№ 536/1321/22
08 червня 2023 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Даніліної Жанни Олександрівни, за участю секретаря Таран І.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Лазоренка Ю.М., розглянувши у приміщенні суду адміністративний матеріал, який надійшов від Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
12 жовтня 2022 року о 09.25 годині на 90 км автодороги Полтава-Олександрія, с.Підлужне Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками стану наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість ходи. Від проходження медичного огляду для виявлення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків, а саме, усіляко ухилявся від здачі біологічного матеріалу, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він дійсно керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. У ході спілкування останні повідомили йому про наявні ознаки стану наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд у медичному закладі, на що він погодився. Однак, у медичному закладі ОСОБА_1 не зміг здати біологічний матеріал - сечу, оскільки не мав фізіологічної потреби в цьому та не зміг здати сечу.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Лазоренко Ю.М. в судовому засіданні вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з огляду на наступне. Так, відповідно до усталеної практики, Європейський Суд з прав людини розглядає дану категорію справ як «по суті кримінальні», з усіма гарантіями, які надаються особі у кримінальному провадженні. Зокрема, на дану категорію справ повинні також розповсюджуватись й правові гарантії, передбачені статтею 18 КПК України. У відповідності до статті 92 КПК України, обов'язок доказування покладається на сторону обвинувачення. Таким чином, неможливо покладати ані обов'язок доказування своєї невинуватості, ані обов'язок подавати докази на користь обвинувачення, на особу, яка притягується до відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , вказано, що 12 жовтня 2022 року о 09.25 годині ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку такого огляду. У зв'язку з цим, як на думку захисника, звинувачення поліцейського є незрозумілими, адже складається з двох частин - керував з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду. При цьому, як зауважив захисник, відповідальності за керування автомобілем з явними ознаками сп'яніння законодавством не встановлено. З урахуванням викладеного, захисник вказав, що протокол не відповідає вимогам статті 256 КУпАП щодо формулювання суті правопорушення.
Також, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння КП «Центр терапії залежностей ПОР» № 931 від 12 жовтня 2022 року, у ОСОБА_1 , який був оглянутий 12 жовтня 2022 року о 10.40 годині ознак сп'яніння не виявлено, однак є запис, що останній ухилився від здачі аналізів, що не є тотожним поняттям з відмовою від проходження огляду. На підставі вищезазначеного протоколу та висновку щодо результатів огляду, інспектор поліції дійшов хибного висновку про те, що ОСОБА_1 перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак, згідно довідки КП «Центр терапії залежностей ПОР» від 20 жовтня 2022 року № 3698 ОСОБА_1 перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії з 21 січня 2022 року та отримує щоденно препарат метадону гідрохлорид, і доза препарату 0, 75 мг є постійною з 24 лютого 2022 року по даний час. При цьому, відповідно до п. 3.6.7 Методичних рекомендацій «Замісна та підтримувальна терапія в лікуванні із синдромом залежності від опіоїдів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 645 від 10 листопада 2008 року, пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від керування автотранспортом і технікою, доки не досягнуто стану стабілізації та не визначена постійна доза, яка дозволяє пацієнтові відчувати себе водночас комфортно та без ознак інтоксикації… Наукове дослідження свідчить, що вживання метадону або бупренорфіну може мати слабкий вплив на швидкість реакції, але їхній вплив на стиль керування є дуже незначним, порівняно з іншими факторами, як-от тип особистості.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 з 2009 року перебуває на обліку в КП «Центр терапії залежностей ПОР» та постійно з 24 лютого 2022 року приймає визначену дозу метадону гідрохлорид, це не може вважатись перебуванням останнього під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючої в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, захисник вважає, що наявні у справі докази не підтверджують наявності в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, а тому просив суд на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Лазоренка Ю.М., вивчивши та проаналізувавши усі матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд прийшов до наступних висновків.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для виявлення стану, зокрема, наркотичного сп'яніння.
Згідно копії постанови серії ЕАР № 6011828 від 12 жовтня 2022 року, винесеної інспектором БПП в м.Кременчук Семесько Д.В., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за фактом перевищення встановлених обмежень руху в населеному пункті.
Відповідно до рапорта інспектора взводу № 1 роти № 1 БПП в м.Кременчук Д.Семеська, складеного 12 жовтня 2022 року, 12 жовтня 2022 року о 09.25 годині, перебуваючи у складі екіпажу Залік 201 в с.Підлужне Кременчуцького району Полтавської області на 90 км автодороги Полтава-Олександрія, було зупинено автомобіль Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм, у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість ходи. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній погодився. По прибуттю до медичного закладу ОСОБА_1 всіляко ухилявся від проходження огляду, у зв'язку з чим лікарем-наркологом було видано висновок про ухилення ОСОБА_1 від здачі біологічного матеріалу для проходження огляду. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, за фактом чого відносно нього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 931, складеного 12 жовтня 2022 року лікарем КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» відносно ОСОБА_1 , надати висновок є неможливим, оскільки обстежуваний ухилився від здачі біологічного матеріалу.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12 жовтня 2022 року, які є аналогічними за змістом, останні вказали, що у їх присутності 12 жовтня 2022 року водій ОСОБА_1 відмовився здавати біологічну речовину у лікаря-нарколога, на що лікар надав висновок про ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з довідки старшого інспектора відділення адміністративної практики БПП в м.Кременчук від 13 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримував 15 жовтня 2016 року.
Також, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом зафіксовано, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спілкування його з працівниками поліції з приводу факту порушення ним Правил дорожнього руху України, повідомлення працівником поліції йому про наявні в нього ознаки стану наркотичного сп'яніння, а також доставлення поліцейськими ОСОБА_1 до медичного закладу для забезпечення проходження медичного огляду. Окрім того, бодікамерами поліцейських зафіксовано час перебування ОСОБА_1 у медичному закладі, за який йому було надано можливість здати біологічний матеріал для проведення лабораторних досліджень на предмет перебування його у стані наркотичного сп'яніння, складання та оформлення лікарем-наркологом медичного висновку, ознайомлення зі змістом висновку ОСОБА_1 , а також присутність у кабінеті лікаря-нарколога двох свідків.
Стосовно доводів захисника про відсутність факту саме відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки він не міг здати біологічний матеріал для проведення досліджень, суд зазначає наступне.
Так, згідно дослідженого в судовому засіданні відеозапису камери нагрудної поліцейського, ОСОБА_1 вказав, що він фізично не зміг здати сечу на аналіз, однак такі доводи останнього є способом його захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення, тому його посилання в цій частині суд не бере до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 2, 16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ №340 від 08.05.1993 року, до керування транспортними засобами допускаються особи за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, тобто ті особи, які пройшли медичний огляд у порядку встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку до встановлених планів і програм та склали теоретичний та практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.
Отже, презюмується, що посвідчення водія отримують лише ті особи, які успішно склали теоретичний іспит із знань ПДР України та всіх пов'язаних з ними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов'язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дана позиція повністю відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року, використовується судами як джерело права. Так, у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння шляхом здачі біологічного матеріалу - сечі. Однак, останній від здачі біологічного матеріалу відмовився, мотивуючи відсутністю фізіологічної потреби. Іншого матеріалу ОСОБА_1 , відповідно до відеозапису, також не виявляв бажання здавати, хоча, з урахуванням вищевказаних приписів закону, повинен достеменно знати про таку можливість. Таким чином, ОСОБА_1 фактично ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 впродовж періоду часу з 10:44 години до 12:00 годин 12 жовтня 2022 року намагався здати біологічне середовище - сечу.
Тобто водію медичним співробітником надавався період часу впродовж 1 години 16 хвилин, протягом якого він повинен був здати біологічні середовища.
Загально-правовий принцип розумності строків передбачає, що певна дія повинна бути зроблена протягом розумного строку. Суб'єктом, який вирішує питання щодо розумності строку проведення певної дії, є особа, яка її проводить.
З огляду на обставини справи, лікар-нарколог, який проводив медичний огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , повинен був самостійно визначати розумний строк, протягом якого обстежувана особа має виконати дії для реалізації положень Інструкції № 1452/735 в частині збору біологічного середовища для лабораторного дослідження.
Даний висновок підтверджується зокрема тим, що вищевказана Інструкція не містить правового регулювання процедури медичного огляду в частині фіксування часу, необхідного для здачі біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження.
За таких підстав, дії працівника медичного закладу охорони здоров'я відповідали положенням закону та були проведені з урахуванням медичної специфіки обстеження осіб на стан сп'яніння.
Враховуючи, що як лікарем-наркологом так і поліцейськими було підтверджено реальну об'єктивну можливість ОСОБА_1 пройти медичний огляд у повному об'ємі, а також в законному порядку йому було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав, дії лікаря-нарколога та поліцейських в даній ситуації є законними та обгрунтованими; ОСОБА_1 було надано достатньо часу для здачі аналізів та останній не висловлював потреби збільшити такий час.
З урахуванням вказаних вище обставин, суд вважає, що у ОСОБА_1 не було ніяких підстав в умовах медичного закладу, не здати біологічний зразок у вигляді сечі для проведення відповідного огляду на факт вживання наркотичних речовин, виходячи з фізіологічних властивостей людського організму і для цього йому було надано достатньо часу.
Окрім того, ОСОБА_1 та його захисником, поміж іншого, не надано належних доказів оскарження у встановленому законом порядку дій лікаря під час проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також визнання недійсним чи скасування висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, вказаний Висновок є належним доказом встановлення відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо посилань захисника на факт перебування ОСОБА_1 на замісній підтримувальній терапії починаючи з 21 січня 2022 року по теперішній час, суд зазначає таке.
Так, ознаками об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з довідки головного лікаря КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» від 20 жовтня 2022 року № 3658 та аналогічної за змістом довідки від 06 квітня 2023 року № 1827, ОСОБА_1 перебуває на обліку з 2009 року із діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, синдром залежності» та проходить лікування на замісній підтримувальній терапії з 21 січня 2022 року по теперішній час; добова доза препарату «Метафін-ІС» - 75 мг.
Згідно листа призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах, і виконання цих призначень, ОСОБА_1 особисто виконує призначення щодо призначеної дози препарату «Метафін-ІС».
Аналізуючи доводи захисника у цій частині в контексті вимог законодавства, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу посилання про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, через перебування ОСОБА_1 на замісній підтримувальній терапії, оскільки відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, а в даному випадку водієві інкримінується саме відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не перебування його у стані наркотичного сп'яніння.
Отже, оцінюючи наявні докази адміністративної справи в їх сукупності та взаємозв'язку, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, згідно частини 2 статті 33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 496, 20 грн.
Керуючись статтями 40-1, 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 09 червня 2023 року.
СуддяЖанна Олександрівна Даніліна