Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 червня 2023 року Справа№200/5005/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про
визнання протиправним дій щодо відмови в призначенні пенсії та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії;
зобов'язання призначити пенсію з 04.11.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 з 01.09.2000 по 08.06.2004, з 12.07.2004 по 12.11.2005, з 16.11.2005 по 28.12.2005, з 14.02.2006 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 19.06.2018, з 25.06.2018 по 10.06.2019, з 01.07.2019 по 04.11.2022 року із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням відповідача відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років. Листом відповідач повідомив, що пільговий стаж позивача становить: 05 років 07 місяців 02 дні. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи, оскільки довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи, не надані. Позивач вважає, що на час звернення із заявою про призначення пенсії стаж його роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складав 25 років 04 місяці 09 днів, тому звернувся з даним позовом до суду.
До суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами розгляду доданих документів до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до страхового стажу позивача не зараховано період навчання, оскільки особи, які навчаються з 01.01.2004 не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. До пільгового стажу на підземних роботах зараховано всі періоди роботи за наданими довідками про підтвердження пільгового характеру роботи. Вважають, що діяли в межах наданих їм повноважень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 23 березня 2023 року зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надати до суду письмові пояснення, чи зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи ОСОБА_1 , згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 : з 01.09.2000 по 08.06.2004, з 12.07.2004 по 12.11.2005, з 16.11.2005 по 28.12.2005, з 14.02.2006 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 19.06.2018, з 25.06.2018 по 10.06.2019, з 01.07.2019 по 04.11.2022 року.
Ухвалою суду від 20 квітня 2023 року ПОВТОРНО зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надати до суду письмові пояснення, чи зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи ОСОБА_1 , згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 : з 01.09.2000 по 08.06.2004, з 12.07.2004 по 12.11.2005, з 16.11.2005 по 28.12.2005, з 14.02.2006 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 19.06.2018, з 25.06.2018 по 10.06.2019, з 01.07.2019 по 04.11.2022 року.
Ухвалою суду від 09 травня 2023 року зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надати до суду письмові пояснення щодо зазначення конкретних дат (число, місяць, рік) перебування ОСОБА_1 в період з 12.07.2004 по 12.11.2005 в учбових відпустках та на курсах з відривом від виробництва (окремо по кожному); письмові пояснення щодо зазначення конкретних дат (число, місяць, рік) перебування ОСОБА_1 в період з 14.02.2006 по 23.01.2008 у учбових відпустках (окремо по кожному).
Ухвалою суду від 29 травня 2023 року зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надати до суду письмові пояснення щодо зазначення конкретних дат (число, місяць, рік) перебування ОСОБА_1 в період з 12.07.2004 по 12.11.2005 в учбових відпустках та на курсах з відривом від виробництва (окремо по кожному); письмові пояснення щодо зазначення конкретних дат (число, місяць, рік) перебування ОСОБА_1 в період з 14.02.2006 по 23.01.2008 у учбових відпустках (окремо по кожному).
Ухвалою суду від 31 травня 2023 року виправлено описку в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року по справі № 200/5005/22, вказати в ухвалі дату постановлення замість "23 березня 2023" вказати "22 березня 2023".
Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України згідно паспорта НОМЕР_3 .
Позивач 04.11.2022 звернувся до теріторіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням відповідача №057250004764 від 11.11.2022 за результатами розгляду заяви позивача відмовлено в призначенні йому пенсії за віком до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.01.2004 по 08.06.2004, оскільки особи, які навчаються, з 01.01.2004 не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню (ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). До пільгового стажу на підземних роботах зараховано всі періоди роботи за наданими довідками про підтвердження пільгового характеру роботи.
В трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 23.12.2003 містяться записи про його роботу:
23.12.2003 прийнятий учнем горнорабочого підземного з повним робочим днем під землею на ДП «Селидіввугілля» (наказ №1113-к від 23.12.2003);
12.03.2004 звільнений за закінченням виробничої практики (наказ №208-к від 11.03.2004);
з 01.09.2000 по 08.06.2004 навчання в Селидівському гірничому технікумі (диплом серії НОМЕР_4 );
12.07.2004 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на ДП «Селидіввугілля» (наказ №594-к від 12.07.2004);
12.11.2005 звільнений за власним бажанням (наказ №1121-к від 14.11.2005);
16.11.2005 прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим
днем в шахті на ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» (наказ №194 від 16.11.2005);
по 28.12.2005 звільнений за власним бажанням (наказ №219 від 28.12.2005);
14.02.2006 прийнятий підземним гірничим майстром на ДП «Селидіввугілля» (наказ №160-к від 16.02.2006);
23.01.2008 звільнений за власним бажанням (наказ №65-к від 22.01.2008).
04.02.2008 прийнятий учнем прохідника з повним робочим днем під землею на ДП «Селидіввугілля» (наказ №143-к від 04.02.2008);
14.03.2008 переведений прохідником з повним робочим днем під землею на ДП «Селидіввугілля» (наказ №291-к від 17.03.2008);
19.06.2018 звільнений за власним бажанням (наказ №971-к від 19.06.2018);
25.06.2018 прийнятий прохідником з повним робочим днем в шахті на «Шахтоуправління Першотравенське» (753-К від 22.06.2018);
10.06.2019 звільнений за власним бажанням (наказ №795-к від 10.06.2019);
01.07.2019 прийнятий прохідником з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» (наказ №110-к від 01.07.2019).
Вказані вище періоди роботи позивача підтверджуються довідками №1803 від 24.10.2022, №87 від 07.10.2022, №11101 від 20.10.2022, випискою про атестацію робочих місць по ВП «Шахта Росія», відмітками в трудовій книжці про проходження атестації робочих місць.
З 01.09.2000 по 08.06.2004 позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі, що підтверджується дипломом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_4 , здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік.
Згідно довідки №1-1101 від 20.10.2022 позивачем використано відпустку без збереження заробітної плати 2007 VІІІ - 02 дні, учбові відпустки: з 03.06.2006 по 17.06.2006, з 11.05.2006 по 09.06.2006, з 04.12.2006 по 18.12.2006, з 11.04.2007 по 30.04.2007, з 24.09.2007 по 23.01.2008 року.
Згідно довідки №04/14-1803 від 24.10.2022 позивачем використано учбові відпустки: 2004 ІХ - 05, 2005 І - 11, V - 07, VІ - 07; перебував на курсах з відривом від виробництва з 03.09.2005 по 16.09.2005 року.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за позивача сплачено суми для нарахування пенсії за звітні роки: 2003 - ДЕРЖАВНЕ ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ШАХТА "РОСІЯ" ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ ХОЛДІНГОВОЇ КОМПАНІЇ "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 00175260); 2004 - СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ ШАХТА "РОСІЯ" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 26481014); 2005 - ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ШАХТА "РОСІЯ" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОНЕЦЬКА ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 33371524); 2006, 2007 - ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА УКРАЇНА" ДП "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 33621573); 2008 - 2018 - ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ШАХТА "РОСІЯ" ДП "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 33621594); 2019-2022 - ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА 1-3 "НОВОГРОДІВСЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 33621589).
Відповідно до форми РС-право позивачу :
не зараховано до пільгового стажу періоди його роботи: з 12.07.2004 по 26.10.2004, з 27.12.2004 по 27.12.2004, з 31.12.2004 по 01.01.2005, з 20.01.2005 по 31.01.2005, з 29.04.2005 по 29.04.2005, з 01.05.2005 по 07.05.2005, з 01.06.2005 по 08.06.2005, з 14.07.2005 по 14.07.2005, з 31.07.2005 по 31.07.2005, з 13.09.2005 по 16.09.2005, з 31.10.2005 по 31.10.2005, з 12.11.2005 по 12.11.2005, з 16.11.2005 по 28.12.2005, з 03.04.2006 по 17.04.2006, з 11.05.2006 по 09.06.2006, з 04.12.2006 по 18.12.2006, з 11.04.2007 по 30.04.2007, з 30.08.2007 по 31.08.2007, з 24.09.2007 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 19.06.2018, з 25.06.2018 по 10.06.2019, з 31.07.2022 по 08.08.2022, з 08.10.2022 по 04.11.2022;
зараховано до пільгового стажу періоди його роботи: з 27.10.2004 по 26.12.2004, з 28.12.2004 по 30.12.2004, з 02.01.2005 по 19.01.2005, з 01.02.2005 по 28.04.2005, з 30.04.2005 по 30.04.2005, з 08.05.2005 по 31.05.2005, з 09.06.2005 по 13.07.2005, з 15.07.2005 по 30.07.2005, з 01.08.2005 по 06.09.2005, з 08.09.2005 по 12.09.2005, з 17.09.2005 по 30.10.2005, з 01.11.2005 по 11.11.2005, з 14.02.2006 по 02.04.2006, з 18.04.2006 по 10.05.2006, з 10.06.2006 по 03.12.2006, з 19.12.2006 по 10.04.2007, з 01.05.2007 по 29.08.2007, з 01.09.2007 по 23.09.2007, з 01.07.2019 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.07.2022, з 09.08.2022 по 07.10.2022 року.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надані додаткові пояснення в яких зазначено, що до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зараховані періоди роботи позивача: з 27.10.2004 по 26.12.2004, з 28.12.2004 по 30.12.2004, з 02.01.2005 по 19.01.2005, з 01.02.2005 по 28.04.2005, з 30.04.2005 по 30.04.2005, з 08.05.2005 по 31.05.2005, з 09.06.2005 по 13.07.2005, з 15.07.2005 по 30.07.2005, з 01.08.2005 по 06.09.2005, з 08.09.2005 по 12.09.2005, з 17.09.2005 по 30.10.2005, з 01.11.2005 по 11.11.2005, з 14.02.2006 по 02.04.2006, з 18.04.2006 по 10.05.2006, з 10.06.2006 по 03.12.2006, з 19.12.2006 по 10.04.2007, з 01.05.2007 по 29.08.2007, з 01.09.2007 по 23.09.2007, з 01.07.2019 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.07.2022, з 09.08.2022 по 07.10.2022.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем надані письмові пояснення, в яких зазначено, що оскільки в довідках від 24.10.2022 № 04/14-1803 та від 20.10.2022 № 1- 1101, наданих позивачем до заяви від 04.11.2022 про призначення пенсії за віком, зазначено загальну кількість днів перебування позивача в учбових відпустках та на курсах з відривом від виробництва, тому визначити конкретні дати (число, місяць, рік) перебування позивачем у таких відпустках не вбачається за можливе.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки № 1 і № 2 чинні на період роботи позивача, відповідно до яких, професія позивача, на яких він працював у спірні періоди, відносяться до Списку № 2.
Відповідно до п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. “а” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Згідно зі ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання зарахувати до пільгового стажу позивача період його навчання з 01.09.2000 по 08.06.2004 в Селидівському гірничому технікумі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувана освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно ст. 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-тєхнгчї е училище відповідного профілю, професійне училище соціальної реабілітації, вище професійне училище, професійний ліцей, професійний ліцей відповідного профіль професійно-художнє училище, художнє професійно-технічне училище, вище художнє професійно-технічне училище, училище-агрофірма, вище училище-агрофірма, училище-завод, центр професійної (професійно-технічної) освіти, центр професійної освіти, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, навчальний центр, інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Відповідно до пункту 1 Положення про професійний навчально-виховний заклад України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №715 від 07.09.1993 року (далі - Положення), професійний навчально-виховний заклад входить до системи освіти, забезпечує реалізацію потреб людини у здобутті професійної освіти, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією згідно її інтересів, здібностей, стану здоров'я та соціального замовлення суспільства і держави.
Відповідно до пункту 2 Положення, головним завданням професійного навчально- виховного закладу є підготовка кваліфікованих робітників і спеціалістів, їх перепідготовка та підвищення кваліфікації формування у них наукового світогляду, творчого мислення, високих моральних якостей та національної самосвідомості.
Відповідно до пункту 3 Положення, до професійних навчально-виховних закладів належать
професійно-технічні училища, вищі професійні училища, училища-агрофірми, відомчі, міжвідомчі, регіональні центри підготовки й перепідготовки робітників і спеціалістів, інші типи навчально виховних закладів, яким Міносвіти акредитувало функції професійного навчання.
Відповідно до пункту 6 Положення, професійний, навчально-виховний заклад здійснює професійне навчання осіб, які досягли віку, зазначеного в Переліку професій для підготовки кваліфікованих робітників у професійних навчальних закладах, затвердженому Міносвіти, і мають, як правило, неповну або повну загальну середню освіту.
Відповідно до пункту 24 Положення, час навчання у професійному навчально- виховному закладі зараховується до загального трудового стажу, а також до стажу роботи, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва без поважних причин між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує одного місяця.
Відповідно до п. 22, 24 Розділу II «Освітньо-кваліфікаційний рівень - молодший спеціаліст» постанови Кабінету Міністрів України №65 від 20.01.1998 р. «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)», освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста реалізується, як правило, вищими навчальними закладами І рівня акредитації. Вищий навчальний заклад більш високого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад І рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста.
Статус навчального закладу слід визначати з огляду на законодавство, що діяло на час навчання особи.
Так, протягом періоду навчання позивача в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2000 по 08.06.2004 правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом України «Про освіту» №1060-ХІІ від 23.05.1991 року.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про освіту» (далі - Закон № 1060-ХІІ) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх виробничої кваліфікації.
Згідно статті 41 Закон № 1060-ХІІ професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище; професійні училища різних рівнів.
Випускникам професійно-технічних закладів освіти відповідно до їх освітньо- кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Отже, професійно-технічна освіта мала на меті підготовку кваліфікованих робітників робітничих професії.
Натомість, за статтею 43 Закону № 1060-ХІІ вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Випускникам вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; бакалавр - забезпечують коледжі, інститути, консерваторії, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; спеціаліст - забезпечують інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; магістр - забезпечують інститути, академії, університети, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат.
Відповідно до копії диплома серії НОМЕР_5 позивач закінчив Селидівський гірничий технікум, за спеціальністю «Шахтне і підземне будівництво» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-шахтобудівника.
Вищенаведене дозволяє дійти висновку, що на момент навчання позивача Селидівський гірничий технікум не відносився до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а належав до вищих навчальних закладів.
Отже, після закінчення технікуму позивач здобув не робітничу професію, а отримав підготовку фахівця за освітньо-кваліфікаційними рівням молодшого спеціаліста.
Оскільки позивач навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту»), то відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2000 по 08.06.2004 року.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року по справі № 643/11758/16-а виклав правовий висновок, про те, що навчання у вищому навчальному закладі можливо зарахувати тільки до загального трудового стажу, а не до стажу, що дає право на пільги при призначенні пенсії.
Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 року по справі № 676/5212/17 не знайшов підстав для відступу від даного правового висновку (щодо неврахування до пільгового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги у відповідній частині.
Стосовно не зарахування періодів роботи у зв'язку із наданням відпустки без збереження заробітної плати, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що періоди перебування позивача в безоплатній відпустці якимось чином пов'язані з виробничою необхідністю, а тому вимоги про зарахування до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею періоди перебування позивача в безоплатній відпустці в серпні 2007 - 02 дні задоволенню не підлягають.
Крім того, що стосується перебування позивача в учбовій відпустці, суд дійшов наступного.
В період 2004 - 2008 позивач працював за професіями, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, отже, періоди його перебування в учбових відпустках з 03.06.2006 по 17.06.2006, з 11.05.2006 по 09.06.2006, з 04.12.2006 по 18.12.2006, з 11.04.2007 по 30.04.2007, з 24.09.2007 по 23.01.2008 року, вересень 2004 - 05 днів, січень 2005 - 11 днів, травень 2005 - 07 днів, червень 2005 - 07 днів повинні бути зараховані до пільгового стажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання призначити пенсію, суд зазначає.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії, суд зазначає, що спірне рішення відповідача скасовано і це є належних захистом прав та інтересів позивача, оскільки в данному випадку тількі рішення має значення для позивача, а дії відповідача жодних негативних наслідків для позивача не мають.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати рішення №057250004764 від 11.11.2022 про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов'язати повторно розглянути заяву позивача від 04.11.2022 року, з зарахуванням до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періодів роботи у відповідності із записами трудової книжки серії серії НОМЕР_2 з 12.07.2004 по 26.10.2004, з 27.12.2004 по 27.12.2004, з 31.12.2004 по 01.01.2005, з 20.01.2005 по 31.01.2005, з 29.04.2005 по 29.04.2005, з 01.05.2005 по 07.05.2005, з 01.06.2005 по 08.06.2005, з 14.07.2005 по 14.07.2005, з 31.07.2005 по 31.07.2005, з 13.09.2005 по 16.09.2005, з 31.10.2005 по 31.10.2005, з 12.11.2005 по 12.11.2005, з 16.11.2005 по 28.12.2005, з 03.04.2006 по 17.04.2006, з 11.05.2006 по 09.06.2006, з 04.12.2006 по 18.12.2006, з 11.04.2007 по 30.04.2007, з 30.08.2007 по 31.08.2007, з 24.09.2007 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 19.06.2018, з 25.06.2018 по 10.06.2019, з 31.07.2022 по 08.08.2022, з 08.10.2022 по 04.11.2022, за виключенням безоплатної відпустки у серпні 2007 - 02 дні, з 04.11.2022 року.
Стосовно позовної вимоги розрахувати пільговий стаж роботи із врахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням висновків суду, суд зазначає таке.
У відповідності до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за №8 від 20.01.1992 року, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератником, вальцювальники гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці.
Отже, обчислення пільгового стажу в кратному розмірі здійснюється при наявності у працівника не менше 10 років стажу роботи за провідними професіями, як то робітник очисного вибою, прохідник, вибійник на відбійних молотках, машиніст гірничих виймальних машин.
Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що періоди роботи позивача не зараховано до пільгового стажу позивача.
Одночасно із цим, суд в рамках цієї справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати ці періоди до його пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачу не призначено пенсію за віком на пільгових умовах й пенсійним органом наразі не зараховано до пільгового періоду позивача вищевказаний період роботи, у зв'язку з чим порушення прав позивача щодо не проведення пенсійним органом перерахунку у відповідності до роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 р. не відбулося.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому такі позовні вимоги не можуть бути задоволені судом.
Враховуючи те, що пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача вищевказані періоди роботи суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки такі вимоги є передчасними.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
А тому, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у розмірі 992,40 грн. згідно квитанції від 22.11.2022 № 3841-6752-8098-9432.
Таким чином, в зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 496,20грн.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним дій щодо відмови в призначенні пенсії та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання призначити пенсію з 04.11.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 з 01.09.2000 по 08.06.2004, з 12.07.2004 по 12.11.2005, з 16.11.2005 по 28.12.2005, з 14.02.2006 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 19.06.2018, з 25.06.2018 по 10.06.2019, з 01.07.2019 по 04.11.2022 року із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) №057250004764 від 11.11.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 04.11.2022 року з зарахуванням до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періодів роботи у відповідності із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , з 12.07.2004 по 26.10.2004, з 27.12.2004 по 27.12.2004, з 31.12.2004 по 01.01.2005, з 20.01.2005 по 31.01.2005, з 29.04.2005 по 29.04.2005, з 01.05.2005 по 07.05.2005, з 01.06.2005 по 08.06.2005, з 14.07.2005 по 14.07.2005, з 31.07.2005 по 31.07.2005, з 13.09.2005 по 16.09.2005, з 31.10.2005 по 31.10.2005, з 12.11.2005 по 12.11.2005, з 16.11.2005 по 28.12.2005, з 03.04.2006 по 17.04.2006, з 11.05.2006 по 09.06.2006, з 04.12.2006 по 18.12.2006, з 11.04.2007 по 30.04.2007, з 30.08.2007 по 31.08.2007, з 24.09.2007 по 23.01.2008, з 04.02.2008 по 19.06.2018, з 25.06.2018 по 10.06.2019, з 31.07.2022 по 08.08.2022, з 08.10.2022 по 04.11.2022, за виключенням безоплатної відпустки у серпні 2007 - 02 дні, з 04.11.2022 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) судовий збір у розмірі 496,20 грн. на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Аканов