Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/640/23
Провадження № 3/935/661/23
Іменем України
08 червня 2023 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Рибакова О. В.,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 01.03.2023 від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 002857 від 25.02.2023, ОСОБА_1 25.02.2023 о 01:14 годині м. Коростишів Житомирської області по вулиці Київська, 133, керував транспортним засобом з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах з ротової порожнини, нечітка мова, почервоніння обличчя), огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6820, результат огляду 0, 46 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що, 25.02.2023 о 01:14 годині м. Коростишів Житомирської області їхав з роботи, його зупинили працівники поліції за порушення ПДР України, у ході спілкування виявили ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 погодився, оскільки алкогольні напої не вживав, з результатом огляду не погодився, пояснив, що має хронічні захворювання, а саме цукровий діабет, і коли в нього підвищується цукор у крові, то стає нечіткою мова і присутній запах ацетону з ротової порожнини.
У судовому засіданні особа, яка склала протокол ОСОБА_2 пояснив, що 25.02.2023 о 01:14 годині м. Коростишів Житомирської області по вулиці Київській зупинили водія ОСОБА_1 за порушення ПДР України, а саме за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у ході спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 пояснив, що дійсно фабула протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не відповідає диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме в ній зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, в той час як диспозиція частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні захисник Рибаков О. В. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки фабула протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не відповідає диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме в ній зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, в той час як диспозиція частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, крім того у матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі - Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція №1452/735).
Судом встановлено, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна не долучено належних та допустимих доказів, які підтверджували б зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху України та керування останнім транспортним засобом.
У судовому засіданні встановлено, що диск з відеозаписом, який наявний у матеріалах справи, не відкривається через пошкодження, тому його вміст відтворити неможливо, про що начальником відділу забезпечення судового процесу складено відповідний акт, який долучено до матеріалів справи.
Захисник у судовому засіданні просив долучити до матеріалів справи довідку, видану лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коростишівської міської ради від 10.03.2023, згідно якої 24.02.2023 о 17:30 годині ОСОБА_1 оглянула лікар та встановила діагноз «Цукровий діабет, тип 2, середнього ступеню тяжкості».
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, відповідно до тесту № 468 від 25.02.2023 не може бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, оскільки залишається не підтвердженим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так як із наявних у матеріалах справи письмових доказів та відсутністю відеозапису неможливо зробити висновки щодо обставин, які передували пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та, власне, проведеному огляду, а саме: чи рухався автомобіль, які причини його зупинки.
Крім того, судом встановлено, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не відповідає диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в ній зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, в той час як диспозиція частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст. 62 і ст. 129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не надано.
Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 130, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 25.02.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко