09.06.2023 м.Дніпро Справа № 904/4176/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі
головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач
перевіривши матеріали апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "Комфорт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 (суддя Назаренко Н.Г., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 21.04.2023)
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Обслуговуючого кооперативу "Житлового кооперативу "Комфорт", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді у розмірі 1 063 767, 03 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооперативу "Комфорт" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" основний борг в розмірі 572 756,88 грн., інфляційні втрати в розмірі 163 398,00 грн., 3% річних у розмірі 27 444,44 грн., штраф у розмірі 20 046,50 грн., судовий збір у розмірі 12 055,14 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням у частині стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 210888,94 грн., до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Обслуговуючий кооператив "Житловий кооператив "Комфорт", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, нез'ясування обставин справи, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "Комфорт" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" штрафу, 3% piчних та інфляційних втрат, нарахованих за період дії воєнного стану та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "Комфорт" інфляційних втрат за період з 24.02.2022 по 30.09.2022, 3% річних за період з 24.02.2022 по 07.11.2022, штрафу 7 % - за період з 24.02.2022 по 07.11.2022; судові витрати по cправі віднести на позивача.
Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке мотивовано тим, що повний текст рішення суду на поштову адресу Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "Комфорт" направлений не був.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 31.05.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/4176/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
07.06.2023 матеріали справи №904/4176/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Згідно з матеріалами справи, в судовому засіданні 11.04.2023 Господарським судом Дніпропетровської області оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст якого виготовлено та підписано 21.04.2023, отже, строк на апеляційне оскарження рішення, визначений законодавством, сплив 11.05.2023. Скаржником апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку - 24.05.2023, згідно дати на поштовій накладній на конверті.
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 скаржник, зазначив, що суд першої інстанції паперову копію рішення відповідачу не надіслав, а повний текст рішення надіслав на електронну адресу, яка не є офіційною електронною адресою Кооперативу, тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Розглянувши вказане клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і не підтвердженими належними доказами, з огляду на наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, при проголошені вступної та резолютивної частин оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023, представник скаржника був присутній у судовому засіданні, а отже, був достеменно обізнаний про існування вказаного рішення.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копію рішення від 11.04.2023 доставлено Обслуговуючому кооперативу "Житловий кооператив "Комфорт", зокрема на електронну пошту (oetchik@ukr.net), - 21.04.2023.
Саме цю адресу Відповідач зазначив у заяві по суті справи, у своєму відзиві на позовну заяву, - oetchik@ukr.net.
Таким чином, з урахуванням норм ч.2 ст.256 ГПК України апелянт мав подати апеляційну скаргу у строк до 11.05.2023 та підстави пропуску строку в цьому випадку були б поважними. В той же час, апелянтом скарга подана 24.05.2023.
У зв'язку із відсутністю фінансування на відправку поштової кореспонденції суду, процесуальні документи у справі надіслані на електронні пошти сторін, з відомостями щодо отримання електронного листа.
Правомірність здійснення повідомлення сторони через електронну адресу про судове засідання по справі підтверджується висновками Верховного Суду.
А саме, у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19, від 06.03.2023 у справі №753/19393/20, від 29.03.2023 у справі №922/226/21, від 28.04.2023 у справі №904/272/22 Верховний Суд виснував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому, слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Згідно з аналізом статей 6, 242 та частин другої статті 256 ГПК України ключовим для здійснення такої процесуальної дії як поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, є встановлення факту вручення відповідного судового документу, а не спосіб його надсилання.
Крім цього, щодо застосування наведених норм, в тому числі Верховний Суд, також зазначає, що:
- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;
- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;
- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;
- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;
- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них;
- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;
- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;
- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки.
У наведених висновках суд апеляційної інстанції посилається на правову позицію Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.
Таким чином, зважаючи на те, що в матеріалах справи наявна довідка про те, що рішення доставлено до електронної скриньки відповідача, і останнім (апелянтом) не спростовано вказаної обставини, суд вважає, що Відповідач був належним чином обізнаний про ухвалене рішення вчасно.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Рішення від 11.04.2023 у цій справі надіслано судом до Реєстру 21.04.2023, зареєстровано у Реєстрі - 21.04.2023 та оприлюднено 24.04.2023.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 1-7/158-09-3124: "Верховний Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Також, до клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами."
Такі ж висновки підтверджені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/2475/21, від 14.12.2022 у справі №910/9211/20.
З урахуванням неспростування апелянтом факту отримання рішення за електронною адресою, ним же наданою суду, а також з огляду на обізнаність із наявним рішенням (через присутність представника у судовому засіданні 11.04.2023), наведені доводи не підтверджують наявності об'єктивних та непереборних обставин невчасного виконання процесуальних дій, зокрема з подачі апеляційної скарги.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та подати мотивоване клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших підстав пропуску строку, з підтверджуючими ці обставини доказами.
У разі, якщо відповідач не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом або якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "Комфорт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- подати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов