Номер провадження: 22-ц/813/2588/23
Справа № 520/10677/15-ц
Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.
Доповідач Сегеда С. М.
31.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Дришлюка А.І.,
за участю:
секретаря Хухрова С.В.,
представника стягувача ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» - адвоката Мельника Н.Ю.
розглянувшиу відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06.12.2021 року, постановленої під головуванням судді Луняченка В.О., у цивільній справі за заявою Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 520/10677/15,
встановив:
24.11.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. звернувся до суду із заявою про зміну стягувача - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчих листів у справі №520/10677/15, виданих Київським районним судом м. Одеси 03.02.2020 року, боржники: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Заява була мотивована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. перебувають зведені виконавчі провадження № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, до складу яких входить виконавчий лист №520/10677/15, виданий Київським районним судом м. Одеси 03.02.2020 року.
01.11.2021 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № СМ-SМЕ503/220/2008 від 04.08.2008 року.
Посилаючись на вказані обставини, приватний виконавець просив про задоволення заяви.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06.12.2021 року заяву приватного виконавця виконавчого округ Одеської області Колечка Д.М. задоволено (а.с.50-52).
Замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчих листів у справі №520/10677/15, виданих Київським районним судом м.Одеси 03.02.2020 року, боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на його правонаступника - ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС».
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ставлять питання про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 06.12.2021 року, прийняття судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчих провадженнях, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.53-58, 59-54).
Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому провадженні, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання (а.с. 121-127).
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше року (а.с. 83), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні, за участю з'явившихся учасників справи, у відсутність інших учасників справи, а також за наявними у справі доказами.
З підстав викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання боржника ОСОБА_1 про оголошення у судовому засіданні перерви (а.с.130-131).
Колегія суддів також вважає за необхідне відмовити в задоволенні аналогічної заяви боржниці ОСОБА_2 про оголошення перерви у судовому засіданні (а.с.133-134).
При цьому апеляційний суд зазначає, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
Більше того, колегія суддів зазначає, що за змістом ст.368 ЦПК України явка учасників справи до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі договору про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» перейшли усі права за кредитним договором №СМ-SМЕ-503/220/2008 від 04.08.2008 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч.ч. 1-2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива, зокрема, з підстав відступлення вимоги (цесія), у зв'язку з чим до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 242/2770/18.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. перебувають зведені виконавчі провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2, до складу яких входить виконавчий лист №520/10677/15, виданий Київським районним судом м. Одеси, 03.02.2020 року наступного змісту: «Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.06.2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором № СМ-SМЕ-503/220/2008 від 04.08.2008 року з ОСОБА_2 та розподілу судових витрат - скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №СМ-SМЕ-503/220/2008 від 04.08.2008 року у розмірі 80 145,85 доларів США, що з урахуванням курсу валют на 23.02.2015 року складає суму 2 232 742,68 грн. та пеню за прострочення виконання зобов'язань за період з 25.12.2014 року по 23.02.2015 року у розмірі 190920,39грн., а всього 2423663,07 грн., та виконавчий лист №520/10677/15, виданий Київським районним судом м. Одеси 03.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судового збору у розмірі 7 673,40 грн.» (а.с. 9-10, 12-13).
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 01 листопада 2021 року кредитором за кредитним договором №СМ-SМЕ-503/220/2008 від 04.08.2008 року на даний час є ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» (а.с. 35-43).
Згідно умов цього договору за кредитним договором №СМ-SМЕ-503/220/2008 від 04.08.2008 року до ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» перейшли права вимоги до боржників у повному обсязі
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Таким чином, враховуючи, що на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 01.11.2021 року правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про заміну сторони виконавчого провадження.
Посилання ОСОБА_2 у скарзі на те, що ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором №СМ-SМЕ-503/220/2008 від 04.08.2008 року тільки до боржника ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки боржниками за вказаним кредитним договором, і це підтверджується матеріалами справи (а.с. 9-10,12-13), є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання у скарзі боржника ОСОБА_1 на те, що стягувач ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» не набуло право вимоги за кредитним договором №СМ-SМЕ-503/220/2008 від 04.08.2008 року, оскільки разом із зазначеним кредитним договором новому стягувачу не передавалися рішення суду від 29.06.2016 року у справі №520/10677/15 та виконавчий лист у цій же справі від 03.02.2020 року, є необґрунтованими, оскільки діючим законодавством не передбачено передачу судових рішень та виконавчих листів новому стягувачу.
Таким чином, доводи апеляційних скарг є безпідставними, спростовуються матеріалами і висновками суду, викладеними в оскаржуваній ухвалі.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства апеляційні скарги не містять.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційних скарг не надали суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вони посилається як на підставу своїх заперечень проти заявлених вимог та доводів апеляційних скарг.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційних скарг її не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання цього судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.06.2023 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
А.І. Дришлюк