вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" червня 2023 р. Справа № 910/3014/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Корсака В.А.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Пінчук О.С.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: Безвершенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 (ухвалу підписано 06.03.2023) (суддя Сташків Р.Б.)
у справі № 910/3014/23 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снетч"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Укрзовнішінформ" (відповідач-1);
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" (відповідач-2);
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані" (відповідач-3)
про визнання протиправними рішень, скасування записів та застосування наслідків недійсності правочинів,
Короткий зміст і підстави позову
1. 27.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Снетч" (далі - ТОВ "Снетч", позивач, заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Укрзовнішінформ" (далі - ТОВ фірма "Укрзовнішінформ", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" (далі - ТОВ "Централ Буд", відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані" (далі - ТОВ "ІТ Компані", відповідач-3), в якому просить суд:
- визнати протиправними рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кибальчука Олександра Миколайовича:
№ 27422218 від 23.12.2015 щодо РНОНМ 815494780000 з відкриттям розділу;
№ 27424496 від 23.12.2015 щодо РНОНМ 815557680000 з відкриттям розділу;
№ 27425646 від 23.12.2015 щодо РНОНМ 815591180000 з відкриттям розділу;
- визнати незаконними та скасувати свідоцтва про право власності та записи про державну реєстрацію прав: № 12705029 від 23.12.2015, № 12706706 від 23.12.2015, № 12706172 від 23.12.2015, з одночасним закриттям розділів;
- застосувати наслідки недійсності:
договору купівлі продажу, посвідченого 28.02.2018 приватним нотаріусом Чуловським В.А. за реєстровим № 3228, шляхом визнання припиненим права власності TOB "ІТ Компані" на об'єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), об'єкт житлової нерухомості: Ні Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 520.6, Опис: В цілому це громадський будинок за адресою: м. Київ, вулиця Білоруська, 38-А, приміщення 1-29 (група приміщень № 1), з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 520,6 кв.м, який складається з: Громадський будинок "А", ганок, сходи, огорожа № 1, 2, ворота № 3, сходи № 4, І- вимощення - асфальт, плитка, тротуарні бордюри загальною площею 245,3 кв.м. Адреса: м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 38-А (РНОНМ 815494780000);
договору купівлі продажу, посвідченого 28.02.2018 приватним нотаріусом Чуловським В.А. за реєстровим № 3227, шляхом визнання припиненим права власності TOB "ІТ Компані" на об'єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), об'єкт житлової нерухомості: Ні Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 376.6, Опис: з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 376,6 кв.м, який складається з: Громадський будинок "А", ганок, огорожа № 1, 2, ворота № 3, сходи № 4, І- вимощення - асфальт, плитка, тротуарні бордюри загальною площею 547,4 кв.м Адреса: м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 38-Б (РНОНМ 815591180000);
договору купівлі продажу, посвідченого 16.02.2018 приватним нотаріусом Чуловським В.А. за реєстровим № 2120, шляхом визнання припиненим права власності ТОВ "ІТ Компані" на об'єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), об'єкт житлової нерухомості: Ні Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 110.7, Опис: В цілому це громадський будинок за адресою: м. Київ, вулиця Деревлянська (колишня Якіра), 13-Б, приміщення 1-5 (група приміщень № 2), з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 110,7 кв.м, який складається з: Громадський будинок "А", ганок, огорожа № 1, 2, ворота № 3, сходи № 4, І вимощення - асфальт, плитка, тротуарні бордюри загальною площею 334,5 кв.м Адреса: м. Київ, вулиця Деревлянська, будинок 13-Б (РНОНМ 815557680000).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає таке.
3. 31.01.2023 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Задорожним О.С. за реєстровим № 86, на підставі якого позивач придбав будівлю літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (колишня назва Якіра), будинок 13.
4. Як стверджує позивач, вказана будівля належала відповідачу-1 на підставі договору купівлі-продажу будівлі в літ. Б, посвідченого 03.10.2014 Бородіною О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 124. Право власності на будівлю зареєстровано за продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.10.2014, номер запису про право власності: 7216688, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 468607080391.
5. Позивач зазначає, що його представники, прибувши до придбаної будівлі, не змогли безперешкодно туди потрапити, оскільки вона була зайнята невідомими людьми, які називали себе законними власниками в особі TOB "ІТ Компані", на підтвердження чого надали відповідні документи, які стосувалися трьох інших за технічними характеристиками та назвами об'єктів нерухомого майна, а саме: 1. громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), загальною площею 520,6 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38-А, РНОНМ 815494780000; 2. громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), загальною площею 110,7 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 13-Б, РНОНМ 815557680000; 3. громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), загальною площею 376,6 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38-Б, РНОНМ 815591180000. Крім того, згідно з наведеними документами всі ці три об'єкти були зареєстровані за адресами, відмінними від адреси придбаної будівлі, а загальна площа зазначених об'єктів нерухомого майна складає 1 007,9 кв.м, що повністю співпадає з площею набутої (придбаної) позивачем будівлі, загальна площа якої становить 1 007,9 кв.м.
6. Позивачем було проаналізовано інформаційні довідки, отримані щодо трьох вищезазначених об'єктів нерухомого майна, та встановлено, що право власності на ці об'єкти виникло у відповідача-1 та було зареєстровано державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кибальчуком Олександром Миколайовичем на підставі свідоцтв про право власності, індексні номери: 50638067, 50642740, 50645267, які видані 23.12.2015, про що ним були прийняті відповідні рішення № 27422218 від 23.12.2015 щодо РНОНМ 815494780000; № 27424496 від 23.12.2015 щодо РНОНМ 815557680000; № 27425646 від 23.12.2015 щодо РНОНМ 815591180000.
7. Позивач вказує на те, що відповідач-1 за договорами купівлі продажу від 16.02.2018 та 28.02.2018 відчужив відповідачу-2 громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), загальною площею 520,6 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38-А, громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), загальною площею 110,7 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 13-Б та громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), загальною площею 376,6 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38-Б.
8. Відповідач-2, у свою чергу, продав вказане нерухоме майно відповідачу-3.
9. На думку позивача, правочини, укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2 у силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створили наслідків, у тому числі пов'язаних із виникненням права власності на спірні будинки за відповідачем-2, що, у свою чергу, зумовлює висновок про неможливість відчуження з боку відповідача-2 майна, набутого за недійсним правочином. Це, як наслідок, виключає набуття відповідачем-3 права власності на спірні об'єкти нерухомості.
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
10. 01.03.2023 ТОВ "Снетч" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:
- громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), загальною площею 520,6 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38-А (тридцять вісім, літера "А"), РНОНМ 815494780000;
- громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), загальною площею 110,7 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 13-Б (тринадцять, літера "Б"), РНОНМ 815557680000;
- громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), загальною площею 376,6 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38-Б (тридцять вісім, літера "Б"), РНОНМ 815591180000;
- будівля, в літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Деревлянська (колишня назва Якіра), будинок 13 (тринадцять) РНОНМ 468607080391.
11. Зазначена заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та навіть унеможливити виконання судового рішення та поновлення порушених прав позивача.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23 (суддя Сташків Р.Б.) заяву ТОВ "Снетч" про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову у справі № 910/3014/23 накладено арешт та заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:
- громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), загальною площею 520,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38- А (тридцять вісім, літера "А"), РНОНМ 815494780000;
- громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), загальною площею 110,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 13-Б (тринадцять, літера "Б"), РНОНМ 815557680000;
- громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), загальною площею 376,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38- Б (тридцять вісім, літера "Б"), РНОНМ 815591180000;
- будівля, в літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Деревлянська (колишня назва Якіра), будинок 13 (тринадцять) РНОНМ 468607080391.
13. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що:
- подальші дії щодо скасування реєстраційної дії про право власності позивача на спірне майно або відчуження спірного нерухомого майна призведе до нівелювання охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду;
- заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору, з метою запобігання розширення кола осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення спору, та зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду;
- визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду;
- забезпечення позову спрямоване на збереження та захист прав і законних інтересів відповідача-3, який також набув права на спірний об'єкт, а тому обрані заходи забезпечення позову жодним чином не будуть порушувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- обрані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
14. Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ "ІТ Компані" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23 про забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), загальною площею 520,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38- А (тридцять вісім, літера "А"), РНОНМ 815494780000; громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), загальною площею 110,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 13-Б (тринадцять, літера "Б"), РНОНМ 815557680000; громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), загальною площею 376,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 38-Б (тридцять вісім, літера "Б"), РНОНМ 815591180000; будівля, в літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Деревлянська (колишня назва Якіра), будинок 13 (тринадцять), РНОНМ 468607080391;
- в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23 про забезпечення позову залишити без змін.
15. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "ІТ Компані" зазначає, що:
- висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи;
- з 02.06.2020 ТОВ "ІТ Компані" є єдиним власником трьох вищевказаних об'єктів нерухомості, які виникли в результаті поділу одного об'єкта - будівлі в літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (колишня назва Якіра), буд. 13, РНОНМ 468607080391;
- твердження позивача про нібито набуття ним 31.01.2023 права власності на будівлю літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (колишня назва Якіра), буд. 13, і неможливість потрапити до об'єкта нерухомості суперечать принципу добросовісності, виключають ознаки будь-якої належної обачності при нібито придбанні майна і свідчать про штучність підстав позовних вимог та направлені лише на позбавлення ТОВ "ІТ Компані" своєї власності, набутої законним шляхом, та яка безперешкодно відкрито та добросовісно використовується відповідачем-3 впродовж майже трьох років;
- місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі неправильно застосував ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при задоволенні заяви про забезпечення позову, фактично втрутившись у господарську діяльність відповідача-3, що є неприпустимим;
- позивачем не було повідомлено, а місцевим господарським судом не було досліджено жодного доказу на підтвердження того, що існують будь-які ризики щодо предмета спору, або що ТОВ "ІТ Компані" має намір не виконувати майбутнє рішення суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
16. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ІТ Компані" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Корсак В.А., Ходаківська І.П.
17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 (з урахуванням ухвали від 07.04.2023 про виправлення описок) витребувано з Господарського суду міста Києва копії матеріалів справи № 910/3014/23, необхідних для розгляду зазначеної апеляційної скарги; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження копій матеріалів з Господарського суду міста Києва.
18. Після надходження відповідних копій матеріалів даної справи з Господарського суду міста Києва, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 задоволено клопотання ТОВ "ІТ Компані" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23 та поновлено скаржнику зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.05.2023 об 11:00.
19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ІТ Компані" відкладено на 06.06.2023 об 11:10.
Позиції учасників апеляційного провадження
20. Від ТОВ "Снетч" до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у даній справі, в яких позивач просить суд з урахуванням співмірності застосованих заходів забезпечення позову прийняти рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ІТ Компані" у повному обсязі.
21. ТОВ "ІТ Компані" на виконання вимог суду подано до Північного апеляційного господарського суду додаткові матеріали для повного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги.
22. Крім того, від ТОВ "ІТ Компані" до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення у даній справі, в яких скаржник підтримує доводи апеляційної скарги.
Явка представників учасників апеляційного провадження
23. У судове засідання, призначене на 06.06.2023, з'явились представники позивача та відповідача-3.
24. Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 06.06.2023 не з'явились. Відповідач-1 та відповідач-2 були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 06.06.2023, ухвалою суду від 23.05.2023, надісланою ТОВ фірмі "Укрзовнішінформ" в його електронний кабінет та на електронну адресу, а ТОВ "Централ Буд" - на його офіційну електронну адресу.
25. Представник відповідача-3 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.
26. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
27. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач обґрунтував необхідність звернення із зазначеною заявою наявністю припущення щодо того, що відповідач-3 намагається вирішити наявний спір про право шляхом звернення до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне майно, а саме: будівлю, літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Деревлянська (колишня назва Якіра), будинок 13, що фактично унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
28. Так, за доводами позивача, викладеними в заяві про забезпечення позову, 20.02.2023 йому стало відомо, що відповідач-3 (ТОВ "ІТ Компані") звернувся до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (об'єкт нерухомого майна (будівля, літ. Б, загальною площею 1007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 13 від 31.01.2023), прийняте приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Задорожним О.С. на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2023, укладеного між ТОВ фірмою "Укрзовнішінформ" та ТОВ "Снетч", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожнім О.С. (зареєстровано в реєстрі за № 86) (далі - Скарга).
29. Позивач звернув увагу на те, що ТОВ "ІТ Компані" як сторона у даній справі знало про наявність нерухомого майна, а саме: будівлі літ. Б загальною площею 1007,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (попередня назва - Якіра), буд. 13, та про наявний спір, однак всупереч Закону звернулося до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою від 15.02.2023 задля вирішення, по-суті, спору про право, що у випадку задоволення скарги Колегією значно ускладнить та навіть унеможливить виконання майбутнього рішення у цій справі у випадку задоволення позову та, фактично, є способом позбавити позивача права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (попередня назва - Якіра), буд. 13. У той же час, як вважає позивач, існує ризик, що в подальшому ТОВ "ІТ Компані" здійснить поділ та відчуження підконтрольного йому нерухомого майна іншій особі.
30. До заяви про забезпечення позову додано копію Скарги, а також роздруківку з сайту Міністерства юстиції України оголошення про засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України 07.03.2023 з розгляду скарги ТОВ "ІТ Компані" від 15.02.2023.
31. Зі змісту Скарги вбачається, що відповідач-3 вказує на те, що 23.12.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кибальчуком Олександром Миколайовичем (далі - Кибальчук О.М.) було здійснено державну реєстрацію поділу будівлі літ. Б, загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 13, реєстраційний номер: 468607080391, на 3 об'єкти нерухомого майна, а саме:
1) об'єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3) за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-Б, загальна площа: 376,6 кв.м; РНОНМ 815591180000; форма власності: приватна, розмір частки: 1, власник: ТОВ фірма "Укрзовнішінформ";
2) об'єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 13-Б, загальна площа: 110,7 кв.м; РНОНМ 815557680000; форма власності: приватна, розмір частки: 1, власник: ТОВ фірма "Укрзовнішінформ";
3) об'єкт нерухомого майна: громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38-А, загальна площа: 520,6 кв.м; РНОНМ 815494780000; форма власності: приватна, розмір частки: 1, власник: ТОВ фірма "Укрзовнішінформ".
32. За доводами Скарги, державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кибальчуком О.М. при вчиненні поділу було допущено помилку та не погашено відомості стосовно об'єкта, з якого робився поділ, і не внесено розділ стосовно поділу об'єкта нерухомості, а саме: будівлі літ. Б, загальною площею 1007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 13, реєстраційний номер: 468607080391. Ця дія призвела до роздвоєння інформації стосовно об'єкта нерухомості та подальшої можливості рейдерського захоплення цього об'єкта.
33. З урахуванням викладеного, ТОВ "Снетч" у заяві про забезпечення позову зазначає про існування ризику, що в подальшому ТОВ "ІТ Компані" здійснить поділ та відчуження підконтрольного йому нерухомого майна іншій особі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
34. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
35. Так, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
36. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
37. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
38. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
39. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
40. Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
41. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
42. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення.
43. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
44. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) вчиняти певні дії.
45. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
46. Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
47. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
48. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
49. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
50. Предметом заявленого позову є вимоги про визнання протиправними рішень державного реєстратора, визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності та записів про державну реєстрацію прав з одночасним закриттям розділів, а також про застосування наслідків недійсності договорів купівлі-продажу шляхом припинення права власності.
51. Фактично, спір у справі по суті стосується прав щодо такого нерухомого майна:
- громадський будинок, приміщення № 1-29 (група приміщень № 1), загальною площею 520,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38- А;
- громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2), загальною площею 110,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 13-Б;
- громадський будинок, приміщення № 1-17 (група приміщень № 3), загальною площею 376,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 38- Б);
- будівля в літ. Б загальною площею 1 007,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська (колишня назва Якіра), буд. 13.
52. Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
53. Відтак, як правильно вказав місцевий господарський суд, стверджувати, що це є різні будівлі чи одна ціла суд наразі не може, без розгляду справи по суті та встановлення тих чи інших обставин, у тому числі стосовно того, хто є добросовісним набувачем спірного майна.
54. Статтею 2 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
55. При цьому, державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. Водночас обставини здійснення державної реєстрації відповідного речового права підлягають дослідженню під час вирішення спору щодо права власності на нерухоме майно
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6 та від 08.08.2019 у справі № 909/472/18.
56. Одним із завдань господарського судочинства, відповідно до вимог ст. 2 ГПК України, є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
57. За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно-смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
58. Як правильно вказав місцевий господарський суд, подальші дії щодо скасування реєстраційної дії про право власності позивача на спірне нерухоме майно або відчуження цього майна призведе до нівелювання охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
59. Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
60. Як зазначено вище, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
61. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
62. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
63. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
64. У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
65. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.042005 (заява № 38722/02).
66. Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
67. Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
68. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
69. Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
70. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
71. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, що підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.
72. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
73. Аналізуючи обраний заявником спосіб забезпечення позову у вигляді арешту та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, місцевий господарський суд слушно врахував положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
74. Так, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
75. Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.
76. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
77. Згідно з п.п. 6, 12, 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса; розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав; у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.
78. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
79. Таким чином, підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.
80. З огляду на те, що заявлений позов стосується нерухомого майна, де потрібно, зокрема, встановити, хто є добросовісним набувачем спірного майна, беручи до уваги, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову у вигляді арешту та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна є розумним, обґрунтованим та адекватним.
81. При цьому, місцевим господарським судом враховано правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 910/16158/21, де вказано, що такого характеру вид забезпечення позову можу забезпечити можливість ефективного захисту права власності на спірне нежиле приміщення.
82. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що накладення арешту та заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, права на яке було передане різним юридичним особам, по суті, спрямоване на збереження цього об'єкта нерухомого майна.
83. Крім того, судом першої інстанції слушно враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору, з метою запобігання розширення кола осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення спору, та зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
84. Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
85. Разом з тим, судом першої інстанції враховано, що забезпечення позову сприятиме збереженню та захисту прав і законних інтересів відповідача-3, який також набув права на спірний об'єкт, а тому обрані заходи забезпечення позову жодним чином не порушуватимуть збалансованість інтересів сторін.
86. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що обрані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням їх прав та охоронюваних законом інтересів, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі.
87. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для вжиття заявлених ТОВ "Снетч" заходів забезпечення позову та правомірно задовольнив заяву позивача про забезпечення позову.
88. Доводи скаржника про те, що ТОВ "ІТ Компані" з 02.06.2020 є єдиним власником трьох вищевказаних об'єктів нерухомості, а також про штучність підстав позовних вимог, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки відповідні питання підлягають дослідженню судом під час розгляду спору по суті.
89. Твердження скаржника про те, що задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову є, фактично, втручанням у господарську діяльність відповідача-3, визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими, оскільки накладення арешту та заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна не впливають на можливість укладання ТОВ "ІТ Компані" договорів з контрагентами, надання послуг тощо.
90. Доводи ТОВ "ІТ Компані" про те, що позивачем не було повідомлено, а місцевим господарським судом не було досліджено жодного доказу на підтвердження того, що існують будь-які ризики щодо предмета спору, не знайшли свого підтвердження, оскільки обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилався на скаргу ТОВ "ІТ Компані" на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підтвердження чого до заяви про забезпечення позову додано, зокрема, копію зазначеної скарги, і відповідні обставини та докази (зокрема, Скарга) досліджувались судом першої інстанції, та їм надавалась правова оцінка.
91. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову вжито за заявою ТОВ "Снетч" з урахуванням усіх установлених місцевим господарським судом обставин при розгляді такої заяви та з дотриманням норм процесуального права.
92. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
93. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при розгляді апеляційної скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
94. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
95. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
96. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
97. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
98. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "ІТ Компані" відсутні.
Судові витрати
99. У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 910/3014/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено - 09.06.2023.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді В.А. Корсак
І.П. Ходаківська