вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" березня 2023 р. Справа № 911/1755/22 (911/1089/21)
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія
"Техімпекс", м. Бровари
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія
"Нова Технологія", Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка,
код ЄДРПОУ 35088581
про стягнення 20 601 274, 68 грн.
за участю секретаря судового засідання Васянович І.О.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1755/22 за заявою ТОВ “Профтехнокомплект” до ТОВ “ВАК “Нова Технологія” про банкрутство, провадження в якій відкрито ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2022 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2022 р. у справі № 911/1089/21 (суддя Бацуца В.М.) справу за позовом ТОВ “НВК "Техімпекс” до ТОВ “ВАК “Нова Технологія” про стягнення 20 601 274, 68 грн. передано для розгляду судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАК “Нова Технологія”.
Матеріали справи № 911/1089/21 передані для розгляду судді Лопатіну А.В., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ “ВАК “Нова Технологія” згідно протоколу передачі від 26.12.2022 р., справі присвоєно номер 911/1755/22 (911/1089/21).
Ухвалою господарського суду від 12.01.2023 р. прийнято до свого провадження справу № 911/1755/22 (911/1089/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія “Нова Технологія", про стягнення 20 601 274, 68 грн., в межах провадження у справі № 911/1755/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія “Нова Технологія"; розгляд справи по суті призначено на 08.02.2023 р.
08.02.2023 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія" подано клопотання про зупинення провадження у справі № 911/1755/22 (911/1089/21).
08.02.2023 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія" подано клопотання про повторне проведення підготовчого провадження у справі.
08.02.2023 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 01.03.2023 р., про що сторонами підписано відповідну розписку.
01.03.2023 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2023 р., про що сторонами підписано відповідну розписку.
14.03.2023 р. відповідачем через канцелярію суду подано заяву у порядку абз. 2 частини восьмої статті 129 ГПК України щодо подання протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у справі доказів понесення судових витрат.
Також, 14.03.2023 р. відповідачем подано додаткові письмові пояснення у справі.
В судовому засіданні заслухавши присутніх учасників у справі та проаналізувавши надані ними докази, судом встановлено наступне:
Матеріали справи містять клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вмотивоване тим, що позивач у справі про банкрутство ТОВ “ВАК “Нова Технологія” звернувся до суду із заявою про визнання кредиторських вимог, як таких, що виникли на підставі договору про надання робіт від 01.07.2014 р. № 21/14 та додаткової угоди від 07.07.2014 р. до договору про надання робіт від 01.07.2014 р. № 21/14, тобто на підставі договору (зі змінами), стягнення заборгованості за яким є предметом спору і в цій справі. Відповідач вказує на те, що у випадку визнання господарським судом Київської області кредиторських вимог ТОВ "НВК "Техімпекс" у справі № 911/1755/22, провадження у справі № 911/1755/22 (911/1089/21) має бути закрите як таке, в межах якого відсутній предмет спору, адже ці вимоги будуть погашатись як кредиторські, а тому, на сьогоднішній день до вирішення питання про визнання кредиторських вимог ТОВ "НВК "Техімпекс" у справі № 911/1755/22 існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 911/1755/22 (911/1089/21).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною першою статті 227 ГПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації;
4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;
5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Проаналізувавши мотиви звернення відповідача з наведеним клопотанням про зупинення провадження у справі, врахувавши обставини цієї справи та положення чинного станом на дату судового засідання процесуального законодавства, судом не встановлено наявності правових підстав для зупинення провадження у цій справі, у зв'язку із чим, наведене клопотання залишається без задоволення.
Крім того, що стосується клопотання відповідача, в якому він просить суд: "ухвалити повторне проведення підготовчого провадження у справі № 911/1755/22 (911/1089/21)". Дане клопотання вмотивоване, зокрема тим, що: матеріали цієї справи є об'ємними; позов ґрунтується на договорах, підписання яких зі сторони відповідача заперечується; один з документів на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги підписаний особою зі сторони відповідача на дату перебування його у відпустці; оригінали документів, на підставі яких заявлено позовні вимоги відсутні у відповідача, а про їх наявність він дізнався з матеріалів цієї справи.
Проаналізувавши мотиви звернення із наведеним клопотанням, судом встановлено, що вони є фактично запереченнями щодо заявлених позовних вимог, і жодним чином не свідчать про неможливість розгляду даного спору в цьому судовому засіданні за наявними в матеріалах справи документами, а відтак, вказане клопотання теж залишається судом без задоволення.
Окрім наведеного, присутній в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про призначення у даній справі експертизи, на вирішення якої, на його переконання, слід поставити наступне питання: чи дійсно директор відповідача підписував документи, на яких ґрунтується позов в даній справі, і коли саме такі документи було підписано.
Частиною першою статті 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судом встановлено, що в цій справі на виконання ухвали господарського суду Київської області від 21.12.2021 р., Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) було проведено судову почеркознавчу експертизу. Так, за результатами зазначеної експертизи складено висновок від 03.10.2022 р. № 24480/24481/22-32, відповідно до якого встановлено:
"1. Підпис від імені директора ТОВ "ВАК "Нова Технологія" ОСОБА_1 , що міститься в графі "Директор" на зворотній стороні аркуша договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014, укладеному між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" та ТОВ "НВК "Техімпекс", виконаний ОСОБА_1 .
2. Підпис від імені директора ТОВ "ВАК "Нова Технологія" Мостового В.І., що міститься в графі "Директор" на зворотній стороні аркуша додаткової угоди від 07.07.2014 до Договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014, укладеній між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" та ТОВ "НВК "Техімпекс", виконаний ОСОБА_1 .
3. Підпис від імені директора ТОВ "ВАК "Нова Технологія" Мостового В.І., що міститься в графі "М. П. Замовник" на зворотній стороні аркуша зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва № 1-7 (форма № 5), що підписаний між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" та ТОВ "НВК "Техімпекс", виконаний ОСОБА_1 .
4. Підпис від імені директора ТОВ "ВАК "Нова Технологія" Мостового В.І., що міститься в графі "М. П. Замовник" на зворотній стороні аркуша довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) за грудень 2019, що підписана між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" та ТОВ "НВК "Техімпекс", виконаний ОСОБА_1 .".
З огляду на наведене, врахувавши те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що наведені документи було підписано в інший від зазначеного в них період, а заявлене клопотання відповідача щодо проведення експертизи ґрунтується виключно на його припущеннях, врахувавши також, що відповідачем заявлено таке клопотання після закриття підготовчого провадження, без надання обґрунтованих пояснень щодо причин пропуску строку для заявлення відповідного клопотання, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення наведеного клопотання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників у справі, суд
встановив:
01.07.2014 р. між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" в особі директора Мостового Володимира Івановича (замовник) та ТОВ "НВК "Техімпекс" в особі директора Калини Володимира Едуардовича (підрядник) було укладено договір про надання робіт № 21/14, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника виконати відповідно до умов цього договору ремонтні роботи приміщення адміністрації за адресою: с. Засупоївка, вул. Польова, 3, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи (п. 1.1. договору).
Найменування робіт визначається у кошторисі (готується підрядником, підписується обома сторонами цього договору), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 1.3. договору роботи, передбачені цим договором, виконуються в такі строки: початок робіт: 07 липня 2014 року; здача результатів робіт: поетапно, після закінчення ремонтних робіт згідно акта виконаних робіт.
Умовами договору, наведеними в п.п. 2.1., 2.2. сторони визначили, що вартість комплексу робіт визначається у кошторисі та акті виконаних робіт договірна ціна є динамічною та може бути змінена за згодою сторін. Оплата робіт здійснюється в повному обсязі протягом п'ятнадцяти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі всього обсягу виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом двох робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання. Відмова від підписання акту замовником має бути обґрунтована усно, або, на вимогу підрядника, письмово.
Замовник має право безперешкодного доступу до робіт підрядника для перевірки їх перебігу та якості виконання (п. 3.2. договору).
У разі, якщо під час приймання робіт або в подальшому будуть виявлені недоліки, сторони зобов'язуються протягом п'яти робочих днів, як тільки їм стало відомо про такі недоліки, скласти протокол усунення недоліків (п. 3.3. договору).
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору робота, виконана підрядником має відповідати вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру на момент передання її замовнику. У разі виявлення під час приймання робіт недоліків, сторони складають протокол усунення недоліків із зазначенням строків їх усунення.
Вказаний договір підписано представниками сторін і скріплено відтисками їх печаток.
Крім того, між сторонами 07.07.2014 р. укладено додаткову угоду до договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р., відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1. договору про надання робіт №21 /14 від 01 липня 2014 року (далі - договір) у наступній редакції:
"1.1. Підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника виконати відповідно до умов цього договору ремонтні роботи наступних приміщень:
1) складу загальною площею 1055,40 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Польова, 7, літера А-1;
2) Цеху спеціальних робіт загальною площею 349,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Польова, 7, літера Д;
3) Цеху по ремонту двигунів вузлів і агрегатів військової техніки загальною площею 797,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Польова, 7, літера Г;
4) Цеху по виробництву та виготовленню складових та запасних частин військової техніки загального призначення загальною площею 960 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Польова, 7, літера Б-1;
5) Ангару по тимчасовому зберіганню техніки загальною площею 138 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Польова, 7;
6) Будівлі пилорами, переобладнану під дільницю по ремонту БТР загальною площею 126 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Польова, 3;
7) Столярного цеху, загальною площею 151,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Польова, 3, літера Б-1;
8) Пилорами, загальною площею 152,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Польова, 3 літера А-1.".
Також, згідно змісту вказаної додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти пункт 1.3. договору у наступній редакції:
"1.3. Роботи, передбачені цим договором виконуються протягом строку дії договору. Приймання-передача робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт, які складаються підрядником по факту їх виконання у цінах поточного періоду на дату їх складення з урахуванням інфляції, зміни вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт, заробітної плати, додаткових матеріалі, додаткових робіт та ін. ".
Пунктом 3 вказаної додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти пункт 2.1. договору у наступній редакції:
"2.1. орієнтовна вартість комплексу робіт за цим договором визначається у кошторисі. Остаточна вартість виконаних робіт визначається в акті виконаних робіт в цінах поточного періоду з урахуванням інфляції, зміни вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт, заробітної плати, додаткових матеріалів, додаткових робіт та ін.
Сторони дійшли згоди, що підрядник має право корегувати вартість робіт у зв'язку із інфляцією, зміною вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт, заробітної плати, додаткових матеріалів, додаткових робіт та ін. без додаткового погодження замовника.".
Окрім наведеного, з урахуванням внесених вказаною додатковою угодою змін до договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р., сторони домовились, що підрядник в ході виконання робіт за цим договором складає та направляє замовнику акти виконаних робіт. Разом з актом виконаних робіт підрядник направляє замовнику рахунок для оплати робіт (п. 3.1.).
Згідно з п. 3.2. договору, з урахуванням змін, акти виконаних робіт повинні бути розглянуті та підписані замовником, завірені печаткою та повернуті підряднику протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання.
За наявності зауважень щодо обсягу виконаних робіт та/ або їх вартості, зазначеної підрядником в акті виконаних робіт, замовник повинен повернути такий акт з умотивованими запереченнями (зауваженнями) протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання акту. У випадку неповернення замовником отриманого акту виконаних робіт у встановлений строк вартість робіт та їх обсяг вважаються сторонами повністю погодженими з боку замовника без зауважень та такими, що підлягають оплаті в порядку, визначеному цим договором. Належним підтвердженням надання послуг у випадку є односторонній акт виконаних робіт, складений уповноваженими представниками підрядника з відміткою та доказами про отримання замовником та неповернення двостороннього акту (п.п. 3.3. та 3.4.).
Наведений договір з урахуванням внесених вказаною угодою змін до нього набирає сили з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2019 року.
Як заявляє позивач, на виконання наведеного договору, з урахуванням змін, ним, як підрядником на виконання замовлення відповідача, як замовника було виконано будівельні роботи на загальну суму 20601274,68 грн., що підтверджується копіями: актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року.
Посилаючись на те, що відповідач, не зважаючи на отримання 23.01.2021 р. актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 930410,78 грн. та на суму 19670863,90 грн., а також підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 20601274,68 грн., не здійснив оплату наданих робіт, при цьому, будь-яких заперечень відносно отриманих актів у строки встановлені договором позивачу не надіслав, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р., зі змінами, на суму 20601274,68 грн.
Відповідачем, в свою чергу, подано відзив на позов, в якому він ставить під сумнів достовірність описаних позивачем обставин позову та докази, що їх підтверджують. Так, відповідач, крім іншого, посилається на: наявність кримінального провадження, відкритого відносно позивача, яке стосується незаконних дій посадових осіб військової частини, вчинених в інтересах позивача, що полягали в укладенні з ним відповідних договорів; рейдерське захоплення ТОВ "НВК "Техімпекс", що полягає у протиправному виключенні ОСОБА_2 зі складу учасників вказаного товариства; згідно тверджень відповідача - використання в інших справах підроблених документів, що може свідчити про аналогічні дії в цій справі. Також, відповідач посилається на те, що станом на 01.07.2014 р. предметом договору були ремонтні роботи приміщення адміністрації за адресою: с. Засупоївка, вул. Польова, 3, а в Зведеному кошторисі станом на 01.07.2014 р. вказано про ремонт будівель за адресою: Київська обл., Яготинський район, с. Засупоєвка, вул. Польова 3, 7. При цьому, як зазначено у позовній заяві, лише 07.07.2014 р. нібито були внесені зміни у п. 1.1. шляхом укладення сторонами додаткової угоди від 07.07.2014 р. до договору про робіт №21/14 від 01.07.2014 р. (додаткова угода), в якій, зокрема, нібито було змінено предмет договору, а саме викладено п. 1.1. договору в новій редакції, де вже було перелічено 8 (вісім) приміщень, в яких має проводитись ремонт. Вказану додаткову угоду відповідач також, згідно змісту відзиву, вважає підробленою.
Окрім наведеного, відповідач заперечуючи щодо заявлених позовних вимог посилається на наступне:
"1. Серед видів діяльності позивача відсутній відповідний вид діяльності за КВЕД, який би дозволяв позивачу здійснювати ремонт.
2. Зображення печатки ТОВ "ВАК "Нова Технологія" на Зведеному кошторисі містить ознаки підробки, оскільки при порівнянні її з печаткою на копії договору, наданого позивачем, вбачаються відмінності, зокрема:
- що це не відтиск печатки, а малюнок;
- у шрифті та розмірі букв на печатках;
- на печатці, що стоїть на Зведеному кошторисі, зазначено "с. Засупівка", в той час як на оригінальній печатці, що стоїть на самому договорі зазначено: "с. Засупоївка".
3. Зображення підпису тодішнього директора - ОСОБА_3 також містить ознаки підробки, оскільки при порівнянні їх з копією договору, наданого позивачем, вбачається явна відмінність.
4. На думку відповідача, цей спірний документ було виготовлено не 01.07.2014 р., а на багато пізніше, наприклад в 2021 році, спеціально для звернення із позовом до суду.
5. Вартість запланованих робіт станом на 01.07.2014 р. не могла бути визначена на точну суму 20 601 274,68 грн. і залишатись незмінною по 2019 рік, оскільки фактична вартість матеріалів щороку, починаючи з 2014 року могла змінюватись, крім того самі матеріали могли використовуватись інші.
6. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження реально понесених позивачем затрат на ремонтні роботи та закуплені і використані матеріали на суму, визначену в Зведеному кошторисі.
7. Відповідачу відомо, що в цей період позивач здійснював ремонт та/ або будівництво власного об'єкту нерухомості, а саме Цеху по ремонту та модернізації озброєння, А, загальною площею 1833 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Як висновок, в тому числі наведеного, відповідач наголошує, що він вважає подану позивачем позовну заяву безпідставною та такою, що порушує його права та законні інтереси, оскільки:
1. Позивач не надав суду безспірних та достовірних доказів того, що між позивачем та відповідачем були укладені додаткова угода від 07.07.2014 р., зведений кошторис від 01.07.2014 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 р. від 30.12.2019 р.
2. Позивач не надав суду безспірних та достовірних доказів того, що позивач завершив виконання робіт, зокрема відсутнє відповідне повідомлення позивача відповідачу про готовність роботи до приймання.
3. Позивач не надав суду безспірних та достовірних доказів того, що відповідач має борг перед позивачем у розмірі 20 601 274,68 грн., зокрема не надано жодних доказів про реальні, достовірні і фактично понесені позивачем витрати на закупівлю матеріалів та їх використання, на оплату заробітної плати робітникам, визначення і оплату вартості самих робіт тощо. А тому направлення листа № 418/04-21 від 01.04.2021 р. разом із рахунком-фактурою №ТЕ-00013 від 31.03.2021р. є безпідставним.
4. Позивач не надав суду безспірних та достовірних доказів того, що термін для сплати виконаних робіт настав.
Окрім зазначеного, відповідачем, на підтвердження його тверджень відносно того, що позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог подано підроблені документи, подано до суду нотаріально засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Командир А.М. заяву ОСОБА_1 , в якій він вказує на те, що проставлені від його імені, як керівника ТОВ "ВАК "Нова Технологія" підписи у наступних документах: договорі про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р.; зведеному кошторисі розрахунку вартості об'єкта будівництва № 1-7 "Ремонт будівель за адресою: АДРЕСА_2 " від 01.07.2014 р.; додатковій угоді від 07.07.2014 р. до договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р.; довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) від 30.12.2019 на суму 20601274,68 грн., здійснено не ним, а іншою особою. Згідно тверджень ОСОБА_1 , наведених у зазначеній заяві він вказані документи не укладав та не підписував від імені ТОВ "ВАК "Нова Технологія".
У відповіді на відзив позивач вказує на те, що він надає документи, що спростовують твердження відповідача, підтверджують факт виконання робіт, закупівлю матеріалів. Зазначені документи, як вказує позивач не було долучено до позову, оскільки відповідач, отримавши акт виконаних робіт не надав ніяких заперечень та, відповідно, втратив право у подальшому посилатись на недоліки виконаної роботи, тощо. Також, позивач вказує про необґрунтованість тверджень відповідача щодо того, що на додатковій угоді проставлено відтиск іншої печатки, що може свідчити про підроблення документу, так як, згідно тверджень позивача відповідач у своїй діяльності використовував декілька печаток.
Відносно заперечень відповідача щодо актів виконаних будівельних робіт, позивач вказує на те, що такі акти разом із листом, в якому позивач просив підписати акти або надати обґрунтовані заперечення, було отримано відповідачем, однак не повернуто підписані позивачу, при цьому, і не надано відповідних заперечень на такі акти у встановлений договором строк.
Поряд із наведеним, матеріали справи містять нотаріально засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Командир А.М. заяву генерального директора ТОВ "НВК "Техімпекс" Калини Володимира Едуардовича, в якій він заявляє, що ОСОБА_1 було підписано та скріплено печаткою товариства договір про надання робіт від 01.07.2014 р. № 21/14, додаткову угоду до нього від 07.07.2014 р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року (ф.КБ-3) на суму 20601274,68 грн. безпосередньо в присутності ОСОБА_4 .
У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на таке:
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України є господарський договір.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Договір підряду це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.
Стаття 854 ЦК України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що на виконання договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р., з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 07.07.2014 р. підрядником (позивач) за завданням замовника було виконано ремонтні роботи приміщень, наведених в додатковій угоді від 07.07.2014 р. на загальну суму 20601274,68 грн.
Вказані обставини підтверджуються актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 930410,78 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 19670863,90 грн., підписаними та скріпленими відтисками печаток позивача (копії додано до матеріалів справи), з огляду на таке:
Як вже зазначалось, згідно умов договору, з урахуванням змін, за наявності зауважень щодо обсягу виконаних робіт та/ або їх вартості, зазначеної підрядником в акті виконаних робіт, замовник повинен повернути такий акт з умотивованими запереченнями (зауваженнями) протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання акту. У випадку неповернення замовником отриманого акту виконаних робіт у встановлений строк вартість робіт та їх обсяг вважаються сторонами повністю погодженими з боку замовника без зауважень та такими, що підлягають оплаті в порядку, визначеному цим договором. Належним підтвердженням надання послуг у випадку є односторонній акт виконаних робіт, складений уповноваженими представниками підрядника з відміткою та доказами про отримання замовником та неповернення двостороннього акту (п.п. 3.3. та 3.4.).
З аналізу наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що вони містять докази направлення позивачем та отримання в свою чергу відповідачем 23.01.2021 р. зазначених актів. Так, дані обставини підтверджується копіями: листа позивача від 20.01.2021 р. № 61/01-21, фіскального чеку, накладної, опису вкладення в цінний лист, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (том справи № 1, а.с. 197-204).
За таких обставин, враховуючи, що наведені акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 930410,78 грн. та на суму 19670863,90 грн., було отримано відповідачем 23.01.2021 р., однак у встановлений договором строк не повернуті позивачу без жодних зауважень, що не спростовано жодними доказами, такі акти вважаються погодженими зі сторони замовника (відповідача), а відтак, є належними доказами виконання відповідних робіт та, відповідно, є такими, що підлягають оплаті.
Крім того, як свідчать подані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог документи, він звертався до відповідача з листом від 01.04.2021 р. № 418/04-21 з вимогою про здійснення оплати робіт, наданих за договором про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р., з урахуванням змін, з долученим до такого листа рахунком-фактурою № ТЕ-00013 від 31.03.2021 р. на суму 20601274,68 грн. В якості доказів направлення зазначеного листа до матеріалів справи додано копії: опису вкладенні в цінний лист, накладної, фіскального чеку (том справи № 1, а.с. 206-211).
Також, судом враховано надану позивачем на підтвердження заявлених вимог, крім наведеного, копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року на суму 20601274,68 грн. від 30.12.2019 р., підписаної сторонами та скріпленої відтисками їх печаток.
Окрім наведеного, матеріали справи (надані для проведення експертизи у справі оригінали документів) містять оригінал зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва № 1-7 (ремонт будівель за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Польова, 3, 7), складений, згідно його змісту, 01.07.2014 р. та підписаний сторонами і скріплений відтисками їх печаток, відповідно до якого вартість робіт становить 20601274,68 грн.
Судом також враховано надані позивачем документи на підтвердження понесених ним витрат під час виконання робіт за наведеним договором (датки до справи, том №№1-8). Поряд із цим, здійснивши аналіз таких документів, судом встановлено, що не всі надані документи, з урахуванням їх змісту, можуть беззаперечно підтверджувати понесення відповідних витрат саме на виконання робіт за договором про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р. (зі змінами), однак в сукупності з наданими позивачем іншими доказами у справі, зокрема, про які йдеться вище, такі докази підтверджують виконання позивачем умов наведеного договору щодо здійснення відповідних робіт, акти на підтвердження виконання яких, як зазначено вище, погоджені відповідачем без зауважень.
Крім того, судом враховано, що в даній справі, на виконання ухвали господарського суду Київської області від 21.12.2021 р., Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) було проведено судову почеркознавчу експертизу. Так, за результатами зазначеної експертизи складено висновок від 03.10.2022 р. № 24480/24481/22-32, відповідно до якого встановлено:
"1. Підпис від імені директора ТОВ "ВАК "Нова Технологія" ОСОБА_1 , що міститься в графі "Директор" на зворотній стороні аркуша договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014, укладеному між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" та ТОВ "НВК "Техімпекс", виконаний ОСОБА_1 .
2. Підпис від імені директора ТОВ "ВАК "Нова Технологія" Мостового В.І., що міститься в графі "Директор" на зворотній стороні аркуша додаткової угоди від 07.07.2014 до Договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014, укладеній між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" та ТОВ "НВК "Техімпекс", виконаний ОСОБА_1 .
3. Підпис від імені директора ТОВ "ВАК "Нова Технологія" Мостового В.І., що міститься в графі "М. П. Замовник" на зворотній стороні аркуша зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва № 1-7 (форма № 5), що підписаний між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" та ТОВ "НВК "Техімпекс", виконаний ОСОБА_1 .
4. Підпис від імені директора ТОВ "ВАК "Нова Технологія" ОСОБА_1 , що міститься в графі "М. П. Замовник" на зворотній стороні аркуша довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) за грудень 2019, що підписана між ТОВ "ВАК "Нова Технологія" та ТОВ "НВК "Техімпекс", виконаний ОСОБА_1 .".
Вищенаведене спростовує твердження відповідача, що вказані документи не було підписано керівником ТОВ "ВАК "Нова Технологія" Мостовим Володимиром Івановичем.
Щодо посилання на те, що ОСОБА_1 на дату підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) від 30.12.2019 р. був у відпустці, а відтак не міг підписати від імені відповідача таку довідку, суд вважає за необхідне зазначити, що такі твердження, за відсутності доказів, зокрема того, що вказана особа перебувала на день підписання такої довідки поза межами країни, тощо, не можуть свідчити про те, що така особа не підписувала зазначений документ.
Разом з тим, судом також, при вирішенні даного спору, враховано, що відповідачем в першу чергу в обґрунтування заперечень щодо позову було заявлено, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ "ВАК "Нова Технологія" не підписував від товариства вищенаведені документи, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, після чого, з метою встановлення всіх обставин справи, було проведено відповідну судову експертизу, про що наведено вище. В подальшому, з урахуванням результатів проведеної експертизи, відповідачем було заявлено, що ОСОБА_1 підписав наведені договір, додаткову угоду до нього та інші документи після звільнення його з посади керівника ТОВ "ВАК "Нова Технологія". Поряд із цим, надаючи пояснення в судовому засіданні, що мало місце 15.03.2023 р. представник відповідача пояснив, що незважаючи на наведені обґрунтування заперечень позову, відповідачем станом на сьогодні не подано відповідної заяви на дії попереднього його керівника ОСОБА_1 про вчинення ним кримінального правопорушення, будь-яких вимог, зокрема щодо збитків нанесених підприємству до вказаної особи не заявлено.
Окрім наведеного, що стосується аргументів відповідача про те, що він вважає наведений договір, на підставі якого позивачем заявлено позовні вимоги, неукладеним, оскільки такий договір не містить істотної умови - ціни договору, з урахуванням того, що, на його переконання, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № 1-7, оригінал якого додано до матеріалів справи для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 21.12.2021 р., був підписаний зі сторони відповідача ОСОБА_1 після звільнення його з посади керівника товариства, суд зазначає таке:
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, а саме: договір про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р.; зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № 1-7 "Ремонт будівель за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Польова, буд. 3, 7" від 01.07.2014 р.; додаткову угоду від 07.07.2014 р. до договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р.; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) від 30.12.2019 р.; акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 930410,78 грн. та на суму 19670863,90 грн., врахувавши, що вказані документи є чинними, аргументи відповідача про їх підроблення не підтверджені жодними доказами, суд установив, що посилання відповідача на не укладення вказаного договору є безпідставними, так як такий договір мстить усі істотні умови договору про його предмет, ціну та строк дії і підстави вважати його неукладеним у суду відсутні.
Що стосується тверджень відповідача, що надані позивачем документи на підтвердження понесення ним витрат на виконання саме договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р. (додатки до справи №1-8) не свідчать про понесення позивачем витрат саме на об'єкт відповідача, оскільки позивачем було вчинено будівництво власного об'єкту нерухомого майна у період, в який як він заявляє було виконано замовлення відповідача за договором про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р., судом не встановлено наявності доказів, які б підтверджували наведені обставини та спростовували надані позивачем документи, які свідчать про виконання ним зазначеного договору, зокрема відповідні акти та докази їх отримання відповідачем.
Щодо аргументів відповідача, що відтиск печатки ТОВ "ВАК "Нова Технологія" проставлений, зокрема на додатковій угоді від 07.07.2014 р. до договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р. не є аналогічним відтиску печатки відповідача, проставленому на самому договорі, суд зазначає таке:
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано примірники інших договорів та інших документів, складених в 2011, 2012, 2013, 2014, 2017 роках, які зі сторони відповідача скріплені відтиском печатки товариства, відтиск якої на додатковій угоді від 07.07.2014 р. до договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р., укладеній між сторонами, на переконання відповідача, свідчить про можливість підроблення такого документа. Проаналізувавши дані документи в сукупності з обставинами цієї справи, судом встановлено, що такі документи підтверджують наявність у відповідача у використанні двох печаток та, відповідно, спростовують його твердження, що додаткова угода скріплена відтиском печатки зі сторони відповідача, яка є відмінною від печатки, якою скріплений договір про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р. має ознаки підроблення.
Також, судом враховано, що за результатами проведення судово-експертною компанією "Алінгез" комісійної будівельно-технічної експертизи складено висновок від 08.11.2021 р. № 113/21, відповідно до якого, вартість фактично виконаних робіт, за виконанням прихованих робіт, зазначених в актах № 1-2-1 та 1-2-2 приймання виконаних робіт за грудень 2019 року, виконаних ТОВ "НВК "Техімпекс", згідно договору підряду на виконання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р. по об'єкту "ремонт будівель за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Польова, 3, 7" становить 12530067,45 грн. (дванадцять мільйонів п'ятсот тридцять тисяч шістдесят сім гривень 45 копійок) з ПДВ. Даний висновок прийнятий судом до уваги, оскільки поданий до суду відразу після проведення відповідної експертизи, тобто, такий висновок не міг бути наданий позивачем разом з позовом, як того вимагають положення статті 80 ГПК України.
Твердження відповідача щодо того, що частина об'єктів нерухомого майна щодо яких позивач доручив проведення будівельно-технічної експертизи перебувають у власності саме позивача не знайшли свого підтвердження.
Що стосується тверджень відповідача, які на його переконання, мають значення для розгляду цієї справи, а саме: "наявність кримінального провадження, відкритого відносно позивача, яке стосується незаконних дій посадових осіб військової частини, вчинених в інтересах ТОВ "НВК "Техімпекс", що полягали в укладенні з ним відповідних договорів (які не стосуються цієї справи); рейдерського захоплення ТОВ "НВК "Техімпекс", що полягало у протиправному виключенні ОСОБА_2 зі складу учасників вказаного товариства; використання в інших справах підроблених документів, що може свідчити про аналогічні дії в цій справі", судом встановлено, що такі посилання не можуть бути прийняті до уваги під час розгляду даної справи, оскільки відповідно до положень частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предмет доказування під час розгляду справи складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами матеріального права, які повинні бути застосовані у такому випадку (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №910/11621/16, від 04.12.2019 у справі №917/1487/18, від 25.03.2019 у справі №904/2050/18, від 05.12.2018 у справі №916/270/18, від 21.05.2018 у справі №904/6803/17).
За змістом частини першої та третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, що виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 зазначеного Кодексу).
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 цього Кодексу).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Із внесенням 17.10.2019 р. змін до ГПК України статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів", який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.
Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Аналіз змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей".… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За результатами аналізу заявлених позивачем та відповідачем аргументів, наданих на їх підтвердження доказів, судом встановлено, що, з урахуванням умов чинного договору про надання робіт № 21/14 від 01.07.2014 р. (зі змінами та додатками до нього), визначених на власний розсуд сторін, наведені акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 930410,78 грн. та на суму 19670863,90 грн. (які згідно наданих доказів були отримані відповідачем 23.01.2021 р. та не повернені у встановлений договором строк позивачу, зауваження щодо їх змісту у порядку встановленому договором також надано не було) вважаються погодженими в тому числі зі сторони відповідача та належними доказами виконання позивачем на замовлення відповідача відповідних робіт, а відтак, такі акти мали бути оплачені відповідачем протягом 15 банківських днів з моменту їх погодження, що згідно розрахунку суду становить - з 02.02.2021 р. по 22.02.2021 р. (включно), що ним зроблено не було.
Врахувавши, що судом критично оцінено доводи відповідача, викладені у відзиві та додаткових запереченнях, оскільки такі доводи не спростовують виявлених фактів порушення ним перед позивачем грошового зобов'язання за наведеним договором та не є підставою для звільнення його від такого зобов'язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.
Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 129, 237-238, 240 ГПК України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія" (07714, Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Польова, буд. 41; код ЄДРПОУ 35088581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 14; код ЄДРПОУ 32499006) 20601274 (двадцять мільйонів шістсот одну тисячу двісті сімдесят чотири) гривні 68 копійки заборгованості та 309019 (триста дев'ять тисяч дев'ятнадцять) гривень 12 копійок судового збору.
3. Видати наказ.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту рішення 09.06.2023 р.
Суддя А.В. Лопатін