58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
08 червня 2023 року Справа № 926/637/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Т.І. Ковальчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Здерчук Аліни Борисівни , м. Чернівці,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м. Київ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (до 28.09.2022), м. Київ,
2) Доготар Микола Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області, м. Чернівці,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,
представників сторін:
позивачка - не з'явилася,
відповідача - не з'явився,
третіх сторін - не з'явилися,
Фізична особа-підприємець Здерчук Аліна Борисівна звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", треті особи без самостійних вимог 1) ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, 2) Доготар Микола Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вчинений 23.12.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 23336, про стягнення з позивачки заборгованості за укладеним з відповідачем договором про надання кредиту № 163583-КС-002 від 27.03.2021 є незаконним з тих підстав, що вчинений у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, на підставі нечинних положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих нотаріусів, крім того, заборгованість позивачки не була безспірною.
Позовна заява ФОП Здерчук А.Б. містила також заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2023 позовну заяву ФОП Здерчук А.Б. передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 17.02.2023 заяву ФОП Здерчук А.Б. про забезпечення позову, яка викладена в пункті 3 прохальної частини позовної заяви від 13.02.2023, повернута заявниці.
Іншою ухвалою від 17.02.2023 позовна заява ФОП Здерчук А.Б. залишена без руху, заявниці встановлено 10-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.03.2023 ФОП Здерчук А.Б. усунула недоліки позовної заяви, подавши через канцелярію суду доповнення від 02.03.2023 до позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням своєчасного усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 06.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін, призначено підготовче засідання на 04.04.2023, учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та пояснень третіх осіб.
Ухвалою від 04.04.2023 підготовче засідання відкладено на 20.04.2023 у зв'язку з неявкою представників сторін і третіх осіб.
12.04.2023 на електронну пошту суду від приватного виконавця Доготара М.В. надійшло повідомлення від 12.04.2023.
19.04.2023 позивачка ФОП Здерчук А.Б. подала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності у зв'язку з неможливістю з'явитися на виклик суду через хворобу дитини.
Ухвалою від 20.04.2023 підготовче засідання відкладено на 04.05.2023, запропоновано сторонам і третім особам у строк до 02.05.2023 письмово повідомити господарський суд, чи вважають вони за можливе закінчити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, свою процесуальну позицію щодо спору та формат своєї участі/не участі у судових засіданнях з розгляду справи по суті.
Ухвалою від 04.05.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.05.2023 за участю представників сторін, участь третіх осіб визначено на їх розсуд.
У судовому засіданні 23.05.2023 суд розпочав розгляд справи за відсутності представників сторін, враховуючи, що позивачка подала заяву від 23.05.2023 про розгляд справи за її відсутності, а відповідач і треті особи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. В ході розгляду справи в засіданні 23.05.2023 суд дійшов до висновку про необхідність дослідження оригіналу такого доказу, як укладений між ФОП Здерчук А.Б. і ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" договір № 163583-КС-002 про надання кредиту від 27 березня 2021 року, засвідчена копія якого додана позивачкою до позовної заяви. З урахуванням наведеного ухвалою від 23.05.2023 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 08.06.2023, витребувано у позивачки ФОП Здерчук А.Б. оригінал договору № 163583-КС-002 про надання кредиту від 27 березня 2021 року для огляду в судовому засіданні.
До початку судового засідання 08.06.2023 від позивачки надійшла заява вих. № 7 від 07.06.2023, в якій ФОП Здерчук А.Б. повідомила суд, що договір № 163583-КС-002 про надання кредиту від 27 березня 2021 року укладений між нею і відповідачем в електронній формі шляхом застосування одноразового електронного підпису, надала договір і додатки до нього, які отримала зі свого особистого кабінету на веб-сайті відповідача, просила розглядати справу без її участі у зв'язку з важким самопочуттям її дитини.
Відповідач ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" і третя особа приватний виконавець Доготар М.В. належним чином повідомлення про час, дату і місце судового засідання 08.06.2023.
Надіслана ОСОБА_4 ухвала від 23.05.2023 повернулася без вручення з відміткою про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою". При цьому, про зміну свого місцезнаходження у відповідності до припису частини 7 статті 120 ГПК України названий учасник справи суд не повідомляв. Відповідно, третя особа ОСОБА_4 вважається таким, що належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.
За вказаних обставин суд не вбачає перешкод для вирішення справи по суті в судовому засіданні 08.06.2023.
Розглянувши в судових засіданнях 23.05.2023 та 08.06.2023 матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Обставини справи.
27 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА (Кредитодавець) і Фізичною особою підприємцем Здерчук Аліною Борисівною (Позичальник) було укладено договір № 163583-КС-002 про надання кредиту (далі - Договір про надання кредиту). Як слідує з пояснень позивачки, викладених у заяві вих. № 7 від 07.06.2023, даний договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом, що в силу частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", статей 626, 628, 638, 634 Цивільного кодексу України свідчить про наявність між сторонами укладеного кредитного договору (правочину).
Згідно з пунктом 1 Договору про надання кредиту Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 56000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит) , а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Згідно умов Договору про надання кредиту:
- строк кредиту 24 тижні; процентна ставка в день 0,73274108, фіксована; комісія за надання кредиту 8400,00 грн., загальний розмір наданого кредиту 56000,00 грн.; термін дії Договору до 11.09.2021; орієнтовна вартість кредиту 113160,00 грн. (ч. 2 пункту 1);
- повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом і комісії за надання кредиту здійснюється відповідно до погодженого графіку платежів (пункт 3).
01.07.2021 сторони в такій же формі уклали додаткову угоду 1 до договору № 163583-КС-002 про надання кредиту 27 березня 2021 р. Згідно цієї додаткової угоди сторони узгодили, що Позичальник отримує додатковий кредит на суму 31000,00 грн. (п. 2.1), загальна сума отриманого (відповідно до договору та цієї додаткової угоди) та неповернутого кредиту складатиме 65915,60 грн. (п. 2.2), строк кредиту продовжується на 96 днів (п. 3), а термін дії Договору продовжується до 16.12.2021. Також в додатковій угоді сторони обумовили, що орієнтовна загальна вартість кредиту становить 125261,85 грн. (п. 5), комісія, пов'язана з наданням додаткового кредиту: 4650,00 грн. (п. 6), встановили графік платежів зі сплати залишку по основній сумі кредиту, процентів за користування кредитом, часткового платежу основної суми і комісії (п. 7).
23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на підставі статей 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, вчинено виконавчий напис про стягнення з громадянки Здерчук Аліни Борисівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), яка є боржником за Договором № 163583-КС-002 від 27.03.2021 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за період з 27.03.2021 року по 26.11.2021 року у сумі 116815,99 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 62470,49 грн. та простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом у сумі 54345,50 грн. Даний виконавчий напис нотаріуса зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій 23.12.2021 за № 23336.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготара М.В. від 28.01.2022 про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" відкрито виконавче провадження ВП № 68401520 з примусового виконання виконавчого напису № 23336, виданого 23.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з громадянки Здерчук Аліни Борисівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованості на суму 116815,99 грн. за договором № 163583-КС-002 від 27.03.2021 про надання кредиту.
У межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем Доготарем М.В. вчинено низку виконавчих дій, зокрема, винесено постанови:
- від 28.01.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт коштів боржника, про розшук майна боржника;
- від 09.02.2023 про розшук майна боржника.
З доданих до позовної заяви документів убачається, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.10.2021 за заявою фізичної особи-підприємця Здерчук Аліни Борисівни відкрито провадження у справі № 926/3886-б/21 про її неплатоспроможність, введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2022 у справі № 926/3886-б/21 припинено процедуру реструктуризації фізичної особи Здерчук А.Б. , скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства - боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
З поданих позивачкою скріншотів веб-сторінки сайту Міністерства юстиції України в мережі Інтернет вбачається, приватний нотаріус ОСОБА_4 змінив прізвище з ОСОБА_4 . Наказом МЮУ від 28.09.2022 № 4091/5 анульовано свідоцтво № НОМЕР_4 від 23.2007 про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 .
Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми чинного законодавства України.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України закріплено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках
Порядок вчинення виконавчого напису та його форма врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України "Про нотаріат", главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Згідно з частинами першою та другою статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вимоги до змісту виконавчого напису встановлені статтею 89 Закону України "Про нотаріат", відповідно до статті 90 цього Закону стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно з підпунктами 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік).
В підпункті 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Так, відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" у частині з моменту її прийняття.
А тому, продовжує діяти редакція від 29.11.2001 постанови Кабінету Міністрів України № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", а саме пункт 1 Переліку "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами".
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис був вчинений 23.12.2021, тому при його вчиненні нотаріус повинен був керуватись постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 910/13233/17.
Пунктом 1 Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Тобто, виконавчий напис міг бути вчинений виключно на нотаріально посвідченій угоді. В той же час, укладений між позивачкою і відповідачем договір № 163583-КС-002 про надання кредиту від 27.03.2021, який у даному випадку укладався в електронній формі і не був посвідчений нотаріально, не може відноситися до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, виконавчий напис був вчинений на підставі пункту 2 Переліку, який станом на момент його вчинення 23.12.2021 втратив чинність.
Отже, оскільки укладений між сторонами кредитний договір не був нотаріально засвідченим, а виконавчий напис вчинено фактично на підставі нормативного акту, що втратив чинність, про що заявляє позивачка, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказане вище узгоджується із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17, від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17, від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18, від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18.
Суд також звертає увагу, що на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису стосовно ФОП Здерчук А.Б. здійснювалося провадження у справі про неплатоспроможність та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з визначенням абзацу 11 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом статті 39 КУзПБ, відкриваючи провадження у справі про банкрутство, господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначає, серед іншого, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
За частиною 1 статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно з частиною 3 цієї статті КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію (ч. 6 ст. 41 КУзПБ). Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство (ч. 8 ст. 41 КУзПБ).
Відповідно до частини 1 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, за результатами їх розгляду постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково) стосовно кожного окремого кредитора, визнані судом вимоги кредиторів вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Указані положення КУзПБ застосовуються також у процедурах неплатоспроможності фізичної особи відповідно до норми статті 113 цього Кодексу, згідно якої провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
З аналізу наведених норм Кодексу України з процедур банкрутства випливає, що в силу прямої вказівки закону ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" протягом 30 днів з дня публікації 13.10.2021 повідомлення про відкриття провадження у справі № 926/3886-б/21 (починаючи з 14.10.2021) мало подати до Господарського суду Чернівецької області заяву з грошовими вимогами до Здерчук А.Б. щодо заборгованості за договором № 163583-КС-002 від 27.03.2021 про надання кредиту. При цьому, з дня відкриття провадження у справі № 926/3886-б/21 в силу введеного мораторію на задоволення вимог кредиторів заборгованість ФОП Здерчук А.Б. перед ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" не могла погашатися в іншому порядку, окрім як у справі про її неплатоспроможність, в тому числі й на підставі виконавчого напису в порядку Закону України "Про виконавче провадження".
Проте, всупереч встановленому КУзПБ порядку відповідач заяву з грошовими вимогами до Здерчук А.Б. у справі № 926/3886-б/21 не подав, а звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_4 за вчиненням виконавчого напису, який фактично не підлягав виконанню в силу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
При цьому, слід взяти до уваги, що, здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - саме надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником (подібні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 916/1293/18), що виключається у випадку, коли стосовно боржника здійснюється провадження у справі про неплатоспроможність та діє режим мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування обставин, якими позивачка обгрунтувала позовні вимоги, відповідач до суду не подав.
Стосовно доводів ФОП Здерчук А.Б. , що заборгованість перед ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" не була безспірною, суд зазначає, що позивачка не надала належних доказів на підтвердження наявності спору між нею і відповідачем щодо розміру боргу за договором № 163583-КС-002 від 27.03.2021 про надання кредиту.
Однак, судом встановлено наявність обставин, кожна з яких є достатньою підставою для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню: 1) вчинення виконавчого напису стосовно заборгованості за договором, який не був посвідчений нотаріально, на підставі нормативного акту, що втратив чинність, 2) вчинення виконавчого напису в період законодавчої заборони (мораторію) на задоволення вимог кредиторів.
У такому випадку з'ясування факту, чи дійсно заборгованість ФОП Здерчук А.Б. була не безспірною, не має значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом статей 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З метою захисту своїх прав боржник не позбавлений можливості подати позовну заяву до суду для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, як з підстав необ'єктивності вимог стягувача (неправильна сума заборгованості, сплив строків давності тощо), так і з підстав порушення процедури вчинення такого напису нотаріусом.
За результатами розгляду справи суд встановив, що нотаріусом було допущено порушення процедури вчинення виконавчого напису, а відповідач звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису для стягнення заборгованості з позивачки у позасудовий спосіб під час дії судової заборони (мораторію) на задоволення вимог кредиторів, отже, позовні вимоги є обгрунтованими, а позов ФОП Здерчук А.Б. таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2684,00 грн. (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік").
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
За частиною 1 статті 242 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
При зверненні з позовною заявою до господарського суду ФОП Здерчук А.Б. судовий збір не сплачувала, до позовної заяви додала документи, з яких вбачається, що вона є матір'ю і законним представником дитини з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : свідоцтво про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 08.05.2013 та посвідчення серії НОМЕР_3 від 13.07.2022 про призначення державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю до 18 років ОСОБА_5 на період з 17.06.2022 до 01.07.2024 (а.с. 89, 90-91).
Таким чином, позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" як законний представник (мати) дитини з інвалідністю.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За частиною 2 цієї статті ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, враховуючи що за результатами розгляду справи суд дійшов до висновку про задоволення позову, судовий збір у сумі 2684,00 грн. належить стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Фізичної особи-підприємця Здерчук Аліни Борисівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (б. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРЮОФОПГФ 41084239), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (до 28.09.2022), Доготар Микола Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
2. Визнати виконавчий напис № 23336 від 23 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення із Здерчук Аліни Борисівни заборгованості в сумі 116815,99 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (б. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРЮОФОПГФ 41084239) до Державного бюджету України 2684,00 грн. судового збору (стягувач Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, вулиця Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).
Повний текст рішення підписано 08 червня 2023 року.
Суддя Т. Ковальчук
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.