Справа № 909/274/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.06.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Іваніва О. В., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом Рожнятівської селищної ради в Івано-Франківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про витребування майна з чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Рожнятівська селищна рада в Івано-Франківській області звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про витребування та передачу належних на праві власності п'яти дверних блоків та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов'язання встановити п'ять дверних блоків, які було демонтовано, в підвальне приміщення адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівники відповідача без відома та згоди позивача демонтували та вивезли з підвального приміщення адміністративної будівлі селищної ради, яке використовується як протирадіаційне укриття, п'ять одиниць дверних блоків. При цьому жодних офіційних документів, які б підтверджували право власності відповідача на це майно, відповідач не пред'явив.
24 березня 2023 р., суд відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 25 квітня 2023 р.
11 квітня 2023 р., від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області до суду надійшов відзив на позов, із змісту якого вбачається, що відповідач щодо позову заперечує, при цьому зазначає, що відповідач підвальним приміщенням адміністративної будівлі не користується і не створює перешкод у розпорядженні ним позивачем, а майно не повертає у зв'язку з неприйняттям селищною радою рішення щодо припинення користування цим майном. Також відповідач вказав на те, що стелажі та внутрішні двері було демонтовано Головним управлінням тому, що для ремонту та облаштування підвального приміщення виділялись його кошти. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не підтвердив встановлення ним саме таких дверних блоків та передачу підвального приміщення відповідачу з відповідними дверними блоками.
24 квітня 2023 р., до суду надійшла відповідь на відзив Рожнятівської селищної ради, в якій позивач стверджує, що Головне управління добровільно відмовилось від подальшого користування підвальним приміщенням, а тому підстав для прийняття рішення про примусове його вилучення не було. Також позивач вказав на те, що є обґрунтовані сумніви в законності користування відповідачем підвальним приміщенням, оскільки право на управління об'єктом передачі, відповідно до вимог закону, виникає з дати підписання акта приймання передачі, однак на запит Рожнятівської селищної ради відповідач такий акт не надав, як і відхилив пропозицію позивача привести у відповідність до закону майнові відносини, що склалися між сторонами щодо згаданого приміщення. Крім того, позивач зазначив, що наявні в матеріалах справи проектно-кошторисна документація та листи жодним чином не підтверджують придбання спірних дверей за рахунок коштів ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.
25 квітня 2023 р., суд оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 16 травня 2023 р.
16 травня 2023 р., суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду даної справи по суті на 06 червня 2023 р.
В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача щодо позову заперечував та просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29 жовтня 2009 р., Рожнятівською районною радою прийнято рішення № 551-22/2009 "Про передачу підвального приміщення РДА", відповідно до якого передано у постійне користування управлінню Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі частину підвального приміщення площею 60,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для службового користування (облаштування архіву), без набуття на нього права власності.
Як зазначив відповідач, у зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт на замовлення управління ПФУ в Рожнятівському районі комунальним підприємством Рожнятівської селищної ради було розроблено локальний кошторис на проведення ремонту підвального приміщення і встановлення стелажів для архіву. Кошторисна вартість ремонту становила 51 102 грн.
Кошти на проведення ремонту у 2010 р. Рожнятівською районною радою управлінню було виділено частково і заборгованість станом на 01 грудня 2011 р. становила 48 000 грн.
22 жовтня 2020 р., Рожнятівською районною радою прийнято рішення № 780-36/2020, згідно з п. 1 якого радою вирішено, до 01 січня 2021 р., передати безоплатно із спільної власності територіальної громади сіл та селищ Рожнятівського району у власність громади смт Рожнятів нерухоме майно згідно з додатком без зміни балансоутримувачів об'єктів.
22 жовтня 2020 р., на виконання даного рішення, було передано у власність громади смт Рожнятів чотирьох поверховий будинок включно з підвалом, загальною площею 2002,7 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі.
Із змісту даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на згаданий вище об'єкт нерухомості зареєстроване за Рожнятівською селещною радою 23 квітня 2021 р.
Як зазначив позивач, на момент передачі у власність Рожнятівської селищної ради даної адміністративної будівлі, в підвальному приміщенні будівлі зберігалося майно (архівна документація) Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області.
19 квітня 2021 р., Рожнятівська селищна рада звернулася до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області з листом, в якому просила управління привести майнові відносини щодо користування підвальним приміщенням адміністративної будівлі Рожнятівської селищної ради у відповідність до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" або вивільнити його для використання установами селищної ради.
10 червня 2022 р., позивач надіслав відповідачу лист, в якому зазначив, що 07 червня 2022 р., близько 11 год. 50 хв., ОСОБА_2 , без відома та згоди керівництва селищної ради, самовільно демонтував та вивіз із підвального приміщення адміністративної будівлі селищної ради п'ять одиниць дверних блоків, при цьому жодних офіційних документів, які б підтверджували право власності на них не пред'явив. У зв'язку з наведеним селищна рада попросила відповідача надати оцінку діям їх працівника та вжити заходів впливу задля відшкодування завданих ним позивачу збитків.
30 червня 2022 р., Рожнятівська селищна рада отримала лист від Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, в якому відповідач зазначив, що на виконання листа селищної ради щодо вивільнення приміщення чи приведення майнових відносин у відповідність до закону, відповідачем було прийнято рішення про перенесення архіву. Також відповідач зазначив, що ним було прийнято рішення і про демонтаж стелажів та внутрішніх дверей, які було встановлено в результаті проведених ремонтних робіт, кошти на які виділялись Головним управлінням.
13 липня 2022 р., позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив надати інформацію: чи був укладений договір оренди про передачу у користування УПФУ в Рожнятівському районі підвального приміщення адміністративного будинку для облаштування архіву; чи надавалась згода на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна; а також просив надати копію рішення сесії Рожнятівської районної ради від 29 жовтня 2009 р. № 551-22/2009 "Про передачу підвального приміщення РДА" та копію акту передачі даного приміщення з балансу Рожнятівської РДА на баланс управління Пенсійного Фонду в Рожнятівському районі.
У відповідь на даний лист, відповідач зазначив, що оскільки підвальне приміщення передавалось у користування районною, а не селищною радою і рішення про вилучення з користування зазначеного приміщення не приймалось, то не має підстав для надання копій запитуваних документів.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В ч. 1 ст. 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів закріплені у частині 2 статті 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом статей 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд та право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 387 ЦК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.
Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.
Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.
Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
Для застосування передбаченого ст. 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення таких обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 січня 2021 р. у справі № 910/15607/19, від 13 лютого 2018 р. у справі № 924/1180/6, від 05 червня 2018 р. у справі № 907/631/17, від 23 жовтня 2019 р. у справі № 910/17416/18.
Як вбачається із змісту рішення Рожнятівської районної ради від 29 жовтня 2009 р. № 551-22/2009, управлінню Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі у постійне користування було передано частину підвального приміщення, площею 60,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для службового користування (облаштування архіву), без набуття на нього права власності, тобто було передано частину підвального приміщення без зазначення його стану і наявності в ньому майна, в тому числі дверей.
Акт приймання-передачі даного підвального приміщення на виконання рішення Рожнятівської районної ради від 29 жовтня 2009 р. в матеріалах справи відсутній.
Крім того, згідно з даними акту приймання-передачі від 22 жовтня 2020 р., складеного на виконання рішення Рожнятівської районної ради від 20 жовтня 2020 р., у власність громади смт Рожнятів було передано чотирьох поверховий будинок включно з підвалом, загальною площею 2002,7 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в даному акті також відсутні докази передачі підвального приміщення саме із спірними дверними блоками.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами його права власності на спірні дверні блоки, зокрема, передачу підвального приміщення з відповідними дверними блоками чи їх купівлю і монтаж за кошти районної ради, суд вважає, що підстави для витребування спірного майна в порядку статей 387 ЦК України відсутні, а відтак у позові слід відмовити.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
в позові Рожнятівської селищної ради в Івано-Франківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про витребування майна з чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, - покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст рішення складено 09 червня 2023 р.