Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1360/23
Провадження № 1-кп/935/179/23
Іменем України
08 червня 2023 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060420000124 від 03.04.2023 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Більківці Коростишівського району Житомирської області ,громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, депутатом та особою з обмеженими можливостями не є, не судима, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України,
встановив:
02.04.2023 року близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 за місцем спільного проживання, у спальній кімнаті будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
У цей час та місці, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті неприязних відносин, виник словесний конфлікт, який перейшов у побутову сварку, в ході якої ОСОБА_4 почав наносити удари обома руками по обличчю ОСОБА_5 , при цьому остання намагалась втекти з будинку, однак ОСОБА_4 наздогнав її в іншій кімнаті будинку та продовжив наносити удари руками по голові та тулубу.
ОСОБА_5 , діючи в стані необхідної оборони, захищаючись від суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_4 , котре виразилося у нанесенні ударів кулаками по обличчю та тулубу, тобто заподіянні їй тілесних ушкоджень, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, помилково вважаючи, що дії ОСОБА_4 створюють реальну загрозу її життю та здоров'ю, керуючись раптово виниклим прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, та при явній невідповідності небезпечності посягання та обстановці захисту, перевищуючи межу необхідної оборони, схопила кухонний ніж, який лежав біля неї на столі у вказаній кімнаті, та нанесла ОСОБА_4 один удар кухонним ножем в праву частину грудної клітки, спричинивши потерпілому колото-різану рану грудної стінки справа, проникаючої в плевральну порожнину, яка ускладнилась правобічним пневмотораксом та за небезпекою для життя відноситься до категорії тяжких.
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину у висунутому обвинуваченні за ст. 124 КК України визнала повністю, у вчиненому щиросердно розкаялася, пояснила суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїла інкриміноване діяння, потерпілий є її співмешканцем, батьком її молодшого сина ОСОБА_6 , мешкали однією родиною близько трьох років до вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою. На теперішній час з потерпілим примирилися, знову мешкають разом.
Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, надав заяву, в якій просив суд розглянути кримінальне провадження за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, просив не застосовувати до обвинуваченої суворого покарання, з урахуванням думки учасників судового провадження, щодо можливості з'ясування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, суд, керуючись ст. 325 КПК України, вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого.
Обвинувачена, прокурор не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 доведена, дії обвинуваченої ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст. 124 КК України, як умисні дії, які виразились у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого у разі перевищення меж необхідної оборони.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останньою кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ст.124 КК України є нетяжким злочином, ОСОБА_5 неодружена, не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за місцем проживання характеризується позитивно.
Щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення є обставинами,які помякшують покарання.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Судом взято до уваги ставлення обвинуваченої до вчиненого, поведінку ОСОБА_5 під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, морального засудження своєї поведінки, усвідомленням вини, почуття сорому, докорів сумління.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченої, її відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, позицію потерпілого і вважає, що її виправлення і перевиховання, попередження з її боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства, останній слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинувачену, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_5 та запобігання останньою нових злочинів, оскільки перебуваючи під наглядом уповноваженого органу з питань пробації вона відчуватиме відповідний тиск відповідальності, при цьому залишаючись соціально адаптованою особою, як такою, що поважає сімейні цінності, виховуючи неповнолітніх дітей.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_5 у кримінальному провадженні не накладався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 124, ч.3 ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік, в період якого, відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати її періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: змив з плями РБК, упакований до паперового конверту №1,кухонний ніж, з наявними накладаннями РБК, упакований до паперового конверту №2, чоловічу футболку білого кольору із накладанням РБК та пошкодженням тканинного полотна у виді отворів, упаковану до паперового конверту №3, чоловічі штани темного кольору,упаковані до паперового конверту №4, які знаходяться у кімнаті зберіганні речових доказів ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області-знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1