вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" червня 2023 р. Справа № 911/1593/23
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
до Садівницького товариства «Рябина»
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Рябина» про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832), які були прийняті на загальних зборах членів 10.07.2021 та оформлені протоколом №2.
В обгрунтування вказаного позову ОСОБА_1 зазначив, що обраний 28.08.2019 загальними зборами членів СТ «Рябина» на посаду голови правління ОСОБА_2 порушує корпоративні та майнові права учасників товариства, як наслідок 05.06.2021 вказаній особі загальними зборами членів СТ «Рябина» висловлено недовіру та на виконання такого рішення 09.06.2021 зареєстровано зміну керівника товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Поряд з тим, за доводами позивача, у травні 2023 року йому стало відомо про проведення 10.07.2021 ОСОБА_2 незаконного зібрання, за результатами якого протоколом №2 від 10.07.2021 оформлено рішення за питаннями:
- обрання членів правління СТ «Рябина»;
- обрання ОСОБА_3 головою правління СТ «Рябина»;
- обрання голови ревізійної комісії СТ «Рябина»;
- обрання членів ревізійної комісії СТ «Рябина».
ОСОБА_1 вважає незаконними скликання та проведення 10.07.2021 загальних зборів членів СТ «Рябина», оскільки його, як члена товариства, та переважну більшість членів не було належним чином повідомлено про проведення зборів та їх порядок денний, а на самих зборах був відсутній кворум.
Як зауважив позивач, зазначені збори є незаконними та підлагають визнанню недійсними і скасуванню у зв'язку з обмеженням права позивача та інших учасників на участь у господарській діяльності товариства, в управлінні ним, у праві голосу на його загальних зборах, праві обирати і бути обраним в органи управління товариства.
Водночас, за доводами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 провів збори, зокрема, для легалізації рішення загальних зборів 10.07.2021, відтак інші учасники товариства оспорили зазначені дії до суду та відповідна справа за №911/1402/23 розглядається Господарським судом Київської області.
Разом із вказаним вище позовом ОСОБА_1 подано заяву про його забезпечення шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, у тому числі:
- Міністерству юстиції України;
- центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;
- територіальним органам Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам проводити реєстраційні дії щодо Садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832), на підставі рішень загальних зборів членів Садівницького товариства «Рябина», які були прийняті на загальних зборах членів 10.07.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2023 у справі №911/1593/23 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
02.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої позивач просить суд:
- прийняти відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог у справі №911/1593/23, а саме в частині позовних вимог про скасування рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832), які були прийняті на загальних зборах членів 10.07.2021 та оформлені протоколом №2;
- задовольнити позов у справі №911/1593/23 в частині вимог позову про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832), які були прийняті на загальних зборах членів 10.07.2021 та оформлені протоколом №2 та в частині розподілу судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2023 у справі №911/1593/23, зокрема:
- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Рябина» за вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832), які були прийняті на загальних зборах членів 10.07.2021 та оформлені протоколом №2;
- відкрито провадження у справі за правилами загального позовної провадження;
- призначено на 26.06.2023 підготовче засідання.
Водночас 06.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про його забезпечення шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, у тому числі:
- Міністерству юстиції України;
- центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;
- територіальним органам Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам проводити реєстраційні дії щодо Садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832), на підставі рішень загальних зборів членів Садівницького товариства «Рябина», які були прийняті на загальних зборах членів 10.07.2021.
Мотивуючи повторне звернення із відповідною заявою про забезпечення позову, позивач зазначив про врахування роз'яснень суду в ухвалі від 30.05.2023 у справі №911/1593/23 та, відповідно, повідомив, що:
- результатом ухвалення судом рішення про визнання недійсним спірного рішення загальних зборів СТ «Рябина» є збереження у Єдиному державному реєстрі відомостей та документів, що існували до 10.07.2021;
- до порядку денного спірних загальних зборі включено питання, вирішення яких має наслідком вчинення реєстраційних записів у ЄДР, відтак здійснення державним реєстратором на підставі рішення загальних зборів СТ «Рябина», оформлених протоколом №2, нових реєстраційних дій стосовно відповідача (припинення повноважень та призначення нових осіб до органів управління відповідача, вчинення такими органами управлінських функцій, зокрема щодо запровадження нового положення про внутрішній розпорядок, зміну розміру грошових та майнових внесків) зумовить неможливість захисту або поновлення позивачем своїх прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду;
- на виконання спірного рішення загальних зборів СТ «Рябина» позивач буде змушений сплачувати грошові та/чи/або майнові внески у іншому розмірі, ніж це було до 10.07.2021, а тому внаслідок визнання судом недійсним такого рішення загальних зборів у позивача виникне необхідність звернення з новим позовом про повернення надмірно сплачених коштів;
- вчинені новообраним головою та членами правління, головою та членами ревізійної комісії будь-які управлінські дії чи функції, у разі визнання судом недійсним спірного рішення загальних зборів, будуть завідомо незаконним та будуть в подальшому предметом оскарження в інших судових процесах.
В розрізі наведеного вище та обраного способу забезпечення позову, посилаючись на постанови Верховного Суду від 12.09.2022 у справах №911/231/22 та №911/172/22, ОСОБА_4 зауважив на тому, що заборона вчинення реєстраційних дій - це один із визначених Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” способів забезпечення позову, який матиме наслідком збереження наявного на час подання заяви стану - незмінний суб'єктний склад органів управління юридичної особи, що був чинним на момент ухвалення спірних рішень.
У зворотному, за доводами позивача, згідно ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” внесені в реєстр на підставі спірних рішень відомості будуть вважатися достовірними та зможуть використовуватись у спорі із третьою особою, що є недопустимим.
Стосовно ж ймовірності вчинення відповідачем та його уповноваженими особами дій з проведення державної реєстрації на підставі спірного рішення, то позивач зазначив, що 08.05.2023 державному реєстратору подавались документи для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» стосовно СТ «Рябина» та рішенням державного реєстратора відмовлено у вчиненні реєстраційних дій.
В підтвердження зазначеного до заяви позивач додав копії листа виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 30.05.2023 та рішення про відмову код:397473914565 від 08.05.2023.
Підсумовуючи наведене, на переконання позивача, обрані ним заходи забезпечення позову не порушують інтереси СТ «Рябина» та інших осіб та дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти подальшому порушенню прав позивача.
Крім того заборону вчиняти реєстраційні дії усім реєстраторам, зазначеним в пункті 14 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, позивач мотивував тим, що СТ «Рябина» є добровільним об'єднанням, а вказані суб'єкти державної реєстрації проводять реєстраційні дії щодо громадських формувань.
Приписами ст. ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9, ч. ч. 1-3 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Згідно пункту 2 ч. 1 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо:
- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;
- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;
- заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
З огляду на викладені вище норми процесуального та матеріального закону метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відтак умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Водночас достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №910/13208/19.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується:
- збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору;
- можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками.
Поряд з тим, постановляючи ухвалу про заборону вчиняти дії третім особам, що не є відповідачами у справі, господарський суд повинен визначити, що є предметом спору, а також зазначити конкретно, які саме дії забороняється вчиняти, що випливає із змісту норм пункту 4 частини першої, частини п'ятої статті 137 ГПК України, які допускають можливість забезпечення позову у спосіб шляхом заборони дій, які прямо стосуються предмета спору, а для державних органів (державний реєстратор у спірних правовідносинах виконує функції держави) заборона допускається виключно щодо прийняття конкретних визначених судом рішень, вчинення конкретної дії, що прямо стосуються предмета спору.
За загальним правилом заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (частина десята статті 137 ГПК України), і лише у разі, якщо суд вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства або про права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина дев'ята статті 137 ГПК України).
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №911/2446/21.
Так, згідно поданої заяви ОСОБА_1 просить заборонити усім суб'єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо Садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832), на підставі рішень загальних зборів членів Садівницького товариства «Рябина», які були прийняті на загальних зборах членів 10.07.2021 та які позивач просить визнати недійсними за поданим у даній справі позовом.
За таких обставин, оскільки спір за відповідно поданим позовом стосується прав та інтересів позивача на участь у діяльності товариства, обсяг яких не визначений та не опосередкований володінням певною майновою часткою у товаристві, тобто стосується загалом належних усім членам товариства правомочностей, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проводити усі реєстраційні дії на підставі оспорюваних рішень не відповідає принципам розумності та збалансованості інтересів сторін, оскільки заборона внесення змін до відомостей про юридичну особу порушує права інших членів цієї юридичної особи щодо її діяльності.
Так, у такому випадку права та інтереси позивача, який не погоджується з обставинами проведення спірних зборів та прийняття на них відповідних рішень, зіставляються з правами та інтересами інших членів товариства через призму легітимних очікувань на управління товариством, що свідчить про відсутність співмірності між обраним заходом забезпечення позову та позовною вимогою, позаяк наслідки вжиття відповідного заходу не виключають порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших осіб, які є членами товариства.
В розрізі вказаного та наведеної позивачем ймовірність утруднення ефективного захисту або поновлення його порушених прав суд визнає неспроможними доводи позивача про те, що результатом визнання недійсним судом оспорюваного рішення буде збереження в реєстрі відомостей та документів, що існували до 10.07.2021, оскільки наслідком визнання у судовому порядку недійсним акта юридичної особи є втрата ним своєї легітимності, тоді як державна реєстрація змін про юридичну особу є офіційним визнанням та підтвердженням відповідних змін, що первинно виникли внаслідок певних юридичних фактів, відтак єдиний реєстр передбачає відображення у ньому всіх проведених стосовно юридичної особи реєстраційних дій, у тому числі і відомостей про скасування реєстраційних дій, що може бути здійснено за рішенням суду, зокрема і на підставі рішення про визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.
З огляду на вказане, зокрема і щодо порушення балансу інтересів позивача та інших членів товариства, судом відхиляються посилання позивача як на виникнення у нього ймовірного обов'язку по сплаті іншого розміру внесків, так і на вчинення органами управління юридично значимих дій, оскільки позивач не позбавлений права діяти в межах легітимного на його думку порядку участі у товаристві, тоді як зареєстровані державою відомості про юридичну особу згідно ч. ч. 1-3 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” використовуються у спорах із третьою особою, якою позивач не є.
До того ж суд звертає увагу позивача на те, що частина 2 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” передбачає, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Стосовно ж доводів позивача про ймовірність вчинення відповідачем та його уповноваженими особами дій з проведення державної реєстрації на підставі спірного рішення, то такі аргументи судом відхиляються як доказово непідтверджені, тоді як надані позивачем лист виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 30.05.2023 та рішення про відмову код:397473914565 від 08.05.2023 не є належними доказами вчинення відповідачем та/або його уповноваженими особами дій з проведення державної реєстрації змін на підставі спірних рішень.
Так, зазначені лист і рішення не містять у собі інформацію щодо обставин вчинення відповідачем та/або іншими особами дій з підготовки до проведення або проведення державної реєстрації змін про юридичну особу на підставі протоколу №2 від 10.07.2021
Суд повторно наголошує позивачу на тому, що належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
Підсумовуючи наведене вище, суд висновує, що доводи позивача про ймовірність проведення державної реєстрації змін до відомостей про СТ «Рябина» на підставі рішення загальних зборів товариства від 10.07.2021 та утруднення відновлення і захисту порушених прав ОСОБА_1 , в розрізі зазначених вище обставин, не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.
Посилання ж позивача на нерелеванту позицію постанов Верховного Суду від 12.09.2022 у справах №911/231/22 та №911/172/22, як і на те, що заборона вчинення реєстраційних дій - це один із визначених Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” судом відхиляються, оскільки наявність у законі вказівки про заборону вчиняти реєстраційні дії як певний спосіб забезпечення позову ще не свідчить про безумовне його застосування та вжиття за будь-яким поданим до суду позовом.
Крім того безпідставними є посилання позивача на необхідність заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо Садівницького товариства «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832) усім суб'єктам реєстрації, визначеним пунктом 14 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, оскільки вказана стаття визначає суб'єктів державної реєстрації в залежності від їх прав щодо реєстрації тих чи інших юридичних осіб, зокрема Міністерство юстиції України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації вчиняють реєстраційні дії стосовно тієї категорії юридичних осіб, до яких СТ «Рябина» (ідентифікаційний код 23568832) не відноситься за організаційно-правовою формою.
Отже, ОСОБА_1 не обґрунтовано та не доведено наявність підстав для застосування обраних заходів забезпечення позову, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала складена та підписана 09.06.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема