вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"06" червня 2023 р. Справа№ 910/5078/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явились,
від відповідача 1.: Бабенко В.А.,
від відповідача 2: Шевченко І.Л.,
від прокуратури: Синюк І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 (повний текст рішення складено 13.03.2023)
у справі №910/5078/22 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
до 1) Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації,
2) Фізичної особи-підприємця Величко Віталія Григоровича
про визнання недійсними рішення та договору про закупівлю, зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва (далі по тексту - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі по тексту - позивач) до Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач1), 2) Фізичної особи-підприємця Величко Віталія Григоровича (далі по тексту - відповідач 2) про визнання недійсним рішення тендерного комітету замовника, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.09.2020 та повідомлення про намір укласти договір від 07.09.2020; визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 22.09.2020 за № ВТ/2107-ВВ, укладеного між Управлінням освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та Фізичною особою-підприємцем Величко Віталієм Григоровичем; зобов'язання Фізичну особу-підприємця Величко Віталія Григоровича повернути Управлінню освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації грошові кошти в сумі 940 800,00 грн, перераховані згідно з платіжним дорученням № 53 від 08.10.2020; зобов'язання Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації повернути Фізичній особі-підприємцю Величко Віталію Григоровичу товар - Стілець складаний VIG, поставлений на виконання умов договору закупівлі товарів №ВТ/2107-ВВ від 22.09.2020 у кількості 1470 штук.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження щодо порушення державних інтересів при використанні державних коштів було встановлено, що за спірним Договором відповідач 2 поставив товар, який суперечить тендерній документації та умовам Договору, чим допущено порушення відповідачами приписів Закону України «Про публічні закупівлі». Як вказує прокурор Замовником у тендерній документації для переможця процедури закупівлі не вірно визначено спосіб документального підтвердження щодо відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбаченої вимогами Закону, а тому наявні підстави для визнання недійсним рішення тендерного комітету замовника, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.09.2020 та повідомлення про намір укласти договір від 07.09.2020.
Крім того, обґрунтовуючи необхідність звернення до суду із даним позовом прокурор посилається на бездіяльність уповноважених органів - Київської міської ради та Печерської районної державної адміністрації у спірних правовідносинах.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що документи тендерної пропозиції відповідача 2 відповідали вимогам чинного законодавства та Тендерної документації відповідача 1, а тому останній правомірно допустив відповідача 2 до участі у процедурі закупівлі; матеріали даної справи не містять доказів недотримання відповідачами під час укладення оспорюваного правочину вимог ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача 2 повернути відповідачу грошові кошти в сумі 940 800,00 грн, перераховані згідно з платіжним дорученням № 53 від 08.10.2020 та зобов'язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 товар - Стілець складаний VIG, поставлений на виконання умов договору закупівлі товарів №ВТ/2107-ВВ від 22.09.2020 у кількості 1470 штук, то в цій частині суд першої інстанції відмовив, оскільки такі позовні вимоги є похідними від основних.
Крім того, ухвалюючи спірне рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтоване звернення прокурора до суду із даним позову через бездіяльність уповноваженого на це органу та дотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги та доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), оскільки надано неповну оцінку доводам сторін та наявним у матеріалах справи доказам, таким як: Сертифікат відповідності за №UAO.YT.101804-19 від 18.10.2019 з додатками, Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/20359 від 10.09.2019 на продукцію, Висновок експертів науково-дослідного експертно-криміналістичого центру від 13.08.2021 №СЕ-19/111-21/25679-ВТ та Висновок Північного офісуДержаудитслужби від 10.11.2021. При цьому прокурор зазначає, що ним документально доведено наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5078/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22.
26.04.2023 матеріали справи надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 відмовлено Заступнику керівника Київської міської прокуратури у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 30.05.2023. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.06.2023 о 12 год. 15 хв. 01.06.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким відповідач 1 просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 залишити без змін.
02.06.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким відповідач 1 просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 залишити без змін.
Позивачі 1, 2 своїх представників у судове засідання, призначене на 06.06.2023, не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано та доведено до відома сторін, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №905/1907/21. В ухвалі Верховного Суду 21.12.2022 про передачу справи №905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія сформулювала низку питань, які, на її думку, постануть перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, а саме: 1) чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів; 2) чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним; 3) чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів.
Також колегія суддів вважає, що для досягнення єдності практики необхідно уточнити наведений у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 висновок про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України «Про прокуратуру» інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Колегія суддів вважає, що у випадку наявності порушень вимог Закону № 922-VIII прокурор може звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, який допустив таке порушення, в тому числі в особі некомерційного комунального підприємства, яке володіє майном на праві оперативного управління, створене не для отримання прибутку, а для виконання важливих соціальних або публічних функцій, безпосередньо здійснює розпорядження бюджетними коштами та є замовником закупівлі у розумінні Закону № 922-VIII.
При цьому колегія суддів вказує, що суд не повинен обмежуватись установленням лише організаційно-правової форми такого суб'єкта та відносин власності (структурний тест), а має також здійснити аналіз його діяльності, покладені на нього функції та встановити, чи є такий суб'єкт суб'єктом владних повноважень.
На переконання колегії суддів, у цій справі Прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду в інтересах держави з позовом про порушення вимог Закону № 922-VIII як в особі замовника закупівлі (комунального підприємства), так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується (обласна рада), що дозволило б захистити публічні інтереси щодо розпорядження бюджетними коштами у випадку їх нераціонального використання та запобігти відповідним зловживанням щодо змін ціни, які некомерційне комунальне підприємство могло допустити під час проведення публічної закупівлі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 справу №905/1907/21 прийнято до розгляду.
Прокурор у судовому засіданні 06.06.2023 заперечив проти зупинення провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №904/1907/21, посилаючись на те, що справи №905/1907/21 та №910/5078/22 не є подібними.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 06.06.2023 зазначив про необізнаність щодо розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21, проте не заперечив проти зупинення провадження у справі №910/5078/22.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні 06.06.2023 також зазначив про необізнаність щодо розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №904/1907/21, проте не заперечив проти зупинення провадження у справі №910/5078/22.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, порадившись на місці, дійшла висновку про зупинення провадження у справі №910/5078/22 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21 з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет) (ухвала об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносини необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). Судом апеляційної інстанції встановлено, що у справі, яка розглядається та у справі, яка знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду ключовим є наявність у прокурора повноважень щодо звернення до суду із позовом про порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» як в особі замовника, так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується, що дозволило захисти публічні інтереси щодо розпорядження бюджетними коштами у випадку їх нераціонального використання, що свідчить про подібність вказаних спорів.
При цьому колегія суддів Верховного Суду вказує, що суд не повинен обмежуватись установленням лише організаційно-правової форми такого суб'єкта та відносин власності (структурний тест), а має також здійснити аналіз його діяльності, покладені на нього функції та встановити, чи є такий суб'єкт суб'єктом владних повноважень (п. 22 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №905/1907/21), що спростовує заперечення прокурора проти зупинення провадження у справі №910/5078/22.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вбачає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі №910/5078/22 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
Суд за клопотанням сторони або за власною ініціативою може зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
При цьому пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235, 281 Північний апеляційний господарський суд, -
1. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №910/5078/22 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результат розгляду справи №905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддями 09.06.2023.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова