Справа № 521/13654/23
Провадження № 2/521/3787/23
02 червня 2023 м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» , треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню , -
01.06.2023 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 подана адвокатом Кірюшкіним А.А. про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №76908 від 01.06.2023 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ "Авансар" заборгованості за кредитним договором у сумі 48009,96 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 11200грн.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до неї не доданий документ на підтвердження сплати судового збору, а наведені позивачем доводи щодо наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору не можуть бути взяті судом до уваги, виходячи з такого.
Так, позивач посилається на те, що поданий ним позов є вимогою про захист прав споживача під час виконання договору споживчого кредитування, щодо якого вчинений оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, а тому позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
При цьому у позовній заяві не зазначено, яке саме право позивача, як споживача кредитної послуги, було порушено при вчиненні оспорюваного виконавчого напису.
Дане твердження позивача про те, що ним поданий позов саме про захист прав споживача, не відповідає дійсності.
Так, Законом України "Про захист прав споживачів" не передбачено такого способу захисту прав споживачів, як визнання виконавчого нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України "Про нотаріат").
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі N 137/1666/16-ц, "вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником".
Суд звертає також увагу позивача на те, що у ЦПК України позови про захист прав споживачів та про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, також виокремлені у різні категорії позовів (ч. 5 та ч. 12 ст. 28 ЦПК відповідно), і з цієї точки зору вони також не підлягають ототожненню.
Правова природа позову визначається не тим, як названа позовна заява самим позивачем, а суттю його вимоги.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису, в тому числі на договорі споживчого кредитування, не є втручанням у права споживача, які випливають з такого договору, а позов про визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є позовом про оскарження нотаріальної дії, а не про захист прав споживача.
Отже, поданий ОСОБА_1 позов є позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, такий позов не є позовом про захист прав споживачів, а тому за його подання позивач має сплатити судовий збір за загальними правилами.
Так, оскільки заявлена вимога має немайновий характер, відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за її подання складає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня поточного року, що з урахуванням відповідних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" становить 1073,60 грн.
Відтак заявнику необхідно сплатити суму судового збору у вказаному розмірі та надати суду документи, що підтверджує її сплату, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України,
або надати суду докази про те, що кредитний договір, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, надавався на споживчі цілі.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» , треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю п'ять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Я. Роїк