Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 червня 2023 року Справа№200/553/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника позивача Мінченка Я.В., представника відповідача Холявка І.Я., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2021 року №0076071814, -
У січні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0076071814 від 09 липня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області, було проведено камеральну перевірку уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2018 року. На думку представника позивача при збільшенні спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов'язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, оскільки достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. Також, представник позивача зазначає, що відповідачем в межах спірних правовідносин було проведено три камеральні перевірки податкової звітності позивача за жовтень 2018, тобто за один і той же період.
Виходячи з наведеного, позивач вважає спірне рішення відповідача протиправним. У зв'язку з чим, звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 17 січня 2022 року вказана позовна заява була залишена без руху.
02 лютого 2022 року вказану заяву повернуто позивачу, про що постановлено ухвалу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 200/553/22 - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
31 жовтня 2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
06 лютого 2023 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого останній зазначає, що в порушення п.200.1 ст.200, пункту 200.2 ст.200, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 2, п. З, п. 4 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289) платником податків ТОВ "СПЕЦ-КОНТАКТ" умисно, цілеспрямовано занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за звітний період жовтень 2018 року за уточнюючими розрахунками від 19.05.2021 № 9131367905, № 9131374813, № 9131380213, № 9131383117 на загальну суму 5236980 грн.
З урахуванням наведеного представник Головного управління ДПС у Донецькій області вважає позовні вимоги необґрунтованими.
04 травня 2023 року судом постановлена ухвала про заміну первісного відповідача Головне управління ДПС у Донецькій області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 червня 2023 року.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Донецької області, задля збереження життя та здоров'я учасників справи, працівників суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи в дистанційному режимі.
З огляду на викладене, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та інших заявах по суті справи, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими. Більш детальні пояснення виклав у відзиві на позов та інших заявах по суті справи, мотивувальна частина яких, аналогічна тим обставинам, що викладені у акті перевірки.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» є юридичною особою, зареєстроване 10.07.2002 р., ідентифікаційний код 32019384, місцезнаходження: вул. Центральна, 59, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122.
17 червня 2021 року посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку па додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КОНТАКТ" за жовтень 2018 року.
За результатами перевірки 17 червня 2021 року був складений акт №6233/05-99-18-14/32019384, згідно якого податковий орган дійшов висновку про порушення товариством пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, п. 2, п. 3, п. 4 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289), в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за звітний період - жовтень 2018 року за уточнюючими розрахунками від 19.05.2021 № 9131367905, № 9131374813, № 9131380213, № 9131383117 на загальну суму 5236980 грн.
09 липня 2021 року податковим органом на підставі акту перевірки від 17 червня 2021 року №6233/05-99-18-14/32019384 прийнято податкове повідомлення-рішення №0076071814, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 7 855 470,00 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 5 236 980,00 грн., 2 618 490,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач оскаржує рішення податкового органу, як таке, що прийнято не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (тепер і надалі: ПК України - у редакції до 01.01.2021 року) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 1.1. ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти, а також інші суб'єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Відповідно до п. 113.2 ст. 113 ПК України застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.
Отже, позивач зобов'язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов'язання.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженої грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексе строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 5 Розділу ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (надалі також - Порядок №21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.
Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 5 Розділу VІ Порядку №21 уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
20 листопада 2018 року відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, якою було визначено обсяг операцій за ставкою 20% по зареєстрованих податкових накладних складає 3368525,4 грн., сума ПДВ - 673705,08 грн.
19 травня 2021 року відповідачем до податкового органу було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2018 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9131367905 від 19.05.2021 року, №9131374813 від 19.05.2021 року, № 9131380213 від 19.05.2021 року, №9131383117 від 19.05.2021 року.
В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року (вхід. № 9131367905 від 19.05.2021) завищено рядок 18 колонки 6 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) на суму 1745660 грн, в результаті відображення у рядку 18 колонки 4 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (яке сплачується до державного бюджету) в розмірі «-1745660» грн., яка не декларувалась в останньому уточнюючому розрахунку, поданому до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (вхід. №9093077544 від 21.04.2021 р.)
В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року (вхід. № 9131374813 від 19.05.2021) занижено рядок 18 колонки 6 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) на суму 3491320 грн, в результаті чого, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за звітний період жовтень 2018 року на суму 1745660 грн. внаслідок відображення у рядку 18 колонки 4 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (яке сплачується до державного бюджету) в розмірі «-3491320» грн., яка не декларувалась в останньому уточнюючому розрахунку, поданому до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (вхід. № 9131367905 від 19.05.2021), що призвело до неправомірного збільшення переплати в інтегрованій картці платника податків по коду платежу 14010100 (податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) на суму 3491320 грн.
В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року (вхід. № 9131380213 від 19.05.2021) занижено рядок 18 колонки 6 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) на суму 1745660 грн, в результаті чого, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання га сумою податкового кредиту за звітний період жовтень 2018 року на суму 3491320 грн.. внаслідок відображення у рядку 18 колонки 4 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (яке сплачується до державного бюджету) в розмірі «-1745660» грн., яка не декларувалась в останньому уточнюючому розрахунку, поданому до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (вхід. № 9131374813 від 19.05.2021), що призвело до неправомірного збільшення переплати в інтегрованій картці платника податків по коду платежу 14010100 (податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) на суму 1745660 грн.
В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року (вхід. № 9131383117 від 19.05.2021) занижено рядок 18 колонки 6 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) на суму 1745660 грн., в результаті чого, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за звітний період жовтень 2018 року на суму 5236980 грн., внаслідок відображення у рядку 18 колонки 5 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (яке сплачується до державного бюджету) в розмірі «-1745660» грн., прі від'ємному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за даними перевірки у рядку 19 колонки 5, що призвело до неправомірного збільшення переплати і інтегрованій картці платника податків по коду платежу 14010100 (податок на додану вартість вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) на суму 1745660 грн.
Доказів, що спростовують, вказані висновки податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем не надано.
Суд критично ставиться до доводів позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки з огляду на наступне.
Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).
Згідно п. 75.1.1 ст. 75 ПК України Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 19-1.40 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України однією із функцій контролюючого органу є організація збору податкової інформації та внесення її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно пп. 19-1.1.46 п. 19-1. 1 ст. 19 ПК України контролюючі органи використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Отже, використані під час проведення камеральної перевірки уточнюючі розрахунки та дані Єдиного реєстру податкових накладних є податковою інформацією, яка отримана контролюючим органом в порядку його діяльності та вноситься ним до відповідних баз даних.
Стосовно доводів позивача про те, що камеральна перевірка проведена з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки податковим органом проведено 3 (три) камеральні перевірки податкової звітності позивача за жовтень 2018, тобто за один і той же період, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, у відповідності до абзацу другого частини 78.2 статті 78 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Проте, жодною нормою вказаного Кодексу не передбачено обмежень у проведенні камеральних перевірок за аналогією з нормою пункту 78.2 статті 78 ПК України, якою заборонено контролюючим органам проводити саме документальні позапланові перевірки з питань, що вже були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Окрім того, суд зазначає, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».
Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
Водночас, за приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 102. 1 зазначеної статті контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, камеральною перевіркою, предметом перевірки якої є, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
Вищевказана правова позиція відповідає висновку Верховного суду, викладеному у рішенні від 16 березня 2023 року по справі № 826/6808/18, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Суд не застосовує висновки Верховного Суду у рішенні від 31.07.2018 у справі №804/6468/17, від 21.01.2021 року у справі №814/1977/16, оскільки останні стосуються інших обставин ніж в цій справі.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 09.07.2021 року №0076071814 видано податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2021 року №0076071814, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (місцезнаходження: вул. Центральна, 59, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 32019384) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, місто Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2021 року №0076071814 - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 01 червня 2023 року.
Повне судове рішення складено 08 червня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв