08 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12874/22 пров. № А/857/2090/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року (суддя - Сасевич О.М., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №380/12874/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача при призначенні пенсії відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №380/6506/21; 2) зобов'язати відповідача здійснити з 1 грудня 2020 року перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №380/6506/21 виходячи з відсоткового розміру пенсії 76% та з урахуванням попередньо виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо поновлення виплати ОСОБА_1 призначеної з 02.12.2020 пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% від сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 02.12.2020 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи, що таке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповністю досліджено обставини справи, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що рішення суду від 29.11.2021 у справі №380/6506/21 виконано та призначення пенсію позивачу за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону-2262, виходячи з 70 % сум грошового забезпечення, тобто максимального розміру пенсії, чинного на момент призначення пенсії. Даним судовим рішенням жодних зобов'язань щодо визначення відсотку грошового забезпечення, а саме 76 % сум грошового забезпечення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено. Безпідставним вважає скаржник покликання суду першої інстанції на рішення від 04.02.2019 у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (240/5401/18) щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення, при зобов'язанні здійснити з 02.12.2020 перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 %, оскільки відсоток грошового забезпечення при первинному призначенні пенсії становив 73 %. Просить врахувати апелянт, що законодавець пов'язує виникнення права на додаткових 5 відсотків грошового забезпечення за 20 років вислуги військовослужбовця із звільненням військовослужбовця саме у відставку, а не у запас, як зазначено у протоколі про призначення пенсії від 02.12.2020. Тобто, здійснюючи перерахунок з 02.12.2020, як зобов'язано оскаржуваним рішенням, пенсія буде обчислена, виходячи з 71 % грошового забезпечення ( 50 % за 20 років вислуги + 21 % за 7 років)).
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 26.12.2022 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) (а.с. 24).
Пенсія позивачу призначена з 01.04.2014 на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ у розмірі 73% від сум грошового забезпечення.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та постанови №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам", Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 виходячи із 70% від сум грошового забезпечення (а.с. 23).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 в адміністративній справі №1.380.2019.005009 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум (а.с. 19).
Відповідно до витягу з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області від 01.12.2020 №392 о/с (по особовому складу) позивача звільнено відповідно до Розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітника Служби судової охорони у запас Збройних Сил України за підпункту 7 (за власним бажанням) пункту 2. Стаж служби в Службі на день звільнення у календарному обчисленні складає: 23 роки 07 місяців 14 днів, у пільговому обчислені (без урахування вислуги в календарному обчисленні) становить 03 роки 08 місяців 12 днів, загальний трудовий стаж для призначення пенсії становить 25 років 06 місяців 15 днів (а.с. 18).
02.12.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 12 Закону №2262-ХІІ. При цьому встановлено розмір пенсії 50% грошового забезпечення (а.с. 17).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 в адміністративній справі №380/6506/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та поновити виплату такої, виходячи з загальної вислуги років на день останнього звільнення - 27 років 3 місяці 21 день, у відсотковому розмірі, визначеному пунктом "а" частини 1 статті 13 цього Закону, з урахуванням проведених виплат (а.с. 13).
На виконання вищевказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ, однак виходячи із 70% від сум грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії з 01 вересня 2022 за пенсійною справою №1315022462 - Служба судової охорони (а.с. 7).
На запит позивача від 16.08.2022 щодо виконання рішення суду від 29.11.2021 у справі №380/6206/21 відповідач листом від 22.08.2022 повідомив позивача про проведений перерахунок пенсії на виконання рішення суду, додавши перерахунок пенсії позивача в розрізі її складових (а.с. 6, 7).
Не погоджуючись із визначеним відповідачем відсотковим розміром основної пенсії від сум грошового забезпечення, позивач звернувся із цим позовом до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (що діяла до 01.10.2011), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" від 27.03.2014 №1166-VІІ (набрав чинності 01.04.2014) було внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, де число 80 замінили на число 70 (максимальний розмір пенсії).
Отже, положення статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії, виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли саме після 01.04.2014 та стосуються питань призначення пенсії.
У той же час судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ з 01.04.2014 року за вислугу років у розмірі 73% від сум грошового забезпечення.
У подальшому право позивача на отримання пенсії у відповідному відсотковому значенні було підтверджено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 в адміністративній справі №1.380.2019.005009, яким визнано протиправними дії пенсійного органу щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 01.01.2016 з 73% до 70% від сум грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення.
Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у адміністративній справі №380/6506/21 (залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 20.07.2022) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення та виплати з 02.12.2020 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у відсотковому розмірі, визначеному пунктом "б" частини 1 статті 13 цього Закону та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату такої відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та поновити виплату такої, виходячи з загальної вислуги років на день останнього звільнення - 27 років 3 місяці 21 день, у відсотковому розмірі, визначеному пунктом "а" частини 1 статті 13 цього Закону, з урахуванням проведених виплат.
Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки загальна вислуга років позивача підтверджена вказаними вище судовими рішенням та становить 27 років 3 місяці і 21 день (з урахуванням служби позивача в період з 16.03.2020 по 01.12.2020 в Службі судової охорони), суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішень суду не збільшило відсотковий розмір пенсії позивача з 73% (55р.+6р.*3%) від сум грошового забезпечення до 76% (55р.+7р.*3%) від сум грошового забезпечення з 02.12.2020 та здійснило її виплату в сумі 70% від сум грошового забезпечення, а тому суд першої інстанції правильно визнав такі дії відповідача протиправними.
Варто звернути увагу на те, що застосування відсоткового показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним як тому, що такий застосовується під час призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і тому, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року, ухваленому за результатами розгляду справи №240/5401/18, яке було залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Отже, для перерахунку пенсії позивача, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Це стосується і випадків перерахунку пенсії на виконання судового рішення, у якому не вказано розміру відсоткового значення пенсії.
Пенсійний орган не може його самостійно змінювати і встановлювати відсотковий розмір пенсії від грошового забезпечення, відмінний від того, який був при призначенні пенсії або ж встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, відповідач, при перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у адміністративній справі №380/6506/21, неправомірно самостійно з 02.12.2020 року зменшив відсоток грошового забезпечення при обчисленні розміру пенсії позивача з 76% на 70%.
Підсумовуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, що виразились у зменшенні відсоткового значення розміру пенсії позивача з 76% до 70% сум грошового забезпечення та з метою відновлення порушеного права позивача зобов'язання відповідача здійснити з 02.12.2020 перерахунок пенсії за вислугу років позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги у вказаній частині рішення суду не спростовують та зводяться до непогодження із ним, а тому апеляційним судом визнаються як необґрунтовані.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року в адміністративній справі №380/12874/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль