12 червня 2023 року м. Харків Справа № 917/460/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І., суддя Шутенко І.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП БЕСТЕР" (вх.№705П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 (суддя І.Г.Кльопов, повний текст рішення складено 29.09.2022) справі №917/460/22
за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП БЕСТЕР", м.Полтава,
про стягнення грошових коштів. -
Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/460/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП БЕСТЕР" на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області заборгованість у розмірі 54549,05грн. та 2481,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП БЕСТЕР" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/460/22 повністю та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Крім того, апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що про існування оскаржуваного судового рішення ТОВ "НВП БЕСТЕР" стало відомо лише 06.04.2023 року після отримання від Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича Розрахунку зведеного виконавчого провадження № 70550814 щодо боржника ТОВ "НВП БЕСТЕР", код ЄДРПОУ 41895774.
12.04.2023 системою автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №917/460/22 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/460/22. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
09.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/460/22
09.05.2023 від ТОВ "НВП БЕСТЕР" надійшли доповнення до апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі №917/460/22 апеляційну скаргу ТОВ "НВП БЕСТЕР" на рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/460/22 залишено без руху, ухвалено апелянту надати суду надати суду обґрунтоване клопотання з викладеними обставинам, підтвердженими належними та допустимими доказами, що перешкоджали йому звернутись з апеляційною скаргою у встановлені законодавством строки. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП БЕСТЕР", що у випадку неподання ним вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку, або якщо підстави, вказані ним у заяві, суд визнає неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в порядку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
02.06.2023 (вх. №6520 від 07.06.2023) апелянтом до суду направлено заяву про усунення недоліків. Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що матеріалами справи встановлено, що поштова кореспонденція, яка направлялась Господарським судом Полтавської області на протязі 2022 року на адресу ТОВ "НВП БЕСТЕР" в м. Полтава по вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134, не була доставлена адресату з причин "адресат відсутній за вказаною адресою", на відміну від позивача, який (згідно матеріалів справи) належним чином та вчасно отримував кореспонденцію, як на поштову, так і електронну адресу, зазначену в позові; електронної адреси ТОВ "НВП БЕСТЕР" позивач у реквізитах сторін не зазначав. На думку апелянта, відсутність жодного документального підтвердження щодо отримання відповідачем матеріалів судової справи унеможливлює ТОВ "НВП БЕСТЕР" на захист своїх законних інтересів в суді, та, як наслідок, є підставою для апеляційного оскарження прийнятого відносно такого учасника судового рішення.
Також надає до заяви скріншот листування з приватним виконавцем Скрипником В.Л. засобами електронних месенджерів із зазначенням дати надходження вхідного листування - 06.04.2023.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023, у зв'язку з виходом у відставку судді Гези Т.Д., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Шутенко І.А., суддя Терещенко О.І.
Розглянувши заяву ТОВ "НВП БЕСТЕР" про усунення недоліків, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення у справі №917/460/22 ухвалено та підписано 29.09.2022.
Отже, строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/460/22 спливав 19.10.2022.
Відповідно до інформації АТ "Укрпошта", що міститься на поштовому конверті, в якому до суду надіслана апеляційна скарга, судом встановлено, що поштове відправлення направлено до суду 07.04.2023.
Тобто, ТОВ "НВП БЕСТЕР" звернулося з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 ст. 6 Конвенції.
ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що про існування судового рішення у справі Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП БЕСТЕР" стало відомо лише 06.04.2023 після отримання засобами електронного зв'язку від приватного виконавця Скрипника В.Л. розрахунку зведеного виконавчого провадження №70550814 щодо боржника ТОВ "НВП БЕСТЕР", код ЄДРПОУ 41895774; ТОВ "НВП БЕСТЕР" не було обізнаним про наявність судового провадження по зазначеній справі, на офіційну пошту товариства (як поштову, так і електронну) жодного процесуального документа з приводу заявлених Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області позовних вимог не надходило; жодних повідомлень про час, дату та місце судових засідань у даній справі, в порядку ст. 202 ГПК України на адресу ТОВ "НВП БЕСТЕР" не надходило також. Отже, за твердженням апелянта він був позбавлений можливості належним чином в установлені строки надати суду свої заперечення щодо заявлених позовних вимог.
На виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023, апелянтом у наданій до суду заяві від 02.06.2023 наведено підстави, що призвели до порушення відповідачем строку на подання апеляційної скарги та які апелянт вважає поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження.
ТОВ "НВП БЕСТЕР" стверджує, що згідно матеріалів справи поштова кореспонденція, яка направлялась Господарським судом Полтавської області на протязі 2022 року на адресу ТОВ "НВП БЕСТЕР" в м. Полтава по вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134, не була доставлена адресату з причин "адресат відсутній за вказаною адресою" а.с. 45, а.с. 51), на відміну від відповідача, який (згідно матеріалів справи) належним чином та вчасно отримував кореспонденцію, як на поштову, так і електронну адресу, зазначену в позові; електронної адреси ТОВ "НВП БЕСТЕР" позивач у реквізитах сторін не зазначав. На думку апелянта, відсутність жодного документального підтвердження щодо отримання відповідачем матеріалів судової справи унеможливлює ТОВ "НВП БЕСТЕР" на захист своїх законних інтересів в суді, та, як наслідок, є підставою для апеляційного оскарження прийнятого відносно такого учасника судового рішення. До заяви апелянтом також надано скріншот листування з приватним виконавцем Скрипником В.Л. засобами електронних месенджерів із зазначенням дати надходження вхідного листування - 06.04.2023. Також повідомлено, що 11.04.2023 ТОВ "НВП БЕСТЕР" направлено приватному виконавцю Скрипнику В.Л. документальний запит від 11.04.2023, на який останній супровідним листом від 20.04.2023 за №9461 направив копію постанов про відкриття виконавчих проваджень без надання при цьому самого судового рішення.
В той же час, з матеріалами справи, у тому числі і з повним текстом судового рішення, апелянт зміг ознайомитись лише 11.04.2023. Посилаючись на ч. 1 ст. 256 ГПК України, апелянт наголошує на тому, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Враховуючи наведені обставини вважає поважними причинами пропуск строку на апеляційне оскарження. Крім того, просить врахувати положення п. 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" від 30.03.2020, відповідно до яких розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4, за змістом якого, строки на апеляційне оскарження продовжуються на строк дії карантину, який наразі є продовженим до 30.06.2023.
З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом як на час прийняття Господарським судом Полтавської області позовної заяви 09.05.2022 (вх. №501/22), так і станом на час прийняття Господарським судом Полтавської області рішення від 29.09.2022 у справі №917/460/22, адресою місцезнаходження ТОВ "НВП БЕСТЕР" є: 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134.
Така ж адреса зазначена відповідачем і в його апеляційній скарзі як юридична адреса, а також у клопотанні представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи (станом на 10.04.2023), як адреса відповідача, що міститься в матеріалах справи (а.с. 66).
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Частиною 4 статті 89 ЦК України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 статтею 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов'язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.
З матеріалів справи судом встановлено, що копія ухвали Господарського суду Полтавської області від 19.05.2022 у справі №917/460/22 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася ТОВ "НВП БЕСТЕР" за адресою: 36000, Полтавська обл., м. Полтава по вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134.
В матеріалах справи наявне зворотне повідомлення (т.1 а.с. 38), з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 07.06.2022. Тобто відповідач був обізнаний про наявність цього судового провадження.
Також, саме за адресою: 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134 відповідачу було направлено рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/460/22. яка також повернута до суду організацією поштового у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідний штемпель АТ "Укрпошта" датований 12.10.2022.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи зазначене, копія рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/460/22 вважається такою, що вручена відповідачу 12.10.2022.
В апеляційній скарзі адресою місцезнаходження ТОВ "НВП БЕСТЕР" (код ЄДРПОУ 41895774) зазначено: 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134.
У заяві про усунення недоліків від 02.06.2023 та заяві про доповнення до апеляційної скарги від 04.05.2023, що міститься в матеріалах справи, місцезнаходженням юридичної особи (код ЄДРПОУ 41895774) ТОВ "НВП БЕСТЕР" зазначено наступну адресу товариства: 36004, м. Полтава, пров. Рибальський, буд. 10А.
З метою перевірки доводів апелянта про неотримання від суду першої інстанції поштової кореспонденції та з'ясування дійсного місцезнаходження товариства станом на час подання позовної заяви та прийняття оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції здійснено офіційні витяги з бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що станом на час прийняття Господарським судом Полтавської області позовної заяви 09.05.2022 (вх. №501/22) та станом на час прийняття рішення від 29.09.2022 у справі №917/460/22, адресою місцезнаходження ТОВ "НВП БЕСТЕР" є: 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134.
Скаржником не підтверджено, коли саме відбулась зміна адреси місцезнаходження товариства. В той же час, як вже зазначалось, за здійсненим судом апеляційної інстанції запитом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час прийняття Господарським судом Полтавської області позовної заяви 09.05.2022 (вх. №501/22) та станом на час прийняття Господарським судом Полтавської області рішення від 29.09.2022 у справі №917/460/22, адресою місцезнаходження ТОВ "НВП БЕСТЕР" була адреса, саме на яку судом першої інстанції направлялись судові рішення у справі: 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134.
Доказів знаходження підприємства відповідача за іншою адресою станом на час відкриття провадження у справі №917/460/22 та станом на час прийняття оскаржуваного рішення апелянтом не надано. Тому, посилання скаржника на неотримання процесуальних документів у справі, а отже і необізнаність із наявністю судового провадження та рішення у даній справі не можна визнати обґрунтованими.
Як зазначає скаржник, на офіційну поштову адресу товариства (як поштову, так і електронну) жодного процесуального документу щодо заявлених Кременчуцькою міською радою позовних вимог не надходило.
Натомість, апелянт не зазначає, що має іншу поштову адресу, ніж та, на яку судом першої інстанції направлялись судові рішення.
Пунктом 118 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (із змінами), поштові відправлення (крім відправлень "EMS"), поштові перекази за заявою відправника/адресата можуть бути доставлені на іншу адресу за окрему плату згідно із встановленими тарифами.
Крім того, відповідно до п. 123 Правил адресат має право за додаткову плату подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень, поштових переказів на іншу адресу.
Заяви про випадки, передбачені пунктом 123 цих Правил, подаються адресатом у порядку і строки, визначені пунктом 122 цих Правил. У заяві про пересилання або доставку поштових відправлень, поштових переказів на іншу адресу зазначається строк, протягом якого необхідно здійснювати пересилання або доставку. Такий строк не повинен перевищувати більш як один місяць (п. 124 Правил).
Тобто, у випадку зміни свого місцезнаходження відповідач мав можливість звернутися до організації поштового зв'язку із заявою про пересилання поштової кореспонденції на адресу, відмінну від зареєстрованої.
Натомість, апелянт не надає доказів наявності у нього іншої поштової адреси станом на час розгляду справи судом першої інстанції, або ж зміну свого місцезнаходження. Зокрема, апелянтом не надано жодних доказів (зокрема, доказів звернення відповідача до організації поштового зв'язку щодо отримання інформації, отримання відповідей АТ "Укрпошта" на відповідний запит тощо) на підтвердження обставин неотримання поштової кореспонденції від суду, про які він зазначає в апеляційній скарзі.
З наведеного вбачається, що відповідач неналежним чином користувався своїми правами та не отримував поштову кореспонденцію, яка направлялась судом першої інстанції за адресою, визначеною в ЄДРПОУ та яка також зазначена самим апелянтом в апеляційній скарзі.
Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали та рішення суду за належною адресою, та які повернулися до суду у зв'язку з неотриманням адресатом через те, що "адресат відсутній за вказаною адресою", не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
За наведених обставин, не можуть бути прийняті судом доводи апелянта, що про існування судового провадження у справі він дізнався лише 06.04.2023 та був позбавлений можливості належним чином в установлені строки надати суду свої заперечення щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 3 ст. 74 ГПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Разом з тим, в порушення зазначених вимог господарського процесуального законодавства апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які останній посилається як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008) (п. 47 рішення).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25, Серія А № 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Як встановлено судом, скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не наведено жодних об'єктивних, непереборних та таких, що не залежали б від поведінки самого учасника справи, обставин.
З приводу доводів скаржника про продовження строків на апеляційне оскарження на строк дії карантину, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
В той же час, апелянтом не доведено, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся саме через обмеження, впроваджені карантином і несвоєчасне подання апеляційної скарги обумовлено саме обставинами введення карантину.
Таким чином, доводи, наведені в обґрунтування наявності поважних причин щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, не є достатніми для відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, та може призвести до порушення основоположного принципу правової визначеності, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову ТОВ "НВП БЕСТЕР" у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/460/22.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст 119, 232, 234, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП БЕСТЕР" на рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/460/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток заявнику: матеріали апеляційної скарги на 15 аркушах та поштовий конверт.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.І. Терещенко
Суддя І.А. Шутенко