30 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 925/1075/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвоката Гусєва П.В., адвоката Проца А.В.,
ініціюючого кредитора - адвоката Дикого Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 уповноваженої особи учасників боржника
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 27.03.2023
та на ухвалу Господарського суду Черкаської області
від 08.11.2022
у справі № 925/1075/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,-
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал") звернулося до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" (далі - ТОВ "Главшляхбуд"), у якій просило: відкрити провадження у справі про банкрутство боржника; визнати грошові вимоги заявника до боржника в розмірі 11 120 371,50 грн; ввести процедуру розпорядження майном боржника.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області 08.11.2022 суд, зокрема, ухвалив:
- відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Главшляхбуд";
- визначити наступний розмір вимог ініціюючого кредитора: 11 095 561,50 грн заборгованості, 24 810,00 грн судового збору, 60 300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого;
- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вегеру Андрія Анатолійовича;
- ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів.
3. Не погодившись із постановленою ухвалою суду першої інстанції, уповноважена особа учасників боржника ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників боржника Перетяжко Інни Михайлівни залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2022 у цій справі залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 24.04.2023 ОСОБА_1 уповноважена особи учасників боржника звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2022 у справі № 925/1075/22, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 уповноваженої особи учасників боржника у справі № 925/1075/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К. М., судді - Васьковського О. В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023.
7. Ухвалою Суду від 08.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 925/1075/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 уповноваженої особи учасників боржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2022 та призначено розгляд касаційної скарги на 30.05.2023 о 10:30.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.05.2023 № 29.2-02/1172, у зв'язку із запланованою відпусткою судді Огородніка К.М., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/1075/22.
9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2023 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 уповноваженої особи учасників боржника визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
10. Ухвалою Суду від 29.05.2023, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я. прийнято касаційну скаргу ОСОБА_1 уповноваженої особи учасників боржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2022 у справі № 925/1075/22 до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
11. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ОСОБА_1 уповноваженою особою учасників боржника подано касаційну скаргу, в якій остання просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області на стадію відкриття провадження у справі про банкрутство.
12. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
12.1. Північний апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові від неправильно застосував норми матеріального права та процесуального права, а саме ст. ст. 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 13, 15, 58, 60, 74, 76, 77, 78, 79, 269 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 235, 1077,1084 Цивільного кодексу України.
12.2. Кредитором було подано (підписано) заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі лише ордеру, який не відповідає "Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)" та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" без надання чинної довіреності (ч. 4 ст. 60 ГПК України).
12.3. При відкритті провадження у справі про банкрутство не досліджено питання обґрунтованості грошових зобов'язань, водночас суд апеляційної інстанції приєднав докази на етапі апеляційного провадження; крім того за власної ініціативи зобов'язав ініціюючого кредитора надати оригінали доказів для дослідження та долучення до матеріалів справи.
12.4. Договори купівлі- продажу майнових вимог № 16-Ф від 20.06.2022 та № 17-Ф від 20.06.2022 містять ознаки удаваності, оскільки останні містять відкладальну умову щодо оплати (не у день укладення договорів, а до 15.12.2023), відтак є нікчемними. Суди попередніх інстанцій не перевірили дійсність вказаних договорів.
12.5. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема:
- у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 (щодо підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство);
- у постановах Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 (застосування в частині третьої статті 269, статті 80 ГПК України, статті 13 ГПК України щодо прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів);
- у постановах Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 (щодо дійсності договорів факторингу та моменту переходу права вимоги до нового кредитора);
- у постановах Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20 (щодо акту звірки, як доказу на підтвердження існування заборгованості, а також щодо питання прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів);
13. У судовому засіданні 30.02.2023 представники скаржника підтримали касаційну скаргу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15. У судовому засіданні 30.05.2023 представник ініціюючого кредитора заперечив проти касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Предметом судового розгляду у цій справі є питання обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
19. Банкрутство юридичних осіб (підстави, умови, порядок, особливості) регламентовано положеннями книги третьої цього Кодексу, положення розділу І якої містять норми щодо провадження у справі про банкрутство юридичної особи, зокрема підстави та порядок відкриття провадження у справі.
20. Положення статті першої КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
21. Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
22. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
23. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
24. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ).
25. Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
26. Підставою для відмови у відкритті провадження у справі за положеннями частини шостої статті 39 КУзПБ, зокрема є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
27. Встановлення відсутності спору про право щодо вимог кредитора (ініціюючого) є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
28. Законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами.
29.Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, від 24.11.2021 у справі №902/560/20, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21.
30. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язанням, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
31. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 звертав увагу, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
32. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
33. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язанням боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду. При цьому на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржника із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
34. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ініціюючий кредитор - ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" звернулось в Господарський суд Черкаської області із заявою до боржника - ТОВ "Главшляхбуд" про відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання грошових вимог в сумі 11 120 371,50 грн.
35. ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" ініціюючи питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Главшляхбуд", посилається на те, що боржник має заборгованість перед кредитором на підставі Договорів купівлі-продажу прав вимоги від 20.06.2022 № 16-Ф та від 20.06.2022 № 17-ф, копії яких з копіями первинних документів було долучено до заяви разом з копіями повідомлення про відступлення права вимоги та доказами направлення цих повідомлень боржнику.
36. Судами також встановлено наступне.
36.1. ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 20.06.2022 № 16-Ф, укладеного з ТОВ "Зет компані сміла" набуло право вимоги до "Главшляхбуд" за зобов'язаннями, що виникли з договорів:
- субпідряду № 51 від 08.06.2021 (заборгованість у розмірі 1 558 762,68 грн);
- субпідряду № 153 від 08.06.2021 (заборгованість у розмірі 1 268 147,57 грн);
- субпідряду №102 від 26.07.2021 (заборгованість у розмірі 681 434,40 грн);
- про перевезення вантажу № 146 від 27.09.2021 (заборгованість у розмірі 50 349,02 грн);
- про надання послуг № 186 від 22.11.2021 (заборгованість у розмірі 108 900,00 грн);
- субпідряду №191 від 25.11.2021 (заборгованість у розмірі 792 669,60 грн);
- про надання послуг № 1502 від 15.02.2022 (заборгованість у розмірі 44 000,00 грн);
36.2. ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 20.06.2022 № 17-Ф, укладеного з Приватним підприємством "Дорстрой" набуло право вимоги за зобов'язаннями, що виникли з договору субпідряду №127 від 26.08.2021 (заборгованість у розмірі 6 591 298,21 грн).
37. Отже, судами встановлено, що грошові вимоги кредитора до боржника складають 11 120 371,50 грн, з яких: 11 095 561,50 грн - заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за вищевказаними Договорами; 24 810,00 грн - судовий збір, 60 300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого.
38. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Главшляхбуд" та визнання вимог ініціюючого кредитора, враховуючи наступне:
- кредитором надано первинні документи та докази, що підтверджують наявність у боржника непогашеної грошової заборгованості перед кредитором за зазначеними вище договорами (субпідряду, надання послуг, перевезення вантажу), оригінали яких оглянуто апеляційним господарським судом у судовому засіданні;
- боржник (у відзиві на заяву ініціюючого кредитора) не заперечує наявність вказаної заборгованості, а також не доводить наявності спору про право, а лише наводить аргументи необізнаності із відступленням прав вимоги новому кредитору та обставини неналежного фінансування робіт за рахунок коштів державного бюджету у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок чого боржник був позбавлений джерел фінансування видатків на розрахунки із субпідрядниками;
- при оскарженні ухвали суду першої інстанції, апелянт (уповноважена особа учасників боржника) не спростував наявність обставин, що свідчать про порушення боржником грошового зобов'язання перед кредитором, строк виконання якого настав на момент звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника; також не посилається на певні, приєднані до матеріалів справи, докази, які б спростовували наявність непогашеної заборгованості на момент відкриття провадження за заявою кредитора, але не отримали належної правової оцінки суду;
- апеляційний суд відхилив посилання апелянта (уповноважена особа учасників боржника) про неналежне виконання керівником посадових обов'язків та доведення боржника до банкрутства, оскільки такі аргументи не відносяться до обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо відкриття місцевим господарським судом провадження у справі про банкрутство та не свідчать про незаконність ухвали підготовчого засідання на момент її постановлення як підстави для її скасування, зокрема, за наслідками апеляційного перегляду;
- суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що аргументи апеляційної скарги не доводять наявність передбачених частиною шостою статті 39 КУзПБ підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не спростовують встановлених у справі обставин та не доводять порушення або неправильного застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права.
39. Отже, як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ґрунтувалось на встановленні обставин, підтверджених наданими кредитором доказами щодо наявності у боржника непогашеної грошової заборгованості перед кредитором, право вимоги на яку останній набув за Договорами купівлі-продажу від 20.06.2022 № 16-ф, від 20.06.2022 № 17-ф. При цьому, суди врахували, що боржник у ході підготовчого провадження не спростував наявність вказаної заборгованості, а також не довів наявності спору про відповідне право.
40. Водночас, в контексті аргументів касаційної скарги, скаржник (уповноважена особа учасників боржника) не заперечує, що відповідні обставини не були доведені боржником під час підготовчого провадження в суді першої інстанції, а зазначає про неповноту дослідження судами попередніх інстанцій доказів, що підтверджують грошові зобов'язання ініціюючого кредитора.
41. Зокрема, скаржник зазначає про те, що судами не досліджено питання обґрунтованості грошових зобов'язань, про що вказує відсутність в матеріалах справи зазначеного судом першої інстанції Договору субпідряду № 153 від 08.06.2021; про відсутність всіх сторінок Договору субпідряду № 53 від 08.06.2021, про відсутність Акту приймання виконаних будівельних робіт до Договору субпідряду № 102 від 26.07.2021; відсутність локальних кошторисів до Договору субпідряду № 127 від 26.08.2021; аргументи щодо оформлення окремих актів тощо; удаваність правочинів купівлі-продажу прав вимоги, їх нікчемність.
42. Колегія суддів вважає вказані аргументи касаційної скарги необґрунтованими з огляду на наступне.
42.1. Щодо аргументів скаржника про відсутність в матеріалах справи зазначеного в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції Договору субпідряду "№ 153" від 08.06.2021, колегія звертає увагу, що відповідно статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
42.2. Щодо аргументів, які стосуються оцінки первинних документів, поданих ініціюючим кредитором колегія суддів зазначає, що такі аргументи направлені на переоцінку доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу вимог статті 300 ГПК України. Крім того, як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції та матеріалів справи, апелянт не заперечував факт вчинення зазначених правочинів, чи невиконання робіт за вказаними правочинами, зобов'язання за якими було відступлено ініціюючому кредитору, водночас, заперечуючи проти заявленої суми заборгованості апелянт не надав належних доказів, які б спростовували заявлену кредитором суму заборгованості, зокрема, контррозрахунок заборгованості та первинних документів, які б підтверджували інший розмір заборгованості, відмінний від заявленого. Судом апеляційної інстанції також зазначено, що апелянт не посилається на певні, приєднані до матеріалів справи, докази, які б спростовували наявність непогашеної заборгованості на момент відкриття провадження за заявою кредитора.
42.3. Також колегія суддів звертає увагу, що предмет розгляду цієї справи не стосується вирішення питання уступки права вимоги, а стосується питання правомірності задоволення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав передбачених нормами КУзПБ, відтак аргументи, що стосуються удаваності договорів купівлі-продажу прав вимоги, з посиланням на правові позиції Верховного Суду (щодо дійсності договорів факторингу та моменту переходу права вимоги до нового кредитора) є необґрунтованими, за встановлення судами попередніх інстанцій обставин відсутності спору про право.
42.4. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.
43. Щодо аргументів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправомірно приєднав докази на етапі апеляційного провадження та за власної ініціативи зобов'язав ініціюючого кредитора надати оригінали для дослідження та долучення до матеріалів справи, колегія суддів зазначає наступне.
44. Як вбачається з матеріалів справи, та зазначено самим скаржником у касаційній скарзі, судом апеляційної інстанції 27.02.2023 було оголошено перерву для того, щоб сторона ініціюючого кредитора надала суду оригінали документів, що підтверджують його вимоги, які було оглянуто апеляційним господарським судом в судовому засіданні, відтак, оглянувши оригінали витребуваних судом апеляційної інстанції документів, суд апеляційної інстанції діяв в межах наданих йому повноважень.
45. Як вбачається з матеріалів справи, т.6 а.с. 147 містить оригінал акту звірки взаємних розрахунків між ініціюючим кредитором та боржником станом на 03.02.2023, та враховуючи дату вказаного документу, останній не був предметом дослідження та оцінки судом першої інстанції, при цьому в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції відсутнє обґрунтування необхідності його приєднання до матеріалів справи.
46. Однак, на думку Верховного Суду, наведене порушення господарським судом апеляційної інстанції не є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної із направленням справи на новий розгляд у розумінні частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки воно не унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (у даному випадку для вирішення питання щодо правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора) з огляду на наявність в матеріалах справи первинних документів, Договорів купівлі-продажу прав вимоги від 20.06.2022 № 16-Ф, 17-Ф та додатків до них, які визнано судами попередніх інстанцій такими, що підтверджкють заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором. Крім того, як зазначає сам скаржник у касаційній скарзі, акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
47. Крім того, колегія суддів вважає, що аргументи скаржника про те, що ініціюючим кредитором було подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ордеру, що не відповідає "Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)" та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" без надання чинної довіреності (ч. 4 ст. 60 ГПК України), є безпідставними враховуючи наступне.
47.1. Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
47.2. Верховний Суд звертає увагу, що згідно матеріалів справи до заяви про порушення справи про банкрутство на підтвердження повноважень адвоката Дикого Ю.О. представляти інтереси ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" у Господарському суді Черкаської області додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5871, видане 30.03.2017, на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 16.03.2017 №61 та копію ордеру серії АА №0022600 від 06.10.2022, виданого на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 30.09.2022, без обмежень повноважень адвоката.
47.3. Стаття 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
47.4. В контексті аргументів апеляційної та касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що відомостей про те, що надане адвокатом Диким Ю.О. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або скасованим, а право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Диким Ю.О. є припиненим у матеріалах справи відсутні, а судами попередніх інстанцій не встановлено.
48. З огляду на зазначене колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій реалізували свої дискреційні повноваження при наданні оцінки долученим ініціюючим кредитором доказам до заяви про порушення справи про банкрутство на предмет їх належності та достатності для підтвердження існування загрози неплатоспроможності боржника та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Главшляхбуд".
49. При цьому Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій. Також Суд не вбачає, при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції, відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 (щодо підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство), що спростовує протилежні висновки скаржника, який не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій.
50. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
51. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
52. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
53. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги ОСОБА_1 уповноваженої особи учасників боржника без задоволення, понесені у зв'язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 уповноваженої особи учасників боржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2022 у справі № 925/1075/22 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2022 у справі № 925/1075/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
В. Я. Погребняк