Номер провадження: 33/813/836/23
Номер справи місцевого суду: 947/3007/23
Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.
Доповідач Журавльов О. Г.
01.06.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Бойко В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - Салманової Ф.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 21.04.2023, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іденфікаційний номер НОМЕР_1 , що проживає: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Київского районного суду м. Одеси від 21.04.2023 року ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №220662 від 19.12.2022 року, вбачається, що 19.12.2022 року о 16:30 годин на вул. Ак. Вільямса, 86 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus державний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України» з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна бліда обличчя та тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР від 19.12.2022 року.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працівники поліції зупинили безпідставно, посвідчення вони не показали та не казали, що іде відеофіксація. Зазначає, що поїхав на огляд, не відмовлявся від нього, тому що не був в стані наркотичного сп'яніння. Вказує, що приїхавши в медичний заклад, не міг здати аналіз сечі, так як в нього є діагноз U99 захворювання сечової системи, що підтверджується довідкою від 24.03.2023.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника Салманову Ф.А., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп'яніння, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України підтверджується належними доказами, аналіз яких зазначений в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, а саме: відеозаписом на якій зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №220662 від 19.12.2022 року, з якого вбачається, що 19.12.2022 року о 16:30 годин на вул. Ак. Вільямса, 86 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus державний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України» з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна бліда обличчя та тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР від 19.12.2022 року.
Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а приїхавши в медичний заклад, не міг здати аналіз сечі так як в нього є діагноз U99 захворювання сечової системи, що підтверджується довідкою від 24.03.2023, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надані представником ОСОБА_1 через канцелярію суду першої інстанції та в суді апеляційної інстанції результати обстеження КНП «ЦПМСД №3» ОМР від 24.03.2023 року, відповідь КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 30.03.2023 року №1471на запит адвоката ОСОБА_2 , довідки КНУ центру первинної медико-санітарної допомоги ОМР амбулаторія №3 датовані 24.03.2023, 30.03.2023, 31.05.2023, тобто через тривалий час після складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження апеляційної скарги про те, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 безпідставно, посвідчення вони не показали та не казали, що іде відеофіксація, є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи та у апеляційного суду відсутні будь які підстави ставити під сумнів викладені у оскаржуваній постанові обставини, які були встановлені під час огляду відеозапису.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи з нагрудної відеокамери працівників поліції були оцінені суддею, узгоджуються між собою, і обґрунтовано визнані судом першої інстанції достовірними і достатніми для підтвердження відповідно до стандарту «поза розумним сумнівом» факту зупинення автомобілю та роз'яснення причин зупинки.
Всі інші доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постановусудді Київського районного суду м. Одеси від 21.04.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов