Справа № 214/311/23
2-о/214/71/23
про залишення заяви без розгляду
24 травня 2023 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , поданою представником заявника, адвокатом Ковалик Мариною Федорівною, заінтересована особа: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Представник заявника, адвокат Ковалик М.Ф. звернулась до суду засобами поштового зв'язку із заявою, отриманою судом 07.01.2023 року, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, що 21.01.1951 року здійснено реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на дату смерті була дружиною ОСОБА_2 ; встановити факт, що спадкова маса, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , який є спадкодавцем ОСОБА_4 та спадкоємцем після смерті дружини, ім'я якої в документі, що підтверджує право власності та свідоцтві про смерть записано ОСОБА_3 складається з 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , успадкованої ОСОБА_2 після смерті дружини ОСОБА_3 ; витребувати у приватного нотаріуса Коваленко І.М. КМНО Дніпропетровської області спадкову справу, заведену за спадкодавцем ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що встановлення факту, що має юридичне значення необхідно ОСОБА_1 для того, щоб він міг скористатися правом успадкувати спадщину.
Ухвалою суду від 17.03.2023 року відкрито провадження у справі в порядку окремого позовного провадження.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явилисья, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд звертає увагу заявника, що Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.
Спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в тому числі через відсутність підтвердження родинних відносин, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі і через не підтвердження факту родинних відносин, що входить до предмету доказування у даному спорі.
Згідно ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами (п.1). Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно ч.3 ст.315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Виходячи з аналізу даних норм процесуального закону цивільні спори (тобто спори з приводу підтвердження, встановлення, поновлення, припинення цивільних прав та обов'язків) розглядаються за загальним правилом в порядку позовного провадження; окреме провадження у цивільному судочинстві, зокрема провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - є виключним з загально встановленого позовного провадження для випадків, коли не можливо визначити відповідача у даних правовідносинах, і коли відсутній спір про право, і право особи є неоспорюваним, але є необхідність підтвердити наявність у особи певного юридичного статусу, який не може бути встановлений у загально визначений спосіб, і якщо законом не визначено іншого порядку його встановлення.
Відповідно до ст. 293, ч. 6 ст. 294 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постановах Пленуму Верховного Суду України неодноразово зазначалися наслідки виникнення спору про право цивільне в порядку окремого провадження.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 (із відповідними змінами), у тому разі, коли буде виявлено, що вставлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вини мають право подавати позов на загальних підставах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) вказано, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право».
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. При цьому, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Із змісту поданої представником заявника ОСОБА_5 заяви вбачається необхідність встановлення факту що має юридичне значення, що 21 січня 1951 року здійснено реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка на дату смерті була дружиною ОСОБА_2 , та встановити факт, що спадкова маса, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , який є спадкодавцем ОСОБА_4 та спадкоємцем після смерті дружини, ім'я якої в документі, що підтверджує право власності та свідоцтві про смерть записана ОСОБА_3 складається з 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 належної на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 успадкованої ОСОБА_2 після смерті дружини ОСОБА_3 , для того, щоб ОСОБА_1 міг скористатися правом успадкувати спадщину.
Суд вважає, що у даному випадку наявний спір про спадкове право заявника, і відповідно, право, на здійснення якого заявник просить встановити факт, не є неоспорюваним.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно ч. 5 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Суди не вправі діяти всупереч нормам процесуального права, які передбачають лише певні дії у відповідних ситуаціях та обставинах. До того ж як зазначила Велика Палата Верхового Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі №569/7589/17 «якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах».
Враховуючи те, що існує спір про право, суд відповідно до вимог ч.6 ст.294, ч.4 ст.315 ЦПК України приходить до висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду із роз'ясненням заявнику права на звернення до суду з позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначений ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 294, 315, 352-354 ЦПК України,-
Заяву заяву ОСОБА_1 , поданою представником заявника, адвокатом Ковалик Мариною Федорівною, заінтересована особа: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Чернова