номер провадження справи 17/42/23
30.05.2023 Справа № 908/668/23
м. Запоріжжя
Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши заяву ОСББ “Вороніна 29” за вих. від 11.05.23 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/668/23
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13В
до відповідача об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вороніна 29”, 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 29
про стягнення 164 722,96 грн
У засідання приймали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Білаш В.О., довіреність №16-14 від 03.05.23
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.05.23 у справі №908/668/22 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ “Керуюча компанія “Мрія” про стягнення з ОСББ “Вороніна 29” заборгованості у сумі 164 722,96 грн.
16.05.23 до суду від відповідача надійшла заява за вих. від 11.05.23 про ухвалення додаткового рішення у справі №908/668/23, в якій останній просить суд стягнути з ТОВ “КК “Мрія” на користь ОСББ “Вороніна 29” 13 500,00 грн витрат на правову допомогу.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.05.23 заяву про ухвалення додаткового рішення передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 17.05.23 судом прийнято до розгляду заяву ОСББ “Вороніна 29” про ухвалення додаткового рішення у справі та призначено засідання на 30.05.23 о 12 год. 00 хв.
Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 30.05.23 підтримала заяву за вих. від 11.05.23 та просить суд стягнути з ТОВ “Керуюча компанія “Мрія” на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 13 500,00 грн.
Представник позивача в судове засідання 30.05.23 не з'явився, про причини такої неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судового засідання сторони повідомленні у відповідності до чинного ГПК України.
Розглянувши матеріали справи № 908/668/23 та заяву ОСББ “Вороніна 29” про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 123 ГПК України нормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).
Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката, представником відповідача надано:
- копію договору про надання правової допомоги від 01.06.23 з додатками;
- копію акта від 03.04.23 про приймання-передачу виконаних робіт за надання юридичних послуг згідно договору від 01.06.21
- копія квитанцій до прибуткового касового ордеру від 03.04.23 про надання правової допомоги за договором від 01.06.21.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.06.21 між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Вороніна 29” (Замовник) та адвокатом Здорик О.І. (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги.
Згідно із п. 1.1. договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за винагороду в межах умов цього договору вчинити від імені та за рахунок Замовника наступні дії: надавати правову допомогу Замовнику в судах як першої, а при необхідності на окремо обговорених умовах і другої інстанції за поданням інтересів Замовника, а також виконувати інші доручення Замовника правового характеру як окремо обумовлені сторони, так і узгоджені цим договором.
У відповідності до п. 1.2. договору, Замовник зобов'язується сплатити винагороду, додаткову винагороду, компенсації і компенсувати фактичні витрати Виконавця, пов'язані з виконанням доручення в розмірі та на умовах, визначених Додатком № 1 до договору, який є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 4.1. договору визначено, що договір про надання правової допомоги вступає в силу з дати його укладання, вказаною на першій сторінці договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.21, гонорар Адвокату розраховується за такими тарифами:
- 1 500,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката, пов'язана з підготовкою до судового розгляду справи загалом та до кожного судового засідання окремо, включаючи, але не обмежуючись: час, витрачений на зустрічі з Клієнтом, включаючи час, необхідний для прибуття на місце зустрічі (в межах м. Запорожжя складає 1 годину), час, витрачений на консультування Клієнта, ознайомлення з матеріалами Справи, підготовку та подання процесуальних документів (позовна заява, заява, скарга, клопотання та ін.), вчинення інших процесуальних дій (подання оголошень, отримання копії рішення та виконавчого листа та ін.) (п. 1.1.);
- 1 500,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката, пов'язаної зі збором додаткових матеріалів та доказів у справі (зустрічі та опитування осіб, які беруть участь у справі, свідків, фахівців, експертів, ін. осіб), ознайомлення з документами, отримання відповідей на запити, висновків фахівців та результатів призначеної для справі експертизи та ін. (п. 1.2.);
- 1 500,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката, пов'язаної з участю у судових засіданнях, якщо судове засідання не відбулося не з вини Адвоката, то оплаті підлягає вся вартість 1 години роботи (п. 1.3.);
- 1 000,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката, пов'язаної із підготовкою документів до судового засідання, у вартість якого входить вартість канцелярії.
Згідно із п. 2 Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.21, у разі виконання доручення Клієнта за межами м. Запоріжжя, Клієнт додатково компенсує Адвокату втрачений прибуток у сумі 1 000,00 грн. за кожний день перебування у від'їзді, що розпочався (після 00-00), витрати на проїзд будь-яким видом транспорту (авіа переліт додатково узгоджується з Клієнтом), а також компенсує витрати з оренди житла в сумі 300,00 грн. на день та харчування у сумі 100,00 грн. на день.
Пунктом 3 Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.21 визначено, що Акти приймання-передачі наданих послуг складаються Адвокатом за кожний місяць або за весь термін дії договору. Не підписання Клієнтом акта не тягне за собою скасування зобов'язання з оплати, оскільки Клієнт має право протягом усього терміну дії договору письмово відмовитися від послуг, що надаються за договором, і відсутність такої відмови тягне за собою оплату Винагороди за договором за фактичний час дії договору.
У відповідності до Акту про приймання-передачу виконаних робіт з надання послуг згідно договору від 01.06.21, Виконавець (адвокат Здорик О.І.) надав, а Замовник (ОСББ «Вороніна 29) прийняв юридичні послуги у формі:
- 3 000,00 грн. за подання відзиву на позовну заяву, витрачений час - 2 год.; 3 000,00 грн. за підготовку правового висновку, вивчення судової практики з цього питання, витрачений час - 2 год.; 3 000,00 грн. за заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.23, витрачений час - 2 год. - вартість за надані послуги - 9 000,00 грн.;
- 4 500,00 грн. за участь у судових засіданнях - вартість послуги 4 500,00 грн.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг за Актом, як стверджує відповідач, складає 13 500,00 грн.
Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.23 у справі № 160/19098/21).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.21 у справі № 927/237/20).
Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що витрати у сумі 13 500,00 грн. не є співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг за договором про надання правової допомоги від 01.06.21 виходячи з наступного:
- справа не є складною, оскільки ґрунтується на договорі надання послуг за 13 актами виконаних робіт. Більш того, подання відзиву на вказану позовну заяву та підготовка правового висновку, вивчення судової практики з цього питання не може становити 4 години, тим більше, поділятись на два етапи.
А тому, як наслідок, на переконання суду, загальна сума за вказані два етапи, а саме 6 000,00 грн. за подання відзиву на вказану позовну заяву та підготовку правового висновку, вивчення судової практики не є співмірною зі складністю справи;
- заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.23 має тотожній текст (в зменшеному варіанті) що і відзив за вих. від 19.03.23 на позовну заяву.
А тому, як наслідок, на переконання суду, загальна сума за вказаний етап роботи, а саме 3 000,00 грн. за заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.23 не є співмірною зі складністю справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи норми матеріального права суд дійшов висновку, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги є завищеною, що суперечить принципу розподілу витрат.
Перерахувавши тривалість судових засідань, враховуючи заявлену відповідачем суму до стягнення, судом визначено, що:
- заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.23, подання відзиву на позовну заяву та підготовка правового висновку, вивчення судової практики з цього питання не може оформлюватись та тривати 6 годин та становити 9 000,00 грн., оскільки спір за вказаним позовом не є значним; справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а заперечення на претензію щодо погашення заборгованості № 023-02/06 від 04.01.23 має тотожній текст (в зменшеному варіанті) що і відзив за вих. від 19.03.23 на позовну заяву. Тому, вартість наданих послуг повинна становити 3 000,00 грн. (1 000,00 грн. за кожен етап виконаної роботи);
- представництво інтересів Замовника (ОСББ «Вороніна 29») у судових засіданнях не потребують доказуванню та приймаються судом у тому розмірі, що зазначено представником відповідача, а саме в розмірі 4 500,00 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача до суми 7 500,00 грн.
Як наслідок, приймаючи до уваги надані документи, судом задовольняється частково заява відповідача щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7 500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 42, 46, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд
Заяву представника ОСББ “Вороніна 29” за вих. від 11.05.23 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/668/23 задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13В, код ЄДРПОУ 40413159) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вороніна 29” (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 29, код ЄДРПОУ 43821165) - 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині заяви відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 08.06.2023.
Суддя В.Л. Корсун