Справа № 177/1092/23
Провадження № 2-н/177/123/23
09.06.2023 м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -
Представник заявника ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» Назаренко О.С. звернулася засобами поштового зв'язку до суду із заявою, отриманою судом 06.06.2023, про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 8085,11 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 6,76 грн, інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 96,93 грн, послугу за відключення ел.установки в розмірі 1584,18 грн, а загалом - 11253,47 грн, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 268,40 грн.
Дослідивши матеріали заяви, суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано в разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; телекомунікаційних послуг; послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як визначено ч. 5 ст. 165 ЦПК України, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На адресу суду, у порядку ч. 6 ст. 165 ЦПК України, 08.06.2023 надійшла відповідь від Департаменту адміністративних послуг Управління з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Криворізької міської ради, згідно з якої, ОСОБА_1 знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 з 12.04.2021 у зв'язку зі смертю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 ЦПК України, зокрема, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, які звернулися із заявою або до яких пред'явлено вимоги, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Згідно ч. 4 ст. 24 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі або вирішення питання про видачу судового наказу. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася. Процесуальне правонаступництво боржника у справах наказного провадження в силу його специфіки та характеру не передбачене.
Оскільки пред'явлення вимог до померлої особи, цивільна правоздатність якої на момент вирішення питання про видачу судового наказу припинена, виключає можливість видачі такого наказу, у той час як вимоги, які заявляє представник заявника, стосуються стягнення заборгованості, що утворилась за спожиті житлово-комунальні послуги, відомостей про спадкоємців боржника та факт отримання спадщини ким-небудь зі спадкоємців в матеріалах справах немає, тому суд приходить до висновку, що за таких обставин у видачі судового наказу за вимогою ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» слід відмовити.
Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу не позбавляє заявника права пред'явити вимоги до спадкоємців у порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України, що є самостійним предметом доказування, а тому захист прав заявника має здійснюватися виключно в порядку позовного провадження шляхом пред'явлення позову до спадкоємців правонаступників споживача.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160-164, п. 4 ч. 1 ст. 165, ст.ст. 166, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Суддя: