07 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3616/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
31 березня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
27 квітня 2023 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву (уточнену) /а.с. 27-31/, у якій позивач визначив як відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019, 2020, 2021);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі визначеному Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019, 2020 та 2021 роки з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2019, 2020 та 2021 роки. Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №916070153088 від 26.10.2022 позивачу відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передують року звернення, чим порушено вимоги законодавства та право позивача на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3616/23, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази.
07 червня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 103/, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що з 11.10.2017 частково, а з 01.01.2018 у повному обсязі набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017, яким були внесені зміни до Закону №1058-IV. Відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки. Тому при переведенні позивача на пенсію за віком було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії (пенсія за вислугу років). Вважає, що для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2019-2021 роки підстави відсутні.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 з 11.12.2006 призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколом №8271 від 15.12.2006 /а.с.43/.
20.10.2022 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за призначенням/перерахунком пенсії, у якій просила перерахувати пенсію у зв'язку з переходом на інший вид пенсії /а.с.77/ та пакетом документів, перелік яких зазначено у розписці-повідомленні від 20.10.2022 /а.с. 78/.
Із 20.10.2022 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, що підтверджується рішенням 916070153088 від 25.10.2022 /а.с.88-91/. При призначенні позивачу пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV пенсійним органом здійснено обрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки /а.с. 88-91/.
26.10.2022 ОСОБА_1 звернулась до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просила перерахувати пенсію із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки /а.с. 92-93/.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 26.10.2022 та поданий пакет документів в електронному вигляді передано на розгляд до ГУ ПФУ в Харківській області.
26.10.2022 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.10.2022 відділом перерахунків пенсій №3 (Барвінкове) управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення №916070153088, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 26.10.2022 /а.с. 17, 94/.
В обґрунтування зазначеного рішення вказано, що під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за період страхового стажу; зазначені в частині першій статті 40 згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року, або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв і за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначено, що при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком заробітна плата розрахована згідно діючого чинного законодавства, а саме із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано при призначення пенсії за вислугу років.
Позивач не погодився із діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019 -2021 роки), у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Згідно із статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до приписів статті 52 Закону №1788-XII (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Статтею 53 Закону №1788-XII передбачено, що пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_1 з 11.12.2006 призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколом №8271 від 15.12.2006 /а.с.43/.
За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV ОСОБА_1 звернулася вперше 20.10.2022.
Крім того, після призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 продовжувала працювати /а.с. 79-85/ та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування /а.с. 86-87/.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку отримував позивач.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №344/7053/17.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №344/7053/17, відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для врахуванням судом першої інстанції.
В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач посилається на приписи пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, відповідно до якої пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Однак, позивачу пенсія відповідно до цього Закону № 1058-IV не призначалася до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", тобто до 11.10.2017, та була призначена лише з 20.10.2022, тому суд відхиляє наведені вище доводи відповідача.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, з 20 жовтня 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та з порушенням вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому є протиправними.
Зважаючи на викладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, з 20 жовтня 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 916070153088 від 26 жовтня 2022 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, з 20 жовтня 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі визначеному Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019, 2020 та 2021 роки з урахуванням проведених виплат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно приписів частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що у даній справі суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, з 20 жовтня 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, та на даний час у суду відсутні підстави вважати, що після здійснення такого обчислення пенсії відповідний орган Пенсійного фонду України буде ухилятися від виплати позивачу пенсії у перерахованому розмірі, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як передчасні.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №0.0.2925139654.1 від 29.03.2023 /а.с. 18/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 21/.
Частиною 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп. (1073,60 грн./2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, з 20 жовтня 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 916070153088 від 26 жовтня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, з 20 жовтня 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С.Сич