09 червня 2023 року
м. Київ
справа № 380/7395/22
адміністративне провадження № К/990/20778/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської митниці (далі - Митниця) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі № 380/7395/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Волагро» до Митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023, позов ТОВ «Волагро» задоволено.
08.06.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені вище судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження вказав пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження Митниця у касаційній скарзі зазначила пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм частини п'ятої статті 45, частин першої, другої статті 48 Митного кодексу України (далі - МК), статті 32 Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Регіональна конвенція, до цієї Конвенції Україна приєдналася згідно з Законом України від 08.11.2017 № 2187-VIII) за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 32 Доповнення І Регіональної конвенції та статті 45 МК у подібних правовідносинах.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що підставою для відмови ТОВ «Волагро» в митному оформлені товару (мінеральних добрив «Polifoska 8-24-24») за електронними митними деклараціями №UA209170/2021/089506 від 12.11.2021, №UA209170/2021/089510 від 12.11.2021 із застосуванням преференції (« 410» преференційних ставок ввізного мита) слугував висновок Митниці про не підтвердження походження задекларованого товару митними органами країни Європейського Союзу відповідно до статті 32 Регіональної конвенції.
Задовольняючи позов, суди виходили із встановлених у справі обставин щодо надання Товариством для підтвердження походження товару з Республіки Польща сертифікатів з перевезення (походження) EUR-1, стосовно яких у Митниці не було зауважень. Що ж до листа Державної митної служби від 15.07.2021 №15/15-03/7.4/2733, яким повідомлено про отримання інформації уповноваженого органу Республіки Польща про не підтвердження експортером походження товару з країни ЄС відповідно до вимог статті 32 Доповнення І Регіональної конвенції (на це посилалася Митниця, доводячи правомірність свого рішення про відмову в митному оформленні товару за митними деклараціями Товариства), то суди встановили, що зазначена інформація стосується інших інвойсів, а не тих, які відносяться до досліджуваних поставок.
Підстава касаційного оскарження, встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, передбачає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, заперечує правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а не правильне встановлення апеляційним судом обставин у справі.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, така норма повинна застосовуватися.
Підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, презюмує, що обставини у справі встановлені правильно.
Разом з тим, доводи Митниці щодо підстави касаційного оскарження лежать у площині встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі, а не застосування норм, на відсутність висновку про застосування яких у подібних правовідносинах посилається Митниця.
Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених нормами КАС.
Згідно з положеннями пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи наведене вище, касаційна скарга Митниці підлягає поверненню, як така, що не містить підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, ухвалених у справі № 380/7395/22.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко