490/2608/23 09.06.2023
нп 1-кс/490/4867/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/2608/23
06 червня 2023 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приозерне м. Херсона, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.03.2023 року у невстановлений слідством час, перебуваючи на подвір'ї будинку, за адресою АДРЕСА_2 , переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законодавством порядку обігу та використання офіційних документів, шляхом вільного доступу, з метою отримання незаконного доступу до банківського рахунку, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав офіційний документ - банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану ПАТ КБ «Приватбанк», яка знаходилася а обкладинці паспорта потерпілої, який він отримав для допомоги в отриманні гуманітарної допомоги гр. ОСОБА_6 .
Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України, як таємне викрадення офіційних документів з корисливих мотивів.
Крім того, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку та Законом затверджено Указ Президента України від 07 лютого 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 07 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Так, 21.03.2023 близько 07.37 годин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи таємно, умисно, з метою незаконного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи по вул. Святих Кирила та Мефодія, 10, в м. Херсон, де користуючись банківською карткою № НОМЕР_1 , емітовану ПАТ КБ «Приватбанк», на ім'я ОСОБА_6 , за допомогою банкомата «САНЕ 9237», зняв з банківського рахунку останньої грошові кошти в сумі 2600 гривень, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого з місця події зник, звернувши викрадене на свою користь.
Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 , який неодружений, офіційно не працевлаштований, хоча і не судимий в силу ст.89 КК України, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, покарання за які передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може йому загрожувати, може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, оскільки йому відоме дійсне місце проживання свідка, який його викрив, і будучи на волі підозрюваний може чинити на нього тиск з метою зміни своїх показань, крім того проживає в с. Приозерне поряд з потерпілою ОСОБА_6 та неодноразово був в неї за місцем мешкання,а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не має постійного джерела доходу, а також посилаючись на неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просить про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.
Підозрюваний у судовому засіданні винуватість свою у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
30.05.2023 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України, підтверджується даними: заяви ОСОБА_6 ,. від 24.03.2023 р.; протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6 від 26.03.2023 р.; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.03.2023 р.; протоколу огляду місця події від 27.03.2023 р.; протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 26.03.2023 р.; заяви ОСОБА_4 від 27.03.2023, в якій він добровільно надає працівникам поліції банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 ; протоколу огляду предмета від 29.05.2023 р.
Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності свідчать про ймовірне вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України та обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .
При цьому, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який не одружений, не працевлаштований, не судимий в силу ст. 89 КК України, хоча і має постійне зареєстроване місце проживання, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України, які згідно до ст.12 КК України відносяться до категорії проступків та тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років та позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років відповідно, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Також з огляду на проживання підозрюваного у одному населеному пункті з потерпілою та свідком, з якими він добре знайомий, існує ризик незаконного впливу на них.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Проте враховуючи особу підозрюваного, який є несудимим в силу ст.89 КК України, до часу притягувався до кримінальної відповідальності у 2016 році, має постійне зареєстроване місце проживання, з моменту вчинення ним кримінального правопорушення та видачі працівникам поліції викраденої ним карту "ПриватБанку", яку оглянуто 27.03.2023 р., будь-яких дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування, а також і незаконного впливу на свідків та потерпілу не вчиняв, свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнає повністю, з огляду на обставини ймовірно ним вчиненого, а також наявність у матеріалах кримінального провадження даних на підтвердження обгрунтованості його підозри, які обєктивно не залежать від показань як потерпілої так і свідків, слідчий суддя приходить до висновку, що такі ризики є вкрай низькими та їм цілком можливо запобігти о застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з тримання під вартою
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного, який є необхідним та достатнім для забезпечення завдань кримінального процесуального закону на даному етапі кримінального провадження, запобіганню ризикам, встановленим в ході розгляду клопотання.
Керуючись ст.ст. 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20.00 години до 07.00 год.
Строк дії ухвали по 30 липня 2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
не відлучатися за межі м. Херсон без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження),
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання,
утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні,
не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20.00 години до 07.00 год.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1