09 червня 2023 року Справа № 380/2712/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративною позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.12.2016 року по 11.08.2017 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.12.2016 року по 11.08.2017 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 277 від 27.12.2016 його було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 277 від 11.08.2017 -виключено із списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення. Позивач зазначає, що станом на день виключення із списків особового складу частини НОМЕР_1 з ним не було проведено усіх розрахунків щодо нараховування та виплати, зокрема не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення, що гарантована чинним законодавством. З метою досудового врегулювання спору позивач 21.09.2021 та 09.09.2022 звертався із заявою з проханням нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 27.12.2016 по 11.08.2017 із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця/місяця підняття доходів. У відповідь на вказані заяви відповідач листом від 04.10.2022 повідомив, що індексація грошового забезпечення військовослужбовців виплачується до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078, проте згідно листа директора Департаменту фінансів від 04.01.2016 року (вих. №248/3/9/1/2) у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Порядком №1078, індексація грошового забезпечення з 01.01.2016 не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження. Також зазначив, що відповідно до абзацу 3 пункту 242 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянина України військової служби у Збройних силах України» від 10.12.2008 року №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпечення. Відтак військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення протиправною та такою, що порушує його конституційне право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 адміністративну справу №380/2712/23 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
27.03.2023 засобами поштового зв'язку на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №380/2712/23 відповідно до ухвали суду від 20.02.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №380/2712/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
12.04.2023 від Військової частини НОМЕР_1 засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Постановою №1013 Урядом фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозованого рівня інфляції випереджаючим шляхом (сума підвищення доходу повинна перевищити суму індексації за грудні 2015 року), з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати знову обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Крім того, Постановою №1013 запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення, у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015 року, зокрема: підвищення грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуваннях прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року; для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. Відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 року №248/3/1/1150 в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року (де цього протягом 2015 року військовослужбовці військової служби за контрактом, в тому числі і позивач, отримували премію в розмірі 90%). В подальшому, наказом Міністерства оборони України №44 від 27.01.2016 року «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України №60 від 08.02.2016 року «Пре внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 року №44» врегульоване розмір грошового забезпечення військовослужбовців на 2016 рік. Згідно з рішенням Міністра оборони України від 15.02.2017 року №1223/з/12 виплата грошового забезпечена військовослужбовцям у 2017 році здійснювалась на рівні 2016 року. Відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 29.01.2018 року №248/3/9/172, розмір місячного грошового забезпечення у 2018 році залишився на тому ж рівні (до 01 березня 2018 року - набрання чинності постанови КМУ від 30.08.2017 №704 - чергового підвищення грошового забезпечення). Таким чином, відповідно до наведеного та згідно із вимогами Постанови №1013 та Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців), випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Водночас, нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача. Щодо самого періоду заявленого позивачем, а саме за період з 27.12.2016 по 11.08.2017, позовні вимоги є необґрунтованим, оскільки до грудня 2015 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації заробітної плати працівників відповідно до пункті 5 Порядку використовувався такий термін як «базовий місяць» визначався для кожного працівника окремо. Після 01 грудня 2015 року, замість терміну «базовий місяць» у Порядку став використовуватись термін «місяць підвищення тарифних ставок (окладів)». Тобто, з викладеного вбачається, що Постановою № 1013 визначено місяць підвищення тарифних ставок (окладів) січень 2016 року, з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. За викладених обставин, командування Військової частини НОМЕР_1 діяло відповідно до вимог чинного законодавства і тому бездіяльності на було, просить відмовити у задоволенні позову.
Також, 12.04.2023 від Військової частини НОМЕР_1 засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
18.04.2023 від Військової частини НОМЕР_1 засобами електронного зв'язку надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву позивачу та підтвердження повноважень представника відповідача (довіреність командира ВЧ НОМЕР_1 №0666/35/321 від 13.01.2023 та копії військового квитка серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 ).
19.04.2023 від Військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку надійшли аналогічні за змістом відзив на позовну заяву та клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, які подавались до суду в електронному вигляді 12.04.2023.
11.05.2023 від позивача засобами поштового зв'язку надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача та звертає увагу, що у п. 3 постанови №1073 чітко зазначено установити що, у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців (за винятком військовослужбовців військових прокуратур), осіб рядового і начальницького складу та поліцейських). Посадові оклади військовослужбовців визначені у Постанові КМУ від 07.11.2007 року №1294. Для військовослужбовців підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою не відбувалося. Розмір цих посадових окладів не змінювався з 01.01.2008 року до 28.02.2018 року (період дії Постанови КМУ від 07.11. 2007 року №1294). Постановою КМУ №1073 внесено зміни до багатьох нормативних документів, які регулюють розмір оплати праці громадян, але зовсім не змінено постанову КМУ №1294. Отже, «місяцем підвищення» для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців в період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року є січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищенні розміри посадових окладів військовослужбовців, а не грудень 2015 року, як визначив відповідач у своєму відзиві. Пункт 10-2 Порядку 1078 за період з 01.12.2015 року по 01.03.2021 року не зазнавав змін. А от посадові оклади військовослужбовців в зазначеному періоді зросли. А саме, відповідно до змін внесених постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року до п.4 постанови КМУ №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, оклади зросли, а порядок нарахування індексації залишився. Враховуючи викладене, після змін прийнятих до Порядку 1078 постановою №1013 від 09.12.2015 для усіх військовослужбовців «місяцем підвищення» для розрахунку розміру індексації за період з 01.12.2015 року по 01.03.2018 року має визначатися січень 2008 року - місяць, у якому в останнє (на той час) відбувалося підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою; не залежно від того коли військовослужбовець був прийнятий чи переведений на іншу посаду: 01.07.2008 року, 01.11.2014 року, 01.01.2016 року, 01.05.2016 року чи 01.01.2017 року. Крім того, з огляду на визначеність позиції відповідача у відзиві щодо базового місяця (грудень 2015 року), позовні вимоги щодо застосування базового місяця не є передчасними.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на те, що з 06.06.2023 по 08.06.2023 суддя Бухтіярова М.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами та доказами, а повне судове рішення складено першого робочого дня.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; має статус учасника бойових дій згідно із посвідченням серії НОМЕР_4 від 16.02.2018.
Позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_5 , що довідкою військової частини НОМЕР_5 від 24.11.2022 №1465 (у Збройних Силах України - з 23.12.2016 року (а.с. 24).
Згідно із витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.12.2016 №277, військовослужбовця військової служби за контрактом старшого прапорщика ОСОБА_1 , прийнятого наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_6 від 27.12.2016 №140-РС на військову службу за контрактом осіб сержантського складу та призначеного на посаду головний сержант взводу матеріального забезпечення 1 механізованого батальйону, з 27.12.2016 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і визнано таким, що з 27.12.2016 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 740 грн. на місяць, шпк «старший сержант» (а.с. 11).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.08.2017 №162 старшого прапорщика ОСОБА_1 , головного сержанта взводу матеріального забезпечення 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 27.07.2017 № 153-РС на посаду командир бойової машини - командир механізованого відділення (позначення дій противника) механізованої роти (позначення дій противника) батальйону (позначення дій противника) навчального центру підготовки підрозділів МЦМБ військової частини НОМЕР_7 , вважати таким, що справи та посаду здав, залишив зону проведення АТО в Донецькій області та вибув до нового місця служби - с. Старичі Львівської області; з 11.08.2017 - виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 12).
21.09.2021 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з грудня 2016 року по серпень 2017 року, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (а.с. 17).
20.02.2022 та 09.09.2022 позивач повторно звернувся до відповідача із аналогічними заявами щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з грудня 2016 року по серпень 2017 року (а.с. 18-19).
09.09.2022 адвокат Кобзяк А.П. в інтересах позивача звернулась до відповідача із адвокатським запитом б/н, в якому просила надати довідку про розмір виплаченого йому грошового забезпечення по його складових у пунктах (оклад за в/з, п/о, надбавка за в/р, надбавка ОПС, премія, індексація доходу, інше) у В/Ч НОМЕР_1 , починаючи з грудня 2015 року по серпень 2017року; довідку про суму індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року та повідомити, які в його випадку, базові місяці застосовувалися при розрахунку індексації грошового забезпечення; повідомити чи були періоди не нарахування йому індексації грошового забезпечення та що було підставою для цього;
Листом від 30.09.2022 №777/фес на адвокатський запит від 09.09.2022 відповідачем повідомлено, що у 2016-2017 роках виділено значно менше коштів па фонд грошового забезпечення, ніж було необхідно для проведення всіх обов'язкових виплат, що входять в грошове забезпечення, та окремим роз'ясненням припинено нарахування індексації грошового забезпечення до окремого роз'яснення. Міністерство оборони України зверталось до Міністерства соціальної політики, на що листом па №220/5140 від 04.07.2017 було надано відповідь, що ... проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення. здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів Порядком №4-078 не передбачено механізму виплати сум індексації у по точному році за минулі періоди. Аналогічне повідомлення отримав Департамент фінансів Міністерства оборони України від Мінсоцплітики від 08.08.2017 року №8/0/66-17. Також повідомлено, що ураховуючи, що в березні 2018 року у військовослужбовців посадові оклади збільшились, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розраховується з квітня 2018 року (з місяця, наступного за місяцем, в якому відбувається підвищення посадових окладів). Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації в грудні 2018 року, відповідно право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення настає в грудні 2018 року (а.с. 14-15).
Також до листа від 30.09.2022 №777/фес відповідачем надано картку особового рахунку військовослужбовця за 2016-2017 рік, ст.солдата ОСОБА_1 (а.с. 16).
За результатами розгляду заяви позивача щодо нарахування та виплати індексації відповідач листом від 04.10.2022 №0666/35/5941 повідомив, що індексація грошового забезпечення військовослужбовців виплачується відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», проте згідно з листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016 року (вих. №248/3/9/1/2), з 01 січня 2016 року, у зв'язку із внесенням змін до Порядку №1078 індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення за період служби з 27.12.2016 по 11.08.2017 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XI).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XI військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
Відповідно до положень статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 20ІІ-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону №2017-ІІІ визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
За змістом частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина п'ята статті 2 Закону № 1282-ХІІ).
Частиною шостою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із статтею 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Частинами першою та другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено чіткий перелік видів грошових доходів громадян, що підлягають індексації, до яких віднесено грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (застосовується з 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Відповідно до даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) у 2015 році (грудень до грудня попереднього року) становив 143,3%; у 2016 році (грудень до грудня попереднього року) становив 112,4%; у 2017 році (грудень до грудня попереднього року) становив 113,7 %; у 2018 році (грудень до грудня попереднього року) становив 109,8 %.
Таким чином, грошове забезпечення позивача у спірних правовідносинах підлягало обов'язковій індексації відповідно до норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 - 101 відсоток).
При цьому, положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення рядового і начальницького складу служби цивільного захисту нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Отже, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/17.
При вирішенні даної справи, суд застосовує правові висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, у відповідності до частини 5 статі 245 КАС України.
Відповідно до пунктів 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20 індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не нарахування та не виплати за період з 27.12.2016 по 11.08.2017 індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця 2008 року.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 27.12.2016 по 11.08.2017 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно із карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2016-2017 рік індексація у період з січня 2016 року по грудень 2017 року становить - 0,00грн. (а.с. 16).
Отже, за період січня 2016 року по грудень 2017 року індексація не нарахована та не виплачена, і такі обставини не заперечуються відповідачем.
Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 27.12.2016 по 11.08.2017 включно.
При цьому, суд не враховує посилання відповідача у відповіді та у відзиві на роз'яснення Міністерства оборони України в якості підстави для не виплати індексації у спірний період до окремого роз'яснення, оскільки подібні роз'яснення мають інформаційний характер та не є нормативно-правовими актами.
В силу приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти відповідно до Конституції та законів України.
У спірних правовідносинах відповідач повинен діяти відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ, вимоги якого є обов'язковими, а не керуватися зазначеними роз'ясненнями, які не є нормативними документами.
Крім того, соціальні гарантії, які закріплені в Законах України, не можуть бути обмежені шляхом надання роз'яснень Міністерства оборони України, оскільки відповідні зміни повинні вноситись в ті акти, якими регулюються відповідні виплати/соціальні гарантії.
Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації, не враховуються судом, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Суд також не погоджується з доводами відповідача про те, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів, як на підтвердження правомірності своїх дій по не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, оскільки невиплата індексації є обмеженням його права на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд звертає увагу також на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 справи «Сук проти України» від 10.03.2011 року, заява №10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Таким чином, вказані обставини щодо не звільняють відповідача від обов'язку проведення індексації грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Щодо визначення базового місяця індексації при врегулюванні спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Як зазначалось, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі № 620/3282/18.
Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі №816/1728/16 за результатом аналізу п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, також зазначив, що фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.
Отже, є таке поняття як фіксована сума індексації, яка залишається після підвищення посадових окладів, якщо сума підвищення грошового доходу не перевищила суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів, та виплачується до наступного підвищення посадових окладів (абз. 4 п.5 постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1078).
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З огляду на наведене, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу.
01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі пункту 10-2 Порядку, в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Як приклад в цьому листі зазначено: Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.
Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз'яснення: Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови.
Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.
01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів.
Згідно з вказаною постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, починаючи з 01 березня 2018 року.
При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок індексації грошового забезпечення, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив військову службу і який нараховував і виплачував грошове забезпечення.
Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення з визначенням вихідних величин для такого обрахунку. Суд не має повноважень здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Разом з цим, у спірних правовідносинах індексація грошового забезпечення за період з 27.12.2016 по 11.08.2017 не нарахована та не виплачена позивачу, тобто відповідачем на момент розгляду даної справи не здійснено будь-якого розрахунку суми індексації грошового забезпечення позивача за цей період, і питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації не вирішувалось, відповідно спір між сторонами щодо базового місяця фактично відсутній.
За таких обставин, вимоги про визначення судом конкретного базового місяця, з якого слід обраховувати суми індексації за період з 27.12.2016 по 11.08.2017, спрямовані на майбутнє, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства. В порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, тому такі вимоги є передчасними, підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 27.12.2016 по 11.08.2017 із застосуванням конкретного базового місяця відсутні.
Доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду не враховуються судом, а клопотання про залишення позову без розгляду на підлягає задоволенню, з наступного.
Суд зазначає, предметом спору у цій справі є заробітна плата, а саме: індексація грошового забезпечення, яка не нарахована та не виплачена відповідачем як роботодавцем.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі відносини врегульовані положеннями статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року), якою установлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Разом з цим, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
За таких обставин, строк звернення до суду із даним позовом позивачем не пропущено з огляду на його продовження на строк дії карантину, тому суд не знаходить правових підстав для перегляду висновку про відсутність порушень строків звернення до суду, викладеного в ухвалі від 28.03.2023.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 27 грудня 2016 року по 11 серпня 2017 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 27 грудня 2016 року по 11 серпня 2017 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова