ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.04.2023Справа № 910/5135/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є. А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Сурікова 3, м. Київ, 03035, м. Київ, код ЄДРПОУ 36716128) в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Шевченка, 1, смт. Іршанськ, Житомирська обл., 12110, код ЄДРПОУ 39391950)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, 6, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 36716332)
про визнання протиправними дій та стягнення 795 000,00 грн,
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" про визнання протиправними дій та стягнення 795 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору №ПП60-315/3-22 від 04.02.2022 про постачання природного газу (далі - договір) відповідач безпідставно припинив газопостачання, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати такі дії незаконними та стягнути з відповідача 795 000, 00 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
25.07.2022 у встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.08.2022 до відділу діловодства суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позов у повному обсязі, з посиланням на те, що позивачем всупереч вимогам п. 20 Правил постачання природного газу та п. 4.2. договору не було виконано зобов'язання з оплати газу у квітні 2022 року, що згідно з п. 13 вищевказаних правил є підставою для припинення газопостачання, при цьому факт здійснення позивачем оплати 27.05.2022 не є усуненням підстави для припинення газопостачання, і про такі підстави, позивач жодним чином відповідача не повідомив, при цьому доводи позивача щодо закінчення дії договору з 01.05.2022 та про укладення договору з новим постачальником 01.06.2022 є безпідставними оскільки розрахунок за договором був здійснений лише 07.06.2022 та про зазначені обставини позивач відповідача своєчасно не повідомив.
05.08.2022 представником відповідача до відділу діловодства суду подано також клопотання про витребування доказів.
05.08.2022 до відділу діловодства суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" подано також заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
31.08.2022 до відділу діловодства суду від Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про необґрунтованість тверджень позивача щодо неусунення підстав для припинення постачання природного газу шляхом проведення оплати та заперечень відповідача щодо акту звірки взаєморозрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 судом постановлено справу №910/5135/22 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.11.2022.
У підготовчому засіданні 30.11.2022 суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши подане клопотання відповідача про витребування доказів, та заслухавши думку учасників судового процесу, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.
Так, за приписами частини 1, 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи предмет та підстави позовних вимог, а також обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, оскільки заявником не доведено обставини, які можуть підтвердити витребовувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 30.11.2022 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/5135/22 до розгляду по суті на 18.01.2023.
Розгляд справи по суті, призначений на 18.01.2023, не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2023 розгляд справи по суті призначено на 25.01.2023.
24.01.2023 до відділу діловодства суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" подано письмову промову в судових дебатах.
Розгляд справи по суті, призначений на 25.01.2023, не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 розгляд справи по суті призначено на 22.02.2023.
У судовому засіданні 22.02.2023 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 22.03.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 розгляд справи по суті відкладено на 19.04.2023.
У судовому засіданні 19.04.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" подано письмову промову в судових дебатах.
У судовому засіданні 19.04.2023 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
04.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (далі - постачальник) та Акціонерним товариством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №ПП60-315/3-22 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачу впродовж дії цього договору за кодом відповідно до ДК 021:2015 0912000-6 газове паливо (природний газ) з урахуванням вартості послуг замовленої договірної потужності (послуг транспортування) (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно умов пункту 2.1. договору постачання газу здійснюється за умови: наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу (п.п. 2.1.1. договору); включення споживача до реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді (п.п. 2.1.2. договору).
Ціна договору, згідно пункту 3.11. договору, становить 79 500 000, 00 грн, у т.ч. ПДВ 13 250 000, 00 грн.
Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.
Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: впродовж 15-ти банківських днів після підписання акту приймання-передачі природного газу (п. 4.2. договору).
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3. договору).
За умовами підпункту 5.2.1. пункту 5.2. договору постачальник має право отримувати від споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів 3, 4 договору, в свою чергу споживач, згідно з п.п. 5.5.2. п. 5.5. договору зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
У відповідності до пункту 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.
Умовами пункту 6.4. договору сторони погодили, що у випадку одностороннього розірвання договору з боку постачальника та/або при обмеженні (відключенні)/припиненні постачання газу постачальником без порушень договору з боку споживача та/або без наявності підстав, що передбачені законодавством, споживач має право на стягнення з продавця штрафу у розмірі 1% від ціни договору.
Споживач зобов'язаний самостійно припинити (обмежити) власне споживання газу у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством та договором (п. 8.1. договору).
Оператор ГРМ, у тому числі за дорученням постачальника, припиняє або обмежує постачання газу споживачеві (на об'єкти споживача) з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження (припинення) газу, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання газу, Кодексу ГТС, Кодексом ГРМ, Правилам безпеки системи газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.15 №285 (п. 8.2. договору).
Відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або оператором ГРМ (п. 8.3. договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання, але в будь-якому випадку не раніше розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу до 31 травня 2022 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 10.1. договору).
23.05.2022 на адресу філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" надійшла копія доручення про припинення (обмеження) газопостачання №6393 від 23.05.2022, в якому останній просив Акціонерне товариство "Житомиргаз" у термін до 12:00 год 30.05.2022 припинити газопостачання Акціонерному товариству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" у зв'язку з наявною простроченою дебіторською заборгованістю станом на 23.05.2022.
Відповідно до актів припинення (обмеження) газопостачання №10146, 10147, 10148, 10149, 10150 від 30.05.2022 Акціонерне товариство "Житомиргаз" здійснило відключення газопостачання об'єктів філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".
Позивач вважає таке припинення газопостачання відповідачем безпідставним, оскільки станом на 27.05.2022 заборгованість позивача за договором була відсутня, що підтверджується платіжним дорученням №5088 від 27.05.2022 та актом звірки взаєморозрахунків станом за період: 01.01.2022 - 30.05.2022, також на підтвердження цих обставин позивачем надано довідку від 30.05.2022, підписану заступником начальника філії та головним бухгалтером позивача, та електронний лист від 27.05.2055 з копіями платіжних доручень про сплату заборгованості.
У зв'язку з викладеним позивачем на підставі пункту 6.4. договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1% від ціни договору, що становить 795 000,00 грн.
Крім того, позивач зазначає про протиправне створення відповідачем перешкод для підключення позивача до нового постачальника, оскільки у зв'язку з закінченням 31.05.2022 терміну дії договору №ПП60-315/3-22 від 04.02.2022 Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" 27.05.2022 уклало договір №22/ПГ-3250-П з новим постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", однак Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", зловживаючи своїми правами, безпідставно утримує в своєму реєстрі точки обліку позивача.
Відповідач, в свою чергу, заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки припинення відповідачем газопостачання відбулось внаслідок порушення позивачем своїх зобов'язань щодо оплати газу у квітні 2022 року, що згідно з п. 13 Правил постачання природного газу є підставою для припинення газопостачання, водночас факт здійснення позивачем оплати 27.05.2022 не є усуненням підстави для припинення газопостачання, і про зазначені обставини відповідача належним чином повідомлено не було. Викладене, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для визнання його дій незаконними, та, відповідно, застосування умов п. 6.4. договору.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання природного газу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правові засади функціонування ринку природного газу визначені положеннями Закону України "Про ринок природного газу".
Частинами 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до пункту 19 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу) постачальник зобов'язується, зокрема, забезпечувати постачання природного газу на умовах, визначених договором постачання природного газу, виконувати інші обов'язки, передбачені цими Правилами постачання природного газу та чинним законодавством.
В свою чергу, пунктом 20 Правил постачання природного газу на споживача, зокрема, покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами, а також самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу, зокрема, у випадку порушення строків оплати за договором на постачання природного газу.
При цьому, пунктом 13 Правил постачання природного газу визначено, що постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором.
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: впродовж 15-ти банківських днів після підписання акту приймання-передачі природного газу.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, акт приймання-передачі природного газу у квітні 2022 року підписано сторонами 30.04.2022, що відображено і в акті звірки взаєморозрахунків станом за період: 01.01.2022 - 30.05.2022.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 4.2. договору, строк виконання позивачем грошового зобов'язання з оплати отриманого природного газу у квітні 2022 року становив до 20.05.2022 включно.
Втім, як встановлено судом, позивач, вказану оплату здійснив лише 27.05.2022, тобто з пропущенням визначеного договором строку.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, враховуючи факт порушення позивачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного проведення розрахунків за отриманий природний газ, відповідач скористався своїм правом, передбаченим пунктом 13 Правил постачання природного газу, на ініціювання заходів з припинення в установленому порядку постачання природного газу, у зв'язку з чим такі відповідача дії не підлягають визнанню протиправними.
При цьому, позивач всупереч умовам п. 8.1. договору та п. 20 Правил постачання природного газу самостійно не обмежив (не припинив) споживання природного газу.
Водночас, суд не погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстави для припинення постачання природного газу у зв'язку з проведенням ним розрахунку 27.05.2022.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу Х Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи) якщо за ініціативою замовника послуг транспортування (постачальника) необхідно припинити (обмежити) газопостачання споживачу, стосовно якого він є діючим постачальником, такий замовник послуг транспортування зобов'язаний ініціювати заходи з припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу такому споживачу шляхом звернення до оператора газорозподільної системи (оператора газотранспортної системи по прямих споживачах) з одночасним направленням оператору газотранспортної системи через інформаційну платформу повідомлення про таке припинення (обмеження).
При цьому оператори газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), на території ліцензованої діяльності яких розташовані споживачі відповідного замовника послуг транспортування, не пізніше двох робочих днів з моменту отримання від замовника послуг транспортування повідомлення про припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу зобов'язані повідомити про це відповідних споживачів та розпочати дії з припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу в порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до пункту 8.2. договору Оператор ГРМ, у тому числі за дорученням постачальника, припиняє або обмежує постачання газу споживачеві (на об'єкти споживача) з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження (припинення) газу, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання газу, Кодексу ГТС, Кодексом ГРМ, Правилам безпеки системи газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.15 №285.
У відповідності до наведених положень, 23.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" звернулось до Оператора ГРМ (Акціонерного товариства "Житомиргаз") із дорученням про припинення (обмеження) газопостачання.
Разом з цим Кодекс газотранспортної системи не містить умов відкликання постачальником такого доручення, в тому числі у випадку подальшого проведення споживачем розрахунків.
Пунктом 6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
Умовами пункту 8.3. договору визначено, що відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або оператором ГРМ.
Отже, постачальник не в праві самостійно як припиняти так і відновлювати газопостачання, такі дії здійснюються виключно Оператором ГРМ, при цьому про припинення, відновлення, скасування припинення Оператор ГРМ має бути завчасно повідомлений за допомогою інформаційної платформи Оператора ГТС, водночас підставою для відновлення газопостачання за умовами п. 8.3. договору є відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або оператором ГРМ, доказів чого матеріали справи не містять.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень з боку відповідача під час відключення 30.05.2022 об'єктів газопостачання позивача.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 795 000,00 грн штрафу суд зазначає наступне.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.4. договору сторони погодили, що у випадку одностороннього розірвання договору з боку постачальника та/або при обмеженні (відключенні)/припиненні постачання газу постачальником без порушень договору з боку споживача та/або без наявності підстав, що передбачені законодавством, споживач має право на стягнення з продавця штрафу у розмірі 1% від ціни договору.
Відтак, у зв'язку з порушенням з боку споживача умов договору в частині проведення своєчасних розрахунків за отриманий природний газ та правомірним ініціюванням постачальником припинення (обмеження) газопостачання постачальника, що встановлено судом вище, правові підстави для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 6.4. договору, відсутні, у зв'язку з чим суд також дійшов про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу, зокрема, щодо створення відповідачем перешкод для підключення позивача до нового постачальника у зв'язку з закінченням терміну дії договору, не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
У зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.
Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2023
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА