Справа № 286/3588/22
06 червня 2023 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування , -
Позивач звернулася до суду і просить встановити факт прийняття спадщини її чоловіком - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визнати за нею право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7449 га, кадастровий номер 1824286500:11:000:0062, та площею 1,8600 га, кадастровий номер 1824286500:15:000:0087, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_3 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №052641 та серії ЖТ №052640, виданих 10.01.2003 на підставі розпорядження Овруцької райдержадміністрації №342 від 27.11.2002, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько її чоловіка - ОСОБА_3 . Спадкоємцем після його смерті був його син, а її, позивача, чоловік - ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину після смерті свого батька, вступивши у фактичне володіння спадковим майном, так як мав на руках оригінал сертифікату на земельну частку (пай), але нотаріально не оформив своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Вона прийняла спадщину за законом після смерті чоловіка, так як була зареєстрована та проживала разом з ним на день його смерті. Однак, оформити спадщину на земельні ділянки вона не може, так як державні акти на земельні ділянки були видані не за життя, а після смерті спадкодавця. Крім того, не було доведено факту прийняття спадщини її чоловіком - ОСОБА_2 після смерті його батька - ОСОБА_3 ..
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 25.04.2023 було залучено до участі у справі ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся»», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивач надала заву, в якій просить справу слухати у її відсутність. Позовні вимоги підтримала. Представник відповідача надала клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутність. Щодо задоволення позову не заперечують. Представником третьої особи - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся»» надано заяву про розгляд справи без його участі, а також пояснення щодо позову, в якому останній зазначив, що по земельних ділянках із кадастровими номерами №1824286500:15:000:0087 та 1824286500:11:000:0062 ТОВ «ВП «Полісся» не мало орендних договірних відносин із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а лише наявний договір оренди землі від 01.08.2018 із Овруцькою РДА щодо невитребуваних земельних часток (паїв) по кадастровому №1824286500:15:000:0087.
Суд, врахувавши позиції учасників, наведені в їх письмових заявах, та перевіривши і дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акту.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
З листа управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №429/35-23 від 15.02.2023 вбачається, що надати інформацію про те, чи був включений ОСОБА_3 в списки розпаювання не можливо, так як списки громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства КСП «ім. Паризької Комуни (нині СТОВ «Раківщинське») Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області до відділу №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не надходили.
Разом з тим, копія сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0244882 від 15.12.1997, який було видано на підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №110 від 31.03.1997 свідчить, що ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Паризької Комуни» с. Раківщина Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 2,79 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 7363 грн. (а. с. 16).
З листа управління надання адміністративних послуг Головного управління Держеокадастру у Житомирській області №29-6-0.1043-1620/35-22 від 13.09.2022 вбачається, що згідно книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Раківщинської сільської ради державні акти на право власності на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0244882 КСП «ім. Паризької Комуни» с. Раківщина Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, який належав ОСОБА_3 , надруковано та зареєстровано за №1140 та №1141 від 10.01.2003 серії ЖТ №052640, кадастровий номер 1824286500:15:000:0087 площею 1,8600 та серії ЖТ №052641, кадастровий номер 1824286500:11:000:0062 площею 0,7449 га.
Вищевказані державні акти на ім'я ОСОБА_3 не видавалися (а. с. 13).
Таким чином, оскільки, Овруцькою районної державною адміністрацією було прийнято рішення про видачу при житті ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №024488, який є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), а тому відповідно він є таким, що при житті набув право власності на земельну частку (пай).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.11.1997 (а. с.5).
На день його смерті відкрилася спадщина на належну йому земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Паризької Комуни» с. Раківщина Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 2,79 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 7363 грн. 00 коп..
ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , на підставі ст. 549 ЦК України (1963 року), вступивши в шестимісячний строк в управління та володіння спадковим майном, так як мав на руках вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) померлого батька.
10.01.2003 на ім'я ОСОБА_3 було надруковано та зареєстровано за №114 та №1141 державні акти серії ЖТ №052640 на право власності на земельну ділянку площею 1,8600 га, з кадастровим номером 1824286500:15:000:0087, та серії ЖТ №052641 на право власності на земельну ділянку площею 0,7449, з кадастровим номером 1824286500:11:000:0062.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . На день його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай), яку він успадкував після смерті батька.
Вказані обставини підтверджуються копіями: посвідки про народження серії НОМЕР_2 від 25.07.1963, сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0244882 від 15.12.1997, державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №052641 та серії ЖТ №052640 від 10.01.2003 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.11.2016, а також довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради №89/13 від 28.01.2022.
У суду не має підстав не довіряти вказаним документам, а тому суд вважає факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , на підставі ст.549 ЦК України 1963 року, доведеним.
Встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 позивачеві необхідно для оформлення права на спадщину після смерті останнього.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Згідно з ч. ч.1,2 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Частиною 5 вказаної статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).
Позивач є дружиною спадкодавця - ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом 1-ї черги. Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як була зареєстрована та проживала разом з ним день його смерті. Крім позивача, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, немає. В нотаріальній конторі, куди вона звернулася за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, їй було відмовлено, так як державні акти на них були видані після смерті спадкодавця, а також не було доведено факту прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті батька - ОСОБА_3 ..
Звернувшись до державного реєстратора щодо проведення реєстрації в реєстрі речових прав права власності за покійним ОСОБА_3 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 1824286500:15:000:0087 та 1824286500:11:000:0062, що знаходяться на території Раківщинської сільської ради також отримала відмову, оскільки, провести державну реєстрацію земельних ділянок неможливо, так як державні акти були видані на них не за життя, а після смерті спадкодавця. Проведення ж державної реєстрації права на земельну частку (пай) наразі також є неможливим, оскільки державна реєстрація права власності проводиться лише на сформовані земельні ділянки, які в даному випадку наявні.
Зазначені обставини, в свою чергу, підтверджуються копіями: свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 07.11.1969, довідки Овруцької ДНК №1548/02-14 від 22.09.2020, а також постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1397/02-14 від 21.12.2022, повідомленням Овруцької ДНК №27/01-16 від 11.01.2023 та листом Гладковицької сільської ради №М-177 від 05.06.2023.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №318334786 від 21.12.2022 свідчить, що земельна ділянка площею 1,86 га, кадастровий номер 1824286500:15:000:0087, перебуває в оренді ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся».
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна №318334449 від 21.12.2022, а саме, щодо земельної ділянки кадастровий номер 1824286500:11:000:0062 та інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна свідчить, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості відсутні.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов'язки власника ( спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця).
Відповідно до норм ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В ст. 16 ЦК України законодавець способами захисту цивільних прав та інтересів судом визначив:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями даної норми суд може захистити цивільне право або інтерес і іншим способом, що встановлений договором або законом, а також може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відтак, за встановлених обставин, враховуючи, що спадкодавець - ОСОБА_3 набув права власності на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Паризької Комуни» с. Раківщина Раківщинської сільської ради, яку після його смерті успадкував ОСОБА_2 , але юридично не оформив свого спадкового права; державну реєстрацію права власності на земельну частку (пай) провести не можливо, оскільки остання проводиться лише на сформовані земельні ділянки; земельні ділянки в даному випадку вже сформовані, тому суд вважає, що позивач набула право власності на них на підставі діючої на момент прийняття спадщини ст.12 Закону України “Про власність” від 07.02.1991, і за нею слід визнати право власності на земельні ділянки, що буде належним та ефективним способом захисту її права.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1984 грн. 80 коп. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), яка проживає в АДРЕСА_1 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7449 га, кадастровий номер 1824286500:11:000:0062, та площею 1,8600 га, кадастровий номер 1824286500:15:000:0087, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району, після смерті ОСОБА_3 та чоловіка - ОСОБА_2 .
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 09.06.2023.