Справа № 344/9636/23
Провадження № 1-кс/344/3771/23
01 червня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу на постанову про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні,-
в скарзі вказано, що старшим слідчим П'ятого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Львові (з дислокацією м. Івано-Франківськ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140150000079 від 24.04.2023 року, правова кваліфікація ч. 2 ст.365 КК України.11.04.2023 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду зобов'язано уповноважену особу П'ятого СВ ТУ ДБР розташованого у м. Львові (з дислокацією м. Івано-Франківськ) внести до ЄРДР відомості по заяві ОСОБА_5 від 24.03.2023 року. З метою активації досудового розслідування та витребування доказів, адвокат 26.04.2023 та 11.05.2023 р. направив на електронну скриньку клопотання про здійснення першочергових слідчих дій та долучення письмових доказів. 11.05.2023 року направлено письмові докази, зокрема, відповідь ВЧ А1048 від 28.04.2023 року та додатками до неї з яких відомо, що видимі забійні рани, синці, садна, подряпини та інші тілесні ушкодження у ОСОБА_5 в момент його затримання, що відбулось 23.03.2023 року ВКП Івано-Франківського РУП ГУНП були відсутні, що підтверджується копією відповідної книги та медичної характеристики. З даної відповіді очевидним вбачається, що тілесні ушкодження були нанесені працівниками поліції РУП ГУНП в Івано-Франківській області, як і слідує з повідомлення ОСОБА_5 від 24.03.2023 року.Однак, жодної відповіді за результатами розгляду клопотань адвокатом не отримано. Про наявність постанови від 26.04.2023 року про відмову у визнанні потерпілим адвокату стало відомо тільки 29.05.2023 року під час ознайомлення зі справою №344/9047/23. У зв'язку із чим, строк оскарження не пропущений. З оскаржуваною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтуванні даної постанови слідчий вказує, що до органу досудового розслідування надійшла заява ОСОБА_5 , повноваження адвоката та ухвала слідчого судді про зобов'язання внести відомості до ЄРДР. Будь-яких документальних матеріалів, складених працівниками Івано-Франківського УВП №12, а також працівниками поліції, які виїжджали до зазначеної установи чи то додаткові будь-які відомості, слідством не отримано. Адвокат вважає, що такий висновок є ніщо іншим, як явним спотворенням фактів, що тільки підкреслює відсутність пошукової ініціативи у слідчого та бажання проводити повне та всебічне розслідування, є штучним затягуванням досудового розслідування, містить ознаки сприяння правопорушникам уникнути від кримінального переслідування, свідчить про те, що слідчий свідомо намагається уникнути кримінального переслідування та здійснити будь-які процесуальні перешкоди. До матеріалів справи додано ряд задокументованих доказів, які мають підстави для ствердження, що саме працівниками Івано-Франківського РУП ГУНП ОСОБА_5 було спричинено фізичні/тілесні ушкодження, в такий спосіб заподіяно шкоду і як наслідок моральну, яка була виражена в нелюдському поводженні із ним. Відсутність статусу потерпілого у кримінальному провадженні значно звужує процесуальні права, зокрема ОСОБА_5 не зможе скористатись правом заявляти відводи, клопотання, подавати докази, брати участь у слідчих діях, знайомитись з матеріалами кримінального провадження тощо. Постановою про відмову у визнанні потерпілим від 26.04.2023 року слідчий фактично позбавив можлпивості реалізувати право на збирання доказів, а це у свою чергу суперечить принципу змагальності. Так, як у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 являється заявником та повідомив про вчинення кримінального правопорушення, яке завдало йому безпосередньої шкоди, то в силу факту слідчий повинен був визнати його потерпілим, зазначив адвокат.
Адвокат в судовому засіданні скаргу підтримав, з підстав, що в ній зазначено та просив скаргу задовольнити та скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Слідчий в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив. Вказав, що клопотання, які надіслані адвокатом, розглянуті та відповіді надіслані на його адресу. Вважає постанову обгрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки органом досудового розслідування не здобуто відомостей, що свідчили б про обставини, зафіксовані в заяві ОСОБА_5 від 24.03.2023, та свідчили б про спричинення шкоди останньому вказаними ним співробітниками поліції.
Відомості до ЄРДР внесено 24.04.2023 відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 11.04.2023 за заявою ОСОБА_5 від 24.03.2023 про вчинення кримінального правопорушення.
26.04.2023 року постановою старшого слідчого Пятого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Львові (з дислокацією м. Івано-Франківськ) ОСОБА_4 відмовлено ОСОБА_5 у визнанні його потерпілим у кримінальну провадженні №62023140150000079 від 24.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно з положеннями ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
З урахуванням наведених положень, потерпілим може бути 1) особа, якій завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Слід враховувати, що слідчий, прокурор має право відмовити особі у визнанні її потерпілим. Згідно до ч.5 ст.55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Вимоги до форми та змісту постанови наведені у ч.5 ст.110 КПК України. Так, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, відповідно до ст.110 КПК України постанова має бути вмотивована, її зміст повинен відповідати, зокрема обставинам, які є підставою для прийняття постанови, мотиви та їх обґрунтування з посиланням на положення КПК України, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.
Таким чином, слідчий, виносячи оскаржувану постанову, повинен обгрунтувати вказати прийняття оскаржуваної постанови, виходячи з дослідження всіх наявних в матеріалах кримінального провадження даних щодо можливого спричинення заявнику шкоди та врахувати те, що саме за його заявою були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення та те, що права і обов'язки потерпілого виникли в особи з моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Тому відмова у визнанні потерпілим ОСОБА_5 не мотивована. Зокрема, слідчий в оскаржуваній постанові обмежився констатацією, що не здобуто достатніх доказів та не отримано відомостей, які б свідчили про факти спричинення майнової, моральної та фізичної шкоди, слідчий в оскаржуваній постанові не зазначив, які слідчі та процесуальні дії вчинені з метою перевірки факту спричинення такої шкоди.
Постанова слідчого від 26.04.2023 року, якою було відмовлено ОСОБА_5 у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №62023140150000079 від 24.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України підлягає скасуванню.
Вимога про зобов'язання старшого слідчого П'ятого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м.Львові (з дислокацією м. Івано-Франківськ) ОСОБА_4 винести постанову про визнання ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні не обгрунтована належними правовими підставами.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Таким чином, скарга в частині зобов'язання старшого слідчого Пятого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м.Львові (з дислокацією м. Івано-Франківськ) ОСОБА_4 винести постанову про визнання ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, -
скаргу задовольнити частково;
скасувати постанову від 26.04.2023 року старшого слідчого П'ятого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Львові (з дислокацією м. Івано-Франківськ) ОСОБА_6 про відмову в задоволенні у визнанні потерпілим;
в іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1