Ухвала
09 червня 2023 року
м. Київ
справа № 369/1843/18
провадження № 61-8347зно23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , як особи, яка не брала участі у справі, про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року та постанови Верховного Суду від 08 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Справа переглядалась судами неодноразово.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_2 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , створені ОСОБА_3 як власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_3 привести огорожу, розташовану на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до пункту 5 вимог до забудови будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80, з облаштуванням огорожі висотою 1,6 м, 30 % площі якої повинно бути прозорою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Зазначена постанова апеляційного суду оскаржена ОСОБА_2 в частині відмови у задоволенні заявлених нею позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року скасовано в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання привести об'єкти забудови у відповідність до будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ним на земельній ділянці промислових споруд з полегшених конструкцій.
Справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання привести об'єкт забудови у відповідність до будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ОСОБА_3 на земельній ділянці промислових споруд з полегшених конструкцій скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення.
Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_2 (земельною ділянкою та будинком за адресою: АДРЕСА_1 ), створених діями ОСОБА_3 , власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_3 привести об'єкти забудови у відповідність до будівельного паспорта № 80 , виданого 20 лютого 2015 року відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, з переліком вимог до забудови земельної ділянки та схеми забудови земельної ділянки, з урахуванням державного акта на землю № 322240001002502 (власник - ОСОБА_3 ), з висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 14783/17-42 від 30 серпня 2017 року, а саме: знесенням господарської будівлі, як об'єкта рухомого майна - самочинної забудови, знесенням огорожі висотою 4,35 м з непрозорою частиною 2,7 м, що є грубим порушенням режиму інсоляції суміжної земельної ділянки, та улаштуванням огорожі висотою 1,6 м, не менше 30 % площі якої повинно бути прозорою (пункт 5 вимог до забудови, будівельний паспорт № 80 від 20 лютого 2015 року), приведенням до норм мінімально допустимої відстані від об'єкта - господарської будівлі - до меж земельної ділянки - 4 м, бо існуюча на сьогоднішній день відстань - 1,27 м недопустима в зв'язку з високою пожежонебезпекою цієї споруди (фарби, кисень та газ у балонах та інші горючі матеріали), знесенням промислових споруд з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагони-битовки та навіси, як незареєстрованих та відсутніх в схемі забудови земельної ділянки відповідно до будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80, виданого відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.
Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року залишено без змін.
01 червня 2023 року ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року та постанови Верховного Суду від 08 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами зазначеній вище справі.
Заява обґрунтована тим, що суди не залучили його до розгляду справи як співвідповідача.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частин першої, другої статті 352 ЦПК Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина друга статті 423 ЦПК України).
Аналіз змісту частини першої статті 424 ЦПК України свідчить, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана лише учасниками справи.
З аналізу змісту вказаних норм можна дійти висновку, що особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов'язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви.
У цьому разі особа, яка не брала участі у справі, має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою разом із відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження.
Таким чином, право подавати заяву про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.
Схожий за змістом правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі № 215/6648/15-ц (провадження № 61-36732св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 295/8984/15-ц (провадження № 61-17689св19), від 01 грудня 2021 року у справі № 645/286/16-ц (провадження № 61-1441св21), від 07 липня 2021 року у справі № 452/2936/18 (провадження № 61-20058св19), ухвалі Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 638/9035/16-ц (провадження № 61-45402вно18).
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не був учасником цієї справи, у нього відсутнє право на перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Отже, у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року та постанови Верховного Суду від 08 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 423, 424, 425 ЦПК України, Верховний Суд
У прийнятті заяви ОСОБА_1 , як особи, яка не брала участі у справі, про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року та постанови Верховного Суду від 08 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном відмовити.
Заяву разом із доданими до неї матеріалами повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький