05 червня 2023 року м. Харків Справа № 905/1191/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Гребенюк Н.В.
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участі представників сторін:
від позивача: ФОП Проценко О.Є. (в залі суду),
від відповідача: Калько О.Ю. (поза межами приміщення суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заяву позивача, при розгляді апеляційної скарги відповідача, за вх. №1384 Д/1, на рішення господарського суду Донецької області від "10" листопада 2022 р. (суддя Зекунов Е.В., повний текст якого підписано 16 листопада 2022 р.), у справі №905/1191/21
за позовом Фізичної особи - підприємця Проценко Олега Євгеновича, м.Костянтинівка, Донецька область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор'ївський рудник", с.Григорівка, Калінінська с/р, Бахмутський район,
про стягнення 6 522 579, 67 грн .
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №905/1191/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор'ївський рудник", с.Григорівка, Калінінська с/р, Бахмутський район, на рішення господарського суду Донецької області по справі № 905/1191/21 від 10.11.2022 р. залишено без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області по справі № 905/1191/21 від 10.11.2022р. залишено без змін.
На адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява позивача від 20.03.23 щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 676 553,08 грн витрат на правову допомогу відповідно до укладеного з адвокатом договору про надання правової допомоги від 10.05.2021 з додатками.
Відповідно до приписів статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення ( ч.3 ст.244 ГПК України)
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. ( ч.4 ст.244 ГПК України)
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 30 діб. Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, значну суму витрат на правничу допомогу, яка заявлена до стягнення, проведення активних боєвих дій на території Донецької області, де розміщений відповідач ( Бахмутський район), з метою забезпечення рівності та змагальності сторін при розгляді зазначеного клопотання, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.244 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29 березня 2023 року заяву позивача від 20.03.23 щодо стягнення витрат на правову допомогу прийнято до розгляду. Враховуючи, що сума витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути позивач, є дуже великою, судова колегія прийшла до висновку про необхідність розглянути клопотання позивача у судовому засіданні за участю представників сторін. У зв'язку з чим, розгляд заяви було призначено на "11" травня 2023 р. та ухвалено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних засобів EasyCon за участі позивача та відповідача.
У судовому засіданні, яке відбулося в режимі відеоконференції приймали участь позивач особисто та представник відповідача, яка повідомила, що не отримувала копію відповідного клопотання, про судове засідання дізналася випадково, а тому не могла підготувати відповідні заперечення.
З метою забезпечення учасникам справи змагальності судового процесу, у судовому засідання було оголошено перерву до 05.06.2023 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2023 р. приймали участь в режимі відеоконференції представники позивача та відповідача, а також позивач особисто. Учасники справи підтримали свої вимоги та заперечення.
Від відповідача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли заперечення, в який наголошувалося, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є надмірним. Відповідач вважає, що розумний розмір витрат складає 10 000 грн.
Заслухавши доповідь головуючого по справі, дослідивши заяву позивача, заперечення відповідача, матеріали справи, заслухавши представників сторін які приймали участь у судовому засіданні, судова колегія зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивачем було заявлено. Що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 660 000 грн, з яких гонорар успіху 10 % від суми позову.
Господарським судом Донецької області 10.11.2022 р. прийнято рішення по справі №905/1191/21 про задоволення позовних вимог, яким, зокрема, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 96 066,82 грн.
14.02.2023 р. від позивача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Крім того, 14.02.2023 р. позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з заявою про стягнення судових витрат.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 р. рішення господарського суду Донецької області залишено без змін.
28.03.2023 р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу. В якій позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача розмір витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги при розгляді господарської справи № 905/1191/21, що становить 676 553 грн, з яких витрати на правову допомогу у розмірі 676 445 грн 08 копта поштові витрати у розмірі 108 грн.
На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги від 10.05.2021 р., копія акту виконаних робіт, копія прейскуранту цін на адвокатські послуги, скріншот про оплату правової допомоги.
Згідно п.1.1 договору про надання правової допомоги, адвокат зобов'язується надати правову допомогу за окремим Дорученням клієнта.
Відповідно до п. 4.2. Договору, гонорар Адвоката визначається сторонами за домовленістю, визначеному в додатку до цього Договору та який є конфіденціальним.
Згідно додатку №1 до Договору від 10.05.2021р. , сторони дійшли згоди, що при позитивному вирішенні спору на користь клієнта у господарській справі за позовом Проценка Олега Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Григор'ївський рудник» предметом якого є стягнення заборгованості за договором підряду № 1 від 01.01.2019 р. Адвокату сплачується винагорода в розмірі 10 % від суми вирішення на користь клієнта.
Згідно Акту виконаних робіт по договору про надання правової допомоги, адвокатом виконано наступні роботи:
- складання відзиву на апеляційну скаргу, робота по підготовки якого зайняла 10 годин вартістю 9 000 грн
- складання заяви про забезпечення позову, робота по підготовки якої зайняла 6 годин вартістю 3 000 грн
- складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 19.01.2023 р. та 28.02.2023 р. підготовка яких зайняло 2 години вартістю 2 000 грн
- складання заяви про стягнення судових витрат підготовка якої склала 3 години, вартістю 2000 грн
- участь у судових засіданнях 14.02.2023 та 14.03.2023 р. вартістю по 9 000 грн
- складання клопотання про стягнення судових витрат від 20.03.2023р, підготовка якого зайняло 7 годин, вартістю 2000 грн.
- поштові витрат у розмірі 108 грн.
- гонорар адвоката 640 445 грн 80 коп.
Розглянувши подані позивачем документи, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до приписів частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат за винятком сплаченого нею судового збору.
Судова колегія зазначає, що в апеляційній інстанції першими заявами по суті спору є апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.
Як убачається з тексту відзиву на апеляційну скаргу та заявою про стягнення витрат на правову допомогу, які надійшли до суду 14.02.2023 р., вони не містять попереднього розрахунку суми судових витрат, що передбачено частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України. У заяві про стягнення судових витрат, яка надійшла на адресу суду 14.02.2023 р. йде посилання лише про те, що розмір на правову допомогу вказаний у актах виконаних робіт, складених на підставі договору від 10.05.2021 та підтверджується прейскурантом цін на адвокатські послуги та квитанції до прибуткових касових ордерів, які будуть надані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення у разі задоволення позову.
Крім того, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, згідно котрої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови КГС ВС від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
Зокрема, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Крім того, при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд може керуватися положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема критеріями, що визначені частинами п'ятою сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення не співмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.
Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема:
1) Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
2) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16). У постановах від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
3) Під час вирішення питання про розподіл судових витрат на підставі ч.ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України господарський суд, відмовляючи стороні з власної ініціативи, або за наявності заперечень протилежної сторони у відшкодуванні повністю або частково цих витрат в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (постанови КГС ВС від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для покладання на відповідача понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції у розмірі 640 445 грн 80 коп ( гонорар адвоката згідно Додаткової угоди від 10.05.2021 р.), а також витрат пов'язаних зі сплатою робіт адвоката по складанню заяв про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 19.01.2023р. та 28.02.2023р. вартістю 2 000 грн з наступних підстав.
По-перше, як убачається з матеріалів справи, позов позивача було задоволено судом першої інстанції у повному обсязі про що свідчить рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2021 у справі №905/1191/21 . Тобто спір було вирішено на користь позивача саме судом першої інстанції.
По-друге, з тексту Додатку №1 до договору від 10.05.2021, убачається, що сторони дійшли згоди, що при позитивному вирішенні спору на користь клієнта у господарській справі за позовом Проценка Олега Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Григор'ївський рудник» предметом якого є стягнення заборгованості за договором підряду № 1 від 01.01.2019 р. Адвокату сплачується винагорода в розмірі 10 % від суми вирішення на користь клієнта.
При цьому, сторони у Додатковій угоді не обумовили у якому саме суді ( першої, другої або третьої інстанції) повинно бути вирішено спір на користь клієнта.
Судом апеляційної інстанції спір у господарській справі за позовом Проценка Олега Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Григор'ївський рудник» предметом якого є стягнення заборгованості за договором підряду № 1 від 01.01.2019 р. по суті не вирішувався, а лише розглядалася апеляційна скарга відповідача в межах її доводів відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене, питання про відшкодування позивачеві витрат щодо сплати гонорару успіху адвоката повинно було розглядатися та вирішуватися саме у суді першої інстанції. Про те з такою заявою позивач до суду першої інстанції не звертався.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду по цій справі. Касаційна скарга, на цей час, залишена без руху.
Крім того, винагорода адвоката в зазначеному розмірі, на думку суду, є завищеною щодо відповідача та не співмірною зі складністю справи: з урахуванням обсягу та характеру доказів та кількості сторін. Справа не є складною і як наслідок - не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання для підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Доводи апеляційної скарги фактично повторювали доводи, які викладалися відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребувало додаткового витрачання часу.
Отже, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, та зважаючи на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 27 000 грн та поштові витрати в розмірі 108 грн.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Прийняти додаткову постанову по справі № 905/1191/21.
2.Заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор'ївський рудник" (вул.Калмикова,буд.19,кв.64, м. Костянтинівка, Костянтинівський район, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ 2607820593) на користь Фізичної особи - підприємця Проценко Олега Євгеновича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 27 000,00 грн. та поштові витрати у розмірі 108,00 грн.
У задоволенні заяви в частині інших вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 09.06.23.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Н.В. Гребенюк