65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"31" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1546/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” (69035, м. Запоріжжя, вул. Брянська, буд. 15, офіс 25, код ЄДРПОУ 41071921)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський авіаційний завод” (65121, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 32, корп. А, код ЄДРПОУ 07756801)
про стягнення, -
за участю представників сторін:
від позивача: Карабак В.А., адвокат, діє на підставі ордеру
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський авіаційний завод” про стягнення 225171,88 грн., з яких: 163000 грн. основного боргу, 6323,51 грн. 3% річних, 46470,29 грн. інфляційних втрат та 9378,08 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №285/МТЗ-21 від 17.09.2021 в частині сплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 31.05.2023 об 11:00. 04.05.2023 за вх.№14778/23 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 15600 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору та додаткові документи, які залучені судом до матеріалів справи.
04.05.2023 за вх.№14781/23 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. У поданому клопотанні відповідач із посиланням на судову практику, норми законодавства, ведення в України воєнного стану та стратегічне значення підприємства відповідача для економіки і безпеки України просить суд відмовити в стягненні 3% річних, інфляційних втрат та пені або суттєво зменшити розмір стягнення.
05.05.2023 за вх.№14999/23 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. У поданих запереченнях позивач просить суд у задоволенні клопотання відповідача про відмову у стягненні 3% річних, інфляційних втрат та пені (або зменшення їх розміру) відмовити, з огляду на те, що прострочення відповідача, і, відповідно, підстави для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені виникли до введення на території України воєнного стану, тобто, відповідач допустив суттєве порушення ще за часів довоєнного стану. Окрім того, позивач наголошує на наявності заборгованості та вказує, що боржником не було вчинено жодних необхідних заходів по виконанню зобов'язання своєчасно, боржником навіть не доведено факту здійснення дій, направлених на прискорення оплати продукції, а також відсутня будь-яка обґрунтована причина винної поведінки боржника щодо несвоєчасної оплати за поставлений товар.
У судовому засіданні 31.05.2023 судом у протокольній формі задоволено заяву відповідача за вх.№14778/23 та закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 15600 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору. Таким чином, на розгляді суду залишаються позовні вимоги про стягнення 147400 грн. основного боргу, 6323,51 грн. 3% річних, 46470,29 грн. інфляційних втрат та 9378,08 грн. пені.
У судовому засіданні 31.05.2023 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засіданні 31.05.2023 відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Справа №916/1546/23 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.
В судовому засіданні 31.05.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 31.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
17.09.2021 між Державним підприємством “Одеський авіаційний завод” (нині - Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеський авіаційний завод”) (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” (продавець, відповідач) укладений договір №285/МТЗ-21, відповідно до якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно ДК 021:2015 КОД 34731000-0 “Частини повітряних апаратів”, конкретна кількість товару, його найменування, номенклатура, вартість та терміни постачання визначаються на підставі конкурсу №13334847 від 17.08.2021, проведеного через електронну систему закупівель “Prozzoro” і вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.2.1 договору якщо між сторонами не домовлено інше, поставка товару покупцю здійснюється на умовах DDP за адресою: 65121, м. Одеса, просп. Небесної Сотні, 32-А, склад підприємства покупця, за рахунок продавця, відповідно до правил ІNCOTЕRMS 2010.
Відповідно до п.2.3 договору термін поставки товару визначений на підставі конкурсу №13334874 від 17.08.2021, складає 14 календарних днів та рахується від дати підписання сторонами специфікацій, де визначається найменування товару, умови його поставки, номенклатура, кількість, ціна, дата виготовлення, а також термін придатності, який рахується від дати виготовлення (для товарів, які мають обмежений термін придатності).
За п.2.4 договору товар за даним договором повинен постачатись разом з наступними оригіналами документів: накладна, рахунок, документ, що підтверджує якість товару (сертифікат, паспорт або інший документ визначений нормативними документами для конкретного виду товару. У разі надання копій документа, вона повинна бути затверджена мокрою печаткою та підписом відповідальної особи продавця. При постачанні запасних частин та комплектуючих європейського виробництва в супровідній документації до товару повинні бути відображені вимоги форм EMAR Form-1 (для військової техніки) та EASA Form-1 (для цивільної техніки). Видаткова накладна, акт приймання-передачі товару та/або інший документ, який підтверджує факт передачі товару від продавця до покупця, в обов'язковому порядку має містити код УКТЗЕД для кожного найменування товару.
У відповідності до п.3.2 договору датою передачі товару за кількістю є дата підписання покупцем накладної щодо приймання товару на склад покупця. Датою передачі товару за якістю є дата позитивного проходження товаром вхідного контролю на підприємстві покупця, зазначена покупцем у видатковій накладній. При відсутності зауважень до кількості і якості товару та супровідної документації, товар рахується прийнятим покупцем у повному обсязі.
Згідно з п.п. 4.1-4.4 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені на підставі конкурсу №13334874 від 17.08.2021, що проводився через електронну систему закупівель “Рrоzzоrо”, та вказані в специфікації і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування, страхування; навантаження, розвантаження та всі інші витрати продавця пов'язані з виконанням цього договору. Загальна вартість договору складає 195600 грн. Загальна вартість договору складається з суми усіх специфікацій, за якими здійснюється постачання товару, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна договору може бути змінена шляхом укладення сторонами додаткових угод у випадках: зміни ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників “Platts”/”Argus”, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі. У такому випадку порівняння проводиться на дату постачання товару (якщо воно передує оплаті); узгодженої зміни порядку розрахунків з попередньої оплати на оплату після отримання товару за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі або ціни за одиницю товару.
За п.п. 5.1, 5.2, 5.4 договору оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, згідно рахунку-фактури. Оплата за договором здійснюється окремо по кожній партії товару на умовах, визначених конкурсами. Покупець, впродовж 45 банківських днів, які рахуються від зазначеної покупцем у видатковій накладній дати позитивного проходження товаром вхідного контролю на підприємстві покупця, перерахує продавцю суму повної вартості товару (без ПДВ). Датою оплати товару вважається дата перерахування коштів на поточний рахунок продавця.
Відповідно до п.7.1 договору покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлений товар; приймати поставлений товар відповідно до умов цього договору; належним чином виконувати умови цього договору.
Згідно з п.п. 7.3.1, 7.3.2, 7.3.4, 7.3.5 договору продавець зобов'язується: забезпечити поставку товару у строки, встановлені п.2.3 цього договору; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам встановленим розділом 5 до цього договору; надати покупцю всі необхідні документи для прийому товару; належним чином виконувати умови цього договору.
За п.8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
У відповідності до п.8.4 договору за прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання з оплати товару припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п.8.6 договору сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.12.4 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.
Специфікацією до договору №285/МТЗ-21 від 17.09.2021 визначено найменування товару - комплект “корпусу 017.69.1580”, який складається з “кришки корпусу” та “корпусу 017.69.0622” - 1-ї категорії, у кількості 1 шт., вартістю 16300 грн. та 32600 грн. ПДВ, що разом складає 195600 грн.
Пунктом 3 Специфікації до договору №285/МТЗ-21 від 17.09.2021 визначено, що розрахунок проводиться впродовж 45 (сорока п'яти) банківських днів, які рахуються від зазначеної покупцем у видатковій накладній дати позитивного проходження товаром вхідного контролю на підприємстві покупця, перерахує продавцю суму повної вартості товару (без урахування ПДВ). Суму ПДВ від вартості поставленого товару покупець перерахує продовж 15 банківських днів які рахуються від дати реєстрації продавцем податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріали справи містять видаткову накладну №0000496 від 11.10.2021 на суму 195600 грн. (в тому числі ПДВ 32600 грн.), яка підписана з обох сторін та рахунок-фактуру №0002729 від 11.10.2021 на суму 195600 грн. (в тому числі ПДВ 32600 грн.).
Доказів сплати повної вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.
Неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №285/МТЗ-21 від 17.09.2021 щодо повної сплати за товар стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Під час розгляду справи відповідачем було сплачено частково основний борг у сумі 15600 грн., провадження за позовними вимогами про стягнення якого закрито судом за відсутністю предмету спору. Таким чином, на розгляді суду залишаються позовні вимоги про стягнення 147400 грн. основного боргу, 6323,51 грн. 3% річних, 46470,29 грн. інфляційних втрат та 9378,08 грн. пені.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ч.ч. 1,4 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Згідно з ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд вказує, що виходячи з наявних матеріалів справи, господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №285/МТЗ-21 від 17.09.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 147400 грн. (з урахуванням частково сплаченого під час розгляду справи основного боргу на суму 15600 грн. провадження у справі за якими судом закрито), а тому господарський суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” позовні вимоги про стягнення з відповідача 147400 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата відповідачем пені передбачена п.8.4 укладеного між сторонами договору.
Водночас частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність/відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Відповідачем заявлено клопотання за вх.№14781/23 про зменшення розміру штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, господарський суд, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків саме внаслідок дій відповідача у визначених у цій справі правовідносинах, враховуючи військову агресію російської федерації проти України та її наслідки, а також дослідивши інтереси сторін, які заслуговують на увагу, виходячи із принципу збалансованості інтересів обох сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яку належить стягнути з відповідача та визначити її справедливий розмір у сумі 2000 грн.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд перевіривши здійснені позивачем розрахунки, встановивши вірність цих розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства, приймаючи до уваги висновки суду про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у спірних правовідносинах, враховуючи право позивача на отримання компенсації з боржника за неналежне виконання зобов'язання, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” позовних вимог про стягнення з відповідача 6323,51 грн. 3% річних та 46470,29 грн. інфляційних втрат.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” позовних вимог та стягнення з відповідача 147400 грн. основного боргу, 2000 грн. пені, 6323,51 грн. 3% річних та 46470,29 грн. інфляційних втрат, в решті позову судом відмовляється.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3143,85 грн. за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський авіаційний завод” (65121, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 32, корп. А, код ЄДРПОУ 07756801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” (69035, м. Запоріжжя, вул. Брянська, буд. 15, офіс 25, код ЄДРПОУ 41071921) 147400 /сто сорок сім тисяч чотириста/ грн. основного боргу, 2000 /дві тисячі/ грн. пені, 6323 /шість тисяч триста двадцять три/ грн. 51 коп. 3% річних, 46470,29 /сорок шість тисяч чотириста сімдесят/ грн. 29 коп. інфляційних втрат та 3143 /три тисячі сто сорок три/ грн. 85 коп. судового збору.
3.В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08 червня 2023 р.
Суддя Ю.С. Бездоля