ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2023Справа № 910/8601/23
Суддя Господарського суду міста Києва Гумега О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА" про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ" про стягнення заборгованості в сумі 21097,00 грн та витрат зі сплати судового збору,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА" (далі - заявник, ТОВ "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу (№ б/н від 31.05.2023) про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ" (далі - боржник, ТОВ "ПИВНА. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ") про стягнення заборгованості в сумі 21097,00 грн та витрат зі сплати судового збору (далі - заява про видачу судового наказу).
Відповідно до ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлено, що перелік "додатків" до заяви про видачу судового наказу містить зазначення загального характеру, на кшталт, "Договір про надання послуг", "Акти приймання послуги", "Договір відступлення прав вимоги". За відсутності ідентифікуючих ознак таких документів суд позбавлений можливості встановити, чи додано заявником до заяви про видачу судового наказу саме ті докази, на які він посилається в обгрунтування своїх вимог.
З огляду на наведене, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу не зазначено перелік конкретно-визначених доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Судом встановлено, що згідно заяви про видачу судового наказу заявником пред'явлено вимоги про стягнення з боржника заборгованостів сумі 21097,00 грн у зв'язку з тим, що 28.02.2023 року права вимоги до боржника були відступлені на користь заявника. Проте, ні у тексті заяви про видачу судового наказу, ні у переліку "додатків" до заяви про видачу судового наказу, заявник не зазначив, за яким саме договором, укладеним в письмовій формі, було відступлено право вимоги до боржника, за яким заявником і пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Суд звертає увагу, що до заяви про видачу судового наказу фактично додано копію Договору № МГУ-142043/2023 від 28.02.2023 про відступлення права вимоги від 28.02.2023, предметом якого визначено, що первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор отримує право вимоги, що належить первісному кредиторові за Договором № DS-HRС-115745/2021 від 21.02.2021 (далі - Основний договір), і стає кредитором в частині отримання платежів, передбачених пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.8, 5.9 Основного договору. Водночас, у тексті заяви про видачу судового наказу заявник зазначає про укладений між ТОВ "ДІДЖИТАЛ СКРІНЗ" та божником Договір про надання послуг № DS-HRС-115745/2021 від 25.02.2021 і саме копію цього договору додано до заяви про видачу судового наказу.
Отже, оскільки заявник не зазначив, за яким саме договором було відступлено право вимоги до боржника, суд доходить висновку, що в порушення п. 3 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу не додано копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА" у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ" про стягнення заборгованості в сумі 21097,00 грн та витрат зі сплати судового збору.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.06.2023 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана ГУМЕГА