ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.06.2023Справа № 910/2303/23
За позовом Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича
до Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД "ДІАМАНТ-13"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Фізична особа-підприємець Ратушняк Юрій Олександрович (далі - позивач, ФОП Ратушняк Ю.О.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 19/23-Р від 13.02.2023 до Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК" (далі - відповідач, ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК") про витребування у ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" рухомого майна, що належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Ратушняку Ю.О., а саме: Дизель-генератор APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та Загальний причіп ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 постановлено прийняти позовну заяву ФОП Ратушняк Ю.О. до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/2303/23, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД "ДІАМАНТ-13".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/2303/23 (повне рішення складено 29.05.2023) позов задоволено повністю. Витребувано у ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" рухоме майно, що належить на праві приватної власності ФОП Ратушняк Ю.О., а саме: Дизель-генератора APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та Загальний причіп ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Стягнуто ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" на користь ФОП Ратушняк Ю.О. 4 303,65 грн судового збору.
30.05.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат № 65/23-Р від 22.05.2023, направлена до суду засобами поштового зв'язку 24.05.2023.
Відповідно до наведеної заяви позивач просить суд судові витрати ФОП Ратушняк Ю.О. на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн покласти на ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК", до заяви додані докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши наведену заяву та додані до неї доказі докази, суд
Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки розгляд справи № 910/2303/23 здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України в тому самому порядку.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем наведено попередній розрахунок розміру судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається з судового збору у розмірі 4 303,65 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/13206/22, суд відповідно до приписів ст. 238 ГПК України вирішив питання стосовно розподілу судових витрат, поклавши судовий збір у сумі 4 303,65 грн на відповідача.
Підстави для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у суду були відсутні, оскільки станом на час ухвалення рішення позивачем не було подано доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що заява про розподіл судових витрат № 65/23-Р від 22.05.2023 разом з доданими до неї документами направлена до суду засобами поштового зв'язку 24.05.2023, тобто до ухвалення рішення у справі № 910/2303/23, наразі отримана відділом діловодства суду 30.05.2023.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем подано докази витрат на професійну правничу допомогу з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 6 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи:
- Договір № 04/23-Р про надання правничої (правової) допомоги від 08.02.2023, укладений між Адвокатським об'єднанням "АЛТУС ЛЕГАЛ" та Фізичною особою-підприємцем Ратушняком Юрієм Олександровичем (далі - Договір);
- Акт № 10 про приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 30.03.2023 на суму 16 000,00 грн, який підписаний уповноваженим представником Адвокатського об'єднання "АЛТУС ЛЕГАЛ" та Фізичною особою-підприємцем Ратушняком Юрієм Олександровичем. Згідно наведеного акту сторони підтвердили надання позивачу відповідно до умов Договору правничої (правової) допомоги у справі № 910/2303/23. Наведений акт містить перелік видів наданої правової допомоги, витраченого адвокатом часу та суми видів наданої правової допомоги;
- ордер серії АА № 1277493 на надання правничої (правової) допомоги Фізичній особі-підприємцю Ратушняку Юрію Олександровичу адвокатом Гера Роксоляною Юріївною, виданий Адвокатським об'єднанням "АЛТУС ЛЕГАЛ";
- платіжна інструкція № @2РL632983 від 17.05.2023 на суму 16 000.00 грн, згідно якої підтверджується здійснення позивачем оплати правової (правничої) допомоги у справі № 910/2303/23.
Судом враховано, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд відзначає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Відповідний висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відповідач не заперечив проти розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, зазначених у Акті № 10 про приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 30.03.2023 на суму 16 000,00 грн. При цьому судом враховано, що матеріали справи містять докази направлення позивачем на адресу відповідача заяви про розподіл судових витрат № 65/23-Р від 22.05.2023 та доданих до неї документів.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги задоволення позову повністю, ступінь складності справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), принципи справедливості та верховенства права, критерії реальності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача в сумі 16 000,00 грн.
Керуючись ст. 74, 86, 123, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича про розподіл судових витрат № 65/23-Р від 22.05.2023 у справі № 910/2303/23 задовольнити.
2. Стягнути Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК" (Україна, 04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 029703000) на користь Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 16 000,00 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 2554, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 12.06.2023.
Суддя Оксана ГУМЕГА