справа №380/10273/23
провадження № П/380/10357/23
з питань призначення справи до розгляду в судове засідання
09 червня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., при розгляді в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства “Львіввугілля” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Державне підприємство “Львіввугілля” звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області. Позивач просить суд:
визнати дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо проведення опису в податкову заставу майна платника податків, вказаного в Акті опису №306/13-01-13-05-14 від 19.08.2022;
виключити із Акту опису №306/13-01-13-05-14 від 19.08.2022 майно, а саме: провідник безшовний трубчастий, введено в експлуатацію в червні 2020 року, інвентарні номери №34816, №34867-34914, кількість - сорок дев'ять, 1745925 грн, лебідка ЛВ-25, введено в експлуатацію в вересні 2020 року, інвентарний №192076, один, 366643 грн; пускач ПВІТ-125-МВ-3, введено в експлуатацію в жовтні 2020 року, інвентарний №192077, один, 78764 грн; пускач ПВІТ-125-МВ-3, введено в експлуатацію в жовтні 2020 року, інвентарний №192078, один, 78764 грн;
зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна публічне обтяження №3003154 зареєстроване згідно Актом опису №306/13-01-13-05-14 від 19.08.2022.
Ухвалою від 16.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
06.06.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. В обґрунтування клопотання зазначено, що спірні правовідносини які виникли між позивачем та Головного управління ДПС у Львівській області має досить важливе значення для позивача та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також позивач має бажання надати усні пояснення по суті спору.
Суд, дослідивши заявлене клопотання зазначає наступне.
Відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частинами п'ятою, шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на їх відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany”, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи, що справа є справою незначної складності, суд уважає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у позовній заяві, не зумовлюють необхідність призначення розгляду справи в судовому засіданні.
Окрім того, зазначаючи про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, позивач не зазначає, встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень у заявах по суті та вимагає проведення судового засідання.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд даної справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.
Керуючись статтями 12, 72, 79, 166, 248, 257 КАС України, суд -
1. В клопотанні позивача про розгляд справи у судовому засіданні з виксторін - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
3. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за адресою http://adm.lv.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Гулкевич І.З.