Справа № 161/7115/23
Провадження № 1-кп/161/823/23
м. Луцьк 09 червня 2023 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023035580000289 від 21 березня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з професійно - технічною освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє:
- 05.05.2009 Путивльським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі - 24.09.2018 року звільнений по відбуттю строку покарання;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 20.03.2023 близько 18 години 55 хвилин, знаходячись по вулиці Червоного Хреста поблизу буд. №8, що у місті Луцьку Волинської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи кримінальну протиправність своїх дій, умисно, розуміючи, що його дії викличуть у неповнолітнього ОСОБА_6 побоювання за власне життя, звертаючись до останнього у нецензурній формі та маючи мету здійснити йому погрозу вбивством, підійшов впритул до неповнолітнього потерпілого та приставив до шиї останнього лезо ножа із двосторонньою заточкою з клинком довжиною 124 мм. та найбільшою шириною 35 мм. і товщиною - 3,5 мм, який тримав у правій руці, що було сприйнято ОСОБА_6 , як дії, спрямовані на подальше перерізання йому сонної артерії і давали йому реальні підстави побоюватися за здійснення цієї погрози. Не бажаючи відмовлятись від свого злочинного умислу та усвідомлюючи характер своїх дій, ОСОБА_4 , продовжуючи вказану погрозу, переклав зазначений ніж до лівої руки та спрямовуючи лезо в сторону потерпілого, здійснив рух ножем у сторону потерпілого в ділянку живота, від якого останній ухилився та побоюючись здійснення щодо нього подальших дій із застосуванням вказаного ножа, які загрожували його життю та які він сприймав як реальні, ОСОБА_9 залишив місце події.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними, протиправними діями, які виразились в погрозі вбивством, за наявності реальних підстав побоювання її здійснення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно, він за вказаних обставин, місця та часу вчини дане кримінальне правопорушення. Факт алкогольного сп'яніння не заперечував. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в присутності законного представника ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив факт погрози вбивством ОСОБА_4 по вулиці Червоного Хреста поблизу буд. №8, що у місті Луцьку Волинської області. Щодо міри призначення покарання, поклався на розсуд суду.
Законний представник потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення її сину - ОСОБА_6 погрози вбивством ОСОБА_4 по вулиці Червоного Хреста поблизу буд. №8, що у місті Луцьку Волинської області. Наполягала на суворій мірі покарання щодо обвинуваченого.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 129 КК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
До обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують ОСОБА_4 , суд відносить вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує інформацію про стан його здоров'я, відомості про те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував завдану шкоду потерпілому, однак ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за що відбував реальну міру покарання, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, знову вчинив умисний злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, не працює, законний представник потерпілого наполягала на суворій мірі покарання, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч. 1 ст. 129 КК України, у виді арешту.
Будь-яких підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, тобто для застосування ст.69 КК України, суд не знаходить, оскільки відсутні по справі, як зазначено у цьому законі, наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
Разом з цим, підстав для застосування ст. 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не знаходить.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 28 березня 2023 року - скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 129 КК України та призначити покарання у виді у виді 2 (двох) місяців арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експерта для проведення судової експертизи в сумі 1195 (одну тисячу сто дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.
Речовий доказ: предмет зовні подібний на складний ніж руків'я коричневого кольору, на лезі наявний надпис «Stainless Steel», який переданий на зберігання в камеру схову Луцького РУП ГУНП у Волинській області - знищити.
Арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді 28 березня 2023 року - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: