09 червня 2023 року м. Рівне№ 460/19195/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 30.09.2021 призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоду роботи у Здолбунівському відкритому акціонерному товаристві по виробництву цементу і шиферу «Волинь» водія автомобіля КРАЗ з 20.12.1999 по 29.03.2001.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після досягнення 55 років він звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, в призначенні пенсії йому було відмовлено, через відсутність 12 років 6 місяців роботи на шкідливих і особливо шкідливих умовах праці за списком № 2. Оскільки відповідач помилково вважає про наявність лише 04 роки 11 місяців 28 днів, через не підтвердження періоду роботи на пільгових умовах на посаді водія автомобіля КРАЗ Здолбунівського відкритого акціонерного товариства по виробництву цементу і шиферу «Волинь» з 20.12.1999 по 29.03.2001, з підстав недотримання порядку проведення атестації робочих місць. Водночас, відповідач безпідставно відмовив у зарахування вказаного періоду, оскільки відповідність записів у трудовій книжці про стаж роботи у Здолбунівському відкритому акціонерному товаристві по виробництву цементу і шиферу «Волинь» первинним документам, підтверджено уточнюючою довідкою № 2620-СП від 19.08.2021 виданою філією «ВОЛИНЬ-ЦЕМЕНТ» Приватного акціонерного товариства «ДІКЕРГОФФ ЦЕМЕНТ УКРАЇНА». Не погоджуючись з такими діями, та вважаючи протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що підстав для призначення позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 114 Закону немає, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці. Вказав, що зарахування до пільгового стажу періодів роботи на посадах, визначених списками № 1 та № 2 після 21.08.1992 без проведення атестації робочих місць, Порядком № 383 не передбачено. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд, у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 22.05.2023 залучено до участі у справі №460/19195/22 в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, код ЄДРПОУ 20987385)
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено таке.
Згідно із записів трудової книжки ОСОБА_1 з 20.12.1999 по 29.03.2001 працював пакувальником цементу транспортно-пакувального цеху Здолбунівського цементно-шиферного комбінату; з 20.12.1999 по 29.03.2001 прийнятий водієм автомобіля КРАЗ.
Як підтверджено заявами по суті сторін, позивачу після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку за списком №2, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, відповідач у відмові про призначення пенсії. Вказав, що враховуючи вимоги Порядку проведення атестації робочі умовами праці та чинного пенсійного законодавства, період роботи на водія автомобіля КРАЗ Здолбунівського відкритого акціонерного товариства по виробництву цементу і шиферу «Волинь» з 20.12.1999 по 29.03.2001 (по дату видавання наказу про результати проведеної атестації робочих місць, затверджених наказом по підприємці 30.03.2001 № 46), не врахований до пільгового стажу для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Однією з умов для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах є атестація робочих місць, а її відсутність не дає права працівникові на призначення пенсії. Відповідно до статті 114 Закону № 1058-ІУ на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць. Оскільки пільговий стаж позивача становить менше 12 років 6 місяців, то підстави для призначення пенсії, відповідно до поданої заяви відсутні.
Не погоджуючись із відмовою в призначенні пенсії на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах, позивач звернувся із захистом до суду.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію (ст.7 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII).
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон України №1058-ІV від 09.07.2003) передбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ч.3 ст. 4 Закон України №1058-ІV від 09.07.2003).
Частиною 1 ст.114 цього Закону (в редакції на момент звернення за призначення пенсії) передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, на момент звернення за призначенням пенсії позивач, досягнувши 57-річного віку, для призначення пенсії за п.2 ст.114 Закону №1058-IV повинен був довести, що стаж його роботи складає не менше 30 років, при цьому стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, - не менше 12 років 6 місяці.
При цьому, трудова книжка, відповідно до положення ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.
Відповідно до записів трудової книжки, особової справи позивача, наявних в матеріалах справи наказів та уточнюючої довідки від 19.08.2021 №2620-СП, виданої філією Волинь-Цемент ПАТ ДІКЕРГОФФ ЦЕМЕНТ УКРАЇНА, позивач в період з 20.12.1999 по 31.12.2015 працював водієм автомобіля КРАЗ дільниці автотранспорту, зайнятого перевезенням сировини в кар'єрі крейди.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, професія, за якою працював позивач у вказані періоди, віднесена до Списку 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які затверджені постановою КМУ від 26.01.1991 №10 та постановою Ради міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують роботу позивача, зокрема, за Списком №2, що надає право на включення цих періодів роботи до стажу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Натомість, як встановлено судом, відповідач не врахував період роботи позивача на посаді водія автомобіля КРАЗ дільниці автотранспорту Здолбунівського відкритого акціонерного товариства по виробництву цементу і шиферу Волинь (правонаступником якого є ПАТ "ДІКЕРГОФФ ЦЕМЕНТ УКРАЇНА") по 29.03.2001, оскільки у вказаний період роботодавцем позивача не проводилася атестація робочих місць.
З цього приводу, суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
В свою чергу, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Висновок аналогічного характеру викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
Судом встановлено, що зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для призначення пенсії дії та надав усі необхідні для цього документи.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не зарахуванні позивачу до пільгового стажу періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а саме: період роботи в Здолбунівському відкритому акціонерному товариству по виробництву цементу і шиферу Волинь з 30.12.1999 по 29.03.2001 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування власної позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 №172850013082 від 06.10.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.12.1999 по 29.03.2001 в Здолбунівському відкритому акціонерному товариству по виробництву цементу і шиферу Волинь, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пп.2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09.06.2023.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, код ЄДРПОУ 20987385)
Суддя В.В. Щербаков