Справа №: 343/850/23
Провадження №: 2-а/0343/37/23
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2023 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
суддi - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу № 343/850/23 за позовом ОСОБА_1 до начальника Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 , Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить постанову відповідача від 10.03.2023 № 88 скасувати як незаконну, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Свою позицію мотивує тим, що оскаржуваною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Вважає таку незаконною, оскільки норми абз. 6, 13 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вона не порушувала, відповідно і відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП нести не могла.
Список військовозобов'язаних, за ненадання якого її притягнуто до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, не є звітністю, надання якої передбачено абз. 13 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому дане правопорушення вона не вчиняла.
Крім того зазначила, що відповідач розглянув справу 10.03.2023 про притягнення її до адміністративної відповідальності, не повідомивши її про дату і час розгляду справи.
Оскільки відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, тому просить постанову відповідача № 88 від 10.03.2023 скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити.
Від відповідача Калуського РТЦК та СП поступив відзив на позов, в якому він не погоджується із наведеними позивачкою обставинами, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядку), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з вимогами абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оборону України», посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово- патріотичного виховання.
Абзацами 6, 13 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», визначено що підприємства, установи і організації зобов'язані сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період; вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
Указом Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 "Про часткову мобілізацію" прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, тому з цього періоду в Україні діє особливий період.
На адресу ТзОВ «Галицька торгова компанія» відправлено рекомендованим листом розпорядження № 34 начальника Першого відділу Калуського РТЦК та СП від 03.02.2023 про надання, у строк до 07.02.2023, списку військовозобов'язаних згідно із Додатком № 5 відповідно до Порядку.
Запитувана інформація від ТзОВ «Галицька торгова компанія» станом на 07.02.2023 не надійшла, тому на адресу товариства було надіслано повідомлення, що підтверджується квитанцією з Укрпошти, в якому зазначалось про невиконання розпорядження першого відділу Калуського РТЦК та СП №34 від 03.02.2023, Порядку та було попередженно, що у разі повторного не виконання розпорядження, керівник ТзОВ «Галицька торгова компанія» буде притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, а також поновлено строк надання відповіді терміном до 17.02.2023. Дане повідомлення було також проігноровано.
Відповідно до наказу від 09.10.2008 №267/К, позивачку визначено як особу, відповідальну за ведення військового обліку в ТзОВ «Галицька торгова компанія», та особу, яка несе відповідальність згідно із законом.
Виходячи із вищенаведеного, позивачка, як відповідальна за військовий облік, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Також ОСОБА_1 вказує, що 10.03.2023 винесення оскаржуваної постанови відбулось без її участі, оскільки її не було повідомлено про час та дату розгляду справи, не вказано про такі й у протоколі. Однак останню було повідомлено про проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що вона розписалася у протоколі та за їх усною домовленістю вирішено завчасно повідомити про час та дату розгляду справи в телефонному режимі.
Враховуючи викладене, Калуський РТЦК та СП при складанні протоколу та винесенні постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності відповідальну особу ТзОВ «Галицька торгова компанія» діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому в задоволенні позову слід відмовити.
В судове засідання після залучення до участі у справі свіввідповадча позивачка ОСОБА_1 не з'явилася. У матеріалах справи наявна її заява, подана через систему "Електронний суд", в якій вона позов підтримала, просила його задовольнити, а розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися. На електронну адресу суду від відповідача - Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за підписом відповідача - начальника Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки скеровано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
06 квітня 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" сформувала позову заяву до ОСОБА_2 , начальника Калуського РТЦКтСП, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, в якій просила постанову відповідача від 10.03.2023 № 88 скасувати як незаконну, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою суду від 07 квітня 2023 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.
10 квітня 2023 року позивачка через систему "Електронний суд" сформувала уточнену позовну заяву, а також заяву про поновлення процесуального строку, до якої долучила копію поштового конверта та наказу про надання відпустки.
Ухвалою суду від 12 квітня 2023 року визнано поважними причини пропуску позивачкою строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
17 квітня 2023 року позивачка через систему "Електронний суд" сформувала заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.
04 травня 2023 року від Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на електронну адресу суду надійшов відзив на позов без додатків, а 5 травня 2023 року відзив з додатками надійшов поштовим відправленням.
24 травня 2023 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою суду від 24.05.2023 явку позивачки ОСОБА_1 для дачі особистих пояснень в судове засідання визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 02.06.2023 за клопотанням позивачки до участі у справі залучено співвідповідача - Калуський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Вказану увалу направлено на електронну та поштову адресу відповідачам.
В судове засідання 09.06.2023 сторони не з'явились, клопотань про його відкладення не заявляли. Враховуючи висловлену раніше позицію сторін про розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на встановлений ст. 268 КАС України десятиденний строк розгляду адміністративної справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної справи, з метою недопущення порушення розумних строків її розгляду, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними письмовими доказами та на підставі письмових заяв сторін по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови № 88за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 201-1 КУпАП від 10.03.2023, начальник Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Гриник С.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , встановив, що остання, будучи особою, яка відповідальна за ведення військового обліку ТзОВ «Галицька торгова компанія» відповідно до наказу № 267/К від 09.10.2008, порушила правила військового обліку, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме: "09.03.2023 ТзОВ «Галицька торгова компанія» отримало розпорядження №34 начальника Першого відділу Калуського РТЦК та СП від 03.02.2023 про надання у строк до 07.02.2023 14:00 списку військовозобов'язаних згідно Додатку № 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Відповідно до книги вхідної кореспонденції Першого відділу Калуського РТЦК та СП за 2023 рік, запитувана інформація від ТзОВ «Галицька торгова компанія» станом на 07.02.2023 не надходила". В постанові вказані положення абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оборону України", абз. 6, 13 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указ Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 "Про часткову мобілізацію" та ст. 210-1 КУпАП, а також зазначено, що ОСОБА_3 вину у вчиненні правопорушення визнала, що підтверджується поясненнями особи в протоколі. Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність останньої не встановлено. Зазначено, що копію постанови отримано 10.03.2023 (а.с. 6-7, 39), однак суд звертає увагу на те, що підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у відповідній графі про отримання постанови відсутній. Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення в особливий період, що передбачне ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, на неї накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.
Підставою винесення спірної постанови слугував протокол № 88 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП від 07.03.2023, в якому зазначено, що в лютому 2023 року (точний день вказати неможливо, оскільки у даті наявне виправлення, хоча такою - в оскаржуваній постанові зазначено 09.03.2023) ТзОВ "Галицька торгова компанія" отримало розпорядження № 34 начальника 1 відділу Калуського РТЦК та СП від 03.02.2023 про надання у строк до 07.02.2023 списку відськовозобов'язаних згідно Додатку № 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Відповідно до книги вхідної кореспонденції 1 відділу Калуського РТЦК та СП за 2023 рік, запитувана інформація від ТзОВ "Галицька торгова компанія" станом на 07.02.2023 не надходила. У протоколі вказані положення ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз. 6 п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оборону України", абз. 6, 13 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указ Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 "Про часткову мобілізацію" та ст. 210-1 КУпАП. Виходячи з вищенаведеного, відповідальна за військовий облік ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі наявні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в яких ОСОБА_1 вказала, що вона, як відповідальна особа за ведення військового обліку, не надала відповідь на розпорядження № 34 до Першого відділу Калуського РТЦК та СП, бо чекала на результат відповіді від Калуської РДА щодо бронювання робочих місць на працівників, так як ТзОВ "Галицька торгова компанія" доведено мобілізаційне завдання. У протоколі маються підписи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у тому числі в частині ознайомлення з правами, повідомлення про розгляд справи (час та дата розгляду справи до адміністративне правопорушення не вказані) (а.с.40-41).
Додатком до вказаного протоколу є розпорядження № 34 від 03.02.2023, згідно з яким начальник Першого відділу Калуського РТЦК та СП направив директору ТзОВ "Галицька торгова компанія" розпорядження надати до Першого відділу Калуського РТЦК та СП список військовозобов'язаних згідно додтаку 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів". Про результати виконання розпорядження проінформувати до 07.02.2023 (а.с. 38).
При цьому, як зазначено у відзиві на позов, на адресу товариства було надіслано повідомлення, що підтверджується квитанцією з Укрпошти (а.с. 37), в якому зазначалось про невиконання розпорядження першого відділу Калуського РТЦК та СП № 34 від 03.02.2023, Порядку та було попередженно, що у разі повторного не виконання розпорядження, керівник ТзОВ «Галицька торгова компанія» буде притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, а також поновлено строк надання відповіді терміном до 17.02.2023. Дане повідомлення було також проігноровано.
Як вказала в позовній заяві позивачка ОСОБА_1 ,. про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, її повідомлено не було. Вищевказану постанову від 10.03.2023 вона отримала поштовим відправленням 24.03.2023, на підтвердження чого надала конверт, адресований їй Калуським РТЦК та СП з трекінгом відправлення 7730103332811(а.с. 15).
Натомість представник відповідача на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП надав телефонограму, в якій зазначено, що ОСОБА_1 09.03.2023 у телефонному режимі ( НОМЕР_1 ) була повідомлена про розгляд відносно неї справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП на 10.03.2023 о 10:00 год (а.с. 45).
Таким чином, між сторонами виник спір відносно правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, наявності чи відсутності підстав для її скасування та закриття справи.
Оцінка суду:
взявши до уваги письмові заяви сторін по суті, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ч. 1 ст. 254 КУпАП).
Згідно з вимогами ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 2 ст. 277-2 КУпАП, інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Зі змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Як встановлено зі змісту постанови № 88за справою про адміністративне правопорушення від 10.03.2023, ОСОБА_1 поставлено в провину порушення нею правил військового обліку та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вона, будучи відповідальною за ведення військового обліку, отримавши розпорядження №34 начальника Першого відділу Калуського РТЦК та СП від 03.02.2023, не надала у строк до 07.02.2023 14:00 год списку військовозобов'язаних згідно з Додатку № 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військововозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідальність за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП передбачена в разі повторного протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
При цьому ч. 1 ст. 210-1 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію складається з Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69/2022, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30 грудня 2022 року № 1487, інших підзаконних нормативних актів.
Як вбачаєтсья зі змісту протоколу, ОСОБА_1 поставлено у провину порушення правил військового обліку та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Однак у протоколі не вказано, який саме нормативно-правовий акт вона порушила такими діями та які саме правила військового обліку, тобто не розкрито конкретно суті вчиненого нею правопорушення, хоча формулювання обвинувачення повинне бути конкретним, оскільки є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до адекватного захисту, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
У рішенні від 25.07.2000 у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд зазначив, що "обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Європейський суд з прав людини також в рішеннях у справах "Малофєєва проти Росії" та "Карелін проти Росії" зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
При цьому висвітлення в протоколі положень ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз. 6 п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оборону України", абз. 6, 13 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 "Про часткову мобілізацію" та ст. 210-1 КУпАП не можна розглядати як конкретне відображення суті правопорушення, оскільки у згадних нормах перераховані декілька дій, які можуть підпадати під об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, стосуються різних суб'єктів, які повинні відповідати за них, а суд не вправі самостійно виокремлювати ті істотні ознаки складу правопорушення, які наявні в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перебираючи таким чином на себе функції сторони обвинувачення. Крім того суд звертає увагу на те, що суть поставленого позивачці у провину правопорушення, яка відображена у протоколі № 88 від 07.03.2023, відрізняється від тієї, що вказана в оскаржуваній постанові № 88 від 10.03.2023 в частині взятих у його основу нормативно-правових актів на підтвердженя винуватості особи, що знову ж таки свідчить про відсутність конкретного формулювання висунутого обвинувачення.
Також суд звертає увагу на те, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в провину позивачці поставлено, що вона, як відповідальна особа за ведення військового обліку у ТзОВ "Галицька торгова компанія", отримавши останнім 09.02.2023 розпорядження № 34 начальника і відділу Калуського РТКЦ та СП від 03.02.2023 про надання списку військовозобов'язаних згідно Додатку № 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не надала у строк до 07.02.2023 запитувану інформацію, тобто до дати, яка настала швидше, ніж отримане, як вказано в постанові, саме розпорядження. При цьому виправлення в даті отримання розпорядження має місце і в протоколі № 88.
Більше того, як вбачаєтся з відзиву на позов, ТзОВ "Галицька торгова компанія" Калуським РТКЦ та СП було надіслано повідомлення, в якому було поновлено строк надання відповіді терміном до 17.02.2023, хоча у провину поставлено не надання відповіді у строк до 07.02.2023.
Крім того, позивачка зазначила, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення її не було повідомлено, що свідчить про порушення процедури такого розгляду.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
При цьому суд зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.
Факт відсутності належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, а відтак і можливості захищатися від висунутого обвинувачення, підтверджується тим, що у протоколі № 88 про адміністративне правопорушення від 07.03.2023 не вказано, коли саме буде проводитись розгляд справи про адміністративне правопорушення, тому, хоча ОСОБА_1 і проставила свій підпис у відповідній графі про повідомлення про розгляд справи, однак таке не можна вважати належним повідомленням про час розгляду справи. Повідомлення позивачки про розгляд справи у телефонному режимі було здійснено також з порушенням приписів ч. 2 ст. 277-2 КУпАП, оскільки таке мало місце 09.03.2023, тобто менше як за три дні до розгляду справи 10.03.2023. При цьому, відомості про належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про розгляд справи повинні були враховані органом (посадовою особою) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, як це визначено ст. 278 КУпАП.
Як встановлено під час розгляду адміністративної справи судом, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відбувся за відсутності останньої. При цьому в основу прийнятого рішення за результатами його розгляду покладено визнання позивачкою своєї винуватості, які, як вказано у оскаржуваній постанові, були викладені нею у протоколі № 88. Однак, зі змісту протоколу не вбачається визнання ОСОБА_1 своєї винуватості, а вказано, у зв'язку з чим вона не подала запитувану інформацію, чому належної оцінки при винесенні оскаржуваної постанови не дано.
Більше того у матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що у встановлений Калуським РТКЦ та СП строк з врахуванням його продовження ОСОБА_1 не була надана запитувана інформація, хоча в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №537/4012/16-а, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Крім цього, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Всупереч даним вимогам, вчинення позивачкою адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивачку штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням норм законодавства, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, з порушенням законних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, тому її слід скасувати, а провадження у справі закрити.
При цьому суд звертає увагу на те, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачка вказує також в якості відповідача й начальника Калуського РТКЦ та СП, який не є належним відповідачем, виходячи з такого.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Тобто, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, в тому числі, передбачені ст. 210-1 КУпАП, керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки діють від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а, отже, не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.12.2019 № 724/716/16-а.
Тобто у заявленій позовній вимозі ОСОБА_1 до начальника Калуського РТКЦ та СП Гриника С.І. про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до начальника Калуського РТКЦ та СП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає до часткового задоволення.
Питання поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом вирішено в ухвалі суду від 12.04.2023, будь-яких інших доказів з даного приводу, які б давали підстави для залишення позову без розгялу, відповідачем не долучено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 293, 294 КУпАП, ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до начальника Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 , Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 88 за справою про адміністративне правопорушення від 10 березня 2023 року, винесену начальником Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Гриником Степаном Ігоровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до начальника Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідачі: начальник Калуського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 , місце роботи: АДРЕСА_2 ,
Калуський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, місцезнаходження: м. Калуш, вул. С.Бандери, 25 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 09597011.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич