Справа №295/7167/23
1-кс/295/3046/23
Іменем України
08.06.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із указаною скаргою, в якій зазначає, що 15.05.2023 року в ході проведення огляду місця події дізнавачем СД ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 було вилучено мотоцикл марки Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , у ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015110030001164 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Адвокат зазначає, що станом на 05.06.2023 року ні дізнавач, ні прокурор в даному кримінальному провадженні не звертались до слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира із клопотанням про арешт майна, у зв'язку з чим в силу ч. 5 ст. 171 КПК України це майно підлягає негайному поверненню його законному володільцю. З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_2 просить зобов'язати працівників СД ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області негайно повернути вилучений в ході огляду місця події 16.05.2023 року мотоцикл марки Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , особі, у якої він був вилучений, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вивчивши й дослідивши матеріали даної скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що за результатом огляду місця події дізнавачем СД ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Житомирській області був вилучений мотоцикл марки Honda, д.н.з. НОМЕР_1 . Дана обставина підтверджується протоколом огляду місця події від 16.05.2023 року.
З відповіді начальника ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області на адвокатський запит ОСОБА_5 про надання інформації по факту вилучення мотоцикла марки Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , слідує, що матеріали зареєстровані до Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області за №4453 від 16.05.2023 за фактом виявлення у сервісному центрі під час перереєстрації мотоцикла, двигун якого перебуває в розшуку Білоцерківським відділом поліції ГУНП в Київській області від 23.03.2015 року, оголошеним під час розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за №12015110030001164 від 22.03.2015 та направлено до Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області для подальшого розгляду і вирішення питання щодо вилученого об'єкту.
До однієї із загальних засад кримінального провадження належить законність, суть якої полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність дізнавача, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Статтею 169 КПК України визначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Разом з тим, аналіз положень КПК України, зокрема, глави 26 дає підстави вважати, що цим Кодексом передбачено можливість оскарження лише рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні (за виключенням пункту 1 частини першої статті 303 цього Кодексу, а саме оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення). Тобто нормами КПК України не передбачено порядку оскарження дій уповноважених службових осіб, зокрема дізнавачів, за результатами проведення ними огляду місця події на підставі статей 40-1, 214 цього Кодексу за відсутності кримінального провадження.
У силу вимог пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові справи, крім тих, зокрема, які належить розглядати в порядку кримінального судочинства.
Нормативні акти, які регулюють кримінальне судочинство, не містять порядку розгляду справ щодо оскарження дій уповноважених службових осіб.
У силу вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Оскільки законодавством не визначено іншого порядку судового захисту прав та законних інтересів особи у цих публічних правовідносинах, то за загальним принципом, визначеним у статтях 4 та 17 КАС України, такі справи належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій (оперативно-службової діяльності), крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції та який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом (Рішення Конституційного Суду від14грудня2011 року № 19-рп/2011).
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження за скаргою, оскільки заявлені у скарзі адвокатом ОСОБА_6 вимоги не можуть бути розглянуті слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира за відсутності кримінального провадження, а тому підлягають розгляду відповідно до правил КАС судами адміністративної юрисдикції як такі, що є публічно-правовими за своєю правовою природою.
Схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №815/3591/17 (провадження №11-1150апп18).
Слідчий суддя не погоджується із твердженням адвоката ОСОБА_2 про те, що дізнавачем СД ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 було вилучено мотоцикл марки Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , в ході проведення огляду місця події у ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12015110030001164, оскільки дана обставина повністю спростовується матеріалами скарги. Зокрема, у листі начальника ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 29.05.2023 йшлось про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015110030001164 від 22.03.2015 взагалі здійснювалось Білоцерківським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області, а не СД ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 167, 169, 303, 304 КПК України, слідчий суддя -
У відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя