вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" березня 2023 р. м. Київ Справа № 916/3965/21
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Морський Торговельний порт "Южний"
65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, буд. 13, код ЄДРПОУ 04704790
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл"
08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Південна, буд. 7, корп. 3, кв. 208, код ЄДРПОУ 39440179
про стягнення штрафних санкцій
за участі представників сторін:
позивача: Заверюха В.О., посвідчення адвоката України №003099 від 15.11.2017, довіреність №103-13/13 від 01.09.2022;
відповідача: Комаха А.І., посвідчення адвоката України №000217 від 18.06.2018, ордер серії АА №1177415 від 22.09.2022;
Обставини справи:
За ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 до Господарського суду Київської області передано за територіальною підсудністю позовну заяву (вх. №246/22 від 24.01.2022) Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані нарахуванням позивачем відповідачу штрафних санкцій за порушення строків виконання відповідачем зобов'язань за договором від 08.12.2020 № Т/БП-321/20, що укладений між сторонами.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2022 судом прийнято позовну заяву (вх. №246/22 від 24.01.2022) до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3965/21 за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання суду на 01.03.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №3853/22 від 22.02.2022).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан на 30 діб у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Наказом голови Господарського суду Київської області від 03.03.2022 № 3 встановлено особливий режим роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану, зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу для запобігання загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду.
Зважаючи на вказане, судове засідання 01.03.2022 не відбулось.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №4176/22 від 31.03.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №4175/22 від 31.03.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції (вх. №4296/22 від 05.04.2022).
Згідно з наказом голови Господарського суду Київської області від 01.04.2022 № 4 відновлено проведення відкритих судових засідань за участі учасників судового процесу в Господарському суді Київської області.
У зв'язку із покращенням безпекової ситуації у місті Києві та Київській області, суд дійшов висновку про можливість призначення судового засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.05.2022 призначено справу №916/3965/21 до розгляду в підготовчому засіданні на 24.05.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №5199/22 від 16.05.2022).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2022 зупинено провадження у справі №911/3965/21 до набрання законної сили рішенням у справі №916/840/21.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №6933/22 від 16.06.2022), в якій повідомлено, що у справі №916/840/21 постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2021 у справі №916/840/21 скасовано та ухвалено нове рішення, відтак, набрало законної сили рішення у справі №916/840/21.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2022 поновлено провадження у справі №916/3965/21 та призначено підготовче засідання на 14.07.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №8535/22 від 13.07.2022), що аргументоване неможливістю з'явитись через участь у судовому засіданні в іншій справі, що розглядається Верховним Судом.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №8557/22 від 14.07.2022).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2022 підготовче засідання відкладено на 21.07.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №8999/22 від 21.07.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №9045/22 від 13.07.2022), яке обґрунтовано тим, що відповідачем пізно отримано ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2022 з датою та часом проведення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2022 підготовче засідання відкладено на 04.08.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №9753/22 від 03.08.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №9772/22 від 04.08.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №9814/22 від 04.08.2022).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2022 підготовче засідання відкладено на 25.08.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №10533/22 від 16.08.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №11082/22 від 25.08.2022).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2022 закрито підготовче провадження у справі №916/3965/21 та призначено справу до розгляду по суті на 22.09.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №12887/22 від 21.09.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №12938/22 від 22.09.2022).
У судовому засіданні 20.09.2022 оголошено перерву до 06.10.2022, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 06.10.2022.
У судове засідання 06.10.2022 з'явились представники сторін, проте, перед початком судового засідання у місті Києві оголошено повітряну тривогу.
Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошені повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу "повітряна тривога" суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.
Враховуючи тривалість повітряної тривоги та повідомлення представника позивача про неможливість подальшого очікування відеоконференції через необхідність залишення території порту, відповідно до визначеного там режиму роботи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у даному судовому засіданні до 07.10.2022 о 14:30, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2022 повідомлено учасників справи №916/3965/21, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 07.10.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №14051/22 від 07.10.2022) про зупинення провадження.
У судовому засіданні 07.10.2022 оголошено перерву до 10.11.2022, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №14051/22 від 08.10.2022) про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.11.2022 оголошено перерву до 24.11.2022, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №16999/22 від 23.11.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. №17075/22 від 24.11.2022).
У судовому засіданні 24.11.2022 оголошено перерву до 22.12.2022, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №18462/22 від 15.12.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №18770/22 від 21.12.2022).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2022 судом витребувані докази:
1. У відділення №65481 Акціонерного товариства "Укрпошта" - письмові відомості про поштове відправлення №6548106026197, з відповідними доказами у додатку, з таких питань:
- ким саме (зазначити найменування відправника) було відправлено поштове відправлення №6548106026197;
- коли саме (зазначити дату) було відправлено поштове відправлення №6548106026197;
- кому саме (зазначити найменування адресата), куди саме (зазначити адресу на яку було направлено відправлення) було направлено поштове відправлення №6548106026197;
- ким саме, на підставі чого та коли (зазначити дату) було отримано поштове відправлення №6548106026197.
2. У відділення №08138 Акціонерного товариства "Укрпошта" - інформацію та документи, що підтверджують отримання та повернення поштового відправлення №0813800807086, а саме: ким та коли (дата) було отримане відповідне відправлення та надіслане відправнику; хто є відправником та отримувачем такого відправлення.
Судове засідання відкладено на 19.01.2023, у зв'язку із витребуванням доказів.
Через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем надані письмові пояснення відділення №08138 Акціонерного товариства "Укрпошта" (вх. №805/23 від 16.01.2023), в яких зазначено, що інформація, яка витребовувалась за ухвалою суду, знаходиться у головному офісі Акціонерного товариства "Укрпошта".
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №851/23 від 17.01.2023), в якому заявлено витребування у Державного підприємства "Морський Торговельний порт "Южний" копії договорів поставки (договорів позики, договорів позички) чи інших господарських договорів за якими Державне підприємство "Морський Торговельний порт "Южний" здійснювало закупівлю нафтопродуктів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейд" (65005, Одеська область, місто Одеса, вулиця Михайлівська, будинок 25, кабінет 21, код ЄДРПОУ 31431743) у період з 01.12.2020 по 31.12.2020, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії акцизних накладних та акти приймання-передачі товару, що були складеніпідписані сторонами в межах виконання укладених договорів.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №850/23 від 17.01.2023), яким заявлено повторне витребування доказів, що витребовувались попередньою ухвалою суду, проте, тепер - у дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта".
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення щодо письмових пояснень позивача від 20.12.2022 (вх. №856/23 від 17.01.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення заяви свідка ОСОБА_1 до матеріалів справи (вх. №856/23 від 17.01.2023).
У судове засідання 19.01.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.01.2023 судове засідання відкладено на 16.02.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення щодо письмових пояснень позивача (вх. №2764/23 від 13.02.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшов лист (вх. №2949/23 від 14.02.2023), в якому позивач повідомив дані для зв'язку зі свідком через систему відеоконференцзв'язку «Електронний суд».
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №3004/23 від 15.02.2023) про долучення документів до матеріалів справи та відкладення розгляду справи.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №3005/23 від 15.02.2023) про витребування доказів та поновлення строку на подання такого клопотання, в якому заявлено витребування у Державного підприємства "Морський Торговельний порт "Южний" копії договору позики чи іншого господарського договору за якими Державне підприємство "Морський Торговельний порт "Южний" отримало нафтопродукти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейд" (65005, Одеська область, місто Одеса, вулиця Михайлівська, будинок 25, кабінет 21, код ЄДРПОУ 31431743) у період з 01.12.2020 по 31.12.2020, копії товарно-транспортних накладних, копії акцизних накладних та акти приймання-передачі товару, що були складеніпідписані сторонами у межах виконання укладеного договору та копії договорів поставки за якими позивачем були придбані нафтопродукти, повернення яких здійснювалось у межах виконання зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Пейд" за договором позики (іншим господарським договором), укладеним у грудні 2020 року, а саме: копії договорів поставки, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії акцизних накладних та копії актів приймання-передачі товару.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли запитання до свідка (вх. №3137/23 від 16.02.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №3140/23 від 16.02.2023) про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 16.02.2023 з'явились представники позивача, відповідача та свідок ОСОБА_1 шляхом відеоконференцзв'язку.
У судовому засіданні 16.02.2023 суд провів допит свідка відповідно до статті 211 Господарського процесуального кодексу України, попередивши свідка про кримінальну відповідальність, що передбачена статтею 384 Кримінального кодексу України за введення суду в оману та статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову свідка від давання показань.
Крім цього, у судовому засіданні 16.02.2023 суд розглянув клопотання відповідача (вх. №3005/23 від 15.02.2023) про витребування доказів та поновлення строку на подання такого клопотання та дійшов висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Також, у судовому засіданні 16.02.2023 суд розглянув клопотання відповідача (вх. №3004/23 від 15.02.2023) про долучення документів до матеріалів справи та відкладення розгляду справи та дійшов висновку про долучення цих доказів до матеріалів справи та відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2023 задоволено клопотання позивача про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. 4296/22 від 05.04.2022) та призначено судове засідання на 09.03.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшов лист (вх. №3999/23 від 01.03.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшли письмові пояснення (вх. №4393/23 від 07.03.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли зауваження щодо показів свідка (вх. №4453/23 від 08.03.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №4453/23 від 08.03.2023).
У судове засідання 09.03.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 09.03.2023 відповідач заявив усне клопотання про відкликання клопотання про витребування доказів (вх. №4453/23 від 08.03.2023), зважаючи на наявність пояснень Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відсутності в архіві інформації про направлення.
У судовому засіданні 09.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -
встановив:
1. Правовідносини сторін
Між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (далі - позивач або покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» (далі - відповідач або постачальник) за результатами відкритих торгів в системі електронних закупівель Prozorro (№UA-2020-10-30-005593-с) укладено договір від 08.12.2020 №Т/БП-321/20.
Відповідно до пункту 1.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 постачальник зобов'язався поставити на склад покупця, а покупець - прийняти та оплатити паливо дизельне за цінами та у кількості, які вказані в додатку №1 до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до пункту 4.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 поставка палива здійснюється протягом 5 робочих днів з дати направлення покупцем письмової рознарядки (заявки) постачальнику на поставку товару. Письмова рознарядка (заявка) може направлятися засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою з обов'язковим направленням оригіналу письмової рознарядки (заявки) поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Письмові рознарядки (заявки), відправлені факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися сторонами договору. Належним підтвердженням направлення письмової рознарядки (заявки) та її отримання стороною є звичайне технічне підтвердження покупця про відправлення документу: звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо.
2. Аргументи позивача
Позивач зазначає, що 16.12.2020 ним складено рознарядку за вих. №224-63/14 на поставку товару за договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20: паливо дизельне ULSD 10 РРМ (вміст сірки до 10 мг/кг), у кількості 200 тонн, ціна за одиницю без ПДВ 16708,30 грн., загальна вартість без ПДВ 3341660,00 грн., загальна сума ПДВ 668332,00 грн., загальна вартість з ПДВ 4009992,00 грн. Дана рознарядка складена за підписом головного інженера Янішевського О.С. та начальника бази постачання Алексєєва В.В., та направлена на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена у розділі 10 договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 «Реквізити сторін». Позивач зазначає, що додатково рознарядка направлялась на електронну адресy: sofia_oil@ukr.net, яка була зазначена відповідачем при подачі тендерної пропозиції для участі у публічній закупівлі №UA-2020-10-30-005593-с, за результатами якої був укладений договір від 08.12.2020 №Т/БП-321/20.
Позивач зазначає, що 22.12.2020 на електронну пошту відповідача надіслано лист №7855/12/224/20 від 22.12.2020, в якому, з огляду на кінцевий строк поставки 23.12.2020, зазначено про необхідність терміново розпочати поставку дизельного палива згідно з умовами договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 та відповідно до рознарядки. Листом №146/23-12 від 23.12.2020 на лист №7855/12/224/20 від 22.12.2020 відповідач повідомив позивача про отримання на електронну адресу рознарядки за вих. № 224-63/14 від 16.12.2020 на поставку палива дизельного у кількості 200 тонн та зазначив, що постачальник позбавлений можливості належним чином виконати поставку палива, зокрема, з огляду на відсутність визначення у вказаній рознарядці місця поставки товару. Позивач відзначає, що з огляду на умови договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20, оригінал вищенаведеної рознарядки був відправлений 24.12.2020 поштовим відправленням (листом з описом вкладення), за адресою, яка вказана у Розділі 10. договору «Реквізити сторін», номер поштового відправлення: 6548106024100. Позивач стверджує, що при цьому, відстеження пересилання поштового відправлення за номером 6548106024100, надає змогу встановити інформацію про дату, час та місце виконання операцій (вручення адресату відповідного поштового відправлення), що є доказом фактичного надіслання постачальнику та отримання останнім рознарядки поштою.
Також позивач акцентує увагу на тому, що з огляду на первинне направлення рознарядки саме електронною поштою а також те, що пунктом 4.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 не передбачено період часу впродовж якого необхідно було направити поштовим відправленням оригінал письмової рознарядки, після її направлення електронною поштою, для початку відліку строку поставки палива, в даному випадку, має значення саме дата направлення рознарядки електронною поштою (факт отримання 16.12.2020 рознарядки електронною поштою підтверджено листом відповідача за вих. № 146/23-12 від 23.12.2020), а отже, відповідач був зобов'язаний здійснити поставку товару у строк до 23.12.2020. Однак, не зважаючи на підтвердження постачальником факту отримання рознарядки та його обізнаність про обсяг та строки поставки товару, відповідачем так і не було поставлено позивачу товар, з посиланням, зокрема, на відсутність зазначення у даній рознарядці місця поставки товару, а також на оформлення рознарядки не на фірмовому бланку підприємства та відсутність печатки на рознарядці, що ставить під сумнів повноваження її підписантів. При цьому, позивач наголошує, що попередньо відповідач виконував поставку палива за аналогічним договором №Т/БП-320/20 від 08.12.2020, за рознарядкою №224-63/ від 14.12.2020, яка була оформлена аналогічно до рознарядки №224-63/14 від 16.12.2020 (про здійснення поставки дизельного палива свідчать видаткова накладна №2775 від 15.12.2020; приймальний акт №924 від 15.12.2020; видаткова накладна №2781 від 16.12.2020; приймальний акт №925 від 16.12.2020). Таким чином, позивач наголошує, що відповідачу було відоме місце поставки товару, зокрема, з огляду на те, що за аналогічним договором ним вже була здійснена поставка полива на склад покупця без жодних зауважень.
Позивач зазначає, що згідно з пунктами 1.1., 7.1., 8.2. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 постачальник зобов'язався поставити на склад покупця, а покупець - прийняти та оплатити паливо дизельне за цінами та у кількості, які вказані в додатку №1 до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору. Договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2020, а в частині обов'язків, що виникли в період дії цього договору і відповідальності за їх невиконання - до повного їх виконання, проведеного належним чином і за вимогою кредитора про відшкодування нанесених збитків і сплати неустойки. Всі зміни та доповнення до договору оформлюються шляхом підписання додаткової угоди. Позивач відзначає, що з урахуванням пункту 7.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20, строк його дії обумовлений не лише конкретною датою, а й вказівкою на дії сторін з повного виконання своїх зобов'язань.
Позивач посилається на пункт 6.2. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20, яким встановлено, що за порушення постачальником строку виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,5% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків вказаної вартості.
Позивач, враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що строк нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, зазначає, що відповідач за порушення строку виконання зобов'язання за договором повинен сплатити пеню у розмірі 3669142,68 грн.
Також, у зв'язку з тим, що прострочення відповідачем строків виконання зобов'язання за договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 тривало понад тридцять днів, позивач заявляє до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків вказаної вартості, що дорівнює 601498,80 грн., згідно з розрахунком: 4009992,00 грн * 15% = 601498,80 грн.
3. Аргументи відповідача
Відповідач відзначає, що 10.12.2020 він, користуючись своїм правом, яке визначене статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктом 2.1.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20, направив позивачу засобами електронної пошти та, у подальшому, засобами поштового зв'язку, лист щодо збільшення ціни товару за договором за вих. №131/10-12 від 10.12.2020, яким ініційовано здійснення перегляду ціни товару, з урахуванням стрімкого та значного зростання ціни на паливо на ринку України та суттєвою зміною вартості нафти на світовому ринку та зростанням котирувань, які лежать в основі ціноутворення на ринку нафтопродуктів. Зазначене збільшення вартості нафтопродуктів за одиницю підтверджено відповідачем довідкою ДП «Держзовнішінформ» за №122/267 від 10.12.2020. Відповідач, враховуючи, що відповіді на лист щодо збільшення ціни за вих. №131/10-12 від 10.12.2020 від покупця не отримано, розглядає це як відсутність погодження сторонами істотних умов договору та неможливість виконання договору з незалежних від відповідача причин.
Відповідач зазачає, що позивачем проігноровані його звернення про збільшення ціни та 16.12.2020 на електрону пошту відповідача надіслано рознарядку, якою повідомлено про необхідність здійснення поставки товару кількістю 200 тонн за ціною, що визначена договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 - 16708,30 грн/т без ПДВ.
Відповідач відзначає, що 16.12.2020 ним повторно направлене позивачу звернення щодо перегляду ціни товару за договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 листом за вих. №137/16-12 від 16.12.2020 та додано до листа нову довідку ДП «Держзовнішінформ» за № 122/293 від 16.12.2020, якою підтверджено зміну ціни на паливо. Відповіді на даний лист відповідачем не отримано. Також відповідач наголошує, що 23.12.2020 він втретє направив лист щодо збільшення ціни за вих.№ 145/123-12 від 23.12.2020 за договором поставки та додав довідку ДП «Держзовнішінформ» за №12/90 від 23.12.2020, якою підтверджено зміну ціни на паливо та втретє ініціював здійснення перегляду ціни на паливо та укладення додаткової угоди до договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20.
Відповідач заявляє, що рознарядку на поставку товару у кількості 200 тонн направлено постачальником тільки засобами електронної пошти, проте, засобами поштового зв'язку рознарядка не направлялась, а доказів такого направлення не долучено до матеріалів справи. У той же час, відповідач вважає, що договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 передбачено, що обов'язок постачальника здійснити поставку товару виникає за умови вчинення двох дій з боку позивача, а саме: направлення сканованої копії рознарядки та обов'язкового направлення рознарядки (заявки) поштовим відправленням з описом вкладення у цінний лист.
Відповідач також наголошує на неналежному оформленні рознарядки на поставку та таких її недоліках, що не дозволяли розглядати рознарядку як підставу для виникнення зобов'язання постачальника здійснити поставку товару. Так, рознарядка не містить інформації про адресу місця поставки товару. Також відповідач наголошує на відсутності відомостей та копій документів, якими підтверджено повноваження підписантів рознарядки, відсутності печатки покупця на спірній рознарядці та на відсутності узгодження сторонами ціни та об'єму поставки.
Відтак, на думку відповідача, договором визначено, що лише подання та направлення покупцем належним чином оформлених письмових рознарядок (з усіма істотними умовами та реквізитами) та їх отримання постачальником, у межах строку дії договору, є підставою для виникнення зобов'язання зі сторони постачальника щодо здійснення поставки товару, в іншому випадку обов'язок із поставки товару у відповідача не виникає та, відповідно, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за непоставку товару.
4. Норми права, що підлягають застосуванню
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
У статті 712 Цивільного кодексу України визначається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
У частині 2 статті 231 Господарського кодексу України зазначається, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
5.1. Щодо направлення рознарядки №224-63/14 від 16.12.2020 та зобов'язань з поставки дизельного палива за даною рознарядкою.
Суд зазначає, що у статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 629 Цивільного кодексу України визначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Також, в юриспруденції широко застосовується принцип "pacta sunt servanda" або у перекладі з латини - договорів необхідно дотримуватись. Так, наприклад, статтею 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів закріплено принцип pacta sunt servanda, відповідно до якого кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Підписаними договорами підтверджується, що при укладенні договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну, відповідальність сторін тощо.
Суд зазначає, що договір від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 укладено за результатами проведення відкритих торгів у системі Prozorro. Відповідач як учасник торгів до своєї пропозиції додав лист-згоду від 17.11.2020, в якій він погодився з проектом договору та істотними умовами, у тому числі, з пунктом 4.1. проекту договору, який є ідентичним цьому пункту в договорі від 08.12.2020 №Т/БП-321/20.
Відповідно до пункту 4.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 поставка палива здійснюється протягом 5 робочих днів з дати направлення покупцем письмової рознарядки (заявки) постачальнику на поставку товару. Письмова рознарядка (заявка) може направлятися засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою з обов'язковим направленням оригіналу письмової рознарядки (заявки) поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Письмові рознарядки (заявки), відправлені факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися сторонами договору. Належним підтвердженням направлення письмової рознарядки (заявки) та її отримання стороною є звичайне технічне підтвердження покупця про відправлення документу: звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо. Суд констатує, що відповідно до пункту 4.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 направлення та подальше отримання рознарядки електронною поштою породжує у постачальника обов'язок з поставки товару у встановлені строки. Викладена в даному пункті умова є однозначною та не потребує додаткового тлумачення.
Щодо тверджень відповідача про неузгодження ціни договору, а, отже, й істотної умови, що стало однією причин невиконання ним зобов'язань з поставки товару (дизельного палива), суд зазначає таке.
Як зазначалось вище, договір від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 укладено за результатами проведення відкритих торгів у системі електронних закупівель Prozorro. Ціна договору за результатом відкритих торгів формується в залежності від пропозиції переможця таких відкритих торгів. Відповідач був визнаний переможцем відкритих торгів (UA-2020-10-30-005593-с) із пропозицією у 4009992,00 грн., яка, зокрема, зафіксована у пропозиції (після аукціону) від 02.12.2020 (копія міститься серед документів у пропозиції відповідача в системі електронних закупівель Prozorro). Дана сума у розмірі 4009992,00 грн. й становить ціну договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20.
Суд також зазначає, що у статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункті 2.1.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 визначається, що ціна договору може бути змінена, тобто, сторонам надають право погодити зміну ціни договору, а не обов'язок. Таким чином, до моменту погодження зміни ціни договору та її закріплення додатковою угодою, дійсною є вже узгоджена сторонами ціна.
Окрім цього, суд наголошує, що між відповідачем та позивачем укладено договір від 08.12.2020 №Т/БП-320/20, предметом якого також є поставка дизельного палива. З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що за даним договором відповідач здійснив поставку дизельного палива 15.12.2020 та 16.12.2020 за аналогічною рознарядкою, яка теж направлялась відповідачу електронної поштою, та за ціною у 16708,30 грн/т без ПДВ, яка є аналогічною такій у договорі від 08.12.2020 №Т/БП-321/20. Тобто, відповідач здійснив поставку дизельного палива за договором від 08.12.2020 №Т/БП-320/20 за первісною ціною, але, у той же час, за ідентичних умов не виконав зобов'язань за договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20.
Суд відзначає, що пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є справедливість, добросовісність та розумність. У свою чергу, аналізуючи зміст засади «добросовісність» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, беручи до уваги постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), акцентувала увагу, що висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Також суд зазначає, що Європейским судом з прав людини широко застосовується концепція «правомірного очікування». Європейский суд з прав людини використовує концепцію «правомірне очікування» у розумінні різних статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, в рішенні у справі "Von Hannover v. Germany (No. 2)" суд вказав, що «за певних обставин, навіть коли особа відома широкому загалу, вона може покладатися на «правомірне очікування» захисту та поваги до свого приватного життя». Цей випадок не є єдиним. Окрім того, про «правомірне очікування» згадується і в деяких інших рішеннях. Наприклад, у справі "Mursel Eren v. Turkey" суд зазначив: «Справді, чітке формулювання нормативного акта дозволяє сумлінним студентам сформувати правомірне очікування, що вони зможуть відвідувати студентський курс, на який вони отримали необхідні бали на іспиті. Інакше кажучи, якщо законодавство встановлює умови для вступу до університету і кандидати для прийому задовольняють цим умовам, вони мають право бути допущеними до цього університету». Це свідчить про застосування коцепції "правомірного очікування" до широкого кола правовідносин.
Таким чином, враховуючи здійснення поставки дизельного палива за аналогічним договором та за аналогічних умов (направлення ідентичної рознарядки електронною поштою та ціна на дизельне паливо, яка є однаковою для обох договорів), позивач мав «правомірні очікування» на поставку дизельного палива за договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20, а поведінка відповідача, в даному випадку, як учасника господарських правовідносин, є такою, що суперечить доктрині venire contra factum proprium та є суперечливою.
Суд зазначає, що вищезазначене свідчить про виникнення зобов'язання відповідача здійснити поставку дизельного палива за рознарядкою №224-63/14 від 16.12.2020 у кількості 200 тонн за ціною 16708,30 грн/т без ПДВ у строк до 23.12.2020.
Щодо тверджень відповідача про відсутність адреси місця здійснення поставки у рознарядці №224-63/14 від 16.12.2020 суд зазначає таке.
Суд відзначав, що договір від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 укладено за результатами проведення відкритих торгів у системі електронних закупівель Prozorro. На сторінці закупівлі UA-2020-10-30-005593-с на сайті Prozorro у розділі «інформація про предмет закупівлі» зазначається, що місцем поставки товарів або місцем виконання робіт чи надання послуг є: 65481, Україна, Одеська область, місто Южне, вулиця Берегова, 13. Дана ж адреса визначена у розділі 10 договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 «Реквізити сторін». Інша адреса поставки або обов'язок її окремого визачення у договорі від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 відсутні. Окрім цього, як зазначалось вище, відповідачем вже здійснювались поставки на адресу: Одеська область, місто Южне, вулиця Берегова, 13 дизельного палива 15.12.2020 та 16.12.2020 за аналогічним договором від 08.12.2020 №Т/БП-320/20.
Суд також зазначає, що між позивачем та відповідачем існував судовий спір щодо повернення внесеного відповідачем за договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 забезпечення виконання в розмірі 200499,60 грн. Даний спір розглядався у справі №916/840/21. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі №916/840/21 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» відмовлено повністю. У постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі №916/840/21, зокрема, зазначається таке: «З урахуванням викладеного, колегія суддів, з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, зазначає, що наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, можуть бути належними, допустимими та вірогідними доказами того, що відповідач саме 24.12.2020 року здійснив відправку спірної рознарядки від 16.12.2020 року на адресу позивача на поставку палива у кількості 150 т, яку раніше, 16.12.2020 року направив електронною поштою останньому. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправомірно не прийнято в якості вірогідного доказу наявний у матеріалах справи визначений вище опис вкладення у цінний лист, оскільки останній свідчить про направлення на адресу постачальника рознарядки на 2 - х аркушах, за умовами спірного договору постачання правовідносини між сторонами щодо постачання палива, які виникли у відповідності до двох рознарядок від 14.12.2020 року та від 16.12.2020 року, виконання зобов'язань за першою з яких виконане та не оспорюється сторонами по справі ані за первісним, ані за зустрічним позовом; листування між сторонами стосувалось лише неналежно оформленої рознарядки від 16.12.2020 року і щодо відповідальних осіб, які її підписали, наявності печаток та місця поставки. При цьому, позивачем, на підтвердження своєї правової позиції, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу щодо відсутності факту направлення відповідачем на адресу позивача будь-якого повідомлення із трек номером 6548106024100 від 24.12.2020 та неотримання останнього або отримання з цим треком іншої поштової кореспонденції. Крім цього, колегія суддів зазначає про те, що як у спірному рішенні суду першої інстанції, так і в процесуальних заявах позивача по суті справи, листуванні між сторонами наявний акцент на саме отримання позивачем за спірним договором поставки рознарядки від 16.12.2020 року. Натомість, умови договору постачання палива, а саме його п. 4.2 зазначає про те, що письмова рознарядка (заявка) може направлятися засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою з обов'язковим направленням оригіналу письмової рознарядки (заявки) поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Письмові рознарядки (заявки), відправлені факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватись сторонами договору. Тобто, умовами договору постачання передумовлено саме направлення, а не отримання такої рознарядки постачальником, з огляду на що маються підстави вважати, що покупцем умови договору в цій частині виконано у повному обсязі, в строк дії договору, оскільки позивачем в листуванні підтверджено факт отримання від відповідача рознарядки тим же способом і оформленою тим же чином, як і попередня, яка була прийнята без зауважень та заперечень до виконання і виконана в обсязі та за ціною, вказаними в первинних документах, оформлених належним чином, в добровільному порядку, підписаних і скріплених печатками сторін. Отже, з наведеного вище та умов договору випливає, що саме з моменту отримання постачальником рознарядки на поставку товару у електронному вигляді за умови в подальшому направлення її оригіналу поштовим відправленням починає спливати п'ятиденний строк виконання зобов'язання постачальником за договором поставки, оскільки у даному випадку покупцем не було порушено порядку направлення рознарядки відповідно до умов договору, та, відповідно, у постачальника виник обов'язок щодо виконання умов спірного договору на поставку палива.».
Враховуючи вищезазначене, у суду не викликає сумнівів факт направлення позивачем рознарядки №224-63/14 від 16.12.2020 поштовим направленням. Але, у той же час, з метою повного з'ясування всіх обставин надіслання позивачем та отримання відповідачем спірної рознарядки, суд звернувся до Акціонерного товариства «Укрпошта» з відповідним запитом. Акціонерне товариство «Укрпошта» у листі №13-16/34 від 06.03.2023 зазначає таке: «Згідно пункту 128 розділу І Порядку, реєстри на відправлену коресподецію зберігаються один рік. АТ «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції склало акт №1 від 06.01.2022 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, відповідно до пункту 4, за період з липня 2020 по грудень 2020 р., накладні ф. 16 на вхідні, вихідні внутрішні страхові поштові відправлення реєстри ф. 11 на вхідну, вихідну внутрішню рекомендовану кореспонденцію, перекази. Книги ф. 8 та реєстри ф. 11 на видану внутрішню рекомендовану кореспонденцію, електронні повідомлення, накладні ф. 16, ф..24 на одержану та відправлену пошту, книги ф. 23, повідомлення на видані посилки, відправлення з оголошеною цінністю, перекази. Службові телеграм, Списки Ф-103 (ВПЗ ЦПЗ 1,2, МСП - 601) були знищені, а тому відслідкувати та перевірити інформацію по поштовому відправленню №6548106026197 (повернення 0813800807086); форми (№6548106024100) ф.22-а від 24.12.2020 не вбачається за можливе.».
Зважаючи на вищезазачене, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином та у повному обсязі виконані зобов'язання, які передбачені пунктом 4.1. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 щодо направлення письмової розарядки (заявки), що відповідачем не спростоване.
5.2. Щодо штрафних санкцій та правильності їх розрахунку.
У пункті 6.2. договору від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 встановлено, що за порушення постачальником строку виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,5% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків вказаної вартості. Даний пункт відповідає вимогам частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Як зазначалось вище, договір від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 укладено за результатами проведення відкритих торгів у системі електронних закупівель Prozorro. Відповідач як учасник торгів до своєї пропозиції додав лист-згоду від 17.11.2020, в якій він погодився з проектом договору та істотними умовами, у тому числі, з пунктом 6.2., який є ідентичним такому пункту в договорі від 08.12.2020 №Т/БП-321/20. Тобто, відповідач погодився на можливі санкції, як на стадії подання цінової пропозиції, так і після перемоги на відкритих торгах, шляхом безпосередньо підписання договору.
Як встановлено раніше судом, позивач належним чином здійснив свої зобов'язання за договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20 шляхом відправлення рознарядки №224-63/14 від 16.12.2020 електронною поштою та, у подальшому, поштовим відправленням. Таким чином, відмовляючись від виконання зобов'язань за договором від 08.12.2020 №Т/БП-321/20, а саме: не здійснивши поставку дизельного палива позивачу за рознарядкою №224-63/14 від 16.12.2020 у строк п'яти робочих днів, відповідач був обізнаний з настанням наслідків (відповідних санкцій) своїх дій чи бездіяльності.
Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.
Суд здійснив власний розрахунок пені, який повністю співпадає із заявленим позивачем та становить 3669142,68 грн. Також судом здійснений власний розрахунок штрафу, який повністю співпадає із заявленим позивачем та становить 601498,80 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірне здійснення нарахування позивачем зазначених сум, та, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
5.3. Щодо строку розгляду справи.
Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, з огляду на таке.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено і він діяв на час розгляду справи на всіх стадіях судового процесу та під час ухвалення рішення суду.
Господарський суд Київської області знаходиться на території міста Києва, який з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, у місті Києві постійно, майже кожного дня, оголошуються повітряні тривоги (у тому числі й тривалі), під час яких судові засідання не проводяться: відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу "повітряна тривога" суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.
Також на час розгляду даної справи вплинуло зупинення провадження у справі ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2022 до набрання законної сили рішенням у справі №916/840/21.
Беручи до уваги викладене, з об'єктивних причин справа розглянута судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
6. Результати розгляду справи
6.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
7. Розподіл судових витрат
Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному розмірі.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов (вх. №246/22 від 24.01.2022) Державного підприємства "Морський Торговельний порт "Южний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл" про стягнення штрафних санкцій задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Південна, буд. 7, корп. 3, кв. 208, код ЄДРПОУ 39440179; п/р НОМЕР_1 в СТОЛИЧНІЙ ФІЛІЇ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 30)) на користь Державного підприємства "Морський Торговельний порт "Южний" (65481, місто Южне, Одеської області, вулиця Берегова, будинок 13, поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» (02000, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4)) штрафні санкції за прострочення строків виконання зобов'язання за Договором №Т/БП-321/20 від 08.12.2020, а саме: 3669142,68 грн. (три мільйони шістсот шістдесят дев'ять тисяч сто сорок дві гривні шістдесят вісім копійок) - пеня у розмірі 0,5% вартості товару; 601498,80 грн. (шістсот одна тисяча чотириста дев'яносто вісім гривень вісімдесят копійок) - штраф за прострочення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 64059,62 грн. (шістдесят чотири тисячі п'ятдесят дев'ять гривень шістдесят дві копійки).
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 12.06.2023.
Суддя С.О. Саванчук