Рішення від 11.04.2023 по справі 910/10896/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2023Справа № 910/10896/22

За позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Дніпровської

міської ради (позивач 1), Державної аудиторської служби України (позивач 2)

до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (відповідач 1);

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД

СЕРВІС" (відповідач 2);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Антимонопольний комітет України;

про визнання недійсним рішення, договору та стягнення 10 555 319,87 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від Офісу Генерального прокурора: Косенко Д.В., прокурор відділу;

Від позивача 1: не з'явилися;

Від позивача 2: Чорна Ю.О., уповноважена особа;

Від відповідача 1: не з'явилися;

Від відповідача 2: не з'явилися;

Від третьої особи: Кондрашова А. О., уповноважена особа.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, оформлене протоколом його засідання від 03.05.2018 № 32, про визнання переможцем і акцепт пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС";

- визнати недійсним договір на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради грошові кошти у розмірі 10 555 319,87 грн, а з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 10 555 319,87 грн, стягнути в дохід держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10896/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.11.2022.

Від Державної аудиторської служби України до господарського суду 21.11.2022 надійшли пояснення на позовну заяву заступника Генерального прокурора.

22.11.2022 до суду від Антимонопольного комітету України надійшли пояснення на позовну заяву заступника Генерального прокурора.

Від Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить у задоволенні позову відмовити повністю.

28.11.2022 від заступника Генерального прокурора надійшла відповідь на відзив Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Антимонопольний комітет України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 зобов'язано Антимонопольний комітет України надати до господарського суду належним чином засвідчені копії рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-р/к у справі № 54/7-20 та всіх документів, що стали підставою для його прийняття.

До господарського суду 23.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Від заступника Генерального прокурора надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС".

До господарського суду від Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення.

31.01.2023 Антимонопольний комітет України надав до суду клопотання про долучення доказів та закритий судовий розгляд, в якому заявник просив долучити до матеріалів справи копії матеріалів справи № 54/7-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні.

У підготовчому засіданні 31.01.2023 судом було долучено до матеріалів справи копії матеріалів справи № 54/7-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/10896/22 у закритому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10896/22 до судового розгляду по суті на 21.03.2023.

У судовому засіданні 21.03.2023 судом було оголошено перерву до 11.04.2023.

До господарського суду від Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Під час розгляду спору по суті 11.04.2023 представник Офісу Генерального прокурора підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Під час розгляду спору по суті 11.04.2023 представник Державної аудиторської служби України підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи під час розгляду справи по суті 11.04.2023 надав пояснення з приводу поданого заступником Генерального прокурора позову та просив його задовольнити.

Позивач 1, відповідач 2 у судове засідання 11.04.2023 своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили. Будь яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду від позивача 1 та відповідача 2 не надходили.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене, з урахуванням строку розгляду справи та того, що сторонами надано усі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, а неявка представників позивача 1 та відповідача 2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

11.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2018 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі також - відповідач 1, замовник) і ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" (далі також - відповідач 2, виконавець, ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС") укладено договір на розроблення технічної документації № 5/3 (далі - договір), згідно умовами п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, у строки, обумовлені ним, надати в повному обсязі послугу з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (ДК 021:2015, код 71250000-5 "Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги") відповідно до вимог, установлених чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.1 договору, вартість надання послуги складала 63 180 024,53 грн, у тому числі ПДВ - 10 530 004,09 грн.

Пунктами 3.4-3.7 договору визначено, що бюджетні зобов'язання виникають за загальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до нього, в межах кошторису та договірної ціни у випадку їх затвердження за умовами договору. Розрахунки за договором проводяться шляхом оплати Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради після підписання акта приймання-передачі послуги, до якого додаються: накладні, перелік виготовленої землевпорядної документації в паперовій та електронній формах (сканкопії документації, графічні матеріали файлами формату Shape aбo Mapinfo TAB, переліки земельних ділянок (земель) файлами форматів Microsoft Excel XLS або XLSX). Розрахунки проводяться в безготівковому вигляді у формі платіжного доручення після підписання сторонами актів приймання-передачі послуги та за умови наявності y Департаменту бюджетних коштів на відповідні цілі.

Як встановлено п. 5.1, 5.3 договору, виконавець, не пізніше ніж в останній день строку виконання кожної складової послуги передає замовнику на адресу Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75а, через представника замовника виготовлену та погоджену відповідно до вимог чинного законодавства України землевпорядну документацію в паперовій та електронній формах (сканкопії документації, графічні матеріали файлами формату Shape aбo Mapinfo TAB, переліки земельних ділянок (земель) файлами форматів Microsoft Excel XLS або XLSX) та акт приймання-передачі наданої послуги, який у двох примірниках підписаний виконавцем. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання документації зобов'язується розглянути представлену документацію і, за відсутності зауважень, підписати акт приймання-передачі наданої послуги.

Цей договір укладено відповідно до умов тендерної документації за результатом конкурсного відбору згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" в частині предмету закупівлі згідно обсягів фінансування (п. 12.2 договору).

Додатковою угодою від 22.05.2018 № 1 до договору, сторони погодили викласти його п. 3.1 у такій редакції: "Вартість надання послуги складає 10 555 319,87 грн, у тому числі ПДВ - 1 759 219,98 гривні".

Згідно з актом приймання-передачі послуг від 06.08.2018 № 7 ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" передало, а Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради прийняв надану за договором послугу загальною вартістю 10 555 319,87 гривні.

Платіжним дорученням від 08.08.2018 № 517 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради переказав на користь ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" 10 555 319,87 грн як оплату за договором на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3.

Заступник Генерального прокурора у позовній заяві вказує, що рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-p/к у справі № 54/7-20 визнано, що ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" i ТОВ "Технодар-Днепр" вчинили порушення, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі за державні кошти, проведені Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради послуг з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель згідно з оголошенням № UA-2018-03-15-000147-a.

Заступник Генерального прокурора стверджкє, що орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ТОВ ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС", результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямованні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.

Таким чином, як зазначає заступник Генерального прокурора, завідомо суперечлива мета дій ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Враховуючи наведене, заступник Генерального прокурора вказує, що наявні підстави для визнання недійсними рішення тендерного комітету від 03.05.2018 № 2 та договору від 22.05.2018 № 5/3.

Дніпровська міська рада (далі також - позивач 1), у своїх письмових поясненнях просить суд ухвалити рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами.

У вказаних поясненнях позивач 1 заперечує проти стягнення з відповідача 1 на користь державного бюджету грошових коштів у розмірі 10 555 319,87 грн.

Державна аудиторська служба України (далі також - позивач 2), у своїх письмових поясненнях зазначила, що службою вживалися всі вичерпні заходи у межах своїх повноважень.

Відповідач 1, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що у нього, в межах наданих повноважень, не було жодної підстави не приймати рішення у формі протоколу № 32 від 03.05.2018 про визначення переможцем ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС".

Також відповідач 1 зазначає, що у нього були відсутні підстави для визнання договору недійсним.

Відповідач 2, у свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що договір укладений з метою настання наслідків, в ньому відсутні ознаки фіктивності, а заступником Генерального прокурора не надано доказів на спростування належного виконання сторонами умов договору.

Також відповідач 2 зазначає, що тендер був виграний в межах виділеного фінансування, а сума оплати була зменшена в ході виконання робіт.

Відповідач 2 вказує, що рішення тендерного комітету, оформлене протоколом від 03.05.2018 № 32 було прийнято до прийняття рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-p/к та просить застосувати строки позовної давності.

Антимонопольний комітет України (далі також - третя особа, Комітет), надаючи пояснення по суті спору, вказував, що органами Комітету встановлено та доведено факт вчинення порушення ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" законодавства про захист економічної конкуренції, що є підставою для визнання укладених правочинів недійсними, оскільки вони укладені з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та є такими, що суперечать публічному порядку.

Оскільки позов у даній справі поданий заступником Генерального прокурора, суд перевіряє законність і обґрунтованість щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором та процесуальної дієздатності прокурора у даній справі.

Як зазначає заступник Генерального прокурора, про факт вчинення ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів тендеру, проведеного Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, стало відомо з рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-р/к у справі № 54/7-20.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Тобто, одним із ключових для застосування вказаних норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та визначення згаданого елемента є поняття "інтерес держави".

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. (частини 1, 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. (частина 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Пунктами 8, 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як визначено в частинах 2-3 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (підпункти 1, 3 пункту 3 Положення).

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Підпунктом 20 пункту 6 Положення встановлено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, саме Державна аудиторська служба України наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.

Суд зазначає, що аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено y постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Для реалізації наданих повноважень місцеві ради мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Водночас закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах, і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.

Враховуючи наведені мотиви, апеляційний суд вважає, що прокурор правильно визначив позивачів у цій справі, враховуючи, що відповідач 1 заснований на комунальній власності територіальної громади м. Дніпро, є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбавати майнові права та нести обов'язки, а міська рада є розпорядником бюджетних коштів при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача 1, який є розпорядником бюджетних коштів і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів держави та позивача 2 як органу, який здійснює моніторинг закупівлі, і у разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Порушення інтересів держави обґрунтовано незаконністю рішення тендерного комітету відповідача 1 та укладенням з відповідачем 2 оспорюваного договору всупереч вимогам чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів.

Господарський суд враховує висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 щодо підтвердження прокурором підстав для представництва:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого у статті 23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов'язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини четвертої статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Судом встановлено, що Офіс Генерального прокурора листом від 21.06.2022 № 15/2/1-33815BX-22 повідомив Дніпровську міську раду про існування порушення інтересів держави від укладення договору на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС". Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

Відповідь на зазначений лист Офісу Генерального прокурора від Дніпровської міської ради не надходила.

Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист ї інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Дніпровської міської ради факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Отже, з боку органу, уповноваженого державою на захист її інтересів, а саме Дніпровської міської ради, допущено нездійснення відповідного захисту - не пред?явлено до суду позов про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3 як таких, що суперечать інтересам держави з умислу ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС", і застосування наслідків недійсності договору.

Крім того, судом встановлено, що Офіс Генерального прокурора листом від 21.06.2022 № 15/2/1-33819ВИХ-22 повідомив Державну аудиторську службу України про існування порушення інтересів держави від укладення договору на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС". Вказаним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

Листом від 07.07.2022 № 003100-17/4920-2022 Державна аудиторська служба України вказала, що у зв'язку із оприлюдненням в електронній системі публічних закупівель звіту про виконання договору в неї немає правових підстав для здійснення моніторингу закупівлі, проведеної Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Однак, як вбачається з цього листа, Державна аудиторська служба України не вжила жодних заходів із захисту порушених інтересів держави, не призначила перевірку фактів, викладених у листі Офісу Генерального прокурора, не звернулася до суду з необхідним позовом, а також не проінформувала про заплановані заходи задля усунення порушень указаних інтересів конкретні строки їх вжиття.

Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (Державною аудиторською службою України), допущено нездійснення необхідного захисту - не пред?явлено до суду позов визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3 як таких, що суперечать інтересам держави з умислу ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС", застосування наслідків недійсності відповідного правочину.

Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними.

У зв'язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.

Прокурором дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

На виконання зазначених норм Офісом Генерального прокурора попередньо, до пред'явлення позову, листами від 07.10.2022 №№ 15/2/1-64465ВИХ-22, 15/2/1-64466ВИХ-22 повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення позову до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги заступника Генерального прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради 15.03.2018 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення стосовно проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою із закупівлі послуги з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-03-15-000147-а), яке доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-03-15-000147-a. Очікувана вартість предмета закупівлі становила 75 млн гривень.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано трьома суб'єктами господарювання: Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС", Товариством з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр" (далі - ТОВ "Технодар-Днепр") і Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових тa геоінформаційних систем "Київгеоінформатика", що підтверджується формою протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Пропозицію Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових тa геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" рішенням тендерного комітету Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, оформленим протоколом його засідання від 23.04.2018 № 27 відхилено, оскільки вона не відповідала встановленим кваліфікаційним критеріям і вимогам тендерної документації.

Також вказаним рішенням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради допущено до участі в аукціоні тендерні пропозиції двох інших учасників закупівлі: ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" і ТОВ "Технодар-Днепр", у зв'язку із чим електронною системою закупівель автоматично створено форму реєстру отриманих тендерних пропозицій цих учасників.

Тендерна пропозиція ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" становила 63 180 024,53 грн, а ТОВ "Технодар-Днепр" - 73 453 042,62 грн. Упродовж аукціону розмір пропозицій учасників не змінювався.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій, найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС".

Рішенням тендерного комітету Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, оформленим протоколом його засідання від 03.05.2018 № 32, вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС", яка відповідала кваліфікаційним критеріям і технічним вимогам та мала ціну 63 180 024,53 грн. Цим же рішенням тендерного комітету вирішено укласти з указаним учасником договір на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3 у строк із 18.05.2018 по 01.06.2018, у зв'язку з чим електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.

Кошторисом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на 2018 рік, у відповідному підрозділі, Дніпровською міською радою встановлено бюджетні асигнування в сумі 8 276 940 грн за кодом економічної класифікації видатків бюджету (далі - КЕКВ) 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" у межах бюджетної програми 3617130 "Здійснення заходів із землеустрою".

Розрахунком до цього кошторису визначено напрями витрачання бюджетних коштів, а планом асигнувань загального фонду бюджету на 2018 рік - щомісячний графік відкриття бюджетних асигнувань (надання коштів) на січень - жовтень указаного року.

Листом від 02.05.2018 № 3/2-281 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив Дніпровського міського голову Філатова Б.А. про необхідність збільшення видатків для виконання заходів бюджетної програми 3617130 "Здійснення заходів із землеустрою" за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних) " на 63 180 025 грн, а також поінформовано про те, що 02.05.2018 відбувся аукціон із закупівлі послуги з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, у зв'язку із чим сторони повинні укласти договір про закупівлю.

Листом від 17.05.2018 № 4/2-997 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив директора Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради Міллера В.В. про потребу у збільшенні загальних видатків для виконання заходів бюджетної програми 3617130 "Здійснення заходів із землеустрою" за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" на 34 200 590,27 грн, з яких 10 551 626,27 грн - для розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Дніпра.

Довідкою Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 23.05.2018 № 756 про зміни до кошторису на 2018 рік йому для виконання бюджетної програми 3617130 "Здійснення заходів із землеустрою" за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" додатково встановлено бюджетні асигнування в запитуваній сумі, які складали 34 200 590,27 грн.

Довідками про зміни до плану асигнувань на 2018 рік, про зміни до річного розпису бюджету на 2018 рік та про зміни до помісячного розпису асигнувань на 2018 рік установлено відкриття додаткових бюджетних асигнувань (виділення коштів) у вказаній сумі протягом червня - липня 2018 року.

22.05.2018 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (замовник) і ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" (виконавець) укладено договір на розроблення технічної документації № 5/3, згідно умовами п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, у строки, обумовлені ним, надати в повному обсязі послугу з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (ДК 021:2015, код 71250000-5 "Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги") відповідно до вимог, установлених чинним законодавством України.

Рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-p/к (далі також - рішення № 54/23-р/к) у справі № 54/7-20 визнано, що ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" i ТОВ "Технодар-Днепр" вчинили порушення, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі за державні кошти, проведені Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради послуг з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель згідно з оголошенням № UA-2018-03-15-000147-a.

Рішення № 54/23-р/к обґрунтоване характерними спільними особливостями оформлення та подання ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" i ТОВ "Технодар-Днепр" тендерних пропозицій, а саме: подачею тендерних пропозицій указаних товариств з одного автоматизованого електронного майданчика; ??незначним (3 хв.) проміжком часу між поданням цими учасниками їхніх пропозицій, а також синхронністю дій відповідних підприємств (завантаження документів у складі своїх тендерних пропозицій, перегляд деталей процедури закупівлі, реєстрація пропозицій упродовж одного і того ж періоду); ??однаковістю ІР-адрес учасників при здійсненні переказу коштів задля участі у процедурі закупівлі; ??залученням до підготовки та участі у закупівлі однієї сторонньої особи, яка проводила вказане перерахування; звільненням кваліфікованого та досвідченого фахівця з ТОВ "Технодар-Днепр" та його прийняття на роботу до ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" в останній день подачі тендерних пропозицій з метою підвищення привабливості пропозиції останнього для Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради; ??однаковістю метаданих завантажених у складі тендерних пропозицій обох учасників документів (більшість файлів створено в 2031 році, при їх створенні використовувалося однакове програмне забезпечення (додатки) за однакового часу внесення змін (редагування) до таких документів), що свідчить про використання одного пристрою для створення та подання пропозицій; ??поданням обома учасниками податкової звітності з однакових ІР-адрес; ??обізнаністю цих суб'єктів господарювання про цінові пропозиції один одного ще до їх подачі; ??прийняттям на роботу до ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" 26 осіб упродовж 1004.2018-18.04.2018, тобто після оформлення листа ТОВ "Технодар-Днепр" із його ціновою пропозицією (05.04.2018); ??ціновою поведінкою під час аукціону учасників, які не зменшували розміри своїх тендерних пропозицій.

Тобто, у вказаному рішенні Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що допущені до аукціону учасники цієї закупівлі під час підготовки документації для участі тендері діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та пропозиції поза конкурентними засадами. Узгодивши свою поведінку, ТОВ "Технодар-Днепр" і ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" усунули змагальність між собою, а отже, спотворили підсумки проведених Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради торгів, порушивши його право на отримання найбільш ефективного для себе результату.

Не погоджуючись з рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-p/к, ТОВ "Технодар-Днепр" і ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" оскаржили його до Господарського суду Дніпропетровської області.

Однак, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 у справі № 904/5391/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним і скасування рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-p/к.

Також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2021 у справі № 904/5087/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021, відмовлено в задоволенні позову TOB "Технодар-Днепр" до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним і скасування в частині рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-p/к.

В касаційному порядку вказані судові рішення не переглядалися.

При розгляді справ № 904/5391/20 та № 904/5087/20, судами встановлено, що матеріали відповідних справ, підтверджені зібраними доказами, свідчать дії позивачів, а саме ТОВ "Технодар-Днепр" і ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС", а саме завантаження пропозицій в один і той же час; залучення до підготовки для участі у закупівлі однієї й тієї самої третьої особи, яка здійснювала оплату для участі у процедурі закупівлі з однієї й тієї ж 1-адреси; створення та редагування файлів тендерної пропозиції на одному пристрої; подача податкової звітності до органів Державної податкової служби України з одних і тих самих ІР-адрес; нездійснення кроків (пониження ціни) у ході проведення аукціону - свідчать про узгодженість поведінки між указаними учасниками.

З огляду на викладене суди дійшли до висновку, що ТОВ "Технодар-Днепр" і ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" під час підготовки документації для участі у тендері (торгах), проведеному Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". У наслідок узгодженості поведінки товариств право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників, а саме ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС", одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати торгів. Узгоджений характер дій ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" указує як на усвідомлення ним їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору). Вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій зазначеного підприємства свідчить про їх умисність.

Як встановлено ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 5 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

За змістом абз. 3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається зі ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Статтею 208 Господарського кодексу України встановлено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Верховний Суд, у постанові від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 виклав правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України в сукупності з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що у законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов'язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

У ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору у справах про визнання правочину таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17, від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 вказує, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В свою чергу ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У преамбулі до Закону України "Про захист економічної конкуренції" вказано, що цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Як вбачається з абз. 1 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

У преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу

Закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренція серед учасників (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Оголошуючи проведення відкритих торгів із публікацією англійською мовою, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради мав на меті не просто задовольнити потребу в послузі з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, а здійснити і придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендеру.

Однак, ТОВ "Технодар-Днепр" і ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС", узгодивши свою поведінку та свої пропозиції, тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

У зв'язку з чим, рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-p/к у справі № 54/7-20 визнано, що ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" i ТОВ "Технодар-Днепр" вчинили порушення, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі за державні кошти, проведені Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради послуг з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель згідно з оголошенням № UA-2018-03-15-000147-a.

Рішенням № 54/23-р/к також на ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" i ТОВ "Технодар-Днепр" накладено відповідний штраф.

Суд зазначає, що негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів/аукціонів (через узгодження поведінки конкурсантами) (постанова Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 922/2940/20, постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19).

Однак, через вчинення ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" i ТОВ "Технодар-Днепр" антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб'єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб'єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3 не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, та навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі, тобто, в діях ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

В силу положень ст. 202 Цивільного кодексу України рішення тендерного комітету Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, оформлене протоколом його засідання від 03.05.2018 № 32, яким ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" вирішено визнати переможцем, акцептувати його пропозицію та укласти із ним угоду, є правочином, учиненим Департаментом та спрямованим на набуття у нього та відповідача 2 цивільних прав та обов'язків щодо укладення договору на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3.

Схожий за змістом висновок щодо застосування ст. 202 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення тендерного комітету Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, оформлене протоколом його засідання від 03.05.2018 № 32, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" і підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній станом час розгляду справи.

Як встановлено судом, відкриті торги на публічну закупівлю відбулися за участі в них двох учасників - ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" i ТОВ "Технодар-Днепр", які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів).

Тобто, придбання Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради послуги з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель відбулося за відсутності конкуренції та при створенні учасниками цього тендеру.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Суд вказує, що неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття спірного рішення тендерного комітету, не може мати правомірного наслідку, а саме укладення договору на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3.

Недійсність результатів спірної закупівлі свідчить про незаконність укладеного за підсумками її проведення договору (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 910/16309/18).

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що договір на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3 укладено у результаті прийняття рішення тендерного комітету Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, оформленого протоколом його засідання від 03.05.2018 № 32, підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Судом встановлено, що рішення тендерного комітету Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 03.05.2018 № 32 та договір на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3 є такими, що підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, а саме у зв'язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС".

Як встановлено ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" за спірним договором на підставі платіжного доручення № 517 від 08.08.2018 одержано від Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради грошові кошти в сумі 10 555 319,87 грн.

Тобто, ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 10 555 319,87 грн.

Вказане свідчить про наявність у відповідача 2 умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що одержані відповідачем 2 грошові кошти у розмірі 10 555 319,87 грн за спірним договором повинні бути повернуті Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради як іншій стороні договору, а отримані відповідачем 1 грошові кошти, за рішенням суду - стягуватися в дохід держави.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву просив суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як встановлено ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається зі змісту ст. 258 Цивільного кодексу України, в ній не встановлюється спеціальної позовної давності до вимог про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У позовній заяви вказано, що про факт вчинення ТОВ "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів тендеру, проведеного відповідачем 1, стало відомо з рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2020 № 54/23-р/к у справі № 54/7-20, а тому про факт порушення права та про особу, яка його порушила, позивачі і прокурор могли довідатися лише 16.07.2020, а тому саме з цього дня строк позовної давності розпочав свій перебіг і є таким, що не сплив.

Суд зазначає, що доводи відповідача 2 про наявність в Україні відповідних контролюючих органів (у тому числі та в першу чергу Державної аудиторської служби України) не обґрунтовують можливість отримання інформації про порушення права та про особу порушника до прийняття рішення Адміністративної колегії Південно-України від 16.07.2020 № 54/23-р/к у справі № 54/7-20.

Натомість відповідачем 2 не надано суду доказів, які б спростовували твердження заступника Генерального прокурора.

А тому суд приходить до висновку, що заступник Генерального прокурора звернувся до господарського суду з позовною заявою в межах строку позовної давності, а заява відповідача 2 про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заступника Генерального прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (№ 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення тендерного комітету Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, оформлене протоколом від 03.05.2018 № 32, про визнання переможцем і акцепт пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС".

3. Визнати недійсним договір на розроблення технічної документації від 22.05.2018 № 5/3, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 29В, ідентифікаційний код 41425139) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 37454258) 10 555 319 (десять мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч триста дев'ятнадцять) грн 87 коп.

5. Стягнути у дохід держави з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 37454258) грошові кошти у розмірі 10 555 319 (десять мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч триста дев'ятнадцять) грн 87 коп., отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 29В, ідентифікаційний код 41425139).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ ПРОЕКТ ЕНД СЕРВІС" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 29В, ідентифікаційний код 41425139) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) судовий збір у розмірі 81 645 (вісімдесят одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн 90 коп.

7. Стягнути з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 37454258) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) судовий збір у розмірі 81 645 (вісімдесят одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн 90 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.06.2023.

Суддя О.В. Мандриченко

Попередній документ

111455841

Наступний документ

111455843

Інформація про рішення:

№ рішення:	111455842
№ справи:	910/10896/22
Дата рішення:	11.04.2023
Дата публікації:	13.06.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства; про захист економічної конкуренції; щодо антиконкурентних узгоджених дій

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (24.12.2024)
Дата надходження:	04.07.2023
Предмет позову:	визнання недійсним рішення, договору та стягнення 10 555 319,87 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (19)

29.11.2022 15:00	Господарський суд міста Києва
10.01.2023 14:20	Господарський суд міста Києва
31.01.2023 10:00	Господарський суд міста Києва
21.02.2023 14:20	Господарський суд міста Києва
21.03.2023 14:20	Господарський суд міста Києва
11.04.2023 16:40	Господарський суд міста Києва
05.09.2023 12:00	Північний апеляційний господарський суд
10.10.2023 10:40	Північний апеляційний господарський суд
31.10.2023 11:10	Північний апеляційний господарський суд
20.12.2023 15:40	Північний апеляційний господарський суд
14.02.2024 14:20	Північний апеляційний господарський суд
20.02.2024 14:20	Північний апеляційний господарський суд
10.04.2024 14:00	Північний апеляційний господарський суд
05.06.2024 14:20	Північний апеляційний господарський суд
23.10.2024 12:40	Північний апеляційний господарський суд
30.10.2024 12:40	Північний апеляційний господарський суд
04.12.2024 14:00	Північний апеляційний господарський суд
24.12.2024 11:00	Північний апеляційний господарський суд
12.02.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд