Справа № 534/482/23
Провадження №2/534/112/23
17 травня 2023 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі суду: головуючого судді Морозова В.Ю.
за участю секретаря судового засідання Смигіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська» про стягнення заборгованості із заробітної плати,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська» (далі - Відповідач) заборгованість по заробітній платі у розмірі 8 954,36 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні із розрахунку 127,60 грн. за кожен день затримки починаючи з 19.09.2022 року по день винесення рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 01.02.2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) був прийнятий на посаду менеджера з питань регіонального розвитку до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська» (далі - Відповідач), що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.7-8). У зв'язку з введенням воєнного стану на території України внаслідок військової агресії росії проти України та ведення бойових дій Позивач був вимушений разом з сім'єю евакуюватися до м. Горішні Плавні де проживає на постійній основі та подав до суду копію договору оренди житлового приміщення (а.с.6).
В подальшому Позивач направив на Відповідача заяву про звільнення вказуючи підставою ст. 38 КЗпП України. На підставі вищезазначеної заяви Відповідачем був винесений наказ № 116к про припинення трудового договору від 19.09.2022 (а.с. 9). Також Позивач подав копію довідки про доходи за період з 01.01.2022 року по 19.09.2022 (а.с. 10).
На день звільнення Позивачу було нараховано, проте не здійснено виплату заробітної плати за вересень 2022 року в розмірі 3 084,76 грн. Також Позивач не отримав виплату компенсації за невикористану відпустку за 46 календарних днів, яка була нарахована відповідно до вищевказаного наказу про припинення трудових відносин в розмірі 5 869,60 грн.
Ухвалою суду від 10.04.2023 року прийнято до провадження справу за правилами спрощеного позовного провадження (між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення судді); розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.
Ухвалою суд від 24.04.2023 року було відкладено розгляд справи оскільки Відповідач не повідомлений належним чином про дату судового засідання та позбавлений можливості подати клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та подати відзив на позовну заяву, що узгоджується ст. 178 ЦПК.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, доказам у справі у цілому, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, ґрунтуючись на засадах верховенства права, законності і обґрунтованості судового рішення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 43 роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
Згідно ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч.6 ст.24 ЗУ «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку. Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 ( 100-95-п ) (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.
Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним
характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану
заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану. { Абзац шостий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 486 ( 486-2022-п ) від 26.04.2022 }
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку. Для працівників з відрядною оплатою праці в разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
Керуючись ст. 3, 4, ч. 1 ст. 43, ч. 1 ст. 47, ч. 1,2 ст. 83, ч. 5 ст. 97 ст. 116, 117 КЗпП» України, ч. 1 ст. 21, ч. 6 ст. 24, ст. 27 Закону України «Про оплату праці» , ст. 2, 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська» про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська» (ЄДРПОУ 37251934), на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 8 954 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 36 коп. та понесені судові витрати в сумі 1073 грн. 60 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська» (ЄДРПОУ 37251934), на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні із розрахунку 125 гр. 44 коп. за кожен день затримки починаючи з 19.09.2022 по 17.05.2023 (включно), що становить 240 днів, у сумі 30 105 грн 06 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повне ім'я позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська», ЄДРПОУ 37251934, юридична адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 30.
Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В.Ю. Морозов