Ухвала від 09.06.2023 по справі 910/24550/13

?

УХВАЛА

09 червня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/24550/13

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніка К. М. від розгляду справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Вотер СТ» до Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод».

31.03.2023, 26.04.2023 та 27.04.2023 Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк», банк) звернулося до Верховного суду із трьома касаційними скаргами на судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі.

Згідно з протоколами передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.04.2023, 01.05.2023, 01.05.2023 усі зазначені касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Огородніка К. М. - головуючого, Банаська О. О., Жукова С. В.

Верховний Суд у складі зазначеної колегії суддів, розглянувши матеріали касаційних скарг АТ «Укрексімбанк», постановив такі ухвали:

- ухвалу 22.05.2023, якою відмовив АТ «Укрексімбанк» в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021; відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Укрексімбанк» в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021. Відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Укрексімбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 та призначив її до розгляду на 05.07.2023;

- ухвалу від 22.05.2023, якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Укрексімбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2021. Відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Укрексімбанк» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 та постановив здійснити перегляд ухвали в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи;

- ухвалу від 22.05.2023, якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Укрексімбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2021. Відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Укрексімбанк» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 та постановив здійснити перегляд ухвали в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

06.06.2023 до Верховного Суду надійшла заява АТ «Укрексімбанк» про відвід судді Огородніка К.М. від розгляду справи № 910/24550/13.

В обґрунтування підстав для відводу АТ «Укрексімбанк» зазначає обставини, які, на його думку, свідчать, що Верховний Суд за участі головуючого судді Огородніка К. М. необґрунтовано відмовив у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 та у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою банку на це судове рішення, а отже тим самим обмежив право банку на касаційне оскарження судового рішення. Навівши перелік ухвал, якими йому було відмовлено у відкритті касаційного провадження у цій справі та постанову про залишення його ж касаційної скарги без задоволення, заявник дійшов висновку, що суд сформував негативну позицію стосовно АТ «Укрексімбанк».

Крім того, АТ «Укрексімбанк» зазначило, що з 2019 року розгляд справи №910/24550/13 в касаційному господарському суді здійснюється виключно суддею Огородніком К. М., що на переконання заявника, додатково викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів та порушує принцип випадковості визначення складу суду.

На думку банку, окремою і самостійною підставою, яка викликає сумнів в неупередженості та об'єктивності складу суду є факти щодо розголосу про справу за підозрою Голови Верховного Суду, а також представників учасників, котрі брали участь в розгляді даної справи, зокрема юридичної фірми «Горецький і партнери» на чолі з керівником Олегом Горецьким, якому Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. АТ «Укрексімбанк» зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Огородніка К. М. - головуючого, Банаська О. О., Жукова С. В. від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13 було відмовлено у задоволенні касаційної скарги банку. Заявник наголосив, що представниками в цьому судовому засіданні були особи, які на момент розгляду справи були працівниками уже згаданої юридичної фірми.

Наведене в сукупності, на думку АТ «Укрексімбанк», свідчить про наявність обставин, які згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для відводу судді Огородніка К. М. від розгляду цієї справи.

06.06.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів: Огородніка К. М. - головуючого, Банаська О. О., Жукова С. В. постановив ухвалу, якою визнав відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніка К. М. необґрунтованим, а матеріали справи № 910/24550/13 передав на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 справу № 910/24550/13 для розгляду заяви про відвід судді Огородніка К. М. передано на розгляд судді Краснову Є. В.

09.06.2023 на електронну пошту Верховного Суду надійшли міркування представника АТ «Укрексімбанк» щодо неможливості, на його думку, розгляду заяви про відвід судді Огородніка К. М. суддею Красновим Є. В.

Згідно з частиною третьою статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши цю заяву АТ «Укрексімбанк», Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, згідно з пунктом 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" (Bulut v. Austria) від 22.02.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

Суд зазначає, що не є підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У заяві про відвід судді Огородніка К. М. АТ «Укрексімбанк», посилаючись на обставини справи № 910/24550/13 та норми права, наполягає на неправильному застосуванні касаційним судом положень статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження за його касаційними скаргами. Також наводить перелік ухвал про відмову банку у відкритті касаційних проваджень у цій справі та постанову про залишення його касаційної скарги без задоволення.

Водночас приписами частини четвертої статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З аналізу заяви про відвід судді вбачається, що більшість доводів заявника зводяться до саме незгоди із процесуальними рішеннями суду за участю, зокрема, головуючого судді Огородніка К. М., Тому Верховний Суд зазначає, що сама лише незгода АТ «Укрексімбанк» із ухвалами суду касаційної інстанції про відмову у поновленні строку на касаційне оскарження, відмову у відкритті касаційного провадження, постановою про залишення касаційної скарги без задоволення, не є підставою для відводу судді від розгляду справи і не може свідчити про наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності відповідно до приписів пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України.

Окрім цього, згідно з частиною третьою статті 6 ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до частини першої статті 32 цього Кодексу визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

Відповідно до підпункту 4 пункту 21 Розділу VIII цього Положення передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об'єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

Згідно протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.07.2019, для розгляду справи № 910/24550/13 визначено суддю-доповідача Огородніка К. М., у зв'язку з чим касаційні скарги, що надійшли до суду касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, передаються останньому як раніше визначеному судді.

Отже, визначення складу колегії суддів для розгляду касаційних скарг АТ «Укрексімбанк» у цій справі було здійснено за результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи.

Що ж до решти доводів АТ «Укрексімбанк», які стосуються участі в судовому засіданні у цій справі як представників учасників справи осіб - працівників адвокатського об'єднання, щодо якого наявні публікації у пресі негативного змісту, слід зазначити, що вибір представників залежить виключно від волі самих учасників справи, а не суду.

Розглянувши наведені заявником доводи у розумінні положень статті 35 ГПК України, Верховний Суд визнає їх необґрунтованими та такими, що не свідчать про упередженість або необ'єктивність судді Огородніка К. М., а тому відмовляє у задоволенні заяви АТ «Укрексімбанк» про відвід судді.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніка К. М. від розгляду справи № 910/24550/13 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов