Справа № 953/4246/23
н/п 1-кс/953/4069/23
"02" червня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судовий засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області лейтенанта юстиції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №22022220000003498 від 08.12.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сухумі, республіки Грузії, громадянина України, керівник групи оптимізації та розрахунку втрат відділу електричних та енергетичних режимів РДЦ Північного регіону дирекції управління ОЕС України НЕК «Укренерго», неодруженого, дітей немає, з вищою освітою, пенсіонера, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області лейтенанта юстиції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №22022220000003498 від 08.12.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000003498 від 08.12.2022, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
В ході досудового розслідування отримано інформацію, що невстановлена особа, громадянин України який проживає на тимчасово окупованій території та використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має нікнейм « ОСОБА_7 » у невстановлений досудовим розслідуванням час вступив у зв'язок із невстановленим представником іноземної держави - РФ для зібрання інформації про роботу об'єднаної енергетичної системи України, про найуразливіші місця енергетичного комплексу держави та пріоритетних місць для нанесень ракетних ударів з метою виведення з ладу електроенергетичного комплексу держави.
Разом з цим, невстановлений досудовим розслідуванням громадянин України, який проживає на тимчасово окупованій території та використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має нікнейм « ОСОБА_7 » розуміючи, що самостійно не зможе реалізувати свій злочинний умисел направлений на збір інформації про роботу об'єднаної енергетичної системи України, про найуразливіший місця енергетичного комплексу держави та пріоритетних місць для нанесень ракетних ударів з метою виведення з ладу електроенергетичного комплексу держави, вирішив залучити у якості співвиконавців вищевказаного злочину свого раніше знайомого ОСОБА_5 .
Так надалі в ході досудового розслідування встановлено громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є негативно налаштованим проти посадових осіб органів державної влади України, у зв'язку із здійсненням ними їхніх владних повноважень, а також військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які для забезпечення національної безпеки України, відновлення і підтримання правопорядку на всій території держави здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії Російської Федерації.
У зв'язку з чим, а також будучи обізнаним про введення на території України воєнного стану на підставі відповідного указу Президента України, 24.02.2022 під час перебування за місцем свого фактичного проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел, направлений на збір та передачу інформації про роботу об'єднаної енергетичної системи України та про найуразливіші місця енергетичного комплексу держави та пріоритетних місць для нанесень ракетних ударів з метою виведення з ладу електроенергетичного комплексу держави невстановленому досудовим розслідуванням громадянину України, який проживає на тимчасово окупованій території, використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має нікнейм « ОСОБА_7 », який в свою чергу передає зазначену інформацію представникам іноземної держави - РФ, з метою проведення розвідувально-підривної діяльності проти України.
Так, о 8:27 годин 16.05.2023 ОСОБА_5 під час перебування за адресою свого фактичного проживання, шляхом листування на персональному комп'ютері (ноутбуці) використовуючи електрону поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3 , вступив злочину змову із невстановленим досудовим розслідуванням громадянином України який проживає на тимчасово окупованій території, використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має нікнейм « ОСОБА_7 ».
За результатом проведеного спілкування ОСОБА_5 усвідомлюючи, той факт, що невстановлений досудовим розслідуванням громадянин України з адресої електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнеймом « ОСОБА_7 » вступив у зв'язок із невстановленим представником іноземної держави - РФ, отримав завдання від невстановленого досудовим розслідуванням громадянина України з адресої електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнеймом « ОСОБА_7 », направлене на збір інформації про роботу об'єднаної енергетичної системи України, проблеми її функціонування та додаткового інженерного захисту ПС, найуразливіші місця енергетичного комплексу з метою подальшої передачі даної інформації вищевказаному представнику іноземної держави.
Після чого, усвідомлюючи, що він веде спілкування з невстановленим досудовим розслідуванням громадянином України який проживає на тимчасово окупованій території, який використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнеймом « ОСОБА_7 » , який вступив у зв'язок із невстановленим представником іноземної держави - РФ та здійснює збір та передачу інформації отриманої від ОСОБА_5 , достовірно знаючи із засобів масової інформації та інших джерел інформації про введення правого режиму воєнного стану на всій території України, у ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел, направлений на надання допомоги представникам іноземної держави - РФ в проведенні підривної діяльності проти України.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 16.05.2023 під час перебування за адресою свого фактичного проживання, шляхом листування на персональному комп'ютері (ноутбуці), використовуючи електрону поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3 , надав добровільну згоду невстановленому досудовим розслідуванням громадянину України, який проживає на тимчасово окупованій території, використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнейм « ОСОБА_7 », у виконанні отриманого завдання з метою проведення підривної діяльності проти України та вступив з ним у злочинну змову.
01.06.2023 слідчим СВ УСБУ в Харківській області в порядку, визначеному ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_5 .
01.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , посилаючись на існування ризиків, зазначених в п.п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України та обгрунтованість пред*явленої підозри за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні не погодилися з даним клопотанням, вказуючи на те, що ризики недоведені, докази підозри не є обґрунтованими, просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
СБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування за №22022220000003498 від 08.12.2022, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 є осудною особою, який досяг 16-річного віку.
За результатами розгляду даного клопотання застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: повідомленням про вчинення злочину, що надійшло із 1 управління ДВКР СБ України, рапортом, відповідями на доручення слідчого, матеріалами НСРД, іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.
Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України за викладених у клопотанні обставин. Даних стороною захисту на спростування зазначеного не надано.
Вказане може бути підставою для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Звертаючись з клопотанням, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Дослідивши всі представлені відомості та надавши їм належну оцінку, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може продовжити свою незаконну діяльність та переховувати від органів досудового розслідування та суду.
Дані ризики підтверджені тим, що підозрюваний через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України; є категорично негативно налаштованим проти військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які для забезпечення національної безпеки України, відновлення і підтримання правопорядку на всій території держави; здійснював вищевказані злочинні дії протягом тривалого часу в умовах дії військового стану, що вказує на стійкий, тривалий та повторюваний характер протиправної діяльності; має стійкі зв'язки з представниками іноземної держави РФ, які можуть надати необхідні засоби та забезпечити переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Також, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв'язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув'язнення (п. 15).
Ризик, вказаний прокурором за п.4 ч.1 ст. 177 КПК України є необґрунтованим у клопотанні та недоведеним під час розгляду клопотання в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, слідчий суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для обрання саме такого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
І стороною захисту в судовому засіданні не надані належні обґрунтування щодо відсутні встановлених слідчим суддею ризиків.
Також, слідчою суддею досліджені всі надані дані по особі підозрюваного та враховано, що він є громадянином України, з вищою освітою, не судимий, зареєстрований та проживає в м. Харкові, не одружений, дітей або непрацездатний інших осіб на утриманні немає, тобто не має стійких соціальних зв*язків, працює на посаді керівника групи оптимізації та розрахунку втрат відділу електричних та енергетичних режимів РДЦ Північного регіону дирекції управління ОЕС України НЕК «Укренерго».
Всі зазначені дані про особу підозрюваного не зменшують існування встановлених ризиків, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання також не було надано відомостей про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Враховуючи наявність визначених ризиків, а також те, що даний злочин, що інкриміновано є злочином проти основ національної безпеки України, який вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, те, що може ухилитись від слідства та суду, продовжити вчинення правопорушень, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, навіть за наявності наданих даних по особі підозрюваного, і слідчий суддя обирає відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування. Об*єктивних даних на спростування даних висновків слідчого судді стороною захисту не надано.
А тому, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів»
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Постановив:
Клопотання слідчого, погоджене прокурором по кримінальному провадженню №22022220000003498 від 08.12.2022 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 59 днів - тобто до 30 липня 2023 року.
Зобов'язати слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про взяття під варту останнього.
Встановити строк дії ухвали до 30.07.2023 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції в Харківський апеляційний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя