справа № 165/2167/22
провадження №2/165/112/23
29 травня 2023 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів, -
встановив:
18.08.2022 позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів. Вимоги обґрунтовує тим, що від шлюбу з відповідачем, який розірвано рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 06.04.2022, сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 19.11.2019 присуджено до стягнення з відповідача щомісячно на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 (однієї другої) частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 24 липня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
У зв'язку з систематичною несплатою відповідачем аліментів на утриманні дітей з серпня 2019 року по липень 2022 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на червень 2022 року, після часткової сплати, становить 69359 гривень.
Зазначає, що вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 03.08.2022 у справі №165/1879/22 ОСОБА_2 визнано винним за ч. 1 ст. 164 КК України, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин. Вироком суду встановлено факт злісного ухилення від сплати аліментів відповідача за період з 24.07.2019 по 01.07.2022.
Вказує, що з виплати аліментів за відповідачем утворилась заборгованість, тому просить стягнути з відповідача на її користь пеню, що виникла внаслідок прострочення ОСОБА_2 оплати аліментів, за період з 01 серпня 2019 року по 01 серпня 2022 року в сумі 135550,88 грн відповідно до доданого розрахунку неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення та стягнути судові витрати по справі, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 , представник позивача подав судуд заяву, в якій просить справу розглядати у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують з підстав наведених у позові, просять їх задовольнити із врахуванням уточненого розрахунку (а.с.61,62)
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві від 04.11.2022 (а.с.34,35) позовні вимоги не визнав, просить у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що присуджений до стягнення розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей є значним, оскільки складає половину його доходу. Також, вказує, що певний час він давав позивачу особисто кошти в рахунок аліментів, однак ці кошти не були враховані держвиконавцем, що створило для нього подвійне навантаження і утворився первинний борг. Наголосив, що виконавчий лист не направлявся за місцем його працевлаштування, а він сплачуючи кошти на руки позивачу не знав про нарахування боргу з 24 липня 2019 року. Ствердив, що про існування боргу йому стало відомо в грудні 2020 року, тоді ж він погасив половину заборгованості в розмірі 30000 гривень. У червні 2021 року вніс на погашення заборгованості по аліментах ще 52000 гривень, майже погасивши увесь борг. Наголосив, що на даний момент не працює, має лише тимчасові нерегулярні заробітки. Розрахунок поданий позивачем вважає неправильним, просить не брати його до уваги. Також наголошує на ту обставину, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі, просить при постановленні рішення суду враховувати норму ч. 2 ст. 196 СК України щодо зменшення судом розміру пені з урахуванням матеріального стану платника аліментів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що від шлюбу між сторонами, який рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 06.04.2022 розірвано, є двоє непонолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3,4)
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 19.11.2019 (а.с.5-7) присуджено до стягнення з відповідача присуджено щомісячно на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 (однієї другої) частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 24 липня 2019 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.5-7).
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України уразі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Верховний Суд України зробив два правових висновки щодо порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-81цс13 та від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-149цс14, і саме таким порядком обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів керується позивач при розрахунку пені за несплату аліментів.
У пізніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 Верховний Суд України відступив від правової позиції щодо застосування частини першої статті 196 СК України та змінив порядок обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів, зазначивши, що неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, тому й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо. З урахуванням правової природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Грошове зобов'язання представляє собою зобов'язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов'язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.01.2022 у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) надано роз'яснення щодо, що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості».
У постанові зазначено, що «основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України)
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:
«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Тлумачення вказаних норм свідчить, що:
загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;
учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів.
невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи;
стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;
розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;
при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованістьза аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».
Згідно з наданим позивачем розрахунком (уточненим) загальна сума неустойки (пені), що визначена додаванням сум неустойки за кожний з місяців заборгованості, із врахуванням максимального розміру пені, що становить 100 % простроченого платежу за певний місяць зокрема, склала 135550,88 грн. за період з 01 сепня 2019 року по день звернення до суду 18 серпня 2022 року включно.
Однак, оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується, а не помісячно, як вказано у розрахунку позивача.
Окрім того, розрахунок позивача містить ряд допущених помилок при розрахунку, та зазначені розміру суми заборгованості за липень 2020 року, жовтень 2020 року, липень 2021 року, жовтень 2021 року не відповідають вказаним начальником відділу ВДВС у довідках-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідача (а.с.8,9). Також, суд не бере до уваги зазначену в уточнюючому розрахунку заборгованість відповідача за липень 2022 року, оскільки така не підверджена будь-якими доказами, що містять матеріали справи.
При обчисленні пені суд враховує, що при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць; прострочення розпочинається з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені аліменти.
Враховуючи вищевикладене, суд визначає розмір пені за прострочення сплати аліментів ОСОБА_2 , що стягуються рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 19.11.2019 з відповідача щомісячно на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 (однієї другої) частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 24 липня 2019 року до досягнення дітьми повноліття, за період з 01 вересня 2019 року до 18 серпня 2022 року (день звернення до суду з позовом), із врахуванням внесених боржником сум в рахунок заборгованості, зокрема: в грудня 2020 року - 30000 гривень, у травні 2021 року - 1931 грн, у червні 2021 року 52000 грн, у серпні 2021 року - 4064,11 грн, у вересні 2021 року - 4500 грн, згідно з таким розрахунком:
Місяць, в якому допущено прострочення платежуНарахована сума аліментів за місяцьПрострочена сума аліментів за місяцьДата початку періоду прострочки (перше число місяця, наступного за місяцем прострочки аліментів)Дата фактичного погашення (не враховується період прострочки)Сума погашенняКількість днів прострочкиРозмір пені
Сплачено 01.12.2020 - 30000 грн
Серпень 20191028,121028,1201.09.201901.12.20201028,124584708,79
Вересень 20193983,953983,9501.10.201901.12.20203983,9542817051,31
Жовтень 20193983,953983,9501.11.201901.12.20203983,9539715816,28
Листопад 20193926,793926,7901.12.201901.12.20203926,7936714411,32
Грудень 20193926,793926,7901.01.202001.12.20203926,7933613194,01
Січень 20203926,793926,7901.02.202001.12.20203926,7930511976,71
Лютий 20204253,624253,6201.03.202001.12.20204253,6227611739,99
Березень 20204253,624253,6201.04.202301.12.20234253,6224510421,37
Квітень 20204253,624253,6201.05.202001.12.2020716,372159145,28
3537,2501.12.202001.05.202119311515341,25
1606,2501.05.202101.06.20211606,2531497,94
Сплачено 01.06.2021 - 52000 грн
Травень 20204357,874357,8701.06.202001.06.20214357,8736615949,80
Червень 20204357,874357,8701.07.202001.06.20214357,8733614642,44
Липень 20203747,683747,6801.08.202001.06.20213747,6830511430,42
Серпень 20203747,683747,6801.09.202001.06.20213747,6827410268,64
Вересень 20203747,683747,6801.10.202001.06.20213747,682449144,34
Жовтень 20203346,393346,3901.11.202001.06.20213346,392137127,81
Листопад 20203346,39 3346,3901.12.202001.06.20213346,391836123,89
Грудень 20203346,393346,3901.01.202101.06.20213346,391525086,51
Січень 20213346,393346,3901.02.202101.06.20213346,391214049,13
Лютий 20213346,393346,3901.03.202101.06.20213346,39933112,14
Березень 20213346,393346,3901.04.202101.06.20213346,39622074,76
Квітень 20213346,393346,3901.05.202101.06.20213346,39321070,84
Травень 20213346,39 01.06.20213346,39
Червень 20215091 01.06.20213663,85
Сплачено у серпні 2021 - 4064,11 грн
1427,1501.07.202101.08.20211427,1531442,42
Липень 20215630 01.08.20212636,96
Сплачено у вересні 2021 - 4500 грн
2993,0401.08.202101.09.20212993,04311074,31
Серпень 20215630 01.09.20211506,96
4123,0401.09.2021Не погашена на час звернення до суду-35214513,10
Вересень 20215630563001.10.2021-32218128,60
Жовтень 20215945594501.11.2021-29117299,95
Листопад 20215945594501.12.2021-26115516,45
Грудень 20215945594501.01.2022-23013673,50
Січень 20225945 594501.02.2022-19911830,55
Лютий 20225945594501.03.2022-17110165,95
Березень 20225945594501.04.2022-1408323,00
Квітень 20225945594501.05.2022-1106539,50
Травень 20225945594501.06.2022-794696,55
Червень 20225945594501.07.2022-492913,05
Всього:329501.90
Сукупний розмір пені за період з 01 вересня 2019 року до 18 серпня 2022 року складає 329501,90 грн.
Оскільки позивач пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується
Як вбачається до довідок розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом у справі № 165/1885/19 від 09.01.2020 начальника відділу Іщук Л. (а.с.8,9) заборгованість по сплаті аліментів з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 30 червня 2022 року становить 69359 гривень.
Тобто сукупний розмір заборгованості за період з 01 вересня 2019 року до 18 серпня 2022 року, на яку нараховувалася пеня, складає 69359 грн. Тому з урахуванням того, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, одержувач аліментів має право на стягнення 69359 грн.
Виходячи з вимог частини 1 статті 196 ЦПК України, враховуючи ту обставину, що позивачем надано докази на підтвердження встановлення вини відповідача у виникненні заборгованості по аліментах, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково, та стягує з відповідача на користь позивача 69359 грн пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 вересня 2019 року до 18 серпня 2022 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст. 264 ЦПК України, на підставі ст. ст.141, 180, 196 Сімейного кодексу України, - суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуваних рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 19.11.2019 (справа № 165/1885/19), в розмірі 69359 (шістдеят дев'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлений 08 червня 2023 року
Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук