179/1049/23
2-а/179/11/23
09 червня 2023 року смт.Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.
за участю: секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.
представника позивача Стрижака Р.Л.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Чос Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Магдалинівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, -
08 червня 2023 року Магдалинівський сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , востаннє прибув в Україну 18.03.2010 року з Республіки Молдова та з того часу з України не виїжджав. До органів та підрозділів ДМС України з питання отримання документів на право легально проживання в Україні не звертався, від своєчасного виїзду за межі території України - ухилився.
Позивач просить суд: затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на шість місяців з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України; вирішити питання щодо негайного виконання рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 09 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що відповідач тривалий час проживає на території України, має родину, цивільну дружину та двох дітей. На даний час він подав документи в посольство Молдови на отримання паспорта, після чого буде мати змогу укласти шлюб та легалізуватися на території України. Отримати паспорт раніше він не мав можливості, оскільки не мав достатньо коштів.
Вислухав пояснення сторін, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно до вимог п. 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
У судовому засіданні встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , востаннє прибув до України 18.03.2010 року за паспортом Республіки Молдова НОМЕР_1 через КПП «Ямпіль» та з того часу з України не виїжджав, термін дії паспорту НОМЕР_1 , виданого компетентним органом 00 від 05.08.2009 року - до 05.08.2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на території України постійного місця роботи не має; зареєстрованого місця проживання не має. Згідно довідки про особу, складеної 07.06.2023 року, проживає в АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу відсутній.
Згідно довідки Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні актові записи про народження дітей та шлюб у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_2 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався. Інформація щодо визнання громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття ним статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, отримання або скасування дозволу на імміграцію, отримання або наявності статусу особи без громадянства, оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні відсутня.
21.02.2023 року посадовою особою Магдалинівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення правил перебування в Україні, а саме ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, яке передбачене ч.1 ст.203 КУпАП та винесено постанову про накладення на відповідача адміністративного стягнення за порушення ним ч.3 ст.3, ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців», що передбачено ч.1 ст.203 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Зазначена постанова відповідачем оскаржена не була, штраф сплачений добровільно.
21 лютого 2023 року за порушення правил перебування на території України та з метою забезпечення положень статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», стосовно відповідача посадовою особою Магдалинівського сектору ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийнято рішення №1 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, яким відповідача було зобов'язано залишити територію України у термін до 07.03.2023 року.
21.02.2023 року рішення про заборону в'їзду в Україну згідно ч.2 ст26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно відповідача не приймалося.
Згідно діючого законодавства України, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI.
Положеннями ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, встановлено що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Згідно до ч. 1 ст. 16 Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону, відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України затвердженого Постановою КМУ від 15 лютого 2012 р. № 150, а саме пп. 2 п. 2 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Положеннями п. 14 ч. 1ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», закріплено, що нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до положень ч.3 ст.30 Закону, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Положеннями абзацу першого ч. 4 ст. 30 вищезазначеного Закону, передбачено що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до підпунктів «b» та «f» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Відповідно до ч. 11ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону, іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Відповідач з рішенням Магдалинівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області від 21.02.2023 року №1 «Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства» ознайомлений, але у зазначений в рішення строк - до 07 березня 2023 року не виїхав за межі України, тобто вищезазначене рішення не виконав.
Рішення №1, яке було винесено Магдалинівським сектором Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 21 лютого 2023 року про примусове повернення до країн походження або третьої країни, станом на теперішній час не оскаржене.
У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідач тривалий час перебуває на території України, без законних підстав (граничний період тимчасово перебування відповідача на території України, визначений відповідно до законодавства України), що є грубим порушенням законодавства України про правовий статус іноземців.
Дії відповідача порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення прийнятого відносно нього).
У відповідача відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, а отже, у відповідача відсутні законні джерела отримання фінансового доходу, що унеможливлює придбання транспортних квитків чи інших проїзних документів а також забезпечення свого перебування та проживання на території України.
Відповідач добровільно не виконав рішення № 1 від 21 лютого 2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
Отже, відповідач ухиляється від виїзду за межі території України, ігноруючи як вимоги чинного законодавства України, так і законні вимоги покинути територію Держави Україна з боку органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції ДМС.
Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 ухилявся від виїзду з території України, чим порушував ч.3 ст.3, ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», що відповідно до ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» дає право міграційній службі приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства та рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до п.1 ч.1, частин 11, 18 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.
На час розгляду судом першої та апеляційної інстанцій справи по суті позовних вимог і до набрання рішенням суду законної сили іноземець або особа без громадянства утримується у спеціально обладнаному для таких цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону, органу Служби безпеки України, який її затримав, або у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Матеріалами справи не встановлено, що ОСОБА_2 має статус біженця. Відсутні будь-які докази, що останній є особою, яка потребує додаткового захисту, у зв'язку з цим, відсутні підстави вважати, що він підпадає під захист ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наявність ризиків, що відповідач буде ухилятися від виїзду за межі території України, не зможе самостійно залишити територію України, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. ст. 139, 289 КАС України віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.5,9,72-77,241- 246, 289, 371 КАС України, суд, -
Позов Магдалинівського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Рішення суду в частині затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , допустити до негайного виконання.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Ю. Кравченко