 42, 165 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
3. Процесуальні дії суду
3.1. У провадженні суду перебуває справа №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ» на стадії судової процедури - розпорядження майном боржника.
3.2. Ухвалою суду від 10.03.2023 на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема: прийнято позову заяву №04/431 від 02.03.2023 до розгляду в межах справи про банкрутство ДП «РЕМ»; відкрито провадження у справі №911/4610/15 (911/684/23) та постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 03.04.2023.
На підставі ст. 183 ГПК України за усними клопотаннями представника позивача у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 20.04.2023 та засідання відкладалось на 15.05.2023, про що судом постановлено відповідні протокольні ухвали від 03.04.2023 та від 20.04.2023.
3.3. За результатами підготовчого засідання суд закрив підготовче провадження у справі та призначив останню до розгляду по суті на 01.06.2023 (ухвала від 15.05.2023).
3.5. 01.06.2023 за результатами судового засідання судом ухвалено рішення.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази
4.1. 15.07.2019 між ДП «РЕМ» (оператор системи) та ДП «Волиньвугілля» (споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №10/ВФ-2019/Р (далі - Договір №1), відповідно до п. 2.1 якого, зокрема, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії (т. 1 а.с. 10-20).
Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 «Порядок розрахунків» (п. 2.3 Договору №1).
Згідно із п. 12.8 вказаного Договору його невід'ємними частинами є, зокрема, додатки: №4 «Порядок розрахунків»; №12 «Договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії»; №12.1 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».
Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1 Договору №1).
Так, за змістом п. 5 Додатку №4 «Порядок розрахунків» (далі - Додаток №4) до 7 числа щомісячно оператор системи згідно з умовами цього договору визначає обсяги та розраховує вартість послуги з розподілу за фактичними показниками приладів обліку за минулий розрахунковий місяць та надає споживачу оформлені належним чином документи, а саме: рахунок на оплату послуг з розподілу електричної енергії; акт прийому-передачі наданих послуг з розподілу (для юридичних осіб); акт звірки між оператором системи та споживачем (для юридичних осіб).
Термін оплати рахунків споживачем не має перевищувати 5 робочих днів від дня виставлення рахунку, що зазначається в рахунку на оплату послуг з розподілу. Оплата всіх послуг, наданих оператором системи споживачу здійснюється на поточний рахунок оператора системи. За дату оплати рахунка приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок оператора системи (п.п. 9, 10 Додатка №4).
На виконання умов Договору №1 між оператором системи та споживачем підписано без зауважень акти прийняття-передавання послуги з розподілу електричної енергії, а саме: №ОУ-0000218 від 30.04.2021 на суму 373 856,29грн (за квітень 2021 року); №ОУ-0000697 від 30.11.2021 на суму 173 362,70грн (за листопад 2021 року); №ОУ-0000778 від 31.12.2021 на суму 219 593,47грн (за грудень 2021 року); №ОУ-0000897 від 31.12.2022 на суму 221 699,26грн (за грудень 2022 року) (т. 1 а.с. 31, 33, 35, 39). Усього 988 511,72грн.
При цьому, оператором системи виставлено споживачу рахунки на оплату, які отримані провідним інженером ДП «Волиньвугілля» Пилипюк Т.І., а саме: 05.05.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000298 від 30.04.2021 на суму 373 856,29грн (за квітень 2021 року); 06.12.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000960 від 30.11.2021 на суму 173 362,70грн (за листопад 2021 року); 04.01.2022 - рахунок-фактуру №СФ-0001061 від 31.12.2021 на суму 219 593,47грн (за грудень 2021 року); 04.01.2023 - рахунок-фактуру №СФ-0001217 від 31.12.2022 на суму 221 699,26грн (за грудень 2021 року) (т. 1 а.с. 32, 34, 36, 40). Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Водночас, як зазначив ДП «РЕМ» у заяві від 12.05.2023, відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги із розподілу електричної енергії після відкриття провадження у даній справі, а саме, на суму 452 930,88грн, у зв'язку із чим залишок заборгованості становить: за квітень 2021 року - 275 001,92грн; листопад 2021 року - 77 598,22грн; грудень 2021 року - 111 281,44грн; грудень 2022 року - 71 699,26грн.
4.2. Разом із цим, 15.07.2019 між ДП «РЕМ» (власник мереж) та ДП «Волиньвугілля» (споживач) укладено договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (далі - Договір №2), який є невід'ємним додатком до Договору про надання послуг із розподілу, та згідно п. 1.1 якого власник мереж надає споживачу послуги із компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (т. 1 а.с. 21-30).
Відповідно до п. 2.2 Договору №2 споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 12.1 до Договору №1).
Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (п. 4.5 Договору №2).
Цей договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із сторін не повідомить іншу про відмову від цього договору або його перегляд (п. 7.1 Договору №2).
Відповідно до п.п. 28, 29 Додатку №12.1 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» (далі - Додаток №12.1), зокрема, споживач здійснює повну поточну оплату вартості послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Термін оплати рахунку не має перевищувати 5 банківських днів з дня отримання рахунку споживачем.
На виконання умов Договору №2 між власником мереж та споживачем підписано без зауважень акти прийняття-передавання послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, а саме: №ОУ-0000088 від 28.02.2021 на суму 37 721,41грн (за лютий 2021 року); №ОУ-0000151 від 31.03.2021 на суму 56 549,81грн (за березень 2021 року); №ОУ-0000219 від 30.04.2021 на суму 54 607,06грн (за квітень 2021 року); №ОУ-0000280 від 31.05.2021 на суму 21 347,40грн (за травень 2021 року); №ОУ-0000355 від 30.06.2021 на суму 21 523,30грн (за червень 2021 року); №ОУ-0000428 від 31.07.2021 на суму 28 434,31грн (за липень 2021 року); №ОУ-0000480 від 31.08.2021 на суму 13 482,04грн (за серпень 2021 року); №ОУ-0000551 від 30.09.2021 на суму 12 728,20грн (за вересень 2021 року); №ОУ-0000619 від 31.10.2021 на суму 12 985,68грн (за жовтень 2021 року); №ОУ-0000698 від 30.11.2021 на суму 20 711,40грн (за листопад 2021 року); №ОУ-0000779 від 31.12.2021 на суму 60 379,10грн (за грудень 2021 року) (т. 1 а.с. 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61). Усього 340 466,71грн.
При цьому, власником мереж виставлено споживачу рахунки на оплату, які отримані провідним інженером ДП «Волиньвугілля» Пилипюк Т.І., а саме: 08.03.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000122 від 28.02.2021 на суму 37 721,41грн (за лютий 2021 року); 05.04.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000216 від 31.03.2021 на суму 56 549,81грн (за березень 2021 року); 05.05.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000299 від 30.04.2021 на суму 54 607,06грн (за квітень 2021 року); 07.06.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000388 від 31.05.2021 на суму 21 347,40грн (за травень 2021 року); 05.07.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000486 від 30.06.2021 на суму 21 523,30грн (за червень 2021 року); 04.08.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000588 від 31.07.2021 на суму 28 434,31грн (за липень 2021 року); 06.09.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000665 від 31.08.2021 на суму 13 482,04грн (за серпень 2021 року); 05.10.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000761 від 30.09.2021 на суму 12 728,20грн (за вересень 2021 року); 04.11.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000857 від 31.10.2021 на суму 12 985,68грн (за жовтень 2021 року); 06.12.2021 - рахунок-фактуру №СФ-0000961 від 30.11.2021 на суму 20 711,40грн (за листопад 2021 року); 04.01.2022 - рахунок-фактуру №СФ-0001062 від 31.12.2021 на суму 60 379,10грн (за грудень 2021 року) (т. 1 а.с. 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62).
Водночас, як зазначив ДП «РЕМ» у заяві від 12.05.2023, відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги із забезпечення перетікання електричної енергії після відкриття провадження у даній справі, а саме, на суму 18 660,00грн, у зв'язку із чим залишок заборгованості становить: за лютий 2021 року - 7 784,63грн; за березень 2021 року - 56 549,81грн; квітень 2021 року - 54 607,06грн; травень 2021 року - 32 621,18грн; червень 2021 року - 21 523,30грн; липень 2021 року - 28 434,31грн; серпень 2021 року - 13 482,04грн; вересень 2021 року - 12 728,20грн; жовтень 2021 року - 12 985,68грн; листопад 2021 року - 20 711,40грн; грудень 2021 року 60 379,10грн.
4.3. 03.02.2023 засобами поштового зв'язку ДП «РЕМ» звернувся до ДП «Волиньвугілля» із претензією №04/231 від 02.02.2023, в якій вимагав сплатити наявну у відповідача заборгованість за послуги із розподілу у розмірі 685 580,84грн та за перетікання електричної енергії у сумі 300 599,96грн протягом 10 календарних днів (т. 1 с.с. 67-70). Водночас, доказів реагування на вказану претензію учасники справи суду не надали.
4.4. Інших доказів на підтвердження тих чи інших обставин справи учасники справи суду не надали.
5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано
5.1. Так, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України «Про ринок електричної енергії» №2019-VIII від 13.04.2017.
Відповідно до п.п. 7, 19 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу; інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
5.2. Частиною 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується регулятором.
Згідно п. 1.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ, станом на момент укладення Договору №1) договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до цих Правил, договір споживача з оператором системи передачі укладається відповідно до типового договору, визначеного Кодексом системи передачі.
За змістом п.п. 56, 84 ст. 1 вказаного Закону оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності; споживач - юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Отже, у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» ДП «РЕМ» є оператором системи розподілу, а ДП «Волиньвугілля» - споживачем.
На виконання відповідних положень законодавства, між сторонами укладений Договір №1, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу зобов'язаний надавати послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг.
Так, на виконання умов Договору №1, позивачем надані відповідачу послуги із розподілу електричної енергії у квітні, листопаді, грудні 2021 року та грудні 2022 року на загальну суму 988 511,72грн, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання наданих послуг з розподілу електричної енергії, які, у свою чергу, підписанні відповідачем без зауважень.
Згідно із положеннями ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, зокрема, сплатити гроші.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Як зазначив ДП «РЕМ» у своєму позові, ДП «Волиньвугілля» на виконання умов Договору №1 сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 452 930,88грн. Доказів, які б спростовували зазначене, відповідач суду не надав, що свідчить про наявність в останнього заборгованості у розмірі 535 580,84грн (988 511,72 - 452 930,88 = 535 580,84).
За таких обставин, зважаючи на те, що своєчасна оплата є одним з основних обов'язків ДП «Волиньвугілля» належне виконання якого вимагається Договором №1 та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 535 580,84грн.
5.3. Разом із цим, п.п. 1.1.2, 4.33 ПРРЕЕ, зокрема, передбачено, що договором про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії є домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та власником технологічних електричних мереж та/або мереж системи розподілу/передачі електричної енергії, до яких приєднані електроустановки споживача, під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії. Договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії.
Як визначено у п. 12.8 Договору №1 його додатком є, зокрема, Договір №2, який у свою чергу, укладений між сторонами у тому самому порядку, що і договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії.
При цьому, Договір №2 також недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.
Згідно із п.п. 1.1.2 ПРРЕЕ, зокрема, забезпечення перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж це послуги, які оператор системи передачі/оператор системи розподілу або власник технологічних електричних мереж змушений надавати споживачу, якщо такий споживач експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору №2, позивачем надані відповідачу послуги із забезпечення компенсації перетікання реактивної електричної енергії у період з лютого по грудень 2021 року на загальну суму 340 466,71грн, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, які, у свою чергу, підписанні відповідачем без зауважень.
Як зазначив ДП «РЕМ» у своєму позові, відповідач на виконання умов Договору №2 сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 18 660,00грн. Доказів, які б спростовували зазначене, ДП «Волиньвугілля» суду не надав, що свідчить про наявність в останнього заборгованості у розмірі 321 806,71грн (340 466,71 - 18 660,00 = 321 806,71).
За таких обставин, зважаючи на те, що своєчасна оплата є одним з основних обов'язків ДП «Волиньвугілля» належне виконання якого вимагається Договором №2 та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 321 806,71грн.
5.4. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 244 692,88грн за період з 13.05.2021 по 01.03.2023 - за неналежне виконання зобов'язань за Договором №1, та у розмірі 167 608,66грн за період з 16.03.2021 по 01.03.2023 - за неналежне виконання зобов'язань за Договором №2. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, за змістом п. 8.5 Договору №1 та п. 5.3 Договору №2, зокрема, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день порушення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Проаналізувавши зазначені умови Договору у поєднанні із положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України, суд зазначає, що сторонами не урегульовані їх правовідносини в частині стягнення пені за період прострочення грошового зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.
Водночас, Указом Президента України від 13.03.2020 №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із відповідними змінами та доповненнями), з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, з 12.03.2020 до 30.06.2023 на всій території України установлено карантин.
02.04.2020 набрав чинності Закон України №540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким Розділ IX Прикінцеві положення ГК України доповнений пунктом 7 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, укладаючи відповідні Договори 15.07.2019 сторони не могли передбачити наслідки законодавчих змін.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним принципом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на викладене та враховуючи те, що укладення відповідних правочинів мало місце до набрання чинності Законом України №540-IX від 30.03.2020, суд дійшов висновку, що дія даного Закону на спірні правовідносини не розповсюджується (указаний правовий висновок узгоджується з позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.04.2021 у справі №905/497/20).
Так, згідно п. 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Як встановлено судом, п. 9 Додатку №4 та п. 29 Додатку №12.1, які є невід'ємними частинами відповідних правочинів, передбачено, що ДП «РЕМ» надає ДП «Волиньвугілля» рахунки на оплату послуг, які той зобов'язаний оплатити протягом 5 робочих (банківських) днів від дня виставлення рахунку.
Ураховуючи зазначене та обставини встановлені у п.п. 4.1, 4.2 цього рішення, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (т. 1 а.с. 150-151, 158-162), вважає його арифметично неправильним з огляду на таке:
невірно визначено суму основного боргу на момент виникнення прострочення грошового зобов'язання, оскільки як зазначив позивач у заяві про зменшення позовних вимог, відповідачем було частково погашено наявну у нього заборгованість саме під час після відкриття провадження;
неправомірно здійснено нарахування штрафних санкцій після 24.02.2022, позаяк постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413, у зв'язку із введенням Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (із відповідними змінами) в Україні воєнного стану з 24.02.2023 по 18.08.2023, постановлено, зокрема, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії;
під час розрахунку пені не взято до уваги положення ч. 6 ст. 232 ГК України.
Так, розрахунок пені здійснюється за формулою: Сума пені = С х 2 х ОС НБУ : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, ОС НБУ - облікова ставка НБУ за період прострочення, Д - кількість днів прострочення.
5.4.1. З огляду на викладене, правильним розрахунком пені за порушення відповідачем умов Договору №1 є:
1) за рахунком №СФ-0000298 від 30.04.2021 (отриманий відповідачем 05.05.2021):
з 13.05.2021 по 22.07.2021: 373 856,29 х 2 х 7,5% : 100 х 71 : 365 = 10 908,41;
з 23.07.2021 по 09.09.2021: 373 856,29 х 2 х 8,0% : 100 х 49 : 365 = 8 030,23;
з 10.09.2021 по 13.11.2021: 373 856,29 х 2 х 8,5% : 100 х 65 : 365 = 11 318,12;
2) за рахунком №СФ-0000960 від 30.11.2021 (отриманий відповідачем 06.12.2021):
з 14.12.2021 по 20.01.2022: 173 362,70 х 2 х 9,0% : 100 х 38 : 365 = 3 248,77;
з 21.01.2022 по 23.02.2022: 173 362,70 х 2 х 10,0% : 100 х 34 : 365 = 3 229,77;
3) за рахунком №СФ-0001061 від 31.12.2021 (отриманий відповідачем 04.01.2022):
з 12.01.2022 по 20.01.2022: 219 593,47 х 2 х 9,0% : 100 х 9 : 365 = 974,63;
з 21.01.2022 по 23.02.2022: 219 593,47 х 2 х 10,0% : 100 х 34 : 365 = 4 091,06.
5.4.2. Водночас, правильним розрахунком пені - за Договором №2 є:
1) за рахунком №СФ-0000122 від 28.02.2021 (отриманий відповідачем 08.03.2021):
з 16.03.2021 по 15.04.2021: 37 721,41 х 2 х 6,5% : 100 х 31 : 365 = 416,49;
з 16.04.2021 по 22.07.2021: 37 721,41 х 2 х 7,5% : 100 х 98 : 365 = 1 519,19;
з 23.07.2021 по 09.09.2021: 37 721,41 х 2 х 8,0% : 100 х 49 : 365 = 810,27;
з 10.09.2021 по 16.09.2021: 37 721,41 х 2 х 8,5% : 100 х 7 : 365 = 122,98;
2) за рахунком №СФ-0000216 від 31.03.2021 (отриманий відповідачем 05.04.2021):
з 14.04.2021 по 15.04.2021: 56 549,81 х 2 х 6,5% : 100 х 2 : 365 = 40,28;
з 16.04.2021 по 22.07.2021: 56 549,81 х 2 х 7,5% : 100 х 98 : 365 = 2 277,49;
з 23.07.2021 по 09.09.2021: 56 549,81 х 2 х 8,0% : 100 х 49 : 365 = 1 214,66;
з 10.09.2021 по 14.10.2021: 56 549,81 х 2 х 8,5% : 100 х 35 : 365 = 921,84;
3) за рахунком №СФ-0000299 від 30.04.2021 (отриманий відповідачем 05.05.2021):
з 13.05.2021 по 22.07.2021: 54 607,06 х 2 х 7,5% : 100 х 71 : 365 = 1 593,33;
з 23.07.2021 по 09.09.2021: 54 607,06 х 2 х 8,0% : 100 х 49 : 365 = 1 172,93;
з 10.09.2021 по 13.11.2021: 54 607,06 х 2 х 8,5% : 100 х 65 : 365 = 1 653,17;
4) за рахунком №СФ-0000388 від 31.05.2021 (отриманий відповідачем 07.06.2021):
з 15.06.2021 по 22.07.2021: 21 347,40 х 2 х 7,5% : 100 х 38 : 365 = 333,37;
з 23.07.2021 по 09.09.2021: 21 347,40 х 2 х 8,0% : 100 х 49 : 365 = 458,53;
з 10.09.2021 по 09.12.2021: 21 347,40 х 2 х 8,5% : 100 х 91 : 365 = 904,78;
з 10.12.2021 по 15.12.2021: 21 347,40 х 2 х 9,0% : 100 х 6 : 365 = 63,16;
5) за рахунком №СФ-0000486 від 30.06.2021 (отриманий відповідачем 05.07.2021):
з 13.07.2021 по 22.07.2021: 21 523,30 х 2 х 7,5% : 100 х 10 : 365 = 88,45;
з 23.07.2021 по 09.09.2021: 21 523,30 х 2 х 8,0% : 100 х 49 : 365 = 462,31;
з 10.09.2021 по 09.12.2021: 21 523,30 х 2 х 8,5% : 100 х 91 : 365 = 912,23;
з 10.12.2021 по 13.01.2022: 21 523,30 х 2 х 9,0% : 100 х 35 : 365 = 371,50;
6) за рахунком №СФ-0000588 від 31.07.2021 (отриманий відповідачем 04.08.2021):
з 12.08.2021 по 09.09.2021: 28 434,31 х 2 х 8,0% : 100 х 29 : 365 = 361,47;
з 10.09.2021 по 09.12.2021: 28 434,31 х 2 х 8,5% : 100 х 91 : 365 = 1 205,15;
з 10.12.2021 по 20.01.2022: 28 434,31 х 2 х 9,0% : 100 х 42 : 365 = 588,94;
з 21.01.2021 по 12.02.2022: 28 434,31 х 2 х 10,0% : 100 х 23 : 365 = 358,35;
7) за рахунком №СФ-0000665 від 31.08.2021 (отриманий відповідачем 06.09.2021):
з 14.09.2021 по 09.12.2021: 13 482,04 х 2 х 8,5% : 100 х 87 : 365 = 546,30;
з 10.12.2021 по 20.01.2022: 13 482,04 х 2 х 9,0% : 100 х 42 : 365 = 279,24;
з 21.01.2021 по 23.02.2022: 13 482,04 х 2 х 10,0% : 100 х 34 : 365 = 251,17;
8) за рахунком №СФ-0000761 від 30.09.2021 (отриманий відповідачем 05.10.2021):
з 13.10.2021 по 09.12.2021: 12 728,20 х 2 х 8,5% : 100 х 58 : 365 = 343,84;
з 10.12.2021 по 20.01.2022: 12 728,20 х 2 х 9,0% : 100 х 42 : 365 = 263,63;
з 21.01.2022 по 23.02.2022: 12 728,20 х 2 х 10,0% : 100 х 34 : 365 = 237,13;
9) за рахунком №СФ-0000857 від 31.10.2021 (отриманий відповідачем 04.11.2021):
з 12.11.2021 по 09.12.2021: 12 985,68 х 2 х 8,5% : 100 х 28 : 365 = 169,35;
з 10.12.2021 по 20.01.2022: 12 985,68 х 2 х 9,0% : 100 х 42 : 365 = 268,96;
з 21.01.2021 по 23.02.2022: 12 985,68 х 2 х 10,0% : 100 х 34 : 365 = 241,92;
10) за рахунком №СФ-0000961 від 30.11.2021 (отриманий відповідачем 06.12.2021):
з 14.12.2021 по 20.01.2022: 20 711,40 х 2 х 9,0% : 100 х 38 : 365 = 388,13;
з 21.01.2022 по 23.02.2022: 20 711,40 х 2 х 10,0% : 100 х 34 : 365 = 385,86;
11) за рахунком №СФ-0001062 від 31.12.2021 (отриманий відповідачем 04.01.2022):
з 12.01.2022 по 20.01.2022: 60 379,10 х 2 х 9,0% : 100 х 9 : 365 = 267,98;
з 21.01.2022 по 23.02.2022: 60 379,10 х 2 х 10,0% : 100 х 34 : 365 = 1 124,87.
Таким чином, загальна сума пені, яка є правильно та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача становить 64 429,18грн.
5.5. Щодо нарахованих позивачем 3% річних у розмірі 21 773,52грн за період з 13.05.2021 по 01.03.2023 (за Договором №1) та у розмірі 15 101,84грн за період з 16.03.2021 по 01.03.2023 (за Договором №2), то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (т. 1 а.с. 148, 152), суд вважає його арифметично неправильним, оскільки ДП «РЕМ» невірно визначено суму основного боргу на момент виникнення прострочення грошового зобов'язання на підставі того чи іншого рахунку, оскільки, як зазначив позивач у заяві про зменшення позовних вимог, відповідачем було частково погашено наявну у нього заборгованість саме після відкриття провадження.
Проте, у перерахунку суду, сума 3% річних становить значно більший розмір, аніж той який заявлений позивачем у позові, а тому, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, дійшов висновку про задоволення вимоги ДП «РЕМ» про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 36 875,36грн.
5.6. Поряд із цим, позивач також просить стягнути з ДП «Волиньвугілля» інфляційні втрати у розмірі 151 582,96грн за період з 13.05.2021 по 01.03.2023 (за Договором №1) та у розмірі 105 077,49грн за період з 16.03.2021 по 01.03.2023 (за Договором №2). З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи зазначене, судом береться до уваги правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.
Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (т. 1 а.с. 149-150, 153-157), суд вважає його арифметично неправильним, з підставі зазначених у п. 5.5 цього рішення. Проте, у перерахунку суду, сума інфляційних втрат становить значно більший розмір, аніж той який заявлений позивачем у позові, а тому, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, дійшов висновку про задоволення вимоги ДП «РЕМ» про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 256 660,45грн.
6. Щодо судових витрат.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ДП «РЕМ», то судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу, ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 1, ідентифікаційний код 32365965) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870) 535 580,84грн (п'ятсот тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят грн 84 коп.) заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії; 321 806,71грн (триста двадцять одна тисячі вісімсот шість грн 71 коп.) заборгованості за послуги із забезпечення перетікання електричної енергії; 64 429,18грн (шістдесят чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять грн 18 коп.) пені; 256 660,45грн (двісті п'ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят грн 45 коп.) інфляційних втрат; 36 875,36грн (тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн 36 коп.) 3 % річних; 18 230,29грн (вісімнадцять тисяч двісті тридцять грн 29 коп.) судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.06.2023.
Станом на 12.06.2023 рішення законної сили не набрало.